Зауважено, що на сьогодні існує ряд методів візуалізації наночасток і визначення їх концентрацій в повітрі. Проте, переважна більшість з них має ряд недоліків. Запропоновані нові підходи до гігієнічного контролю змісту наночасток в повітрі виробничої зони. Наведено результати апробації полівінілпіролідонових водорозчинних фільтрів, здатних затримувати аерозольні частки розміром від 1 нм до 10 мкм за швидкості аспірації повітря до 30 л/хв. Хімічні властивості полівінілпіролідону забезпечують отримання суспензії вже зі стабільними наночастками. Це дозволяє відразу використати отриману суспензію для аналізу форм і дисперсійного складу наночасток методом електронної мікроскопії і спектральним дослідженням атомної абсорбції. Окрім визначення форм і розмірів нанооб'єктів використання водорозчинних фільтрів, надається можливість розрахунку їх сумарної площі поверхні, що необхідно для повноцінної токсикологічної оцінки.

Отмечено, что на сегодня существует ряд методов визуализации наночастиц и определения их концентраций в воздухе. Однако, подавляющее большинство из них имеет ряд недостатков. Предложены новые подходы к гигиеническому контролю содержания наночастиц в воздухе производственной зоны. Приведены результаты апробации поливинилпирролидоновых водорастворимых фильтров, способных задерживать аэрозольные частицы размером от 1 нм до 10 мкм при скорости аспирации воздуха до 30 л/мин. Химические свойства поливинилпирролидона обеспечивают получение суспензии уже со стабильными наночастицами. Это позволяет сразу использовать полученную суспензию для анализа форм и дисперсионного состава наночастиц методом электронной микроскопии и атомно-абсорбционным спектральным исследованием. Кроме определения форм и размеров нанообъектов использования водорастворимых фильтров, предоставляется возможность расчета их суммарной площади поверхности, что необходимо для полноценной токсикологической оценки.

Обгрунтовано, що моніторинг рівнів промислових аерозолів - єдиний шлях, що дозволяє встановити зв'язок між професійною шкідливістю і виявленою патологією. За даними літератури, багато питань, пов'язаних з характеристикою стану повітря робочої зони, вимагають подальшого вивчення. Передусім це стосується гармонізації наявних методик відбору проб пилу за допомогою розробки та затвердження відповідних національних стандартів з метою отримання репрезентативних результатів досліджень. Приділено увагу удосконаленню здійснення санітарного нагляду за станом повітряного середовища виробничих приміщень з метою гарантування безпечних умов праці та попередження формування професійної патології респіраторного тракту.

Обосновано, что мониторинг уровней промышленных аэрозолей - единственный путь, позволяющий установить связь между профессиональной вредностью и выявленной патологией. По данным литературы, многие вопросы, связанные с характеристикой состояния воздуха рабочей зоны, требуют дальнейшего изучения. Прежде всего это касается гармонизации существующих методик отбора проб пыли посредством разработки и утверждения соответствующих национальных стандартов с целью получения репрезентативных результатов исследований. Уделено внимание усовершенствованию осуществления санитарного надзора за состоянием воздушной среды производственных помещений с целью обеспечения безопасных условий труда и предупреждения формирования профессиональной патологии респираторного тракта.

Цель работы - создание CFD модели расчета аэроионного режима в помещениях и рабочих зонах при искусственной ионизации воздуха путем установки ионизатора внутри помещения с учетом наиболее существенных физических факторов, оказывающих влияние на формирование концентрационного поля аэроионов. Предложенная CFD модель расчета аэроионного режима в рабочих зонах при искусственной ионизации воздуха путем установки ионизатора внутри помещения основана на применении уравнений аэродинамики, электростатики и массопереноса. Расчет скорости движения воздушных потоков в помещении осуществлен на основе модели потенциального течения, для чего использовано уравнение Лапласа для функции тока. Для расчета дрейфа заряженных частиц под действием электрического поля использовано уравнение Пуассона для электрического потенциала. При моделировании учтены: влияние геометрических характеристик рабочей зоны; местоположение отверстий приточно-вытяжной вентиляции; расстановка мебели и оборудования; режим воздухообмена в помещении; наличие препятствий в процессе рассеивания аэроионов; конкретное место эмиссии частиц пыли и ионов различной полярности и их взаимодействие в помещении и рабочих зонах. Разработанная CFD модель позволяет определить концентрацию отрицательных ионов в помещении и в зоне расположения органов дыхания человека. Создана 2D CFD модель для расчета аэроионного режима в рабочих зонах, предоставляющая возможность определять концентрационное поле аэроионов в заданном месте в помещении. Полученная 2D CFD модель для расчета аэроионного режима в рабочих зонах позволит рассчитывать концентрацию аэроионов в месте расположения дыхательных органов человека с учетом основных физических факторов, определяющих формирование концентрационных полей аэроионов. Это даст возможность рационально расположить ионизаторы в рабочих помещениях для создания комфортных условий работы персонала.

Приведена характеристика металлов и их кислородсодержащих соединений - оксидов. Отмечено, что токсическим свойствам этих соединений и воздействию их на живой организм уделялось и продолжает уделяться пристальное внимание. Цель исследования - анализ опыта и совершенствование методических подходов к гигиеническому нормированию металлов и их оксидов в воздухе рабочей зоны. Представлен аналитический обзор отечественной и зарубежной литературы, в которой акцентируется внимание на токсических свойствах и биологической активности металлов и их оксидов. Рассмотрены физико-химические свойства металлов и их оксидов, имеющие значение при гигиеническом нормировании в воздухе рабочей зоны. Выводы: представленные данные позволяют поставить на повестку дня принципиальный вопрос о распространении ПДКрз оксидов металлов на соответствующие металлы и придать ОБУВрз оксидов металлов статус ПДКрз.

Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (ЄС) передбачає імплементацію у вітчизняну законодавчу базу директив, які стосуються регламентів допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони. Переважаюча більшість вітчизняних регламентів є максимально-разовими величинами, у той самий час більшість європейських нормативів, навпаки, розраховані як усереднена концентрація речовини за робочу зміну. Таким чином, виникає проблема зіставлення вітчизняних та європейських нормативів, які відрізняються між собою за своїм змістом і величиною. Мета дослідження - провести порівняльну оцінку вітчизняних та європейських гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони та окреслити конкретні шляхи їхньої імплементації в законодавчу базу України. Матеріалами та методами дослідження є аналіз нормативно-правового та методичного забезпеченням розробки та впровадження гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони в ЄС та в Україні. Згідно з результатами проведеного дослідження встановлено, що законодавчі акти ЄС та України у сфері охорони праці від впливу хімічних чинників направлені на розробку превентивних заходів, виходячи із залежності ступеня впливу хімічних речовин на організм робітників від концентрації цієї речовини. У вітчизняну законодавчу базу повинно бути імплементовано 187 європейських регламентів граничних величин професійного впливу стосовно 134 речовин чи композицій. Із них 30 обов'язкових нормативів (BOEL і BLV), а також 157 IOELVs. Серед загальної кількості європейських нормативів TWA становлять майже 69 %, STEL - 30 %. Серед них зіставними за змістом із вітчизняними є лише 51 регламент (27 %) - 10 величин розраховані як середньозмінні, 41 - відносно короткотривалого часового періоду. Відсутні відповідні вітчизняні регламенти для більш як 30 речовин (16 %) з європейського переліку, решта - потребують перерахунку ГДК робочої зони з максимально разової величини на середньозважену за 8-год період. Висновки: стратегія ЄС та України в області охорони здоров'я робітників від впливу шкідливих хімічних чинників не відрізняється за основними принципами й базується на регламентації вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони. У вітчизняну законодавчу базу необхідно імплементувати 187 європейських регламентів до 134 речовин чи композицій. Більшість європейських регламентів розраховані як середньозважені за 8-год робочу зміну величини. Співставними за змістом з вітчизняними є лише 27 % регламентів, близькими за змістом та величиною - близько 6 %. Основними шляхами імплементації граничних величин професійного впливу є визнання Україною всіх європейських нормативів, які входять у відповідні списки, або визнання в першу чергу нормативів, які є зіставними за змістом та за величиною. У рамках імплементації нормативів в Україні слід вирішити наступні питання: розробку стандартизованої методики перерахунку максимально разових величин на середньозмінні.