Зазначено, що протягом останніх років триває пошук нових підходів до первинної профілактики та прогнозування перебігу пневмоконіозу (ПК) у шахтарів вугільних шахт на підставі визначення біомаркерів, що зумовлюють механізми індивідуальної чутливості та резистентності до впливу вугільного пилу. Одними з кандидатів на роль біомаркерів спадкової схильності до ПК є гени глутатіон-S трансферази (GST). Співвідношення між нормальним (норма) та нульовим (0) алелями генів, що кодують глутатіон-S трансферази M1 (GSTM1) і T1 (GSTT1), вивчено у 138-ми здорових (контрольна група) та 112-ти хворих на ПК шахтарів зі стажем роботи під землею не менше 10-ти років. Наявність генів GSTM1 і GSTT1 визначено за допомогою мультиплексної полімеразної ланцюгової реакції. Результати дослідження свідчать, що генотип GSTT1(0/0) не впливає на схильність до ПК. Нормальний генотип GSTM1 асоціювався з ризиком до розвитку ПК, тоді як генотипи GSTM1(0/0) і GSTM1(0/0), GSTT1(0/0) проявили себе як біомаркери резистентності до цього захворювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.434.55 + Р412.307-1

Рубрики:

Профілактика пневмоконіозів

Пневмоконіози

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми патогенезу, діагностики, профілактики та лікування пилових захворювань легень у гірників вугільних шахт за умов нагрівального мікроклімату. Встановлено основні механізми впливу тепла на формування пневмоконіозу, пилового бронхіту, емфіземи легень та ураження серця у гірників глибоких вугільних шахт. Доведено, що специфічна дія тепла на розвиток патології полягає у впливі на компенсаторно-пристосувальні реакції організму, серед яких провідне місце займають зміни сурфактантної системи легень і стану неспецифічної резистентності. Визначено найбільш інформативні діагностичні критерії. Розроблено нові профілактичні та лікувальні заходи. Результати впроваджено у заклади практичної охорони здоров'я, що обслуговують гірників вугільних шахт.

Визначено особливості стану імунної реактивності організму електрозварювальників машинобудування, хворих на пилові захворювання, з урахуванням умов праці. Удосконалено критерії діагностики порушень імунітету та ризику розвитку патології. Виявлено взаємозв'язок несприятливих умов праці та порушень імунної резистентності. Установлено, що значущими факторами, які визначають патогенетичну роль зварювального аерозолю, є інтенсивність і тривалість його впливу. Доведено, що в зварювальників з пиловою патологією переважають реакції клітинної ланки імунітету на тлі зниження процентного вмісту В-лімфоцитів. Виділено два види порушень імунної реактивності: формування вторинного імунодефіцитного стану, посилення компенсаторних реакцій. Розроблено критерії прогнозування ризику розвитку пилових захворювань і діагностики порушень імунітету.

В экспериментах на крысах показано негативное влияние железорудной пыли и вибрации на состояние антиоксидантно-прооксидантной системы. После выведения из эксперимента животных изучали активность каталазы, уровень малонового деальдегида и активность эластазы в тканях десны животных. В результате применения лечебно-профилактического комплекса и обработки полости рта животных эликсиром "Мизодент" обеспечено протекторное действие, предотвращающее метаболические изменения в тканях десны крыс.

Одними з найпоширеніших професійних захворювань в Україні залишаються пневмоконіози від впливу різних видів пилу: щорічно діагностується близько 2000 нових випадків захворювання. Пневмоконіози діагностуються здебільшого на пізніх стадіях, коли приєднуються ускладнення, що призводять до розвитку дихальної недостатності, прогредієнтного перебігу патологічного процесу та інвалідизації постраждалих. Мета дослідження - удосконалити методи ранньої діагностики та профілактики пневмоконіозів. Обстежено 543 пацієнтів, хворих на пневмоконіоз від впливу вугільного пилу, та 187 осіб контрольної групи. Для вивчення стану здоровія працівників азбестоцементних підприємств обстежено 276 осіб основних професій, що підпадають під вплив пилу, що містить хризотиловий азбест. Дослідження включило проведення клінічного огляду з застосуванням інструментальних та лабораторних методів дослідження та математичною обробкою одержаних даних. Наведено дані щодо розробки та впровадження в практику специфічних маркерів ранньої діагностики пневмоконіозу від впливу вугільного пилу та азбестозу, що включають: комп'ютерно-томографічні та респіросонографічні ознаки, показники статичних легеневих об'ємів та дифузійної здатності альвеоло-капілярної мембрани, генетичні маркери.

Описана методика расчета допустимого поступления в организм горняка промышленной пыли, взвешенной в атмосфере горных выработок, и путь автоматизации учета поступления пыли.

Особливості рентгенологічної картини визначали у 543-х хворих на пневмоконіоз (ПК) шахтарів України. Результати досліджень свідчать про превалювання інтерстиціальних змін в паренхімі легень таких хворих. За даними рентгенологічних досліджень вузлові форми ПК діагностували лише у 1 - 3 % пацієнтів. Встановлено вплив пилового навантаження на розвиток паренхіматозних змін в легенях у разі ПК. Виявлені особливості рентгенологічної картини рекомендовано використовувати лікарям-профпатологам під час проведення профілактичних медичних оглядів, а також в курсах професійної патології навчальних медичних закладів.

Особенности рентгенологической картины определяли у 543-х больных пневмокониозом (ПК) шахтеров Украины. Результаты исследования свидетельствуют о превалировании интерстициальных изменений в паренхиме легких таких больных. По данным рентгенологических исследований узелковые формы ПК диагностировали лишь у 1 - 3 % пациентов. Установлено влияние пылевой нагрузки на развитие паренхиматозных изменений в легких при ПК. Выявленные особенности рентгенологической картины могут использоваться врачами-профпатологами при проведении профилактических медицинских осмотров, а также в курсах профессиональной патологии учебных медицинских заведений.

Розкрито особливості гігієнічних умов ливарного виробництва машинобудування у Харківському регіоні з метою удосконалення заходів етіопатогенетичної діагностики, профілактики пневмоконіозу і хронічного пилового бронхіту. Зазначено, що гігієнічні умови праці та особливості трудової діяльності працівників свідчать про наявність специфічного комплексу несприятливо діючих виробничих факторів: пилу, шуму, вібрації, мікроклімату, а також чинників трудового процесу - тяжкості та напруженості праці. Дискомфортне виробниче середовище чинить негативний вплив на організм, погіршуючи психофізіологічний стан, знижуючи працездатність працівників та їх здоров'я. Зазначено, що у працівників, хворих на пилові захворювання бронхолегеневої системи, спостерігаються серйозні порушення в організації фактичного харчування. У хворих на пневмоконіоз переважають аутоімунні механізми розвитку захворювання, а у хворих на хронічний пиловий бронхіт виявляється виразність запальних і деструктивно-дегенеративних процесів. У разі пневмоконіозу та хронічного пилового бронхіту відбувається підвищення окисної модифікації білків крові, перекисного окиснення ліпідів, ендогенної інтоксикації на фоні зниження електронегативності ядер букального епітелію. Для хронічного пилового бронхіту домінуючим є розвиток деструктивних процесів у сполучнотканинних структурах бронхолегеневої системи, для пневмоконіозу - фіброгенез на фоні дисбалансу в протеїназо-інгібіторній системі, між анаболічними та катаболічними процесами. Для діагностики захворювань бронхолегеневої системи пилової етіології доцільно застосувати біохемілюмінесцентний та фосфоресцентний методи дослідження. Визначено інформативні показники для донозологічної діагностики пилових захворювань бронхолегеневої системи, прогностичні критерії оцінки стану здоров'я працівників. Запропоновано комплекс заходів, що сприяють покращанню умов праці, зниженню професійної захворюваності на ливарному виробництві машинобудівних заводів.

Оцінено умови праці та характер трудової діяльності працівників основних професій сучасного металургійного виробництва (МВ). Вивчено рівень та структуру захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та захворюваність професійною пиловою патологією легень (ППЛ) у працівників основних професій сучасного МВ. Визначено й оцінено професійні ризики розвитку захворювань ППЛ у працівників основних професій сучасного МВ. Обгрунтовано терміни роботи для працівників основних професій сучасного МВ за умов комбінованого впливу шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу з метою зниження ризику розвитку захворювань ППЛ. Обгрунтовано та удосконалено систему профілактичних заходів спрямованих на зниження рівнів захворюваності легень професійної етіології у працівників основних професій сучасного МВ.

"Робоче місце - небезпечне середовище". Профілактика професійних захворювань має починатись тоді, як тільки працівник потрапляє під вплив шкідливих виробничих факторів. Радикальним заходом запобігання шкідливому впливу чинників виробничого середовища є система "захисту часом". Підприємство через професійну захворюваність несе втрати, пов'язані зі зростанням вартості продукції, відшкодуванням збитків, сплатою лікарняних листів, перекваліфікацією потерпілих. Удосконалити систему профілактики професійної пилової патології легень (ППЛ) у працівників основних професій сучасного металургійного виробництва (СМВ) шляхом керування ризиком. Методи дослідження - гігієнічні, епідеміологічні, санітарно-статистичні, математико-статистичні. Основна група представлена працівниками основних професій СМВ та включає 4624 особи. Контрольна група (КГ) представлена працівниками допоміжних цехів (500 чол.), що знаходяться понад 50 % робочого часу в ізольованих приміщеннях, у яких концентрація пилу (КП) є в межах ГДК. За загальною гігієнічною оцінкою умови праці на робочих місцях (РМ) працівників КГ можна віднести до 2 класу (допустимого) або до 3 класу 1 ступеня шкідливості. Умови праці в металургійних цехах не відповідають гігієнічним нормативам. У структурі захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, як в основній, так і в КГ, перше місце посідають хвороби дихальної системи. Найвищі рівні ЗТВП від хвороб дихальної системи як за днями, так і за випадками мають місце в мартенівському, конверторному та доменному цехах, що пов'язано з негативним впливом на працівників високих КП переважно фіброгенної дії, нагріваючого мікроклімату та важкої фізичної праці. Серед основних цехів СМВ найвищий відносний ризик розвитку професійної ППЛ має місце в мартенівському виробництві. Ситуація, що склалася, є наслідком недоліку технології виплавки сталі, поширеної в Україні наприкінці минулого століття, яка існує і сьогодні. Існуючий метод "захисту часом" базується на формулі Ткачова і Суханова, в основі якої є КП на РМ та ступінь легеневої вентиляції. Удосконалена нами формула має коефіцієнти та складові, що враховують особливості умов праці в металургійному виробництв: супутні, потенціюючі фактори, демографічні показники. У профілактиці професійної ППЛ мають місце три основні принципи, а саме: вік працівника на момент початку роботи у шкідливих умовах, КП на РМ працівника та визначення порогової кількості робочих змін, яке відбувається за рахунок визначення індивідуального пилового навантаження, що визначається КП на РМ за рахунок постійного санітарно-гігієнічного моніторингу умов праці. Висновки: професійний ризик розвитку патології легень обумовлений комплексним впливом шкідливих виробничих факторів; у структурі захворюваності з тимчасовою втратою працездатності встановлено, що перше місце займають хвороби дихальної системи (55,57 %); найвищі рівні ризику розвитку професійної ППЛ у працівників провідних професій основних цехів мають місце у мартенівському, доменному, конверторному цехах, що відповідає високому ступеню професійно обумовленої захворюваності та свідчить про дуже високу залежність захворюваності від умов праці; розрахована гранична експозиційна доза пилу є найбільшою в доменному цеху.

Визначено рівень професійного ризику виникнення захворювань органів дихання пилової етіології у гірників за використання респіраторів. Встановлено, що протипилові респіратори зменшують ступінь ризику не більше ніж на 50 %, що не дозволяє забезпечити достатній рівень захисту гірників.

Определен уровень профессионального риска возникновения заболеваний органов дыхания пылевой этиологии у горняков при использовании респираторов. Установлено, что противопылевые респираторы уменьшают степень риска не более чем на 50 %, что не позволяет обеспечить достаточный уровень защиты горняков.

Проведено дослідження стану функціональної активності еритроцитарних мембран осіб, які працюють за умов дії комплексу шкідливих факторів, серед яких найбільш небезпечним за агресивністю впливу на організм вважається пил, що вміщує кварц. Встановлено, що тривалий вплив на організм промислового пилу сприяє порушенню проникності біомембран, пригнічує компенсаторні механізми та значно збільшує ризик розвитку бронхолегеневої патології.

Наряду с поиском эффективных методов борьбы с пылеобразованием и методов биологической профилактики пылевых заболеваний легких, актуальное значение сохраняют задачи прогнозирования вредного действия на организм промышленных аэрозолей, в частности, разработка менее трудоемких и затратных экспресс-методов скрининговой оценки токсичности сварочных аэрозолей. Цель исследования - обосновать необходимость создания методики экспресс-оценки токсичности сварочных аэрозолей. Аналитический обзор научных публикаций был проведен с использованием иностранных профильных изданий, текстовой базы данных PUB MED, базы данных Национальной научной медицинской библиотеки и Национальной библиотеки Украины им. В. И. Вернадского. Рассмотрены методы определения токсичности промышленных аэрозолей. Обоснована необходимость для создания экспресс-оценки токсичности сварочных аэрозолей. Новый экспресс-метод определения токсичности использует доступный, дешевый и стандартный биологический материал, который позволяет исследовать нестерильные вытяжки и получать результаты за время, не превышающее 3 ч. Выводы. Новый экпресс-метод оценки токсичности может расширить возможности прогнозирования цитотоксических свойств сварочных аэрозолей, которые имеют в своем составе высокотоксичные компоненты широкого спектра действия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.434.5 + Р412

Рубрики:

Вплив виробничого пилу на професійну захворюваність

Хвороби системи дихання

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.434.5 + Р412

Рубрики:

Вплив виробничого пилу на професійну захворюваність

Хвороби системи дихання

Шифр НБУВ: РА435684 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.434.5 + Р124.506.1

Рубрики:

Вплив виробничого пилу на професійну захворюваність

Гігієна праці у вугільній промисловості

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ