Зазначено, що протягом останніх років триває пошук нових підходів до первинної профілактики та прогнозування перебігу пневмоконіозу (ПК) у шахтарів вугільних шахт на підставі визначення біомаркерів, що зумовлюють механізми індивідуальної чутливості та резистентності до впливу вугільного пилу. Одними з кандидатів на роль біомаркерів спадкової схильності до ПК є гени глутатіон-S трансферази (GST). Співвідношення між нормальним (норма) та нульовим (0) алелями генів, що кодують глутатіон-S трансферази M1 (GSTM1) і T1 (GSTT1), вивчено у 138-ми здорових (контрольна група) та 112-ти хворих на ПК шахтарів зі стажем роботи під землею не менше 10-ти років. Наявність генів GSTM1 і GSTT1 визначено за допомогою мультиплексної полімеразної ланцюгової реакції. Результати дослідження свідчать, що генотип GSTT1(0/0) не впливає на схильність до ПК. Нормальний генотип GSTM1 асоціювався з ризиком до розвитку ПК, тоді як генотипи GSTM1(0/0) і GSTM1(0/0), GSTT1(0/0) проявили себе як біомаркери резистентності до цього захворювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.434.55 + Р412.307-1

Рубрики:

Профілактика пневмоконіозів

Пневмоконіози

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Одними з найпоширеніших професійних захворювань в Україні залишаються пневмоконіози від впливу різних видів пилу: щорічно діагностується близько 2000 нових випадків захворювання. Пневмоконіози діагностуються здебільшого на пізніх стадіях, коли приєднуються ускладнення, що призводять до розвитку дихальної недостатності, прогредієнтного перебігу патологічного процесу та інвалідизації постраждалих. Мета дослідження - удосконалити методи ранньої діагностики та профілактики пневмоконіозів. Обстежено 543 пацієнтів, хворих на пневмоконіоз від впливу вугільного пилу, та 187 осіб контрольної групи. Для вивчення стану здоровія працівників азбестоцементних підприємств обстежено 276 осіб основних професій, що підпадають під вплив пилу, що містить хризотиловий азбест. Дослідження включило проведення клінічного огляду з застосуванням інструментальних та лабораторних методів дослідження та математичною обробкою одержаних даних. Наведено дані щодо розробки та впровадження в практику специфічних маркерів ранньої діагностики пневмоконіозу від впливу вугільного пилу та азбестозу, що включають: комп'ютерно-томографічні та респіросонографічні ознаки, показники статичних легеневих об'ємів та дифузійної здатності альвеоло-капілярної мембрани, генетичні маркери.

Особливості рентгенологічної картини визначали у 543-х хворих на пневмоконіоз (ПК) шахтарів України. Результати досліджень свідчать про превалювання інтерстиціальних змін в паренхімі легень таких хворих. За даними рентгенологічних досліджень вузлові форми ПК діагностували лише у 1 - 3 % пацієнтів. Встановлено вплив пилового навантаження на розвиток паренхіматозних змін в легенях у разі ПК. Виявлені особливості рентгенологічної картини рекомендовано використовувати лікарям-профпатологам під час проведення профілактичних медичних оглядів, а також в курсах професійної патології навчальних медичних закладів.

Особенности рентгенологической картины определяли у 543-х больных пневмокониозом (ПК) шахтеров Украины. Результаты исследования свидетельствуют о превалировании интерстициальных изменений в паренхиме легких таких больных. По данным рентгенологических исследований узелковые формы ПК диагностировали лишь у 1 - 3 % пациентов. Установлено влияние пылевой нагрузки на развитие паренхиматозных изменений в легких при ПК. Выявленные особенности рентгенологической картины могут использоваться врачами-профпатологами при проведении профилактических медицинских осмотров, а также в курсах профессиональной патологии учебных медицинских заведений.

Розкрито особливості гігієнічних умов ливарного виробництва машинобудування у Харківському регіоні з метою удосконалення заходів етіопатогенетичної діагностики, профілактики пневмоконіозу і хронічного пилового бронхіту. Зазначено, що гігієнічні умови праці та особливості трудової діяльності працівників свідчать про наявність специфічного комплексу несприятливо діючих виробничих факторів: пилу, шуму, вібрації, мікроклімату, а також чинників трудового процесу - тяжкості та напруженості праці. Дискомфортне виробниче середовище чинить негативний вплив на організм, погіршуючи психофізіологічний стан, знижуючи працездатність працівників та їх здоров'я. Зазначено, що у працівників, хворих на пилові захворювання бронхолегеневої системи, спостерігаються серйозні порушення в організації фактичного харчування. У хворих на пневмоконіоз переважають аутоімунні механізми розвитку захворювання, а у хворих на хронічний пиловий бронхіт виявляється виразність запальних і деструктивно-дегенеративних процесів. У разі пневмоконіозу та хронічного пилового бронхіту відбувається підвищення окисної модифікації білків крові, перекисного окиснення ліпідів, ендогенної інтоксикації на фоні зниження електронегативності ядер букального епітелію. Для хронічного пилового бронхіту домінуючим є розвиток деструктивних процесів у сполучнотканинних структурах бронхолегеневої системи, для пневмоконіозу - фіброгенез на фоні дисбалансу в протеїназо-інгібіторній системі, між анаболічними та катаболічними процесами. Для діагностики захворювань бронхолегеневої системи пилової етіології доцільно застосувати біохемілюмінесцентний та фосфоресцентний методи дослідження. Визначено інформативні показники для донозологічної діагностики пилових захворювань бронхолегеневої системи, прогностичні критерії оцінки стану здоров'я працівників. Запропоновано комплекс заходів, що сприяють покращанню умов праці, зниженню професійної захворюваності на ливарному виробництві машинобудівних заводів.