Рассмотрены актуальные проблемы экологии человека и экспериментальные данные о характере адаптации работающего организма к условиям окружающей среды. Основное внимание уделено региональным особенностям развития адаптационных процессов у трудящихся промышленного производства, отличающихся по полу, возрасту, стажу работы на предприятии и климатогеографическим условиям региона постоянного проживания. Охарактеризованы новые методические подходы к оценке адаптивных возможностей одной из ведущих адаптивных систем (сердечно-сосудистой) в качестве диагностического критерия общего функционального состояния организма.

Висвітлено застосування розробленого комплексу реабілітаційних заходів серед робітників промислового виробництва умовно "критичних" стажевих груп (стаж роботи 1-3 роки і більш 10 років), що сприяло оптимізації адаптивних можливостей серцево-судинної системи їхнього організму.

Применение разработанного нами комплекса реабилитационных мероприятий среди трудящихся промышленного производства условно "критических" стажевых групп (стаж работы 1-3 года и более 10 лет) способствовало выраженной оптимизации адаптивных возможностей сердечно-сосудистой системы их организма.

Application of the rehabilitation measures among workers developed by us industrial production of "critical" groups (experience of work of 1-3 and more than 10 years) was instrumental in the expressed optimization of cardiovascular system's adaptive capacities of their organism.

Висвітлено правові та нормативні засади охорони праці. Розкрито потенціальні небезпеки в промисловому виробництві та вплив шкідливих факторів на організм людини. Розглянуто організаційні та технічні методи профілактики виробничого травматизму, професійних захворювань і отруєнь.

Освещены правовые и нормативные основы охраны труда. Раскрыты потенциальные опасности в промышленном производстве и влияние вредных факторов на организм человека. Рассмотрены организационные и технические методы профилактики производственного травматизма, профессиональных заболеваний и отравлений.

Охарактеризовано умови праці шахтарів за пиловим фактором. Показано найвищу запиленість окремих робочих зон. Висвітлено особливості вибору засобів індивідуального захисту органів дихання від пилового аерозолю. Наведено відомості про конструкції протипилових респіраторів, їх вплив на працездатність людини, специфіку застосування і роль у боротьбі з професійними захворюваннями.

Охарактеризованы условия работы шахтеров по пылевому фактору. Показана наивысшая запыленность отдельных рабочих зон. Освещены особенности выбора средств индивидуальной защиты органов дыхания от пылевого аэрозоля. Даны сведения о конструкции противопылевых респиратов, их влиянии на работоспособность человека, специфике применения и роли в борьбе с профессиональными заболеваниями.

Представлено результати вивчення клінічного стану твердих тканин зубів у підземних робочих гірничорудного виробництва Криворізького залізорудного басейну. Підтверджено високу поширеність каріозного процесу (81,8 %) і його інтенсивність - КПУ - 5,06. Виявлено особливості клінічних проявів патологічних процесів в твердих тканинах зубів і показано їх взаємозв'язок з несприятливими чинниками гірничорудного виробництва.

На підставі результатів комплексного клінічного, лабораторного й інструментального (з використанням методу ультразвукової денситометрії) обстеження 186-ти працівників промислових підприємств, які працюють за умов впливу несприятливих фізичних чинників виробничого середовища (вібрації, шуму). Виявлено структурно-функціональні зміни кісткової тканини (остеопороз та остеопенії) у 79 % пацієнтів. Показано, що використання електрофорезу пеловіту, гідролазерної терапії й особливо їх комплексне застосування завдяки дії на основні патогенетичні ланки структурно-функціональних порушень кістково-м'язової системи - вегетативну регуляцію, периферичний кровообіг і мінеральний обмін позитивно вливає на процеси ремоделювання кісткової тканини, забезпечуючи приріст кісткової маси. Розроблено математичну прогностичну модель, основне призначення якої під час проведення профооглядів прогнозувати виникненя остеопорозу у працівників промислових підприємств і підвищити якість медичного обслуговування.

Виявлено суттєву роль бронхіальних обструктивних порушень у розвитку бронхолегеневої патології у працівників промислових підприємств. Встановлено, що клінічні та функціональні прояви обструкції бронхів виявляються у 94,2 % хворих з професійною бронхолегеневою патологією, 75,6 % з яких потребують інтенсивної бронхолітичної терапії. Вперше встановлено особливості перебігу хронічного обструктивного захворювання легенів (ХОЗЛ) у працівників промислових підприємств і доведено, що шкідливі фактори виробництва (зокрема, пов'язані з пилом) прискорюють формування ХОЗЛ в осіб молодшого віку. Виявлено, що перебіг даного захворювання характеризується більш частими та тривалими загостреннями. Вперше у працівників промислових підприємств, хворих на ХОЗЛ, виявлено перевагу системних і локальних запальних проявів, функціональних спірографічних порушень і зафіксовано істотні порушення реактививності бронхів і зниження якості життя у порівнянні з хворими на ХОЗЛ, які працюють за відсутності пилових шкідливих факторів виробництва. Для лікування працівників промислових підприємств, хворих на ХОЗЛ I та II стадій, запропоновано схеми бронхолітичної терапії з урахуванням виявлених клініко-функціональних особливостей захворювання, доведено їх ефективність, зокрема, сприятливий вплив на якість життя даної категорії пацієнтів.

Реалізовано комплексний підхід до формування нових технологій профілактики гострих респіраторних вірусних захворювань, який включає виявлення факторів виникнення грипу і ГРВІ, методику їх усунення, модель інформаційно-освітнього забезпечення, систему профілактики, функціонально-структурну модель організаційних заходів. Система первинної профілактики грипу і ГРВІ заснована на диференційованому підході до виявлених груп ризику і проведенні санітарно-просвітницької роботи залежно від резистентності індивідуума і профілактики, яка включає неспецифічну хіміо-, вітаміно- і специфічну профілактику. В основу вторинної профілактики покладений скринінг захворюваності грипом і ГРВІ. Зазначено, що первинна профілактика проводиться в передепідемічний період, а вторинна - в міжепідемічний період. Розроблена комплексна система профілактики може бути покладена в основу профілактичних програм в різних регіонах України, особливо у виробничих колективах.

Встановлено основні закономірності несприятливого впливу підприємств малої потужності різних галузей промисловості на стан навколишнього середовища й умови проживання населення наближеної житлової забудови. Визначено критерії віднесення підприємств до категорії малої потужності за величиною кінцевої виробничої потужності та ступенем впливу на навколишнє середовище. Розроблено гігієнічні підходи до встановлення санітарно-захисних зон (СЗЗ) підприємств малої потужності й обгрунтовано нормативні розміри СЗЗ для досліджених підприємств з визначенням меж їх граничної потужності.

Вивчено захворюваність на грип і ГРВІ у робітників заводів з виробництва газорозрядних ламп, фарфору, медичного скла залежно від стажу. Кількість випадків і днів непрацездатності на заводі газорозрядних ламп була найменшою у робітників, які працювали на виробництві 6 - 10 років і найбільшою - до 5-ти та понад 20 років. У робітників фарфорового заводу вірогідні відмінності були у показниках "кількість днів непрацездатності" та "середня тривалість одного випадку непрацездатності". Найменше число днів непрацездатності з приводу грипу і ГРВІ разом і окремо у робітників зі стажем 6 - 10-ти років і найбільше - зі стажем понад 20 років. Те саме стосується і "середньої тривалості одного випадку". У робітників виробництва медичного скла залежності захворюваності від стажу не спостерігали.

Изучена заболеваемость гриппом и ОРВИ у рабочих заводов по производству газоразрядных ламп, фарфора, медицинского стекла в зависимости от стажа. Количество случаев и дней нетрудоспособности на заводе газоразрядных ламп было наименьшим у рабочих со стажем 6 - 10 лет и наибольшим - со стажем до 5 и свыше 20 лет. У рабочих фарфорового завода достоверные отличия были в показателях "количество дней нетрудоспособности" и "средняя продолжительность одного случая нетрудоспособности". Наименьшее количество дней нетрудоспособности по гриппу и ОРВИ вместе и раздельно было у рабочих со стажем 6 - 10 лет, а наибольшее - в группе со стажем свыше 20 лет. То же касается и "средней продолжительности одного случая". У рабочих производства медицинского стекла зависимости заболеваемости от стажа не наблюдали.

Розглянуто основні позиції щодо реформування Держсанепідслужби України та викладено положення щодо необхідності оптимізації санітарно-епідеміологічного нагляду за промисловими підприємствами. Проаналізовано визначення підприємств за ступенями ризику в минулі роки та на перспективу. Визначено необхідність в узгодженні функцій між закладами та фахівцями Держсанепідслужби, а також у спільних питаннях з іншими інституціями, які займаються охороною здоров'я працюючих.

Збільшується кількість осіб, які мають професійний контакт з техногенними наночастинками; відсутні гігієнічні регламенти та стандарти безпеки стосовно роботи з наноматеріалами. Мета дослідження - оцінити ступінь ризику для осіб, зайнятих одержанням та виробництвом наночастинок для промисловості та дослідницьких цілей. Вміст хімічних елементів у пробах визначено за допомогою методу атомно-емісійної спектроскопії з індуктивно зв'язаною плазмою (АЕС-ІЗП) на приладі "Optima 2100 DV" фірми Perkin - Elmer (США). Концентрацію наночастинок у повітрі робочої зони вимірено на приладі ДАС-2707 (Росія). Оцінку ризику здійснено з використанням підходу "контрольних смут". Відповідно до відхилень вмісту в повітрі робочої зони ряду нанорозмірних елементів від значень ГДК, розрахованих за допомогою коефіцієнтів безпеки для наноматеріалів, умови праці на робочих місцях оператора електронно-променевої установки, оператора планетарного млина та електрозварювальника можуть бути віднесені до третього класу четвертого ступеня (3.4). Одержання наноматеріалів у разі механосинтезу в планетарному млині навіть за умов нерегулярності операції становить значний ризик для працюючих, який можна зіставити з рівнем ризику на робочому місці електрозварювальника. Висновки: низькі рівні кількісної концентрації наночастинок у повітрі робочої зони не завжди кореспондують із рівнями ризику для працюючих. У повітрі робочої зони приміщень, де одержують чи використовують наноматеріали, існує фоновий рівень наночастинок. Зазначено, що за умов відсутності перевищення чинних гігієнічних нормативів для шкідливих речовин у повітрі робочої зони може мати місце перевищення ГДК для наноматеріалів, що розраховані за допомогою коефіцієнтів безпеки.

Наведено результати обстеження робітників заводу "Електровозобудування" за допомогою метода кірліанграфії на приладі "Кірліан-фото" (м. Дніпропетровськ). Використаний метод дозволить застосовувати інтегральну експрес-оцінку функціонального стану організму людини залежно від впливу на нього різних екологічних факторів виробництва з метою своєчасного медичного обстеження та проведення профілактичних заходів.

Представлены результаты обследования работников завода ГПНПК "Электровозостроения" при помощи метода кирлианграфии на приборе "Кирлиан-фото" (г. Днепропетровск). Использованный метод позволяет осуществить интегральную экспресс-оценку функционального состояния организма человека в зависимости от влияния на него различных экологических факторов производства с целью своевременного медицинского обследования и проведения профилактических мероприятий.

Наведено дані про перебіг хронічного обструктивного захворювання легень професійної етіології у робітників гірничо-рудної промисловості у постконтактний період. Показано, що найбільш негативна динаміка перебігу захворювання мала місце у робітників з постконтактним періодом 5 - 9-ти років. Це є підставою для проведення активних лікувально-профілактичних заходів у хворих з раннім та постконтактним періодом 5 - 9-ти років для запобігання її прогресуванню.

Приведены данные о течении хронического обструктивного заболевания легких профессиональной этиологии у работников горно-рудной промышленности в постконтактный период. Показано, что наиболее значительная негативная динамика течения заболевания имела место у работников с постконтактным периодом 5 - 9 лет. Это является основанием для проведения активных лечебно-профилактических мероприятий у больных с ранним (до 5 лет) и постконтактным периодом 5 - 9 лет для предупреждения ее прогрессирования.

Проаналізовано стан професійної захворюваності легенів серед робітників гірсько-металургійного комплексу України відносно рівнів запиленості робочих зон. Встановлено, що захворюваність на пневмоконіоз є в прямій залежності від запиленості повітря робочих зон, професійний хронічний бронхіт - навпаки. Зроблено припущення про поліетіологічність даної хвороби. Зауважено, що щорічне збільшення числа профзахворювань, невизначеність з прогнозом відносно більшості з них, загрожує серйозними соціальними та економічними наслідками.

Проанализировано состояние профессиональной заболеваемости легких среди работников горно-металлургического комплекса Украины относительно уровней запыленности рабочих зон. Установлено, что заболеваемость пневмокониозом находится в прямой зависимости от запыленности воздуха рабочих зон, профессиональный бронхит - наоборот. Сделано предположение о полиэтиологичности данной болезни. Отмечено, что ежегодное увеличение числа профзаболеваний, а главное - неопределенность с прогнозом относительно большинства из них угрожает серьезными социальными и экономическими последствиями.

Присвячено вирішенню однієї з актуальної науково-практичної проблеми психіатрії - комплексному дослідженню психічних і психосоматичних розладів у осіб небезпечних видів професій з аутоагресивною поведінкою, яке дозволило визначити її предиктори та превентори у зазначеного контингенту осіб, удосконалити діагностику та розробити комплексну систему терапії зазначених розладів у даних пацієнтів. Зауважено, що за допомогою інформаційно-аналітичного, клініко-анамнестичного, соціально-демографічного, клініко-психопатологічного, психодіагностичного та статистичного методів обстежено 534 пацієнти. На першому етапі дослідження під час скринінгу було сформовано 2 групи - основна (354 особи небезпечних видів професій) та контрольна (123 пацієнти, професія яких не була небезпечною). В результаті дослідження виявлено предиктори аутоагресивної поведінки у осіб небезпечних видів професій. Досліджено та систематизовано клініко-феноменологічні особливості психічних та психосоматичних розладів. Удосконалено діагностику аутоагресії та психічної патології у такої категорії пацієнтів. Визначено групи ризику з метою професійного відбору та надання більш ранньої допомоги таким пацієнтам. Розглянуто клінічні прояви психічних та психосоматичних розладів у осіб небезпечних видів професій. На другому етапі дослідження розроблено та апробовано систему терапії психічних та психосоматичних розладів у працівників небезпечних видів професій (психофармако -, індивідуальна та групова психо -, фізіотерапія), досліджено її ефективність на основі динаміки показників тривоги та депресії за результатами клінічних шкал: шкали оцінки важкості тривоги Гамільтона (НАМ-А), шкали оцінки важкості депресії Гамільтона (НАМ-D) та шкали клінічного враження (GGI). Зауважено, що для цього пацієнтів основної групи було розподілено на дві терапевтичні підгрупи: підгрупа "А" - пацієнти одержували терапію за розробленою системою та підгрупа "Б" — без психотерапії. Запропоновано інструментарій для оцінювання ефективності проведеного лікування психічних і психосоматичних розладів у осіб небезпечних видів професій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.50/51-43 + Р412

Рубрики:

Гігієна праці на промислових підприємствах

Хвороби системи дихання

Шифр НБУВ: Ж24000 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Разработан математико-статистический метод для получения многофакторных математико-статистических моделей для оценки влияния комплекса социально-гигиенических факторов образа жизни работников промышленности на уровень заболеваемости при формировании здорового образа жизни.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*446.33 + Р412-14 + Р124.50/51

Рубрики:

Біологія людини

Хвороби системи дихання

Гігієна праці на промислових підприємствах

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здоров'я працюючого населення є пріоритетом держави. Найчисельнішим контингентом працюючих, які зазнають професійного ризику, є працівники добувних підприємств. Близько 40 % працівників продовжують працювати в шкідливих умовах. Проблема стану професійної захворюваності потребує наукового обгрунтування, розробки та впровадження нових технологій з оцінки та керування професійним ризиком. Мета дослідження - проведення поглибленого аналізу особливостей формування професійної патології в працівників добувної промисловості. Аналіз складу, структури та динаміки професійної захворюваності в працівників добувної промисловості м. Кривого Рогу виконано за 2014 - 2019 роки шляхом аналізу "Карта обліку профзахворювань (профотруєнь)" (467 карт) і статистичних звітів обліку професійних захворювань (34 статистичних звітів). Аналіз структури професійної патології проведено відповідно до "Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я" Десятого перегляду. Під час дослідження було вжито заходів щодо збереження медичної таємниці про хворих. Висновки: незважаючи на схожість технологічних процесів та умов праці на підприємствах добувної промисловості має місце відмінність у рівнях і структурі професійної патології. У структурі професійної патології в працівників добувної промисловості м. Кривого Рогу перше місце займає пиловий бронхіт (31 - 43 %). Вібраційна хвороба (33 %), радикулопатія (15 - 24 %) та нейросенсорна приглухуватість (6 - 13 %) займають наступні рангові місця. Найменші рівні захворюваності спостерігаються на деформуючий артроз (від (1,0 +- 1,0) випадку до (1,50 +- 0,71) випадку) та сидеросилікоз (пневмоконіоз) (від (1,0 +- 0,24) випадку до (3,33 +- 1,05) випадку).