Окрім загальних питань охорони праці приведені сучасні наукові уявлення щодо специфічних питань охорони праці при відкритій розробці родовищ корисних копалин, розглянуто закономірність формування небезпечних і шкідливих факторів, як основу для обгрунтування заходів і засобів захисту працюючих. Висвітлені загальні заходи та засоби безпеки при проведенні гірничих робіт у кар'єрах, при експлуатації гірничих машин, роботі всіх видів транспорту, проведенні підривних робіт, застосуванні циклічно-поточної технології, гідромеханізації. Розглянуті питання гігієни праці, дії на організм людини шкідливих газів, пилу, іонізуючого випромінювання, шуму, вібрації, нераціонального освітлення робочих місць, питання виробничої санітарії, сучасні заходи і засоби захисту працюючих від дії шкідливих факторів. Наведені сучасні прилади контролю за санітарно-гігієнічними умовами праці, засоби індивідуального захисту працюючих. Особливу увагу приділено питанню профілактики пожеж та аварій, засобів активного гасіння пожеж на об'єктах кар'єрів та ліквідації аварій.

Освещены вопросы этиологии, патогенеза и экстренной профилактики осложнений после травмы, полученной при взрыве в шахте. Дана патогенетическая оценка изменений в организме, вызванных воздействием шахтных производственных факторов. Приведены методы моделирования и некоторые методики изучения травмы, полученной при взрыве в шахте.

Запропоновано методику, що дозволяє визначати рівень професійного ризику за окремими професіями та видами робіт, кількість працівників, умови праці яких поліпшаться в результаті здійснення даного заходу, значущість шкідливих виробничих факторів, що впливають на втрату працездатності. Це дасть можливість підвищити достовірність розрахунків соціально-економічної ефективності впроваджуваних заходів і раціонально використовувати кошти, що виділятимуться на поліпшення умов праці на підприємстві.

Приведены результаты исследований по установлению зависимостей между воздействием на работников вредных производственных факторов и уровнем потери трудоспособности в результате профессиональной заболеваемости. Предложена математическая модель с примером расчета потерь трудоспособности в результате профзаболеваний проходчиков в условиях нерудных предприятий Кривбасса, с помощью которой можно оценивать применяемые мероприятия по улучшению условий труда с целью выбора наиболее эффективных.

Приведены данные о влиянии производственных факторов горнорудного производства на развитие стоматологической патологии. Отмечено, что тенденция уровня стоматологической патологии находится в прямой зависимости от воздействия комплекса неблагоприятных факторов: условий и уровня организации труда, финансирования, от качества стоматологической помощи, внедрения современных методов профилактики, социально-экономических условий жизни. Проанализированы литературные данные стоматологической заболеваемости у работников горнорудной промышленности. Сделан вывод, что данная проблема достаточно актуальна и ее изучение позволит прояснить и конкретизировать некоторые патологические механизмы развития и особенности течения стоматологических болезней у данного контингента населения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.426.6 + Р124.504-4

Рубрики:

Професійні захворювання порожнини рота, зубів і щелеп

Гігієна праці в гірничій промисловості (загальні роботи)

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследованы клинические особенности патологической стираемости зубов у горнорабочих. Отмечено, что данный патологический процесс в 1,76 раза выше у горнорабочих, чем в контрольной группе. Прослежена взаимосвязь данного патологического процесса от неблагоприятных производственных факторов, таких как: пыль, вибрация, повышенная влажность, а также значительные физические нагрузки.

Проведено комплексну гігієнічну оцінку факторів формування умов праці гірників вугільних шахт у процесі реструктуризації та технічного переозброєння галузі, розроблено рекомендації щодо оздоровлення умов праці та удосконалення системи медичного обслуговування шахтарів. Проведено комплексну порівняльну гігієнічну оцінку нових прогресивних та діючих серійних технологій вуглевидобутку, досліджено вплив умов праці на стан здоров'я гірників. Доведено суттєві гігієнічні переваги нових технологій, машин та устаткування, що впроваджуються у вугільну галузь, встановлено їх вплив на поліпшення умов праці та зменшення професійної та загальної захворюваності шахтарів. Визначено роль рівня медичного обслуговування гірників як фактора збереження здоров'я. Встановлено значення попереджувального санітарного нагляду у забезпеченні покращання умов праці та належного рівня лікувально-профілактичного обслуговування робітників вуглевидобувної промисловості.

Виявлено закономірності змін показників умов праці та основних показників функціонального стану організму прохідників і бурильників залежно від конструктивних особливостей гірничих машин, що використовуються, а також змін специфічних фізіологічних функцій. Доведено гігієнічні, фізіологічні та соціальні переваги застосування нових гірничих машин. Запропоновано новий методичний підхід та розроблено з урахуванням лімітувального шкідливого фактора раціональні режими робочих циклів. Досліджено основні фізіологічні механізми адаптації організму. Встановлено показники та критерії індивідуальної чутливості, а також стану адаптації до впливу локальної вібрації, шуму, кварцвмісного пилу. Розроблено та впроваджено систему заходів, обгрунтовано нормативно-методичне забезпечення оптимізації праці, підвищення працездатності, збереження здоров'я та профілактики профзахворювань.

Вперше досліджено вплив психовегетативних розбіжностей гірників на ступінь функціонального напруження організму у трудовій діяльності. Встановлено пріоритетну роль потужності резервів регуляції та спроможності до їх ефективного використання, що забезпечується відповідними механізмами психовегетативної організації, на рівень функціонального напруження організму та типовість набутих порушень. Охарактеризовано структуру психологічних особливостей гірників, зайнятих молотковим вийманням вугілля стосовно їх інтроекстравертованості, емоційної стійкості та тривожності. На підставі результатів проведених досліджень вперше виділено комплекс "емоційна вразливість - висока тривожність" як окремий фактор ризику професійного здоров'я гірників, що сприяє розвитку втоми. Удосконалено принципи формування груп ризику порушення здоров'я гірників, обгрунтовано допустимі поєднання рівнів вертированості та емоційної стійкості під час виконання важких робіт. Розроблено фізико-гігієнічні заходи профілактики негативного впливу на гірників важкої праці за шкідливих умов з урахуванням індивідуальної стійкості організму.

Розвинено наукові засади підвищення ресурсу дихальних апаратів на хімічно зв'язаному кисні. З метою вирішення цієї проблеми запропоновано математичні моделі робочого та теплофізичного процесів у регенеративних патронах шахтних дихальних апаратів. Обгрунтовано експериментальну методику погодження загальних результатів математичного моделювання з робочим і теплофізичним процесами в конкретних дихальних апаратах заданих режимів їх роботи. Встановлено причини неефективного використання захисного ресурсу продукту, що містить кисень, визначено резерви та шляхи покращання цього показника. Розроблено практичні рекомендації, спрямовані на вдосконалення наявних і створюваних дихальних апаратів. Ефективність нових конструкцій перевірено в числових експериментах, для проведення яких розвинуто метод наближеного розв'язання нестаціонарних задач динаміки сорбції та написано комплект програм.

Розроблено методику визначення концентрації пилу (КП) на ділянках робочих зон кар'єрів (РЗК) за перевантаження гірничої маси (ПГМ) для підвищення точності розрахунку КП за допомогою математичного та імітаційного моделювання з використанням інформаційно-комп'ютерних технологій, що покращує вибір засобів і заходів протидії пилу. Висвітлено ідею використання закономірностей розсіювання пилу для створення моделей визначення зон його концентрації, шкідливих для здоров'я виробничого персоналу залізорудних кар'єрів за ПГМ. Розроблено систему моделювання розсіювання пилу на ділянках РЗК за ПГМ для прямоструменевої, рециркуляційної схеми провітрювання та наявності застояної зони у вигляді комплексу комп'ютерних програм, реалізованих в інтерактивному режимі спілкування з користувачем.

В экспериментах на крысах показано негативное влияние железорудной пыли и вибрации на состояние антиоксидантно-прооксидантной системы. После выведения из эксперимента животных изучали активность каталазы, уровень малонового деальдегида и активность эластазы в тканях десны животных. В результате применения лечебно-профилактического комплекса и обработки полости рта животных эликсиром "Мизодент" обеспечено протекторное действие, предотвращающее метаболические изменения в тканях десны крыс.

Проаналізовано вплив ремонтних робіт у гірничих виробках на рівень травматизму на підприємстві. Запропоновано новий спосіб поновлення площини перетину виробки, застосування якого виключає виконання травмонебезпечних операцій.

Проаналізовано особливості профзахворюваності і медико-соціальної значущості хронічної попереково-крижової радикулопатії як одного з найбільш поширених захворювань у гірників, робота яких пов'язана з постійним впливом виробничих факторів ризику. Приведено методи профілактики профзахворювань на радикулопатії, що дозволяють запобігти розвитку профпатології в гірників, котрі зазнають впливу шкідливих факторів виробництва, скоротити терміни госпіталізації хворих і подовжити тривалість ремісії захворювання.

С применением факторного анализа проанализированы прогностические критерии риска развития стоматологической патологии у работников горно-рудной промышленности. Выявлены комплексные факторы, описывающие состояние различных систем организма и зависящие от наличия у пациента сопутствующей профпатологии. Показано, что наиболее выраженные изменения со стороны тканей пародонта и гомеостазиологических параметров ротовой жидкости наблюдаются при сочетании пылевой патологии и вибрационной болезни. Наибольшие значения выявленных латентных факторов характерны для возрастной группы 30 - 49 лет, в отношении которой наиболее целесообразно проведение профилактических и санационных мероприятий.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.504 + Р361

Рубрики:

Гігієна праці в гірничій промисловості (загальні роботи)

Дія іонізуючого випромінювання на організм (медична радіобіологія)

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показана роль неблагоприятных факторов горнорудного производства на состояние показателей неспецифической резистентности полости рта, таких как активность лизоцима, каталазы и уреазы, также концентрации малонового диальдегида в ротовой жидкости. Установлено, что условия горнорудного производства, связанные с вибрацией, пылью и в большей степени с сочетанием этих факторов, способствуют интенсификации перекисного окисления липидов на фоне истощения антиоксидантной системы. При этом также отмечено снижение антимикробной защиты полости рта и чрезмерный рост условно-патогенной и патогенной микрофлоры. Наиболее существенные изменения зарегистрированы при сочетанном воздействии пыли и вибрации у горнорабочих старшего возраста, имеющих продолжительный стаж работы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.426.6 + Р124.504-43 + Р661.207

Рубрики:

Професійні захворювання порожнини рота, зубів і щелеп

Гігієна праці в гірничій промисловості (загальні роботи)

Професійні хвороби зубів і порожнини рота

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для оценки распространенности и интенсивности заболеваний тканей полости рта у лиц, не связанных с горнорудный производством, и горнорабочих, имеющих общесоматическую патологию, путем математического моделирования составлены линии трендов параметров индексов CPITN, РМА и КПУ и установлена математическая связь средних значений и десперсионных отношений в каждой из четырех групп исследуемых. Установлено, что вредные условия горнорудного производства значительно ухудшают параклинические индексы в возрастном аспекте.