Зазначено, що метілтретбутиловий ефір (МТБЕ) широко використовується як присадка до бензину. Проведено гігієнічну оцінку особливостей технологічного процесу, умов праці та здоров'я робітників, зайнятих синтезом МТБЕ на ООО "ЛІНОС". Встановлено, що особливості технологічного процесу синтезу МТБЕ створюють умови, за яких на робітників впливають негативні фактори виробничого середовища: фізичні, хімічні тощо. У структурі захворюваності тих, хто звертається за медичною допомогою, 37 % складають захворювання органів дихання, 15 % - системи кровообігу, 11 % - інші захворювання. Виникає необхідність вивчення канцерогенних якостей МТБЕ в лабораторних експериментах.

Метилтретбутиловый эфир широко используется в качестве присадки к бензину. Проведена гигиеническая оценка особенностей технологического процесса, условий труда и здоровья рабочих, занятых синтезом МТБЭ на ООО "ЛИНОС". Установлено, что особенности технологического процесса синтеза МТБЭ создают условия, при которых на рабочих могут действовать неблагоприятные факторы производственной среды: химические, физические и т д. В структуре заболеваемости по обращаемости за медицинской помощью 37 % составляют болезни органов дыхания, 15 % - системы кровообращения, 11 % - другие заболевания. Возникает необходимость изучения канцерогенных свойств МТБЭ в лабораторном эксперименте.

Зазначено, що метилтретбутиловий ефір (МТБЕ) використовується в багатьох галузях промисловості, а саме, як нова антидетонаційна домішка до високооктанового бензину. Вивчено гігієнічні особливості технологічного процесу, умов і характеру праці, стану здоров'я робітників, зайнятих синтезом та використанням МТБЕ на різних нафтопереробних заводах України. Встановлено, що особливості технологічного процесу синтезу та використання МТБЕ створюють умови, за яких на робочих можуть впливати несприятливі хімічні фактори виробничого середовища-МТБЕ, метиловий спирт, вуглеводні, концентрації яких знаходяться на рівні ПДК або в певних випадках перевищують ПДК до 6,29 раза. Для контролю повітря робочої зони, атмосферного повітря, води та грунту необхідно розробити та втілити в практику санітарно-епідеміологічної служби новий високоточний метод визначення МТБЕ в навколишньому середовищі.

Указано, что метилтребутиловый эфир (МТБЭ) используется во многих отраслях промышленности, в частности, как новая антидетонационная добавка к высокооктановому бензину. Изучены гигиенические особенности технологического процесса, условий и характера труда, состояния здоровья рабочих, занятых синтезом и применением МТБЭ на разных нефтеперерабатываюших заводах Украины. Установлено, что особенности технологического процесса синтеза и применения МТБЭ создают условия, при которых на рабочих могут действовать неблагоприятные химические факторы производственной среды - МТБЭ, метиловый спирт, углеводороды, концентрации которых находятся на уровне ПДК или в определенных случаях превышают ПДК до 6,29 раз. Для контроля воздуха рабочей зоны, атмосферного воздуха, воды и почвы необходимо разработать и внедрить в практику санитарно-эпидемиологической службы новый высокоточный метод определения МТБЭ в этих средах, что даст возможность проводить систематический контроль МТБЭ в объектах окружающей среды и изучать его влияние не только на работающих, но и на население в целом.

В Україні проблема небезпеки свинцю привертає увагу у зв'язку з активним розвитком в останні десятиліття раніше відсутніх галузей промислового виробництва, серед яких провідного значення набули виробництва свинцево-кислотних акумуляторів і батарей та виплавка вторинного свинцю. Промислові аерозолі, що утворюються та виділяються в повітря під час виробництва та використання свинцю, характеризуються наявністю наночастинок. Це створює умови для ризиків здоров'ю працюючих і населення. Мета дослідження - вивчення особливостей емісії наночастинок (НЧ) у повітря під час відтворення в експерименті моделі технологічного процесу рекуперації свинцю. Емісію в повітря зважених частинок вивчали за допомогою дифузійного аерозольного спектрометра "ДАС 2702" (АероНаноТех). Розмір, форму, структуру НЧ визначали за методом динамічного розсіювання світла ("DinaSizer", Німеччина), а також за методом растрової електронної мікроскопії (РЕМ; мікроскоп "Tescan MIRA3"). Хімічний склад речовин досліджували за допомогою методу атомно-емісійної спектроскопії з індуктивнозв'язаною плазмою за допомогою АЕС "Орtima 2100 DV" ("Perkin-Elmer", США). Результати досліджень довели, що майже всі основні етапи технологічного процесу рекуперації свиніцю, що пов'язані з розігрівом, розплавленням, виплавкою та розливом свинцю характеризуються високим рівнем емісії у повітря наночастинок свинцю, що необхідно враховувати під час проведення гігієнічної оцінки умов праці та професійного ризику, а також під час розробцки та впровадження профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров'я працівників свинцевих виробництв. Висновки: встановлено, що технологічний процес рекуперації свинцю характеризується виділенням у повітря зважених частинок, концентрація яких на різних етапах перевищує фонові значення в 2,6 - 6,4 разу. Доведено, що 88,2 - 95,1 % усіх зважених у повітрі частинок мають розміри, що визначаються нанометровим діапазоном (1 - 100 нм) з максимумом їх розподілення у фракціях 5 - 10 нм, 10 - 15 нм і 15 - 20 нм. Показано, що збільшення емісії НЧ у повітрі супроводжується збільшенням концентрації свинцю, який визначає основні фізико-хімічні характеристики цих НЧ.