Викладено сучасні засади промислової токсикології, наведено гігієнічну характеристику основних чинників виробничого середовища та трудового процесу. Запропоновано гігієнічну класифікацію умов праці. Розглянуто питання виробничої вентиляції, промислової економіки, гігієни праці жінок і підлітків, засобів індивідуального захисту, захворюваності, організації медичних оглядів, розслідування захворювань і отруєнь. Особливу увагу приділено гігієнічному значенню якісних показників води, повітрю приміщень у процесі виготовлення парфумерно-косметичних засобів.

На современном уровне изложены основы промышленной токсикологии, приведена гигиеническая характеристика основных факторов производственной среды и трудового процесса. Предложена гигиеническая классификация условий труда. Рассмотрены вопросы производственной вентиляции, промышленной экономики, гигиены труда женщин и подростков, средств индивидуальной защиты, заболеваемости, организации медицинских осмотров, расследования заболеваний и отравлений. Особое внимание уделено гигиеническому значению качественных показателей воды, воздуху помещений при изготовлении парфюмерно-косметических средств.

Determination of biological age in workmen helps towards the carrying out of an analysis of a contribution that factors of the working environment and labour process make into age-associated decline in vital capacity, screening for detection of those persons bearing a high risk for a disease that might be contracted/sustained in the course of the employment; it can be used in early diagnosis and in implementing better measures designed to administer primary and secondary prophylaxis of diseases arising out of the employment, due to health hazard exposure in industrial settings, and of occupational diseases. The findings from the conducted studies on biological age of workers of the thermal-and-sound plants and asbestos product plants suggest to us a growing rate of aging.

Описан методологический прием для выявления основных причин аварий и разработки необходимых мероприятий с целью достижения приемлемого уровня безопасности химических промышленных комплексов. С использованием кода IRRAS приведен расчет вероятности отравления персонала хлоргазом на примере анализа и оценки безопасности работы хлорной компрессорной ЗАТ "Магний" (г. Калуш, Ивано-Франковская обл.).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.511

Рубрики:

Гігієна праці в хімічній промисловості

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати аналізу новітньої технології рекуперації свинцю, що дозволили визначити основні виробничі фактори, що формують умови праці на підприємстві з утилізації відпрацьованих свинцевих акумуляторів. Надано результати гігієнічної оцінки умов праці робітників основних професій заводу з рекуперації свинцю за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що дозволили визначити й оцінити групові професійні ризики.

Проведено гігієнічний аналіз умов праці робітників і їх вплив на стан здоров'я та імунний статус працюючих. Установлено, що умови праці робітників виробництва сірчаної кислоти характеризуються наявністю комплексу несприятливих чинників. Інтенсивність їх дії на працюючих є високою, а праця кваліфікується відповідно до "Гігієнічної класифікації праці" за основними професіями як шкідлива та небезпечна для здоров'я. У стані здоров'я працюючих виявлено зміни в органах дихання, травлення, печінці, шкірі, які кваліфікуються як професійно обумовлені дією таких хімічних речовин, як сірчистий та сірчаний ангідриди, сірчана кислота. Найбільші зрушення виявлено у функціонуванні імунної системи. У працівників хімічного виробництва формуються два основних типи імунної недостатності: супресорний і гіперергічний. Визначено, що показники імунного статусу можна використовувати як предиктори патологічних змін у стані здоров'я працюючих, оскільки вони передують клінічним маніфестаціям процесу.

Розраховано експозиційні дози пилу, допустимий стаж роботи, визначено групи ризику виникнення азбестозумовлених захворювань для робітників, що працевлаштовуються на підприємства (робочі основних професій 3-х шиферних підприємств України). Як показник здоров'я оцінено біологічний вік робочих.

Надано комплексну гігієнічну оцінку умов праці представників основних професій азбестоцементного виробництва України. Показано провідну роль пилових навантажень, пов'язаних із впливом пилу хризотилового азбесту, та значення супутніх виробничих чинників (нагріваючого мікроклімату, важкості виконуваної роботи) у формуванні стажових експозиційних доз пилу. Розглянуто можливість безпечного для здоров'я контрольованого використання хризотилового азбесту.

Дано гігієнічну оцінку вмісту аміаку в атмосферному повітрі аміачного виробництва.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)026.266 + Р124.511.2-4

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Гігієна праці в основній хімічній промисловості (виробництві неорганічних речовин)

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано дані вивчення фунціонального стану бронхолегеневої системи (БЛС) у працівників азбоцеменетного виробництва, які підлягають впливу виробничого пилу, що містить хризотиловий азбест. Установлено залежність прогресування змін показників спірометрії від стажу роботи. Найбільш інформативним показником порушення фунціонального стану БЛС за рестриктивним типом визначено показник дифузійної здатності (DLCO) альвеоло-капілярної мембрани. Встановлено збільшення частоти патологічних змін показника DLCO із зростанням стажу роботи за умов впливу пилу хризотилового азбесту. Відмічено залежність прогресування дихальної недостатності в обстежених від паління.

Виявлено недоліки у проведенні державної санітарно-епідеміологічної експертизи хімічної продукції, зважаючи на вимоги гігієни праці. Установлено, що на організм зварника діє комплекс хімічних і фізичних шкідливих виробничих чинників, концентрації та рівні яких перевищують санітарні норми. Показано, що провідна роль у формуванні умов праці зварників належить хімічному фактору, що дає змогу віднести їх працю до категорії хімічно небезпечних. Установлено статистично значиму залежність ступеня шкідливості умов праці від галузі виробництва та форми власності, а також тісний кореляційний зв'язок між несприятливими умовами праці та показниками стану здоров'я зварників за даними анкетування, а також основними видами професійних захворювань. Науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено до практики систему заходів, спрямованих на оздоровлення умов праці, профілактику захворюваності, підвищення ефективності державного санітарно-епідеміологічного нагляду у зварювальному виробництві.

Обгрунтовано профілактичні заходи щодо оптимізації умов праці робітників основних професій шиферних заводів. Досліджено умови праці, розраховано стажові експозиційні дози пилових навантажень (ЕДП) та контрольні пилові навантаження, допустимий стаж роботи. Визначено темпи старіння робітників. Відзначено, що головним виробничим фактором є азбестовмісний пил, робота за шкідливих умов спричиняє їх прискорене постаріння. На підставі розрахованих ЕДП (групи ризику виникнення азбестозумовлених захворювань) і функціональних класів біологічного віку зроблено висновок, що робітники мають певний ризик виникнення патології.

Встановлено, що в працівників виробництва аніонних азобарвників підвищений рівень захворюваності системи органів травлення, крові та кровотворних органів, гінекологічної патології, ймовірність розвитку яких визначається пріоритетною дією хімічного чинника. Відзначено, що виробництво аніонних азобарвників характеризується гігієнічною недосконалістю, яка обумовлює інтенсивний вплив на працюючих шкідливих хімічних речовин у процесі виконання ними основних виробничих операцій за шкідливих умов їх праці. Зазначено, що ембріотоксична дія притаманна обом досліджуваним аніонним азобарвникам у разі надходження в шлунок лабораторних тварин і залежить від рівня впливу використаних в експерименті доз та хімічної будови цих сполук. Аніонний забарвник "Темно-коричневий 2Ч" у порівнянні з азобарвником "Сірий М" характеризується більш вираженими проявами ембріотоксичної дії. Розроблено та впроваджено до практики охорони здоров'я та у виробництво комплекс заходів щодо запобігання несприятливому впливу аніонних азобарвників на організм працівників та виникненню професійних і виробничо-обумовлених захворювань, а також поліпшення умов праці.

Обгрунтовано регламенти часу придатності лакофарбового покриття для експлуатації. Проведено порівняльний аналіз токсикологічних характеристик різноманітних лакофарбових матеріалів (ЛФМ) залежно від їх полімерної основи. Розроблено класифікацію ЛФМ згідно з гігієнічно значущими відмінностями у їх рецептурі з метою коригування напрямків та обсягів регламентації цього виду продукції. Складено перелік індикаторних речовин, за якими необхідно проводити контроль приміщень після проведення малярних робіт. Виявлено чинники небезпеки під час нанесення ЛФМ на поверхню за побутових умов та подано гігієнічну характеристику умов праці під час малярних робіт за безпосередньою участю населення.

Вивчено поширеність, структуру, особливості клінічного перебігу захворювань пародонта у працівників аміачного виробництва та розроблено метод профілактики захворювань. Вивчено клінічні, імунологічні та біохімічні показники, що характеризують стан тканин пародонта, у 1 354-х працівників у даного виробництва віком від 20-ти до 55-ти років. Установлено, що тривала дія шкідливих речовин (аміаку та карбаміду) на тканини порожнини рота впливає на поширеність і ступінь тяжкості захворювань пародонта, визначає особливості клінічного перебігу хронічного катарального гінгівіту (ХКГ) та генералізованого пародонтиту (ГП). Виявлено прямо пропорційну залежність ураження пародонта від віку хворих, професійного стажу роботи на шкідливому підприємстві, наявності супутньої патології внутрішніх органів. Обгрунтовано включення до комплексу лікувально-профілактичних заходів у працівників аміачного виробництва з захворюваннями пародонта фітоадаптогенів - таблетованого засобу лецитин-2 і зубного еліксиру цикорій, що дозволило значно покращити стан тканин пародонта, підвищити рівень антимікробного захисту ротової рідини, активізувати загальну реактивність організму. Доведено високу терапевтичну ефективність проведених профілактичних заходів у даних працівників, хворих на ХКГ і ГП різного ступеня, що підтверджено позитивною динамікою клініко-лабораторних показників.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичне й емпіричне дослідження проблем психодіагностики професійної адаптації технічного персоналу за умов хімічного виробництва. На підставі аналізу професіограм електрогазозварників, електромонтерів, слюсарів - механіків, які працюють за даних умов, визначено узагальнений комплекс професійно важливих якостей технічного персоналу. Встановлено, що його трудова діяльність має репродуктивний та індивідуальний характер. Розроблено та застосовано комплекс методик психодіагностування професійної адаптації технічного персоналу за умов хімічного виробництва. За результатами статистичного та якісного аналізу даних емпіричного дослідження визначено рівні професійної адаптації технічного персоналу ("адаптовані", "умовно адаптовані", "неадаптовані"), уточнено критерії оцінювання рівнів адаптації, уточнено основні психологічні показники рівня оцінювання професійної адаптації. Показано можливості використання методичного комплексу для її оцінювання в технічного персоналу за умов хімічного виробництва.

Встановлено, що всі вказані барвники мають якісно однотипний вплив на організм і за критеріями гострої токсичності відносяться до ІІІ - IV класу. Ріазолани виявляють загальнотоксичну дію з переважним впливом на функціональний стан нервової системи, органів кровотворення, печінки, нирок. Працівники основної професії даного виробництва піддаються дії хімічних чинників протягом 81,0 - 89,6 % робочого часу. Запропоновано комплекс заходів санітарно-гігієнічного характеру спрямований на оздоровлення умов праці та запобігання професійній патології у виробництві ріазоланів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.3 + Р124.511-4

Рубрики:

Хвороби легень

Гігієна праці в хімічній промисловості

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ