Висвітлено проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі радіотелекомунікацій. Подано відомості щодо факторів виробничого середовища, дії шкідливих речовин на організм людини, освітлення приміщень, засобів захисту від виробничого шуму, вібрацій, ультразвуку. Охарактеризовано електромагнітні поля надвисоких частот (НВЧ), джерела випромінювання НВЧ та їх дію на організм людини. Описано можливості захисту від електромагнітного випромінювання радічастотного й оптичного діапазонів. Наведено дані щодо нормування та контролю рівнів випромінювання.

Освещены проблемы профилактики производственного травматизма в сфере радиотелекоммуникаций. Представлены данные о факторах производственной среды, действии вредных веществ на организм человека, освещенности помещений, средствах защиты от производственного шума, вибраций, ультразвука. Охарактеризованы электромагнитные поля сверхвысоких частот (СВЧ), источники излучения СВЧ и их действие на организм человека. Описаны возможности защиты от электромагнитного излучения радиочастотного и оптического диапазонов. Приведены данные о нормировании и контроле уровней излучения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.55-4 + Р124.431.1

Рубрики:

Гігієна праці на підприємствах зв’язку

Шум, вібрація і ультразвук в умовах виробництва

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.55

Рубрики:

Гігієна праці на підприємствах зв’язку

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено порівняльний аналіз впливу на слухову функцію та біологічний вік жінок-операторів акустичних сигналів різної природи: мовних та абстрактних, із рівнями 60 - 65 дБА. З мовними сигналами працювали телефоністи ДП "УТЕЛ", із абстрактними, які створюються акустичними процесами в порушеному гірському масиві та технологічними особливостями видобутку вугілля - оператори сейсмопрогнозу. Показано, що біологічна активність акустичних сигналів залежить від їх змісту (мовні або абстрактні), а максимальні зміни слухової чутливості (до 20 - 25 дБ) спостерігаються в мовному діапазоні частот (125 - 2000 Гц). Зі збільшенням календарного віку та стажу роботи працюючих, темп їх постаріння прискорюється до 6 - 9 років, у порівнянні з популяційним стандартом. Зроблено висновки щодо необхідності подальшої гігієнічної регламентації інформаційно значимих шумів та їх ролі у формуванні напруженості праці.