Розглянуто проблеми радіаційного захисту пацієнтів під час проведення променевої терапії відкритими радіофармпрепаратами. Обговорено питання підвищення точності визначення поглинутих доз у радіонуклідній терапії і можливості зменшення введеної активності при збереженні запланованої поглинутої дози на мішень.

Вперше проведено детальне дослідження та здійснено комплексну гігієнічну оцінку радіоекологічного стану на об'єктах нафтогазовидобувної промисловості Полтавської області. Наведено радіаційно-гігієнічну оцінку дозового навантаження на працівників підприємств нафтогазового комплексу на прикладі Полтавської області за рахунок зовнішнього опромінення. Науково обгрунтовано заходи щодо обмеження опромінення працівників нафтогазового комплексу техногенно підсиленими радіоактивними джерелами природного походження, які утворюються на підприємствах нафтогазовидобувної промисловості. Обгрунтовано наукові засади удосконалення нормативної бази щодо поводження з технологічними відходами з підвищеним вмістом природних радіонуклідів, що утворюються на підприємствах нафтогазовидобувної промисловості.

Дисертацію присвячено вивченню радіаційного впливу на гірників вугільних шахт на робочих місцях і у побуті. Визначено величини компонентів радіаційного фактора на робочих місцях у вугільних шахтах. Оцінено питомий внесок кожної з них щодо рівня впливу на легені і ефективну еквівалентну дозу опромінення гірників. Встановлено рівні радону в повітрі житлових приміщень типового міста вугледобувного регіону. Розраховано реальні дози опромінення гірників з урахуванням радіаційного чинника на робочих місцях і радону в повітрі житлових будинків. Визначено зміни показників здоров'я гірників в залежності від рівня радіаційного впливу. Розроблено і впроваджено в роботу санітарно-епідеміологічної служби адекватну систему заходів протирадіаційного захисту гірників вугільних шахт, яка показала високу ефективність.

Розкрито особливості формування рівнів радону та його дочірніх продуктів розпаду в повітрі будинків, розташованих у промислових зонах залізорудного регіону, з'ясовано сезонну варіабельність значень активності радону. Проведено радіаційно-гігієнічні дослідження в повітрі будинків, за якими визначено рівні об'ємної активності й еквівалентної рівноважної об'ємної активності радону та відповідні ефективні дози опромінення населення. На підставі дослідження захворюваності населення Кривого Рогу на злоякісні новоутворення легенів встановлено напрямки динаміки та ризики захворення на дану патологію. Одержані результати щодо варіабельності значень активності радону є основою для обгрунтування концепції регіонального нормування активності радону. Розроблено "Систему заходів щодо протирадіаційного захисту населення залізорудного регіону", яка включає радіаційно-гігієнічнє обстеження повітря житлових будинків і залізорудних шахт, інженерне- й організаційно-технічні та інші заходи.

Досліджено поєднаний вплив радіаційних факторів і важких металів (ВМ) урановидобувної та металургійної промиловості Дніпропетровщини на сечостатеву систему робітників і населення за умов промислових і непромислових міст та і в натурному експерименті на тваринах. Проведено санітарно-гігієнічне оцінювання вмісту ВМ і радіонуклідів у навколишньому середовищі (грунті, воді та харчових продуктах) промислових міст Дніпропетровськ і Жовті Води у порівнянні з Новомосковськом. Вивчено особливості нагромадження та розподілу ВМ і природних радіонуклідів у біосубстратах і тканинах сечостатевих органів експериментальних тварин і жителів промислових міст регіону, досліджено їх вплив на морфологічні зміни у нирках, встановлено кореляційні залежності між вмістом ВМ і патоморфологічними змінами у даних органах. Вивчено особливості поширення захворювань сечостатевої системи у жителів Дніпропетровщини. Розроблено систему пектинопрофілактики з метою прискорення елімінації ВМ, радіонуклідів та інших контамінатів з організму людини, яка зазнає поєднаного впливу ВМ та іонізуючого випромінення.

Проведено дослідження питомої активності ряду ПРН (226Ra, 232Th, 210Pb, 238U, 235U, 223Ra, 227Th, 40K) в залишках діяльності декількох підприємств нафтогазової галузі України. Виконано розрахунок первинних статистичних показників рівнів питомої активності ПРН в залишках по кожному підприємству. Встановлено, що на двох підприємствах у сухому осаді за всіма вказаними ПРН рівень звільнення МАГАТЕ за питомою активністю ПРН в матеріалах 1Бк.г1(1000 Бк.кг) не перевищений. Внаслідок недостатньої кількості дослідженого матеріалу рекомендовано провести додаткові вимірювання залишків виробничої діяльності з цих підприємств. На двох підприємствах в чотирьох радіонуклідах (210Pb, 226Ra, 232Th, 238U) у відходах переробки нафтопродуктів у сухому осаді перевищується рівень звільнення МАГАТЕ. На цих підприємствах запропоновано ввести регулюючий контроль.

Проведено исследование удельной активности ряда ЕРН (226Ra, 232Th, 210Pb, 238U, 235U, 223Ra, 227Th, 40K) в остатках деятельности нескольких предприятий нефтегазовой отрасли Украины. Выполнен расчет первичных статистических показателей уровней удельной активности ЕРН в остатках по каждому предприятию. Установлено, что на двух предприятиях в сухом осадке по всем указанным ЕРН уровень освобождения МАГАТЭ по удельной активности ЕРН в материалах 1Бк.г1(1000 Бк.кг) не превышен. Принимая во внимание недостаточное количество исследованного материала, рекомендовано провести дополнительные измерения остатков производственной деятельности с этих предприятий. На двух предприятиях по четырем радионуклидам (210Pb, 226Ra, 232Th, 238U) в отходах переработки нефтепродуктов и сухом осадке превышается уровень освобождения МАГАТЭ. На этих предприятиях предложено ввести регулирующий контроль.

Проаналізовано вимоги законодавчих і нормативних документів України щодо призначення санітарно-захисних зон атомної електростанції та радіаційно-гігієнічних принципів обгрунтування їх розмірів. Обговорено проблеми застосування вимог до встановлення розмірів санітарно-захисних зон АЕС, що випливають з їх "протиаварійного" призначення. Надано пропозиції щодо змін у законодавчих і нормативних документах України, імплементація яких надасть змогу не тільки розв'язати проблеми із зонуванням довкола АЕС та інших радіаційно-ядерних об'єктів, але й гармонізувати законодавство України з регулюючими вимогами Євросоюзу.