Індекс рубрикатора НБУВ: Р128.944-387 + Ю937-214

Рубрики:

Гігієна спеціальних середніх навчальних закладів

Психологія особи

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено рекомендації щодо підвищення працездатності, професійної сталості, збереження та зміцнення здоров'я учнів, які навчаються у коледжах за спеціальністю "Банківська справа". Вперше надано детальну фізіолого-гігієнічну характеристику спеціальності, встановлено критеріальні професійно значущі функції фахівця та визначено комплекс загальносередовищних чинників, які впливають на сталість системи підліток - навчальне середовище. Запропоновано психологічні критерії професійного відбору підлітків для навчання за обраною спеціальністю. Вперше виявлено закономірності формування професійної діяльності та існуючого режиму дня, на базі яких розроблено та впроваджено комплекс профілактичних заходів для вирішення адаптогенних, саногенних та режимно-організаційних проблем.

Визначено комплекс навчально-виробничих факторів, які впливають на умови, режим навчання та стан здоров'я підлітків, встановлені основні професійно значущі функції фахівця. Подано детальну психофізіологічну характеристику підлітків, під час опанування сучасних радіотехнічних спеціальностей, на фоні впровадження освітніх інноваційних технологій. Запропоновано об'єктивні критерії оцінки здоров'я підлітків щодо особливостей професійної орієнтації та відбору у ВНЗ радіотехнічного профілю. На підставі вперше виявлених особливостей та закономірностей формування процесів психофізіологічної адаптації до умов навчально-виробничого режиму, розроблено та впроваджено системний комплекс гігієнічно-профілактичних і режимно-організаційних оздоровчих заходів, спрямованих на оптимізацію процесу професійного навчання підлітків під час опанування радіотехнічних спеціальностей в технікумі.

Актуалізовано проблему розповсюдження інфекції ВІЛ/СНІД серед учнів ПТНЗ і висвітлено інтерактивну методику профілактичного заходу "Громадський діалог", яка за допомогою презентації програми PowerPoint дозволяє оптимізувати навчально-виховний процес профілактики ВІЛ/СНІД (захід проводиться в рамках Меморандуму МОН України та Німецького товариства технічного співробітництва ГМБХ, що передбачає технічну підтримку покращення профілактики ВІЛ/СНІД у системі ПТО). Зазначено, що за останніми дослідженнями, саме молодь ПТУ є найбільш уразливою до інфікування ВІЛ-інфекцією. Виділено правила ведення діалогу з учнями. Сформульовано мету заходу (актуалізувати опорні знання учнів про ВІЛ/СНІД, навчити вмінню запобігати зараженню, виховувати терпимість та розуміння щодо носіїв ВІЛ/СНІД, надати можливість висловлюватися з актуальних проблем). Зазначено, що директори навчальних закладів занепокоєні тим, що останнім часом ЗМІ практично нічого про СНІД не повідомляють, тому сучасна школа повинна посилити профілактичну роботу. Підсумовано, що найбільш важливим у контексті проведення заходу є ставлення учнів ПТНЗ до своїх ВІЛ-інфікованих однолітків, які можуть вчитися з ними в одному класі.

Проаналізовані гігієнічні дослідження з проблеми збереження здоров'я підлітків під час професійної підготовки для роботи в різних галузях промисловості та сільського господарства в професійно-технічних навчальних закладах. Дослідження стосувались організації та умов навчально-виробничої діяльності, критеріїв професійного відбору.

Фізичний розвиток дітей та підлітків є одним з найважливіших критеріїв, який можє бути використано для прогнозування їх здоров'я в подальшому житті. Когортою підвищеного ризику здоров'ю є учні професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ). Враховуючи роль підлітків цієї когорти у майбутньому трудовому потенціалі країни, вони заслуговують на належну увагу, якої бракує сьогодні з боку науковців-медиків. Мета роботи - виявити особливості фізичного розвитку підлітків, що навчаються в ПТНЗ м. Києва, для подальшого вивчення їх вкладу в формування здоров'я та розробки профілактичних заходів. У дослідженні брали участь 395 підлітків (225 юнаків та 170 дівчат) віком 15 - 18 років, які навчаються в ПТНЗ м. Києва. Морфофункціональний розвиток організму вивчали за антропометричними показниками - довжиною тіла, масою тіла, обводом грудної клітини, індексом маси тіла (ІМТ), а також м'язовою силою кистей (МС) рук та життєвою ємністю легень (ЖЕЛ) за уніфікованою методикою з використанням стандартного інструментарію. ІМТ оцінювали за критеріями ВООЗ для дітей відповідного віку та статі. Оцінку фізичного розвитку (ФР) та ступеня його гармонійності, а також порівняльний аналіз показників ФР учнів ПТНЗ та їх київських однолітків-учнів загальноосвітніх шкіл здійснювали за вітчизняними стандартами ФР (регіональні шкали регресії) та даними літератури. Виявлено гендерні та вікові відмінності ФР обстеженої когорти учнів ПТНЗ порівняно з ФР київських школярів. Серед негативних відмінностей звертає увагу великий відсоток учнів ПТНЗ з дисгармонійним фізичним розвитком: серед юнаків таких виявлено 21 - 42 % осіб (залежно від віку), серед дівчат - 29 - 43 %, що в 1,1 - 1,7 разу більше, ніж у когорті школярів. У структурі дисгармонійності в дівчат переважав дефіцит маси тіла, у юнаків - майже в рівному співвідношенні зустрічався дефіцит маси тіла та надлишкова вага. Функціональні можливості міязової системи (МС) та функції зовнішнього дихання (ЖЕЛ) учнів ПТНЗ, незалежно від їх статі, були знижені. Висновки: за умов сьогодення когорта учнів, які опановують робочі професії в закладах професійно-технічної освіти, є когортою підвищеного ризику здоров'ю, зокрема, за особливостями свого фізичного розвитку, і потребує постійного медико-соціального моніторингу.

За програмою натурного фізіолого-гігієнічного експерименту проведено порівняльні аналітичні, гігієнічні, соціологічні, психофізіологічні, психологічні, медико-соціальні дослідження впливу умов та характеру професійно-технічного навчання на функціональний стан та здоров’я ліцеїстів Харківського професійного ліцею будівництва та соціальної реабілітації із різним рівнем соціальної адаптації (ліцеїсти-інваліди, ліцеїсти-сироти, здорові ліцеїсти з благополучних сімей). Встановлено, що ліцеїсти поза залежністю від їх соціального статусу перебувають в спільних та сприятливих умовах навчально-виробничого середовища, яке враховує особливі потреби осіб із обмеженими можливостями, що визначає провідну роль рівня соціальної адаптації у формуванні їх життєдіяльності. Доведено, що рівень соціальної адаптації безпосередньо відбивається на успішності когнітивної діяльності ліцеїстів та психоемоційному стані за визначальної ролі психологічного стану, який у свою чергу безпосередньо пов’язаний з характером життєдіяльності та розповсюдженістю донозологічних психічних станів астенічного, депресивного та іпохондричного характеру. Суттєву роль у процесі соціальної адаптації відіграють стан здоров’я, стать, вік ліцеїста, система викладання та обрана ним професія. На підставі узагальнення закономірностей впливу навчально-виробничого середовища на організм підлітків зі зниженим рівнем соціальної адаптації (з причин інвалідності та сирітства) запропоновано систему донозологічної діагностики та психогігієнічної оптимізації функціонального стану та здоров’я.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р128.944-387

Рубрики:

Гігієна спеціальних середніх навчальних закладів

Шифр НБУВ: ДС41562 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р128.944-387

Рубрики:

Гігієна спеціальних середніх навчальних закладів

Шифр НБУВ: ДС41562 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р128.944-387

Рубрики:

Гігієна спеціальних середніх навчальних закладів

Шифр НБУВ: ДС41562 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р128.944-387

Рубрики:

Гігієна спеціальних середніх навчальних закладів

Шифр НБУВ: ДС41562 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертаційна робота присвячена актуальній проблемі - оптимізації умов професійно-технічного навчання підлітків, які опановують сільськогосподарські спеціальності на базі професійних аграрних ліцеїв (ПАЛ), з метою збереження та зміцнення їхнього здоров'я. Визначено сукупність індивідуальних психофізіологічних і психологічних якостей робочих сільськогосподарських професій, які забезпечують успішність засвоєння учнями ПАЛ обов'язкових умінь і навичок при збереженні їхнього здоров'я за умов подолання професійно зумовлених чинників ризику. Встановлено причиново-наслідковий зв'язок характеру й умов професійно-технічного навчання та особливостей життєдіяльності (з визначенням чинників ризику) у ПАЛ із формуванням системи професійно значущих психофізіологічних функцій, функціональним станом організму, загальним і психічним здоров'ям ліцеїстів. Розроблено та впроваджено у наукову та практичну діяльність закладів освіти стандартизовану програму психофізіологічного тестування ліцеїстів "Тестова програма професійної придатності до аграрних професій "Agrotest", спрямована на вимірювання рівня реалізації професійно значущих функцій працівників робочих професій сільського господарства, які опановують учні у ПАЛ. Опрацьовано комплекс заходів з моніторингу та гігієнічної оптимізації якості освітнього середовища у ПАЦ, який будується на принципах гігієнічної донозологічної діагностики, із визначенням критеріальних професійно значущих функцій, функціонального стану та здоров'я учнів, які належать до оціночних критеріїв ризику.