Визначено прояви епідемічного процесу вітряної віспи (ВВ) в Україні та вивчено ефективність вакцини "Варілрикс" для її профілактики. Проведено ретроспективний епідеміологічний аналіз захворюваності на віспу, зокрема в Києві: вивчено багаторічну динаміку, сезонність, захворюваність за регіонами, інтенсивність і структуру серед різних вікових і соціально-побутових груп. Надано характеристику кількісних та якісних проявів епідемічного процесу ВВ за сучасних умов. Досліджено території, групи (вікові та соціально-побутові), колективи та час ризику, тенденції розвитку даного процесу, а також ймовірні місця зараження, перебіг розвитку спалахів та особливості клінічного перебігу. Доведено імунологічну ефективність вакцини для профілактики ВВ. Науково обгрунтовано рекомендації щодо проведення вакцинопрофілактики та розроблено шляхи удосконалення епідеміологічного нагляду за ВВ в Україні.

В последние годы эпидемиологический процесс ветряной оспы претерпел изменения в сторону увеличения уровня заболеваемости детей старших возрастных групп. Ветряная оспа протекает с осложнениями даже у исходно здоровых пациентов. Только вакцинация является методом предупреждения заболевания.

Показано рівень захворюваності на вітряну віспу серед цивільного населення, осіб молодого віку з організованих колективів та відсоток ускладнень у разі цього захворювання. У молодих людей вітряна віспа має класичну клітинну картину, проте останнім часом почастішали випадки атипових форм і зростання випадків ускладнень. Спостерігаються випадки з тривалим, без характерних висипань, продромальним періодом (до 4 - 6-ти діб). Проведення щеплень вакциною "Варілрікс" довело свою ефективність як серед дітей, так і серед молодих людей.

Показан уровень заболеваемости ветряной оспой среди гражданского населения, лиц молодого возраста из организованных коллективов и процент осложнений при этом заболевании. У молодых людей ветряная оспа имеет классическую клиническую картину, однако в последнее время участились случаи атипичных форм и рост числа осложнений. Наблюдаются случаи с длительным, без характерных высыпаний, продромальним периодом (до 4 - 6-ти суток). Проведение прививок вакциной "Варилрикс" показало свою эффективность как среди детей, так и среди молодых людей.

За сучасних умов у період депопуляційних процесів, інтенсивної міграції населення, реформування системи охорони здоров'я все більшого значення набуває соціально-гігієнічний моніторинг у системі епідеміологічного нагляду за вітряною віспою (ВВ). В Україні вітряна віспа є неконтрольованою засобами специфічної профілактики інфекцією. Відмінність інтенсивності епідемічного процесу цієї інфекції в областях України може свідчити про різну активність впливу показників середовища життєдіяльності. Мета дослідження - встановлення причин нерівномірності поширення ВВ на підставі вивчення особливостей перебігу епідемічного процесу в областях, що відрізняються за станом середовища життєдіяльності. Дослідження проводили у Рівненській та Сумській областях. Якість стану середовища життєдіяльності вважали нижчою в Сумській області у порівнянні з Рівненською. Вивчено багаторічну динаміку захворюваності на ВВ, темпи приросту, циклічність, захворюваність у вікових групах та за місцем мешкання, використовуючи непараметричні методи. В обох областях установлено високий рівень захворюваності, особливо серед дітей і міських жителів, циклічність епідемічних спалахів захворюваності з великими (16 років) й малими (2 - 5 років) періодами та тенденцію до зростання. Збільшення частки дорослих у віковій структурі та сільських жителів серед захворілих на ВВ свідчить про зміни проявів епідемічного процесу інфекції. У Сумській області були вищі показники захворюваності на ВВ, зокрема серед дітей, дорослих і сільських мешканців, більш виражена циклічність із малими інтервалами та двохвильовість у періоди спаду і зростання захворюваності. Отже, активна дія факторів середовища життєдіяльності негативно впливає на закономірності епідемічного процесу ВВ. Це необхідно враховувати під час планування профілактичних заходів. Можливо, упровадження профілактичних щеплень дитячому населенню призупинить чергове зростання захворюваності на ВВ, яке, ймовірно, пов'язане з погіршенням стану середовища життєдіяльності.

Вивчено клінічний перебіг вітряної віспи (ВВ). Виявлено наступні особливості хвороби: висока захворюваність на ВВ серед молодих людей (вікова медіана - 24,5 року), насамперед, серед військовослужбовців; у більшості випадків ВВ зберігала свої "традиційні" клінічні ознаки, проте в окремих випадках спостерігалася додаткова скарлатино-подібна висипка, що змушувала переглядати етіотропну терапію в плані додаткового включення антибіотиків. Аналіз терапії виявив низку недоліків, а саме: призначення ацикловіру дітям від 2 до 12 років з легкою формою захворювання, антибіотиків за типового неускладненого перебігу та застосування глюкокортикостероїдів в осіб молодого віку.

Актуальність проблеми полягає в тому, що на вітряну віспу хворіють переважно діти. За даної хвороби можливий розвиток ускладнень, зумовлених як прямою дією вірусу, так і приєднанням вторинної бактеріальної інфекції. Мета роботи - проаналізувати рівень захворюваності на вітряну віспу дитячого та дорослого населення Житомирської області. Проведено ретроспективний аналіз захвтаорюваності на вітряну віспу населення Житомирської області за період 2015 - 2017 рр. У дослідженні використано клініко-статистичний метод. Частка дитячого населення серед хворих на вітряну віспу у 2015 р. становила 70,7 %. Найчастіше хворіли діти 5 - 9 років, частка яких серед пацієнтів дитячого віку становила 47,3 %. У 2016 р. спостерігалося зростання захворюваності, у тому числі дитячого населення, частка якого становила 79,4 %. Найвища захворюваність спостерігалася у дітей віком 1 - 4 роки. Частка дорослих серед усіх хворих була найменшою у 2016 р. - 20,5 % від усіх випадків. У 2017 р. спостерігалося зростання захворюваності, особливо серед дорослих. У 2017 р. найвища захворюваність серед дітей реєструвалася у віці 5 - 9 років. Зроблено висновки, що вітряна віспа є досить розповсюдженою серед дорослого та дитячого населення Житомирської області. Найчастіше вірусом Varicella-Zoster уражаються діти 5 - 9 років, тобто дошкільного віку, і меншою мірою - шкільного.