Розкрито засади паразитології малярії, визначено фази малярійної інфекції. Висвітлено боротьбу з даним захворюванням, а також особливості його сезонного передавання. Запропоновано епідеміологічну класифікацію випадків малярії. Розглянуто зміни морфології паразитів, пов'язані з впливом хіміотерапевтичних препаратів. Проаналізовано особливості визначення рівня паразитемії, а також оформлення відповіді лабораторії.

Раскрыты основы паразитологии малярии, определены фазы малярийной инфекции. Освещены борьба с данным заболеванием, а также особенности его сезонной передачи. Предложена эпидемиологическая классификация случаев малярии. Рассмотрены изменения морфологии паразитов, связанных с влиянием химиотерапевтических препаратов. Проанализированы особенности определения уровня паразитемии, а также оформления ответа лаборатории.

Ключ. слова: міграція населення, завіз малярії, переносники малярії, ризик передачі, районування території України
Індекс рубрикатора НБУВ: Р194.48-0(4УКР)

Рубрики:

Епідеміологія малярії

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено клініко-епідеміологічне вивчення випадків завізної малярії в Криму протягом останніх 10-ти років. Малярію діагностовано у 15-ти пацієнтів, які перебували в інфекційному відділенні лікарні № 7 м. Сімферополь. Найчастіше завозили тропічну малярію. Клінічна картина триденної малярії залишається типовою. Відзначено недоліки лікування і хіміопрофілактики в ендемічному осередку. Використання тільки гематошизотропних засобів є причиною рецидивів триденної та овале-малярії. Терапія та хіміопрофілактика стійкої до хлорохіну малярії неефективні. Найбільший ризик завізної малярії становлять мандрівники, які повертаються з ендемічного регіону.

Проведено клинико-эпидемиологическое изучение ввезенной малярии в Крыму напротяжении последних 10-ти лет. Малярия была диагностирована у 15-ти пациентов, которые находились в инфекционном отделении больницы №7 г. Симферополь. Чаще всего завозили тропическую малярию. Клиническая картина трехдневной малярии остается типичной. Отмечены негативные аспекты лечения и химиопрофилактики эндемического сосредоточения. Использование только гематошизотропных средств является причиной рецидивов трехдневной и овале-малярии. Терапия и химиопрофилактика стойкой к хлорохину малярии неэффективны. Малярию необходимо подозревать у всех туристов, которые возвращаются из эндемического региона.

У лекційному матеріалі наведено сучасні дані про поширеність, захворюваність та смертність від малярії в світі та Україні, етіопатогенетичні, клінічні особливості різних форм малярії, сучасні методи діагностики, лікування та профілактики малярії, а також тактику епідеміологічного нагляду у разі виникнення малярії в Україні. Лекція розрахована на лікарів-інфекціоністів, сімейних лікарів, педіатрів. Матеріали лекції можуть бути корисними для студентів 4 - 6-х курсів вищих медичних навчальних закладів.

Цель исследования - охарактеризовать современную ситуацию по малярии в Астраханской области за 2000 - 2014 гг. Первые данные о маляриогенной ситуации в Астраханской области относят к 1894 г., когда в Астраханской губернии было зарегистрировано 54 952 случая малярии. В Астраханской области за период с 2000 по 2014 гг. зарегистрировано 90 случаев малярии человека, в том числе завозных случаев из стран СНГ - 70 (78 %), вторичных от завозных - 11 (12 %) и рецидивов - 9 (10 %). Географически очаги малярии распределялись таким образом: г. Астрахань - 58 очагов (65 %), в том числе Ленинский район - 27 случаев (46 % от числа всех городских случаев), Кировский и Советский районы - по 15 сл. (по 26 %) и Трусовский район - 1 сл. (2 %), а также проездом через Астрахань - 2 очага (2 %); Астраханская область - 30 очагов (33 %), в том числе Красноярский район - 9 сл. (30 %), Наримановский район - 8 сл. (27 % от числа всех сельских случаев), Ахтубинский район - 5 сл. (17 %), Харабалинский район - 4 сл. (13 %), Черноярский район - 2 сл. (7 %), Лиманский и Камызякский районы - по 1 сл. (по 3 %). Выводы: на территории Астраханской области в течение всего сезона передачи эффективной заражаемости комаров (май - сентябрь) за последние 10 лет отмечались завозные случаи малярии. Максимальное число зарегистрированных случаев завозной малярии было отмечено в 2001 г. - 35 сл. В Астраханской области наиболее часто регистрировалась трехдневная малярия - 94 %. Завоз малярии в регион осуществлялся в 78 % случаев из Азербайджана и Таджикистана. После длительного перерыва в Астраханской области были зарегистрированы новые активные очаги, что свидетельствует о наличии вторичных от завозных случаев малярии, а также появление нового активного очага 1-й степени. Заболевание регистрировалось чаще всего в теплое время года, о чем свидетельствуют показатели заболеваемости - 80 % от числа всех зарегистрированных случаев.

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню епідеміологічного та паразитологічного нагляду за триденною малярією Р. vivax в період елімінації в Республіці Таджикистан. На основі проведеного епідеміологічного аналізу установлено соціальну й економічну значущість малярії для громадського здоров’я й економічних складових Республіки Таджикистан. Оцінено показники епідеміологічної ефективності протиепідемічних заходів у різних вікових групах населення. Доведено, що найстабільнішими є паразитарні системи (Р. vivax - An. superpictus, Р. vivax - An. pulcherrimus), виявлено слабку маніфестність клінічних симптомів серед хворих на триденну малярію після пролонгованої інкубації, особливо в першому півріччі. Вперше встановлено при клінічних лабораторних дослідженнях низький рівень паразитемії у крові хворих після подовженої інкубації. Доведено відсутність стійкості плазмодіїв при лікуванні хлорохіном і примахіном, відсутність паразитоносійства у переделімінаційному періоді на тлі лікування хворих на триденну малярію. Епідеміологічна ситуація в Республіці Таджикистан характеризувалася низьким рівнем захворюваності населення (0,4 на 100 тис. населення), реєстрували завезені випадки малярії мігрантами і спорадичні випадки місцевої передачі збудника. У структурі збудників завезеної малярії переважну більшість мають Р. vivax (більш ніж 95 %). Установлено екологічні, епідеміологічні та соціальні фактори, які призводять до поширеності циркуляції паразита малярії (Р. vivax) і ускладнюють епідеміологічну ситуацію; особливі природно-кліматичні умови призводять до активного виплоду комарів An. pulcherrimus та інших. На основі оцінки всіх факторів з використанням географічної інформаційної системи (ГІС) проведено стратифікацію регіонів країни з різним рівнем епідеміологічного маляріогенного потенціалу (від 0,1 до 1,6 на 100 тис. населення), що дало змогу диференційовано підходити до реалізації пріоритетних напрямів профілактики малярії з урахуванням ризиків можливого інфікування населення. Обґрунтовано етапи боротьби з малярією, які визначаються терміном інтенсивності проявів епідемічного процесу й ефективності проведених протиепідемічних і протипаразитарних заходів; установлено епідеміологічні, медичні та соціально-економічні складові для досягнення елімінації триденної малярії у Республіці Таджикистан. Сформульовано та обґрунтовано основні напрями вдосконалення епідеміологічного нагляду (спостереження) і профілактики малярії. Результати дослідження стали основною базою для розробки Національної програми боротьби з малярією 2006 - 2010 рр., створення і затвердження Міністерством охорони здоров’я Республіки Таджикистан нормативних і методичних постанов.