Одна из важных эпидемиологических проблем Сумщины - описторхоз. Социальная и медицинская значимость инвазии велика в связи с высокой пораженностью населения, развитием тяжелых осложнений. Проанализировать заболеваемость и определить параметры эпидемического процесса описторхоза в Сумской области Украины, установить особенности его клинического течения в природном очаге. Объект исследования - больные описторхозом, медицинские карты стационарных больных (ф. 003/у), отчетная документация Сумской областной санитарно-эпидемиологической станции. Клинико-анамнестические, лабораторные с использованием клинического (Сobas Micros) и биохимического (Сobas Emira) анализаторов; иммуноферментный анализ для определения антител к возбудителю; копроовоскопия формалин-эфирным методом, исследование дуоденального содержимого; инструментальные - фиброгастродуоденоскопия, ультразвуковое исследование, фракционное исследование желудочного сока. Проведен анализ эпидемиологической ситуации по описторхозу в Украине и Сумской области, на территории которой находится крупнейший природный очаг инвазии. Заболеваемость составляет 23,0 на 100 тыс. населения, что превышает заболеваемость по Украине более чем в 20 раз. Изучены клинические особенности течения заболевания в эндемическом очаге, установлено преобладание латентной формы описторхоза, что существенно влияет на своевременную диагностику инвазии. Заболеваемость описторхозом в Сумской области высокая и значительно превышает среднеукраинские показатели. Стойкое функционирование очага инвазии обусловлено особенностями гидрологического режима региона, высокой пораженностью описторхисами карповых рыб, которые имеют значительный удельный вес в пищевом рационе населения. Группу риска составляют рыбаки и члены их семей (72,3 %). Основным фактором передачи является соленая и вяленая рыба (58,7 %). Из клинических форм преимущественно регистрируется хронический описторхоз с латентным течением. При манифестном течении инвазии у больных чаще всего выявляется холецистит (82,6 %). Решающую роль в диагностике описторхоза играет копроовоскопия (100 %).

Зазначено, що на території Сумської області зареєстровано чотири види опісторхід: Opisthorchis felineus, Pseudamphistomum truncatum, Metorchis bilis і Metorchis xanthosomus. Встановлено, що осередки опісторхідозів в умовах досліджуваної території прив’язані, в першу чергу, до малих річок. Марити опісторхід у природних екосистемах Сумської області зареєстровані у п'яти видів м’ясоїдних ссавців. В антропогенних екосистемах Сумської області провідну роль у циркуляції опісторхід відіграють домашні коти. Проведено оцінювання зараження коропових риб метацеркаріями опісторхід. Встановлено, що домінантними з точки зору зараження і накопичення метацеркарій опісторхід є три види коропових риб: плітка, краснопірка і уклейка. Опісторхоз переважно перебігає латентно. З маніфестних форм хвороби найчастіше виявляється холецистит (78,6 %). Вирішальну роль у діагностиці хронічного опісторхозу має копроовоскопія (100 %). Групу ризику складають рибалки та члени їх сімей (71,9 %). Основним фактором передавання є солена та в’ялена риба.

На территории Сумской области зарегистрировано четыре вида описторхид: Opisthorchis felineus, Pseudamphistomum truncatum, Metorchis bilis и Metorchis xanthosomus. Установлено, что ячейки описторхидозов в условиях исследуемой территории привязаны, в первую очередь, к малым рекам. Мариты описторхид в природных экосистемах Сумской области зарегистрированы у пяти видов плотоядных млекопитающих. В антропогенных экосистемах Сумской области ведущую роль в циркуляции описторхид играют домашние кошки. Проведена оценка заражения карповых рыб метацеркариями описторхид. Установлено, что доминантными с точки зрения заражения и накопления метацеркарий описторхид являются три вида карповых рыб: плотва, красноперка и уклейка. Описторхоз преимущественно протекает латентно. С манифестных форм болезни чаще всего оказывается холецистит (78,6 %). Решающую роль в диагностике хронического описторхоза имеет копроскопия (100 %). Группу риска составляют рыбаки и члены их семей (71,9 %). Основным фактором передачи является соленая и вяленая рыба.

З'ясовано за допомогою прийому парної кореляції, що прямого впливу показників забруднення річкових вод (індексу забруднення води та індексу трофо-сапробіологічних показників) на захворюваність населення, поширеність всіх видів хвороб населення Сумської області, зокрема, інфекційних і паразитарних немає. Описано непрямі шляхи впливу забруднених річкових вод на організм людини, через рибу. Увагу приділено такому захворюванню як опісторхоз, ендемічний осередок якого знаходиться на території області, через що впродовж останніх 5 років у регіоні виявлено 62 % усіх хворих на це захворювання в країні. Виявлена певна відповідність ареалів із максимальними показниками підтоплення території (басейни рр. Десни та Ворскли) та високими показниками захворюваності на опісторхоз (Шосткинський район та м. Шостка, Середино-Будський, Кролевецький, Великописарівськ райони,), а також із високими показниками затоплення території (басейн рр. Сейм та Сули) та високими показниками захворюваності на опісторхоз (Буринський, Недригайлівський, Роменський райони).