Описан экспресс-метод выявления антител против вируса ВИЧ 1/2, антигенов вируса гепатита В и антител против него, а также антител против вируса гепатита С в крови умерших больных с помощью иммунохроматографических тест-кассет "CITO TEST", который дает позитивные результаты в интервале от 4 ч до 5-ти суток после наступления биологической смерти. Иммунохроматографический экспересс-метод рекомендован для применения патологоанатомами и судебно-медицинскими экспертами для выявления тяжелых вирусных заболеваний у умерших больных и для проведения необходимых профилактических мер по предупреждению непредвиденного заражения медицинского персонала, а также для уточнения танатогенеза при формулировке окончательного диагноза.

Розглянуто можливості азимутально-інваріантного Мюллер-матричного картографування координатних розподілів величини фазового інваріанта структури препаратів склоподібного тіла людини для застосування в судово-медичній практиці, зокрема для розв'язання однієї з найактуальніших проблем - встановлення давності настання смерті. Мета роботи - розробити комплекс нових судово-медичних об'єктивних критеріїв для розширення функціональних можливостей точного встановлення давності настання смерті за даними азимутально-інваріантного Мюллер-матричного картографування координатних розподілів величини фазового Мюллер-матричного інваріанта структури препаратів склоподібного тіла людини. Об'єкт дослідження: шари склоподібного тіла ока людини, відібрані від 76 біоманекенів. Для дослідження використовували метод азимутально-інваріантного Мюллер-матричного картографування координатних розподілів величини фазового інваріанта структури препаратів склоподібного тіла. Одержано числові значення зміни величини статистичних моментів 1 - 4-го порядків, які характеризують координатні розподіли величини фазового Мюллер-матричного інваріанта шарів склоподібного тіла за величиною ДНС. Одержані результати ілюструють наявність відмінностей між оптичною анізотропією фібрилярних колагенових мереж шарів склоподібного тіла з різною ДНС. Встановлено, що величина SM1 змінюється в межах діапазону визначених для всіх груп зразків середніх значень від 0,49 до 0,19, SM2 - від 0,27 до 0,09, SM3 - від 0,51 до 0,97, SM4 - від 0,61 до 1,19. Висновок: одержані результати підтверджують діагностичну ефективність методики для точного встановлення часу настання смерті, що забезпечить наукову обгрунтованість, конкретність і об'єктивність експертного висновку.

Розглянуто можливості азимутально-інваріантного Мюллер-матричного картографування координатних розподілів величини фазового інваріанта структури препаратів склоподібного тіла людини для застосування в судово-медичній практиці, зокрема для розв'язання однієї з найактуальніших проблем - встановлення давності настання смерті. Мета роботи - розробити комплекс нових судово-медичних об'єктивних критеріїв для розширення функціональних можливостей точного встановлення давності настання смерті за даними азимутально-інваріантного Мюллер-матричного картографування координатних розподілів величини фазового Мюллер-матричного інваріанта структури препаратів склоподібного тіла людини. Об'єкт дослідження: шари склоподібного тіла ока людини, відібрані від 76 біоманекенів. Для дослідження використовували метод азимутально-інваріантного Мюллер-матричного картографування координатних розподілів величини фазового інваріанта структури препаратів склоподібного тіла. Одержано числові значення зміни величини статистичних моментів 1 - 4-го порядків, які характеризують координатні розподіли величини фазового Мюллер-матричного інваріанта шарів склоподібного тіла за величиною ДНС. Одержані результати ілюструють наявність відмінностей між оптичною анізотропією фібрилярних колагенових мереж шарів склоподібного тіла з різною ДНС. Встановлено, що величина SM1 змінюється в межах діапазону визначених для всіх груп зразків середніх значень від 0,49 до 0,19, SM2 - від 0,27 до 0,09, SM3 - від 0,51 до 0,97, SM4 - від 0,61 до 1,19. Висновок: одержані результати підтверджують діагностичну ефективність методики для точного встановлення часу настання смерті, що забезпечить наукову обгрунтованість, конкретність і об'єктивність експертного висновку.

Висвітлено загальні правила проведення патологоанатомічних розтинів померлих, формулювання остаточного клінічного та патологоанатомічного діагнозів та лікарського свідоцтва про смерть у разі хірургічної патології. Це допоможе завершити формування клініко-морфологічного мислення, що дуже необхідно для практичної діяльності лікарів. Розглянуто загальні правила проведення патологоанатомічних розтинів померлих. Проаналізовано правила формулювання і зіставлення остаточного клінічного та патологоанатомічного діагнозів. Наведено приклади формулювання патологоанатомічного діагнозу та лікарського свідоцтва про смерть у разі хірургічної патології.