Приведенные данные касаются механизмов возникновения и развития целлюлита, определения степени выраженности патологического процесса. Проведен обзор наиболее эффективных и перспективных методик, которые используются в медицинской косметологии для коррекции фигуры с учетом стадии развития целлюлита. Приведены основные показания и противопоказания для основных методов коррекции фигуры и приблизительные схемы лечения в зависимости от стадии развития патологического процесса.

Наведено результати визначення рівнів адипонектину у жінок із метаболічним синдромом (МС) та у здорових волонтерок. У жінок із МС виявлено статистично значуще зниження рівня адипонектину у порівнянні зі здоровими жінками. Суттєве зниження рівня адипонектину у пацієнток із МС зумовлене гіпертрофією вісцеральної жирової тканини, що фізикально проявляється у підвищенні значень показників індексу маси тіла й окружності талії. У здорових жінок репродуктивного віку спостерігається прямий взаємозв'язок між концентраціями адипонектину й інтерлейкіну-6, та обернений - між рівнями адипонектину та антимюллерового та лютеїнізувального гормонів у сироватці крові.

В літературному огляді наведено сучасні уявлення про спектр функціональних можливостей основних дендритних клітин та B-лімфоцитів у розвитку метазапалення жирової тканини за ожиріння. Дендритні клітини функціонально пов'язують вроджений та адаптивний імунітет. Функціонування субпопуляції професійних антигенпрезентуючих лімфоцитів - дендритних клітин визначає процесинг, презентація антигенів, каналізованість цитодиференціювання наївних T-клітин, активація B-лімфоцитів і специфічного антитілогенезу. Активація дендритних клітин у жировій тканині значною мірою зумовлена взаємодією Toll-подібних рецепторів 2-го та 4-го типу їх цитоплазматичної мембрани з вільними жирними кислотами, надлишок яких супроводжує процес ожиріння. Ожиріння на тлі експериментального виснаження дендритних клітин у жировій тканині супроводжується низьким рівнем інфільтрації прозапальними макрофагами як жирової тканини, так і тканини печінки у поєднанні з більш високим рівнем сенситивності до дії інсуліну периферичних тканин. Наведено дані щодо можливості первинної активації адаптивної імунної системи в деяких особливих кластерах вісцеральної жирової тканини: лімфоїдному кластері, асоційованому з жировою тканиною, та молочних плямах. Активовані B-клітини виконують функцію презентації антигенів і утворення антитіл у розвитку імунної відповіді та відіграють важливу регуляторну роль у тонкому налаштуванні функціонування імунної системи. Таким чином, дані більшості досліджень свідчать про те, що у разі розвитку ожиріння дендритні клітини в цілому сприяють розвитку метазапалення. Ожиріння призводить до акумуляції B-2-клітин у жировій тканині, більш активної продукції B-клітинно-асоційованих прозапальних цитокінів і генерації IgG, що рекрутує макрофаги в жирову тканину. Однак численні питання регуляції рекрутингу, активації дендритних клітин та B-клітин за розвитку ожиріння залишаються нез'ясованими. Зокрема, невідомі фактори, що здійснюють рекрутинг толерогенних дендритних і Breg-клітин, механізми регуляції їх рекрутації в різні депо жирової тканини і можливості активації даних клітин, тригери синтезу протективних антитіл класу IgM. Залишаються також невідомими антигени, що беруть участь в активації адаптивної імунної системи за розвитку ожиріння.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.202.1 + Р251.262.5

Рубрики:

Ожиріння

Гістологічні зміни власне сполучної тканини

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ