Скачати повний текст

Висвітлено теоретико-методологічні засади дослідження проблеми переживань, наведено детальну характеристику феномену переживання. Проаналізовано структуру травмувальних чинників голодоморів, розкрито механізм відображення у свідомості людини наслідків травматизації голодом у міжпоколіних зв'язках як необмежених у часі негативних переживань, що об'єктивуються в трагічних образах, успадкованих сучасною людиною через складні механізми сімейних та етнокультурних впливів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.659

Рубрики:

Голодування

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.659 + П836.6

Рубрики:

Голодування

Патологічні процеси в організмі тварин

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено, що в гіпоталамусі та сенсомоторній корі щурів у нормі базальний рівень основних продуктів пероксидного окиснення ліпідів - гідропероксидів ліпідів і малонового діальдегіду - у порівнянні з довгастим мозком збільшується на 20 - 30 %, а вміст відновленого глутатіону - вдвічі. Тридобове голодування тварин супроводжується збільшенням, переважно в гіпоталамусі та сенсоромоторній корі, рівня продуктів пероксидного окиснення ліпідів до 40 %. За таких умов у щурів з глутатіоновим дефіцитом, стан яких зумовлено внутрішньочеревинною ін'єкцією їм діетилмалеату (2,5 ммоль/кг маси тіла), як у кіркових, так і в підкіркових структурах виявлено вірогідне збільшення вмісту гідропероксидів ліпідів і малонового діальдегіду (у 2 - 3 рази), зниження на 30 - 40 % поверхневорозміщених та структурнозамаскованих білкових SH-груп і підвищення швидкості окиснення їх у 2,5 - 2,8 і 2,4 - 3,5 рази відповідно. Одержані дані дають підставу вважати, що чим більше виснажується тканинний фонд відновленого глутатіону, тим інтенсивніше відбувається пероксидне окиснення ліпідів і тим глибші структурно-функціональні зміни клітинних компонентів спостерігаються в нервових тканинах. Передбачено, що глутатіонова система бере участь у регуляції пероксидного окиснення ліпідів і в захисті SH-груп білків нервових тканин різних відділів головного мозку від окиснювальних ушкоджень і порушень функціональної організації нервової тканини.

Проведено дослідження впливу періодичного голодування (ПГ) на концентрацію транстиретину (ТТР) і церулоплазміну (ЦП) в сироватці молодих (3 міс.) та старих (19 міс.) щурів лінії Вістар за допомогою SDS-PAGE. ПГ протягом 10 днів з 30 % втратою ваги призводило до 2-кратного зниження вмісту ТТР у молодих щурів, а після 20-добового відгодовування ad libitum (AL) рівень цього білка залишався зниженим. Навпаки, застосування режимів ПГ і AL у випадку старих тварин супроводжувалось, відповідно, 1,3- та 1,15-кратним збільшенням вмісту ТТР порівняно з контрольною групою. Подібна ситуація спостерігалась і для ЦП: режими ПГ/AL у молодих щурів супроводжувалися стабільним падінням рівня цього білка на 10 %, проте, хоча у старих тваринах ПГ не викликало змін, AL призводив до 1,2-кратного збільшення вмісту ЦП у крові.

Вперше виявлено наслідки кількісного обмеження харчування (ОХ) на стадії личинки для параметрів життєздатності та тривалості життя (ТЖ) імаго модельного організму D. melanogaster. Продемонстровано, що помірне ОХ впродовж личинкового періоду розвитку D. melanogaster може збільшувати ТЖ дорослих мушок. Визначено найсприятливішу концентрацію харчових компонентів у поживному середовищі (ПС) для ефективного збільшення ТЖ дрозофіл. Показано, що пряма залежність ТЖ від репродуктивної активності за умов ОХ відсутня. Виявлено, що дієтична рестрикція більше 50 % пропорційно гальмує швидкість розвитку личинок і зменшує преімагінальну виживаність. Показано негативний вплив на ТЖ харчування впродовж розвитку, якщо воно не відповідає ''дієті'' у дорослому віці. Виявлено наслідки впливу 13-годинної харчової депривації під час преконцепційного періоду батьківських особин на ТЖ їхніх нащадків, де материнський ефект є більш суттєвим за батьківський. Продемонстровано, що внаслідок недостатнього харчування впродовж розвитку у самців спостерігається збільшення експресії гену InR. Крім того, для особин чоловічої статі, вирощених за подібних умов, характерним є підвищення активності антиоксидантних ферментів - супероксиддисмутази та каталази. Вперше виявлено, що ОХ (50 %) на стадії розвитку спричиняє зниження рівня накопичення складних продуктів глікозилювання в імаго D. melanogaster.