Наведено результати вивчення динаміки вмісту N-ацетилглюкозаміну (N-ацГА) у сироватці крові та тканинах лабораторних тварин з модельною запально-деструктивною патологією нирок, шлунка та суглобового хряща під впливом експериментальної терапії глюкозаміну гідрохлоридом (ГА) та N-ацетилглюкозаміном. Проведений аналіз результатів досліджень дозволяє виділити загальні тенденції щодо вмісту ендогенного N-ацГА у сироватці крові та тканинах у тварин з різною експериментальною патологією. За умов розвитку запально-деструктивних процесів спостерігається зниження вмісту N-ацГА в органах та відповідне його підвищення в сироватці крові, що пояснюється їх сполучнотканинним походженням і може бути діагностичним критерієм ступеня ураження органу та критерієм ефективності терапії. Екзогенне введення глюкозаміну гідрохлориду та N-ацетилглюкозаміну сприяє нормалізації ендогенних резервів даного аміноцукру, що підтверджується показниками біохімічних досліджень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.9 + Р35 с13

Рубрики:

Експериментальні моделі хвороб (загальні роботи)

Загальна терапія

Шифр НБУВ: Ж72559 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто принцип прогнозування на базі лінгвістичних змінних і нечіткої логіки. Запропоновано математичну модель прогнозування, а також варіанти настройки моделі за допомогою генетичних алгоритмів і нейронних мереж, структуру програмного комплексу для розв'язання задач медичного прогнозування.

  Скачати повний текст

Наведено результати гістологічного дослідження препаратів, одержаних в експерименті під час операцій на безпородних кролях з метою вивчення наслідків впливу на стінку порожнистого органа високонапірного струменя рідини. Встановлено, що за використання струменя діаметром 0,1 мм під тиском 30 атм. патологічні зміни в органі не виникають, перебіг репаративних процесів типовий.

Проаналізовано світоглядні і філософсько-правові аспекти біоетики. Розглянуто біоетичні питання щодо роботи з експериментальними тваринами.

Проанализированы мировоззрения и философско-правовые аспекты биоэтики. Рассмотрены биоэтические вопросы при работе с экспериментальными животными.

Вивчено можливості та перспективи застосування цитологічної діагностики в експериментальній медицині. Показано, що цитологічний метод є надійним, досить простим і економічно привабливим методом морфологічного аналізу та може бути використаний як сучасний метод діагностики в експериментальних медичних дослідженнях.

Изучены возможности и перспективы применения цитологической диагностики в экспериментальной медицине. Показано, что цитологический метод является надежным, достаточно простым и экономически привлекательным методом морфологического анализа и может быть использован в качестве современного метода диагностики в экспериментальных медицинских исследованиях.

За допомогою ЕПР-спектрометричних вимірів із використанням залізо-діетилдитіокарбаматної пастки встановлено, що в разі ін'єкції щурам вакцини БЦЖ суттєво посилюється у них ендогенний синтез NO. Таке досить суттєве посилення виявляється вже через 6 год і набуває максимального рівня на 10-й день після введення БЦЖ, далі воно поступово зменшується та на 20-й день зникає. Детально досліджено динаміку зміни за цей період величини сигналів ЕПР метгемоглобіну (g = 6,0), вільних радикалів у плазмі крові та печінці (g = 2,00), тривалентного заліза (g = 4,3) і церулоплазміну (g = 2,1) у плазмі крові, залізо-сірчаних центрів (g = 1,94) у печінці та характер зв'язків між зазначеними показниками. Грунтуючись на одержаних даних зроблено висновок, що вакцинація БЦЖ може використовуватися як модель для дослідження впливу різних факторів і хімічних препаратів на процеси ендогенного синтезу NO.

Незважаючи на бурхливий розвиток альтернативних методів, досліди з використанням тварин є надійним підгрунтям для вивчення безпечності та ефективності лікарських засобів. Такі дослідження регулюються комплексом нормативно-правових актів, які мають гарантувати дотримання принципів гуманності та раціонального використання тварин. Документи, що регламентують використання лабораторних тварин, діють на різному рівні. Попри те, що Україна приєдналась або ратифікувала ряд важливих міжнародних документів у галузі захисту тварин, багато питань у цій сфері залишаються відкритими. На жаль, Європейська конвенція щодо захисту хребетних тварин, яких використовують з експериментальною та іншою науковою метою, Україною підписана, але досі не ратифікована. У 2006 р. було прийнято Закон України N 3447-IV "Про захист тварин від жорстокого поводження". Закон адаптував найголовніші положення міжнародних документів щодо гуманного поводження з тваринами до вітчизняного законодавства та став значним досягненням суспільства в сфері забезпечення належного поводження з представниками тваринного світу. Останніми роками в Україні була розроблена та прийнята значна кількість підзаконних нормативних актів щодо захисту тварин від жорстокого поводження та експертизи досліджень з позицій етики. До таких документів належать: Порядок проведення доклінічного вивчення лікарських засобів та експертизи матеріалів доклінічного вивчення лікарських засобів, Доклінічні дослідження безпеки як підгрунтя клінічних випробовувань за участю людини та реєстрації лікарських засобів, Порядок проведення науковими установами дослідів, експериментів на тваринах, Положення про Комітет з питань етики (біоетики).

Современные биомедицинские исследования, проводимые в научных лабораториях, являются базисом не только для изучения патогенетических механизмов формирования и прогрессирования болезней - сегодня они широко используются для разработки высокоинформативных методов диагностики, создания новых лекарственных препаратов, изучения влияния на организм вновь разрабатываемых фармсоединений с оценкой их потенциальной эффективности. Освещены новые подходы и возможности оценки функционального состояния мелких лабораторных животных с учетом современных международных требований к проведению исследований и интерпретации полученных результатов.

Викладено дані щодо двадцяти експериментальних моделей найбільш розповсюджених неінфекційних патологій. Здійснено модифікування існуючих моделей відповідно до сучасних поглядів на патогенез відповідних нозологій. До опису кожної з моделей додано опис органа, патологію якого відтворено. Наведено опис змін, які відбуваються в інших органах і системах. Підкреслено, що зміни в органах і системах, які відбуваються за відтворення тієї чи іншої моделі, можуть свідчити про системність змін, якщо вони перебувають у певних межах.

Розглянуто питання щодо проведення дослідів на тваринах під час навчання студентів-медиків. Мета роботи - оцінювання можливості, необхідності та доцільності проведення дослідів на тваринах під час навчання студентів-медиків для визначення можливих альтернатив. Проведено анонімне неперсоніфіковане анкетування 83 лікарів-інтернів. Під час анкетування з'ясовували мету проведених дослідів, види тварин, методи знеболювання, роль респондента у процесі проведення експерименту та рівень одержаних знань. За бажанням респонденти пропонували альтернативу дослідам на тваринах під час здійснення навчального процесу. Установлено, що 47 % анкетованих сприймають проведення дослідів на тваринах під час навчання як обов'язкову, традиційну і загальноприйняту практику. Значна частина респондентів (33,7 %) висловила думку про повну відсутність одержаної нової інформації, 47 % назвали рівень одержаних знань помірним, лише 19,3 % - суттєвим. Більшості анкетованих невідомий стан проблеми в інших країнах, і вони не ознайомлені з вітчизняними законами та постановами щодо захисту піддослідних тварин. Загалом 86,7 % респондентів висловили своє негативне ставлення до заподіяння шкоди тваринам упродовж експерименту та поза ним. Висновки: практику проведення дослідів на тваринах необхідно привести у відповідність до законодавчих вимог. Неприпустимо використовувати тварин із навчальною метою, якщо ця мета може бути досягнута іншими шляхами. Експерименти на тваринах виправдані лише в тому разі, якщо є всі підстави очікувати, що їх результати суттєво сприятимуть вирішенню актуальних наукових завдань. Розробка й імплементація альтернативних інноваційних методів навчання надасть змогу підвищити ефективність засвоєння знань та навичок і ліквідувати практику проведення експериментів на тваринах.