Скачати повний текст

Мета роботи - порівняння характеристик частинок з різною хімічною будовою та розміром (колоїдного золота Gold 1 та Gold 2, фосфату кальцію CaP та полі(лактид-коглюколіду) PLGA 1 і PLGA 2) для пошуку найбільш ефективних носіїв антигену (рекомбінантного дифтерійного токсоїду) за імунізації per os. За даними МТТ-тесту всі досліджувані частинки не виявляли помітного цитотоксичного впливу стосовно досліджуваних клітин in vitro, за винятком частинок CaP, що у високих концентраціях чинили цитотоксичний вплив на клітини лінії U937, та частинок Gold 1 і Gold 2, які також пригнічували ріст клітин лінії L929. Найбільш виражене фагоцитування макрофагоподібними клітинами лінії J774 було зафіксовано для частинок PLGA 1 і PLGA 2 з іммобілізованим антигеном, у той час як кон'югати частинок Gold 1 і Gold 2 з антигеном виявили здатність до сорбції на поверхні цих клітин, але не поглиналися ними. У мишей BALB/с, що одержували перорально антиген, іммобілізований на носіях PLGA 1 та PLGA 2, а також Gold 2, концентрація у крові антитіл IgA, специфічних до субодиниці B (SubB) у порівнянні з контролем помітно збільшувалася вже після другої імунізації. У групи мишей, що одержували кон'югати антигену з PLGA 2, відзначено також збільшення концентрації специфічних IgG у крові після третьої імунізації. Наведені результати свідчать про перспективність дослідження частинок PLGA 1 та PLGA 2 як ад'ювантів для імунізації per os.

Субодиниця В дифтерійного токсину (ДТ) та її R-домен відрізняються наявністю або відсутністю Т-домена. Мета роботи - проаналізувати взаємодію цих фрагментів токсину з клітинами ссавців для виявлення впливу Т-домену на ендоцитоз у резистентних клітинах. Інтерналізацію рекомбінантних флуоресцентних похідних субодиниці В і R- домену охарактеризовано в резистентних клітинах L929, що походять із сполучної тканини миші, та токсинчутливих клітинах Vero з нирок африканської зеленої мавпи. Встановлено, що в процесі інкубації клітин за одночасної присутності субодиниці В і R-домену в культуральному середовищі, клітини Vero інтерналізували більше молекул субодиниці В, ніж R-домену. За таких самих умов клітини L929 інтерналізували більше молекул R-домену, ніж субодиниці В. Колокалізація флуоресцентних субодиниці В та R-домену в клітинах L929 була швидкою та відбувалась практично повністю на ранніх стадіях інкубації у порівнянні з клітинами Vero, в яких вона була повільною та відбувалась поступово. Одержані дані вказують на те, що Т-домен впливає на інтерналізацію та ендосомальний транспорт ДТ у клітинах відповідно до їх чутливості до токсину. Дійшли висновку, що лише в токсинчутливих клітинах Т-домен бере участь у внутрішньоклітинному ендосомальному транспорті та сортуванні ДТ шляхом підсилення інтерналізації молекул токсину.