Исследовано влияние смеси солей тяжелых металлов, наиболее распространенных поллютантов водоемов Приднепровского региона, на поведенческие реакции, процессы памяти и суммарную биоэлектрическую активность различных отделов головного мозга крыс. Обнаружено развитие процессов невротизации, при этом вследствие гиперактивности животных происходит истощение нервных центров, что отражается в продлении периодов неподвижности животных. Увеличение латентного периода образования условного рефлекса в 8-лучевом радиальном лабиринте, снижение эффективности выполнения задания указывают на ухудшение способности этих животных к обучению и их кратковременной памяти. Показаны достоверные изменения суммарной биоэлектрической активности неокортекса, дорсального гиппокампа и передней области гипоталамуса. Это позволяет сделать заключение о значительных изменениях в коре и корково-подкорковых взаимодействиях под влиянием солей тяжелых металлов.

Исследованы интенсивность процессов перекисного окисления липидов в разных отделах головного мозга при действии Т-2-токсина и детоксикационные свойства гипохлорита натрия при хроническом Т-2-токсикозе. Показаны повышение количества диеновых конъюгат в головном мозге при действии токсина и резкое понижение их количества при применении гипохлорита натрия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р284.126 + Р419.45-29

Рубрики:

Дія токсичних речовин на нервову систему

Отруєння органічними речовинами та їх сполуками

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Експериментально досліджено функціонально-метаболічні порушення й ультраструктурні ушкодження гепатоцитів у випадках отруєнь фенобарбіталом і хлорофосом. Показано їх роль у патогенезі шоку та встановлено вплив фармапрепаратів ("Цитохром C", "Оксибутират Na", Сукцинат Na", "Бемітил") на структурно-метаболічні порушення та виживання тварин. Здійснено поглиблене дослідження порушень кисневого режиму, церебрального кровотоку, активності мітохондріальних дегідрогеназ, пероксидазних процесів і функціонально-метаболічних порушень за екзотоксичного шоку. Визначено 5 категорій порушень енергокисневого статусу (ЕКС). Розроблено концепцію його відновлення та запроваджено принцип упереджувальної інтенсивної терапії. Відповідно до стадії шоку, виду отруєння та категорії порушень ЕКС розроблено 4 варіанти програм фармакометаболічної корекції, застосування яких зменшило тривалість коматозного стану, кількість легеневих ускладнень, забезпечило виключення летальності за компенсованого шоку та зниження 22,9 % у разі декомпенсованого шоку.

Вперше визначено частоту основних синдромів токсико-гіпоксичної енцефалопатії за гострих отруєнь монооксидом вуглецю у гірників вугільних шахт та уточнено найчастотніші симптоми за умов отруєння гірників монооксидом вуглецю. Виявлено, що отруєння монооксидом вуглецю вплинуло у гірників на розвиток симпатикотонічної відповіді, викликаючи порушення функціонування вегетативної нервової системи переважно за симпатикотонічним типом. Вперше встановлено, що після отруєння монооксидом вуглецю у хворих відзначалося підвищення тонусу судин головного мозку, зменшення кровообігу в магістральних судинах і збільшення його асиметрії. Вперше доведено ефективність використання інстенону спільно з сеансами гіпербаричної оксигенації в комплексному лікуванні гірників з отруєннями монооксидом вуглецю за результатами вегетативних і вестибулярних проб.

Дисертацію присвячено питанням діагностики і профілактики ранніх проявів марганцевої інтоксикації у гірників. Встановлено, що в умовах впливу окислів марганцю мають місце незначно виражені зміни з боку нервової системи, які формують субклінічну стадію манганотоксикозу. В його патогенезі важливе значення мають явища деструкції клітин кори головного мозку, мозочку, блідої кулі та виникнення детермінантних структур на різних рівнях центральної нервової системи. Установлені критерії ранньої діагностики марганцевої інтоксикації мають надійність 94%. Ефективність розробленого способу лікування ранніх проявів марганцевої інтоксикації досягає 72%.

Вивчено кровоносні капіляри кори лобових ділянок півкуль великого мозку в нормі та під дією різних доз метилтретбутилового ефіру. Встановлено, що під впливом різних доз метилтретбутилового ефіру розвивається набряк ендотеліоцитів, перицитів і паравазальних астроцитів, з'являються ознаки плазморагії, прояви змін реологічних властивостей крові. Встановлено, що на ультраструктурному рівні основними проявами є еритропедез, апоптоз ендотеліоцитів і деендотелізація судинної стінки. Вперше описано, що ультраструктурні зміни нервових клітин кори півкуль великого мозку супроводжуються порушеннями міжнейрональних зв'язків.

Розв'язано важливу науково-прикладну проблему - розвиток теорії та методи побудови засобів електроретинографії з підвищеним рівнем достовірності. За результатом аналізу теоретичних засад побудови та застосування відомих методів і засобів електроретинографії запропоновано й обгрунтовано концепцію наднизької інтенсивності світлового подразнення сітківки ока та на її основі розвинено відповідні науково-прикладні засади математичного моделювання, відбору, оброблення та реєстрації електрорстиносигналу (ЕРС) у межах спектрально-кореляційної теорії сигналів. Вперше враховано циклічність і стохастичність ЕРС, побудовано оцінку його інформативності й адаптивний рекурсивний оптимальний фільтр для оцінювання електроретинограми (ЕРГ) за наднизької інтенсивності світлового подразнення сітківки ока. Обгрунтовано методи означення нового класу ЕРГ і побудовано метод ухвалення рішення про віднесення ЕРГ до визначеного класу. Побудовано ознаки прототипу електроретинографічної експертної системи для автоматизованого оцінювання ЕРГ. Досягнено зменшення на два порядки інтенсивності подразнення сітківки ока. Знижено тривалість ЕРГ-дослідження у 7 - 10 разів. Зростання впливу рівня шуму зменшено адаптивним оптимальним обробленням ЕРС. Одержано ЕРГ з роздільною здатністю, яка забезпечує ефективне та достовірне ухвалення рішення про віднесення її визначеного класу й означення нового класу. Мінімізовано кількість евристично-пошукових процедур за автоматизованого режиму ухвалення відповідних рішень. Верифіковано апаратне, алгоритмічне та програмне забезпечення електроретинографічної системи та результати її застосувань.

За умов впливу простих поліефірів вивчено вміст циклічних нуклеотидів і активність ферментів їх синтезу в гомогенаті головного мозку експериментальних тварин. Встановлено підвищення активності гуанілатциклазної месенджерної системи на фоні зниження аденілатциклазної, що свідчить про інтегративні порушення стану внутрішньоклітинного метаболізму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р284.4 + Р284.126

Рубрики:

Токсикологія неорганічних і елементоорганічних сполук

Дія токсичних речовин на нервову систему

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одними з найпоширеніших пестицидів у світі є препарати на основі хлорпірифосу і фосфорорганічної сполуки, що інгібує ензим ацетилхолінестеразу. Нейротоксичність хлорпірифосу не обмежується тільки антихолінестеразною дією, а може реалізовуватись і за допомогою інших механізмів, у тому числі через порушення прооксидантно-антиоксидантного балансу. Проведено порівняльний аналіз ключових показників системи антиоксидантного захисту в різних відділах головного мозку щурів, інтоксикованих хлорпірифосом. Експерименти проведено на дорослих щурах-самцях лінії Вістар масою від 200 до 220 г. Тваринам дослідних груп одноразово внутрішньоочеревинно вводили хлорпірифос із розрахунку 15 і 30 мг/кг. Через 24 год тварин декапітували під етерним наркозом, після чого одразу виділяли головний мозок та ізолювали з нього гіпокамп, мозочок і кору великих півкуль. У виділених відділах головного мозку визначено активності супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази, а також вміст відновленого глутатіону. Встановлено, що інтоксикація щурів хлорпірифосом викликає пригнічення ключових ензиматичних параметрів антиоксидантної системи у тканинах головного мозку. Виявлено, що різні відділи головного мозку відрізняються за рівнем антирадикального захисту. Найвищу інтенсивність антиоксидантних процесів спостерігали у корі великих півкуль головного мозку, найнижчу - у мозочку.

В експерименті на 95 щурах виконано інтраперитонеальне введення цисплатину в дозі 2 мг/кг маси тіла один раз на тиждень протягом 9 тижнів. Термін досліду - 4, 7, 14, 21 і 28 діб після останнього введення препарату. Перебіг цисплатиніндукованої нейропатії має три стадії: I стадія (4 доби) - ураження чутливого компонента сідничого нерва, пошкодження відростків нейронів; II стадія (7 - 21 діб) - поглиблення дистрофічних змін у сідничому нерві і його аферентному сегментарному центрі, нормалізація мікроциркуляції; III стадія - (31 доба), прогресуюче токсичне пошкодження всіх ланок. У сітківці розвиваються дистрофічні зміни (набряк, деструкція нейроцитів), морфометрично - розширення фоторецепторного, зовнішнього сітчастого і внутрішнього ядерного, гангліонарного шарів та звуження зовнішнього ядерного і внутрішнього сітчастого шарів протягом 28 діб. У паренхімі піднижньощелепної слинної залози - колапс і зменшення розмірів ацинусів. Епітеліоцити проток мають ознаки ослизнення. У стромі наростають процеси фібротизації. Найвиразніші картини пошкодження слизової оболонки ротової порожнини виявляються від 1-ї до 14-ї доби. Від 14-ї до 21-ї доби в епітелії спостерігаються прояви вакуольної і балонної дистрофії, ознаки гіперкератозу зберігаються. У печінці під дією цисплатину виявлено дистрофічні зміни гепатоцитів і ендотеліоцитів капілярів.

При использовании методов световой микроскопии, иммуногистохимии и электронной микроскопии изучены морфофункциональные изменения полушарий большого мозга крыс при подостром воздействии бытового газа. Полученные результаты раскрывают основные внутриклеточные и метаболические механизмы влияния бытового газа на кору и белое вещество полушарий большого мозга и могут объяснить возникновение при несмертельных отравлениях в реградиентном периоде симптомов энцефалопатии.

Вивчено морфофункціональні особливості будови нейроендокринної системи білих лабораторних щурів-самців різних вікових періодів за звичайних умов довкілля, після завершення двомісячного інгаляційного впливу летючих компонентів епоксидних смол (епіхлоргідрину і толуолу), застосування препаратів з комплексною антиоксидантною дією (синтетичного походження - тіотриазоліну та рослинного - настойки ехінацеї пурпурової) та комбінованих експериментальних впливів. Зазначено, що в процесі роботи було застосовано комплекс сучасних морфологічних методів дослідження, зокрема, фізіологічні, макроскопічний опис, органометрія, гістоморфометрія, світлооптична та електронна мікроскопія, цитологічні, біохімічні, математичні та варіаційно-статистичні. За результатами дослідження у головному мозку, гіпоталамусі, гіпофізі, щитоподібній залозі та надниркових залозах щурів встановлено і детально охарактеризовано морфологічні зміни на органному, тканинному, клітинному та субклітинному рівнях організації. Проведено моніторинг гормонального статусу тварин. Встановлено, що виразність, спрямованість і тривалість виявлених морфологічних змін залежать від віку тварин, виду впливу та строків реадаптації.

Одержано нові дані про морфофункціональні зміни, що розвиваються на тканинному, клітинному та субклітинному рівнях у нервовій системі живих організмів за умов впливу наночастинок CdS та солі CdCl{\dn\fs8 2}, набула подальшого розвитку методологія експериментальної токсиколого-гігієнічної оцінки їх небезпеки у дослідженнях in vivo та in vitro використання морфологічних методів (гістологічних, електронно-мікроскопічних, морфометричних). Вперше виявлено розвиток нейродегенеративних процесів у мишей за умови пренатальної інтоксикації наночастинками CdS різних розмірів і концентрацій. Встановлено морфологічні біомаркери та критерії нейротоксичних ефектів наночастинок CdS, якими є: набряк речовини мозку, деструктивні зміни плазматичної мембрани, ядра, мітохондрій, вакуолярної системи та цитоскелета нейронів та їх відростків. Експериментально доведено, що ефекти нейротоксичної дії наночастинок CdS зумовлені не тільки дозою речовини, введеної в організм, але й розміром наночастинок. На моделі in vitro встановлено, що концентрацією наночастинок CdS, яка викликає 50 % загибелі клітин у культурі, є 1,6 мкг/мл. Вперше на клітинній моделі спинномозкового ганглію щурів оцінено цитопротекторну дію фармакологічних препаратів кверцетин і ліпін за умови інтоксикації наночастинками CdS.

Вперше досліджено кількісні зміни РНК і функціональних груп білка, що виникають в окремих утвореннях зорового аналізатору (сітківці, зоровій корі), за курсового застосування мареполіміелу, цистеїну й аскорбінової кислоти інтактним щурам, у порівняльному аспекті. Встановлено стимулювальну метаболічну дію препаратів, що характеризується достовірними різноспрямованими змінами вмісту РНК, аміно-, сульфгідрильних і дисульфідних груп у гангліозних клітинах і фоторецепторах сітківки, нейронах та глії зорової кори. Вказано, що характер і ступінь виразності кількісних змін залежать від конкретного препарату та структурних особливостей тканин. Вперше встановлено, що виразність фармакологічного ефекту препаратів зростає в наступному порядку: мареполіміел - цистеїн - аскорбінова кислота, в той час як його тривалість має протилежну спрямованість. У модельованих дослідах з використанням інгібіторів метаболізму монобромацетату й актиноміцину Д двома дозами було виявлено нові сторони цитохімічних порушень РНК і функціональних груп білка, як початкових ланок патогенезу токсичних ушкоджень зорового аналізатору. Вперше одержано дані, які ілюструють той факт, що попереднє введення досліджених препаратів підвищує метаболічну стійкість сітківки та зорової кори до ушкоджувальних впливів монобромацетату й актиноміцину Д. За цього виявлено роль окремих білків та РНК у механізмі впливу кожного з препаратів на клітинну резистентність. Вперше доведено, що під впливом мареполіміелу, цистеїну й аскорбінової кислоти скорочується тривалість відновлювальних процесів за експериментальної патології сітківки та зорової кори. Виявлено активуючі та реактивуючі фармакологічні властивості метаболічних препаратів на фоні інгібуючого впливу монобромацетату й актиноміцину Д.

За допомогою комплексу макро- та мікроскопічних, гістологічних, електронно-мікроскопічних методів досліджень вперше описано та проведено зіставлення особливостей структур райдужково-рогівкового кута та ланок його гемомікроциркуляторного русла у нормі та за експериментального опіоїдного впливу. Вперше здійснено оцінку змін райдужково-рогівкового кута очного яблука з використанням напівкількісних показників. Вперше на експериментальній моделі встановлено закономірності динаміки морфологічних змін у ланках гемомікроциркуляторного русла райдужково-рогівкового кута очного яблука за дії опіоїдного анальгетика в динаміці до шести тижнів. Одержано нові дані про мікро- та ультраструктурні зміни у тканинах райдужково-рогівкового кута очного яблука протягом шести тижнів перебігу експериментального опіоїдного впливу. Вперше вивчено компенсаторну здатність досліджуваних структур на ранніх термінах після припинення дії препарату.

Вивчено вплив низької концентрації парів бензолу (0,35 мг/л) на вміст вільних амінокислот - gamma-аміномасляної, глутамінової та аспарагінової - і активність ферментів глутаматдекарбоксилази та gamma-амінобутираттрансамінази у мітохондріальних фракціях мозку (рухової зони кори мозочка, вароліївого мосту, спинного мозку) дорослих щурів-самців. Висловлено думку, що збільшення gamma-аміномасляної кислоти в мітохондріях, зумовлюючи захисне гальмування процесів метаболізму, захищає нервові клітини від надмірного збудження, яке виникає під час хронічної дії на тварин низьких концентрацій парів бензолу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р284.126-29

Рубрики:

Дія токсичних речовин на нервову систему

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р284.126

Рубрики:

Дія токсичних речовин на нервову систему

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ