Встановлено, що хлористий свинець має виражену токсичну дію на мембрани форменних елементів крові, зокрема тромбоцитів, активізує вивільнення факторів агрегації тромбоцитів, що призводить до підвищення їх адгезивних та агрегаційних властивостей. В роботі вивчено вплив стабільного аналога простацикліну ММ-706 на тромбоцитарно-судинний та коагуляційний гемостаз у щурів на фоні свинцевої інтоксикації. Встановлено виражену протекторну дію ММ-706 на тромбоцити, яка проявляється зменшенням індексу спонтанної агрегації тромбоцитів та відсотка адгезивних тромбоцитів, нормалізацією загального потенціалу гемокоагуляції та часових характеристик тромбоеластограми.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р284.414

Рубрики:

Токсикологія олова, свинцю та їх сполук

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одно- (62,5 мг/кг маси тіла) і багаторазові (5 мг/кг, щоденно 5 разів на тиждень, протягом 1 міс.) внутрішньочеревні ін'єкції водного розчину ацетату свинцю щурам призводять до морфологічних змін у кровоносних судинах печінки, нирок, підшлункової залози, серця і головного мозку. Показано, що свинець має високий тропізм до ендотелію судин, викликаючи в ньому структурні зміни, які зумовлені його прямим (безпосередньо на внутрішньоклітинні ультраструктури) та опосередкованим (через біологічно активні сполуки і метаболіти) впливом. Ці зміни призводять до порушень функцій клітин (транспортної, метаболічної, синтетичної, а також адгезивної) і сприяють розвитку судинної патології, яка супроводжується порушеннями гемореології і мікроциркуляції.

Розглянуто проблему ролі порушень продукції та обміну оксиду азоту в тканинах аорти у разі дії свинцю. Показано здатність свинцю нагромаджуватися в аорті, значно стимулювати продукцію активних форм кисню та призводити до істотних змін у системі оксиду азоту, що виявлялися підвищенням активності індуцибельної ізоформи синтази оксиду азоту та рівня його стабільних метаболітів. У цьому випадку створюються передумови до значного утворення високотоксичної речовини - пероксинітриту, що призводить до посилення його цитотоксичної дії та виникнення відносного дефіциту оксиду азоту.

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей будови, росту і формоутворення довгих трубчастих кісток скелета білих щурів в умовах свинцевої інтоксикації. Встановлено, що інтоксикація свинцем негативно впливає на організм людини. Особливу чутливість на наявність остеотропного свинцю має скелет, який росте. Саме в ньому спостерігаються найбільш активні процеси розмноження і диференціювання клітин, що забезпечують метаболічну і структурну основу для росту хряща і формування кістки. При дії солей свинцю відбувається уповільнення росту і формоутворення кісток скелета, пригнічення процесів проліферації і диференціювання остеогенних клітин, а також біосинтетичних процесів, що проходять у цих клітинах. Окрім того, свинцева інтоксикація викликає структурні зміни.

Встановлено, що в індустріальних центрах Дніпропетровщини відбувається стійке забруднення грунту речовинами техногенного походження, які є характерними для металургійних і гірничо-видобувних галузей промисловості: важкими металами - кадмієм і свинцем. Визначено за загальносанітарним показником шкідливості мінімальну порогову концентрацію за грунтово-кліматичних умов. Розроблено провідні напрями профілактичних заходів із запобігання негативним наслідкам техногенного забруднення грунту кадмієм і свинцем: моніторинг стану забруднення чорнозему типового важкими металами кадмієм і свинцем установами санітарно-епідеміологічної служби. Розглянуто детоксикацію забруднених важкими металами грунтів із застосуванням неорганічних калійних сполук.

Розглянуто морфофункціональні прояви компенсаторно-пристосувальних та альтернативних процесів у печінці білих мишей за тривалого надходження в організм малих доз свинцю і їх коригування альфа-токоферолом та ербісолом. За допомогою сучасних методів (електронної мікроскопії, морфометрії з використанням оптичного аналізатора зображення) встановлено, що токсичні ефекти свинцю мають пріоритетні мішені та виявляються у вигляді альтерації мембран гепатоцитів, ендотелію, еритроцитів. Застосування альфа-токоферолу чинить мембранопротекторний ефект на мітохондрії гепатоцитів, а ербісол, також, ендотеліоцитів і еритроцитів та надає імуномодулюючий ефект на макрофаги, сприяючи кращому збереженню структур печінки.

Вивчено вікові особливості циркадіанних перебудов функцій нирок за тривалої інтоксикації солями кадмію та свинцю в дозах малої інтенсивності. Вперше доведено наявність вікових особливостей хроноритмологічної організації екскреторної, іоно- та кислоторегулювальної функцій нирок у інтактних статевонезрілих і статевозрілих щурів. Встановлено, що в процесі статевого дозрівання активується натрійзатримувальна система, змінюється архітектоніка хроноритмів. Показано, що за тривалого (30 діб) надходження в організм тварин різного віку малих доз солей кадмію та свинцю в нирках виникає десинхроноз інтегральних показників фільтраційно-реабсорбційних процесів, порушуються механізми клубочково-канальцевого балансу та тубуло-гломерулярного зворотного зв'язку, що супроводжується депресією швидкості клубочкової фільтрації, порушенням натрій-водневого контранспорту, ретенційною азотемією, протеїнурією та втратами іонів натрію.

Розглянуто особливості експериментального репаративного остеогенезу нижньої щелепи в нормі та за умов екзогенної інтоксикації солями свинцю. Наведено морфологічне обгрунтування фармакологічних методів оптимізації репаративних процесів і терапевтичної корекції остеотоксичного ефекту свинцевих сполук. Вперше на експериментальному матеріалі за допомогою комплексу морфофункціональних методів дослідження розкрито основні закономірності репаративної регенерації нижньощелепних кісток білих щурів за умов свинцевої хронічної інтоксикації. Доведено можливість оптимізації перебігу ранового процесу за допомогою препаратів тетацин-кальцій і магне B6. Проведено комплексне вивчення процесів формоутворення, хімічного складу нижньощелепної кістки за змодельованих переломів на фоні свинцевого отруєння. Встановлено особливості гістоморфоструктури, мінеральної насиченості, макро- та мікроелементного складу та ступеня кристалічності мінеральної складової регенерату нижньощелепної кістки у випадках інтоксикації організму солями свинцю та антитоксичної корекції, що проводилася за допомогою препаратів тетацин-кацьцій і магне B6.

Досліджено особливості токсичної дії свинцю нітрату на фоні йододефіциту, змодельованого введенням тиреостатика меркалолілу. Виявлено посилення за цих умов дозозалежного токсичного ефекту свинцю у порівнянні з його ізольованою дією, виявами якого є гіперплазія щитовидної залози за колоїдно-паренхіматозним або паренхіматозно-колоїдним типом, пошкодження фолікулів, виражений або субклінічний гіпотиреоз, дисбаланс між процесами ліпопероксидації й антиоксидантного захисту, напруження компенсаторно-пристосувальних механізмів. Виявлено низьку ефективність калію йодиду як засобу профілактики йододефіциту за одночасного надходження свинцю в організм, яка покращується застосуванням яблучного пектину, особливо зі зменшенням дози свинцю. Запропоновано комплекс профілактичних заходів, спрямованих на запобігання одночасному шкідливому впливу йододефіциту та свинцю.

Представлены результаты использования неинвазивного метода сверхпроводникового квантового интерференционного датчика биомагнитной сасептометрии для определения накопления железа в ткани печени крыс со свинцовой интоксикацией. Установлено, что магнитный сигнал над печенью крыс после 30 введений различных соединений свинца и через месяц постэкспозиционного периода был заметно выше, чем в контрольной группе животных. Это может быть обусловлено нарушением метаболизма железа при свинцовой интоксикации и свидетельствовать о его накоплении в печени. Полученные результаты в перспективе могут быть использованы для разработки неинвазивного метода количественного определения железа в органах и тканях.

Досліджено вплив препарату Глутаргін на вміст вільних амінокислот крові щурів за умови свинцевої інтоксикації, яку моделювали пероральним уведенням свинцю ацетату в дозі 70 мг/кг маси тіла тварини (макродисперсна форма) та наночастинок свинцю (наноформа) в аналогічній дозі. Глутаргін піддослідним щурам давали per os з першого дня експозиції з розрахунку 100 мг/кг маси тіла. Інтактним тваринам протягом експерименту перорально вводили 0,9 % NaCl. Уміст вільних амінокислот у крові щурів визначали після 14 днів експозиції. Введення Глутаргіну у разі свинцевої інтоксикації зменшувало токсичний вплив свинцю на пул амінокислот, що сприяло нормалізації синтезу білка в уражених органах та тканинах.

Зазначено, що свинець є одним із найбільш токсичних і небезпечних для живих організмів хімічним елементом, моніторинг яких є обов'язковим. Встановлено, що солі даного металу мають виражену мембранотоксичну дію. Іони свинцю викликають серйозні деформації тіла на ранніх етапах ембріонального розвитку, а у дорослих особин свинець також спричиняє дистрофічні та некробіотичні зміни зябер і шкіри. Накопичення свинцю в організмі залежить від статі, періоду року та розмірів особин. Так, відомо, що найбільше метал накопичується в найменших за розмірами. Ефект іонів свинцю залежить від способу надходження його в організм: за інтраперитонеального введення спостерігається зростання розмірів селезінки, у випадку додавання його в питну воду відбувається зростання розмірів нирок. Як за хронічного отруєння, так і за умов гострої дії токсикант пригнічує активність імунної системи. Зокрема, наявність іонів свинцю у середовищі існування зумовлює зниження кількості Т- і В-лімфоцитів і природних кілерів, збільшення вмісту нейтрофілів і зниження кількості моноцитів, базофілів і лімфоцитів.

Рассмотрена интегральная система оценки опасности содержания тяжелых металлов в окружающей среде. Разработана интегральная классификация опасности содержания ртути в экосистемах.

Наведено дані про зміни цитокінового профілю інтерлейкінів 1, 2, 4, 6, 8, 10, фактора некрозу пухлин alpha, молекул міжклітинної адгезії sICAM-1, VCAM та ендотеліну-1 при мікросатурнізмі залежно від ступеня експозиції свинцем.

Для визначення ролі ксенобіотиків у механізмах першої фази акцидентальної інволюції вилочкової залози вивчено зміни тканинного протеолізу та фібринолізу в тимусі за гострої (сулема) та хронічної (хлористий свинець) інтоксикації організму білих щурів важкими металами, а також у результаті введення суперантигену - ендотоксину грамнегативної мікрофлори (Salmonella typhimurium). Встановлено, що хронічна свинцева інтоксикація призводить до збільшення інтенсивності деградації структурованих високомолекулярних протеїнів з одночасним лізисом низькомолекулярних інтегрованих регуляторних пептидів. Ендотоксин як суперантиген викликає подібні зміни активності систем необмеженого протеолізу.

За свинцевої інтоксикації, яку змодельовано внутрішньошлунковим введенням протягом 30 днів ацетату свинцю в дозі 30 мг/кг, встановлено нелінійне зниження приросту маси тіла дослідних білих рендомбредних щурів. Пилок квітковий, ехінацея пурпурова та низькоінтенсивне лазерне опромінення проявляли на фоні свинцевої інтоксикації різною мірою виражену коригуючу дію.

Під час проведення атомно-абсорбційного визначення вмісту свинцю в біологічних середовищах білих щурів, які протягом 30 днів зазнали впливу ацетату свинцю в дозі 30 мг/кг, виявлено збільшення рівнів цього металу в крові та сечі - відповідно в 3,94 і в 3,04 рази. Профілактичне введення на фоні свинцевої інтоксикації пилку квіткового й ехінацеї пурпурової вірогідно зменшувало рівні свинцю в крові та сприяло збільшенню його виведення з сечею.

В експерименті на конвенційних аутбредних щурах-самцях різного віку вивчено характер комбінованої дії нітрату натрію та ацетату свинцю під час внутрішньошлункового введення смертельних доз. Установлено, що характер комбінованої дії вказаних речовин залежить від віку тварин. Так, в інфантильних щурів має місце сумація за токсичністю та антагонізм за степенем кумуляції, а в статевозрілих і старих тварин спостережено антагонізм, причому цей ефект більш виражений у старих щурів.

За допомогою морфологічних методів (електронна мікроскопія, морфометрія) встановлено, що хронічна свинцева інтоксикація викликає як дистрофічні та деструктивні зміни аденогіпофізу, так і репаративні процеси, ступінь яких залежить від тривалості надходження ацетату свинцю. Проведені дослідження виявили кількісні показники, які характеризують ушкодження і відповідні адаптаційні реакції, забезпечують фазність реагування аденоцитів. Найбільш ушкоджуються кортикотропоцити, які мають ознаки балонної дистрофії. В соматотропоцитах виявлено краще збереження всіх органел у порівнянні з іншими типами ендокриноцитів. У більшій частині тиротропоцитів виявляються зміни середнього ступеня, зустрічаються поодинокі молоді клітини. Серед гонадотропоцитів основну частину становлять клітини з дрібновакуолярною дистрофією цитоплазми.