Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.5*72 + Р284.91

Рубрики:

Mycota Гриби. Мікологія

Токсикологія отрут рослинного походження

Шифр НБУВ: ВА708146 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р284.91

Рубрики:

Токсикологія отрут рослинного походження

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.5*72 + Р284.91

Рубрики:

Mycota Гриби. Мікологія

Токсикологія отрут рослинного походження

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р284.91-29

Рубрики:

Токсикологія отрут рослинного походження

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що гостре отруєння токсинами блідої поганки призводить до виражених порушень білоксинтезувальної функції печінки і розвитку диспротеїнемії, що виявляється гіпопротеїнемією, гіпоальбумінемією, порушенням співвідношення білкових фракцій за рахунок зменшення вмісту α{\dn\fs9 1}- і α{\dn\fs9 2}-глобулінів та зростання фракцій β- і γ-глобулінів. Доведено, що гостра аманіта-фалоїдинова інтоксикація спричиняє підвищення катаболізму білків з порушенням знешкодження кінцевих продуктів і розвитком гіперамоніємії, зростання протеолітичної активності крові та фазові зміни інгібіторного потенціалу крові, а також зростання ендогенної інтоксикації та порушення проникності мембран гепатоцитів, що найбільш виражені у старих щурів. Уперше у віковому аспекті показано, що процеси вільнорадикального окиснення білків у разі аманіта-фалоїдинового токсикозу активуються у тварин молодого віку більшою мірою, ніж у дорослих і старих.

Вперше розроблено аналітичні біотести для визначення концентрації Т-2 токсину на основі використання активованої хемілюмінесценції екзометаболітів середовища існування дафній та біолюмінесценції бактерій. Розроблено алгоритми кількісного визначення Т-2 токсину за допомогою імуносенсора на основі поверхневого плазмонного резонансу, а саме з виконанням прямого та конкурентного аналізів і підібрано оптимальні варіанти модифікації поверхні трансдуктора для підвищення чутливості та відтворюваності відгуку імунного біосенсора на основі поверхневого плазмонного резонансу з використанням полі- та моноклональних антитіл. Продемонстровано ефективність використання деяких каліксаренів, як селективних молекул, для визначення Т-2 токсину за допомогою сенсора на основі поверхневого плазмонного резонансу. Показано можливість визначення низьких концентрацій Т-2 токсину методом еліпсометрії повного внутрішнього відбиття з використанням специфічних антитіл.

За допомогою методу молекулярного імпринтингу синтезовано штучні аналоги біологічних рецепторів, здатні до селективного розпізнавання афлатоксину В1. На їх основі створено флуоресцентну тест-систему для селективного виявлення афлатоксину В1. Склад молекулярно-імпринтованих полімерів, здатних до високоспецифічного розпізнавання афлатоксинів, оптимізовано за допомогою методу комп'ютерного моделювання. Це уможливило вибір функціональних мономерів, здатних до нековалентної взаємодії з різними частинами молекул мікотоксинів, що належать до групи афлатоксинів. Завдяки цьому одержано синтетичні рецептори, здатні до високоспецифічного розпізнавання афлатоксину В1 із суміші його близьких структурних аналогів - афлатоксинів В2 і G2. Акриламід і 2-акриламідо-2-метил-1-пропансульфонову кислоту, що забезпечують високу енергію зв'язування з афлатоксином В1, застосовано як функціональні мономери для синтезу штучних рецепторів до афлатоксину В1. Молекулярно-імпринтовані полімери з оптимізованою композицією одержано у формі пористих полімерних мембран, синтезованих за принципом формування напіввзаємопроникних полімерних сіток. Структурний аналог афлатоксину В1 (етил-2-оксоциклопентанкарбоксилат) використано як матричну молекулу під час синтезу молекулярно-імпринтованих полімерних мембран. Показано, що етил-2-оксоциклопентанкарбоксилат-імпринтовані полімерні мембрани, які синтезовано з використанням акриламіду, як функціонального мономера, характеризуються достатньою механічною стабільністю, а також високою адсорбційною здатністю щодо афлатоксину В1. Для молекулярно-імпринтованих полімерних мембран характерним є яскраво виражений ефект імпринтингу.

Спостережено також незначну адсорбцію близьких структурних аналогів афлатоксину В1 - афлатоксинів В2 і G2. Таким чином, одержано синтетичні аналоги біологічних рецепторів, що здатні до високоспецифічного розпізнавання афлатоксину В1. Молекулярно-імпринтовані полімерні мембрани оптимізованого складу застосовано як основу для оптичної сенсорної системи в разі визначення афлатоксину В1 у концентраціях 1 - 500 нг/мл.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р284.1 + Р284.91

Рубрики:

Вчення про отруйні речовини

Токсикологія отрут рослинного походження

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено дані літератури щодо впливу грибних токсинів (мікотоксинів) на тканинному та клітинному рівні організму, проаналізовано будову і метаболізм трихотеценових мікотоксинів - найбільшої групи токсичних метаболітів грибів. З'ясовано негативний вплив токсинів на білоксинтезувальні функції клітин та активацію ними перекисного окиснення ліпідів.

Мета дослідження - вивчити вплив афлатоксину В1 (AFB1) на процес пероксидного окиснення ліпідів і активність супероксиддисмутази (СОД) та глутатіонпероксидази в печінці, нирках, мозку й еритроцитах щурів за умов гострої інтоксикації. Результати дослідження свідчать, що концентрація ТБК-реактивних продуктів значно підвищується впродовж 14-добового періоду після внутрішньочеревного введення AFB1 (в дозі 0,5 мг/кг маси тіла) у всіх аналізованих органах і еритроцитах. Активність СОД і глутатіонпероксидази зменшувалася в органах і еритроцитах щурів залежно від типу клітин та часу після введення AFB1. З одержаних результатів можна зробити висновок, що афлатоксин B1 здатний індукувати розвиток окисного стресу за рахунок стимуляції пероксидного окиснення ліпідів та інгібування активності антиоксидантних ферментів у клітинах печінки, нирки, мозку і в еритроцитах щурів.

Висвітлено проблему розповсюдження сумішей для паління спайс на території країн Євросоюзу та окремих країн Східної Європи за останнє десятиріччя. Акцент зроблено на недостатню ефективність заходів щодо контролю обороту сумішей для паління, що були реалізовані в державах - членах Європейського Союзу за останні 10 років. Розглянуто історію розробки синтетичних канабіноїдів і токсикологічну характеристику речовин JWH, CP, HU, олеаміду як найбільш поширених синтетичних продуктів із канабіноїдною активністю. Проаналізовано біологічну активність і медичні наслідки вживання продуктів спайс за даними тематичних звітів дослідницьких центрів країн Євросоюзу та США. Розглянуто роль сучасної маркетингової стратегії виведення на ринок продуктів спайс, зокрема, особливості реалізації продуктів через систему Інтернет в Україні. Проаналізовано токсикологічну ситуацію, що склалася в Україні за останні роки через поширення "дизайнерських" наркотиків, яка характеризується масштабною рекламою трав'яних сумішей у мережі Інтернет; широким необмеженим доступом до зазначених продуктів у пунктах роздрібної торгівлі, де суміші спайс реалізуються найчастіше під виглядом лікарських засобів альтернативної медицини або харчових домішок і мають помірно невисоку ціну; поширенням практики вживання токсичних наркотичних речовин серед підлітків і молоді; прогресивним збільшенням кількості передозувань та смертельних отруєнь в окремих регіонах України за останні роки. В цьому контексті визначено ключову роль державного регулятора в розробці запобіжних заходів щодо фатальних наслідків застосування сумішей спайс серед молоді на прикладі досвіду окремих країн. Надано пропозиції до негайного об'єднання зусиль уповноважених державних органів (Міністерства охорони здоров'я та відомчих науково-дослідних установ, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України та інших зацікавлених служб) з метою розробки державної стратегії та прийняття управлінських рішень щодо заборони продуктів спайс (і подібних) або суттєвого обмеження їх продажу на території України.

Поширення за останні роки практики вживання трав'яних сумішей для паління (так званих спайс) призвело до виникнення в Україні численних отруєнь із смертельними наслідками. Новий різновид психоактивних речовин створив для лікарів суттєві труднощі у проведенні клінічної та лабораторної діагностики та лікуванні постраждалих. Клінічна картина гострого отруєння у разі вживання продуктів спайс значно відрізняється від типових симптомів отруєнь героїном і марихуаною, а хімічний склад продуктів постійно змінюється, що практично унеможливлює їх своєчасне визначення в біологічних рідинах. Основними патологічними синдромами, що спостерігаються у разі отруєння сумішами спайс, є синдроми збудження, пригнічення, галюцинаторний і змішаний. У випадках отруєння тяжкого ступеня пацієнти госпіталізуються до відділення інтенсивної терапії у тяжкому стані. Типовими проявами смертельно небезпечного отруєння є токсична кома, набряк мозку, судоми, дихальна та серцево-судинна недостатність. Клінічні прояви залежать від композиції токсичних речовин у кожній окремій партії продукту спайс. Це пояснює той факт, що пацієнти протягом декількох діб потрапляють до токсикологічного відділення зі схожою симптоматикою. Сьогодні у вітчизняній і зарубіжній літературі недостатньо систематизованих даних про клінічні прояви отруєнь, диференційну діагностику та лікування невідкладних станів, що зумовлені новими наркотичними засобами. Проведено стислий огляд практичних питань з клінічної та диференційної діагностики та невідкладного лікування хворих за умов стаціонару.