Проаналізовано методи та засоби розпізнавання газів, розв'язання за їх допомогою задач, виділено існуючі проблеми в цій галузі й обрано шляхи їх вирішення та вдосконалення процесу розпізнавання газів.

Проанализированы причины возникновения искажений медицинских термограмм и рассмотрены методы восстановления размытых при съемке тепловых изображений. Приведены примеры обработки дефокусированных и смазанных термограмм по алгоритмам слепой деконволюции и винеровской фильтрации при различных функциях рассеяния точки.

Досліджено залежність розміру та спектра пульсових сигналів від сили притискання перетворювача до тіла людини. Одержано результати оцінки взаємного впливу каналів пульсодіагностичного комплексу через біооб'єкт для різних умов реєстрації сигналів.

Висвітлено основні етапи історії винаходу, розвитку та вдосконалення окремих фізикальних методів обстеження хворих, а саме: перкусії, аускультації та пальпації. Крім зарубіжного досвіду, наголошено на внеску вітчизняних учених у розвиток цих методів. Показано проблеми невизнання сучасниками новітніх методик та успіхи в діагностиці, пов'язані з використанням фізикальних методів обстеження на практиці.

Вивчено на сучасному етапі важливість структурно-функціональних властивостей та інформативності кисті як частини людського тіла. Доведено, що структурно-функціональні особливості кисті та її інформативність під час огляду залишаються, не дивлячись на досягнення науки і техніки, достатньо вагомими. Встановлено, що певного характеру зміни кисті привернули увагу після аварії на ЧАЕС і є проявами системності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р343.1

Рубрики:

Фізичні методи дослідження

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто складові частини діагностичного процесу. Охарактеризовано основні методи обстеження. Наведено у вигляді коротких алгоритмів методики фізикального обстеження хворого (виконання пальпації, перкусії та аускультації під час дослідження систем органів).

Викладено сучасні методи фізикального обстеження пацієнтів з патологією внутрішніх органів (розпитування, огляд, пальпація, перкусія, аускультація). Розглянуто основні системи внутрішніх органів: бронхолегеневої, серцево-судинної, травної, сечовидільної, кровотворної та ендокринної. Охарактеризовано методику обстеження, клінічну інтерпретацію одержаних даних.

Проаналізовано критерії кількісної оцінки функціонального стану людини. Обгрунтована необхідність комплексного критерія з урахуванням параметрів мікроциркуляторної системи кровообігу на засадах пульсометрії. Описана архітектура комплексу. Запропоновано метод реєстрації та обробки даних пульсометрії. Запропоновано кількісний критерій оцінки функціонального стану серцево-судинної системи - індекс форми пульсової хвилі (ІФПХ). Наведено результати досліджень ІФПХ для груп обстежуваних різного віку і статі. Запропоновано кількісний критерій R для оцінки адаптивних резервів обстежуваних. Наведено норми R з урахуванням віку та статі людини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124 + Р343.1

Рубрики:

Гігієна праці

Фізичні методи дослідження

Шифр НБУВ: Ж69231/мед. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Теоретично та експериментально досліджено просторову роздільну здатність і точність вимірювань ультразвукової діагностичної системи за акустичної віддаленої пальпації (АВП) за допомогою сфокусованого ультразвуку високої інтенсивності (СУВІ). Запропоновано фізичну модель, яка описує особливості АВП з урахуванням віддаленого характеру ультразвукового доплерівського зондування локального руху м'яких тканин, що викликаний силою радіаційного тиску імпульсу СУВІ. Показано, що з урахуванням зроблених для спрощення припущень виводи моделі добре узгоджуються з результатами проведених експериментів щодо вимірювання величини переміщень під впливом СУВІ. Доведено, зокрема, нетривіальну залежність величини переміщень, що вимірюються доплерівським методом, від глибини зондування та ступеня фокусування падаючого та відбитого пучків хвиль. Експериментально досліджено поперечну роздільну здатність за АВП у випадку зондування неоднорідного за модулем Юнга середовища, а також вплив шуму та перешкод на точність вимірювань і роздільну здатність. Зроблено висновокте, що поперечна роздільна здатність за АВП визначається параметрами локальної області руху і може бути суттєво кращою, ніж власна роздільна здатність ультразвукової системи у разі В-режиму діагностики. Отримані результаті свідчать про перспективність АВП для моніторингу процесу термічної абляції м'яких тканин за допомогою СУВІ.

Теоретично та експериментально досліджено просторову роздільну здатність і точність вимірювань ультразвукової діагностичної системи за акустичної віддаленої пальпації (АВП) за допомогою сфокусованого ультразвуку високої інтенсивності (СУВІ). Запропоновано фізичну модель, яка описує особливості АВП з урахуванням віддаленого характеру ультразвукового доплерівського зондування локального руху м'яких тканин, що викликаний силою радіаційного тиску імпульсу СУВІ. Показано, що з урахуванням зроблених для спрощення припущень виводи моделі добре узгоджуються з результатами проведених експериментів щодо вимірювання величини переміщень під впливом СУВІ. Доведено, зокрема, нетривіальну залежність величини переміщень, що вимірюються доплерівським методом, від глибини зондування та ступеня фокусування падаючого та відбитого пучків хвиль. Експериментально досліджено поперечну роздільну здатність за АВП у випадку зондування неоднорідного за модулем Юнга середовища, а також вплив шуму та перешкод на точність вимірювань і роздільну здатність. Зроблено висновокте, що поперечна роздільна здатність за АВП визначається параметрами локальної області руху і може бути суттєво кращою, ніж власна роздільна здатність ультразвукової системи у разі В-режиму діагностики. Отримані результаті свідчать про перспективність АВП для моніторингу процесу термічної абляції м'яких тканин за допомогою СУВІ.