Исследовано влияние рентгеновского излучения в различных дозах на активность и локализацию лизосомального цистеинового катепсина L серого вещества больших полушарий головного мозга крыс в динамике острого лучевого поражения. Установлено, что активность катепсина L серого вещества головного мозга облученных крыс зависит от дозы и срока после облучения и имеет фазный характер; после облучения изменяется внутриклеточная компартментализация катепсина L, значительно увеличивается неседиментируемая активность.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361.8-29

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на кістки

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361.8

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на кістки

Шифр НБУВ: Ж69231/мед. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: участники ликвидации последствий катастрофы на ЧАЭС, гормональная регуляция, минеральная плотность костной ткани, остеопения
Індекс рубрикатора НБУВ: Р361.8 + Р251.262.4

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на кістки

Гістологічні зміни кісткової тканини

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы различные подходы к решению проблем взаимовлияния, взаимозависимости и механизма взаимодействия малых доз радиации с костными тканями человека с целью регистрации процессов на различных твердотельных носителях изображений для медицины и биологии. На основе полученных результатов мониторинга предлагается нетрадиционный подход к разработке новых положений теории патогенеза костных тканей при воздействии на них малых доз радиации. Разработанная теория позволяет не только распознавать или качественно воспроизводить визуальную информацию разработанными методами и средствами обработки изображений об изменениях в костных тканях, но и раскрыть алгоритм механизма взаимодействия таких инструментальных средств разрушения, как малые дозы радиации со средой.

Аналіз літератури свідчить, що різноманітні види опромінення виявляють негативний вплив на кісткову систему, зокрема сповільнюють темпи росту кісток, змінюють їх мінеральний і хімічний склад та біомеханічні властивості.

Досліджено зміни у трубчастих кістках скелета за умов тривалого надходження в організм малих доз радіонуклідів (0,16 - 15,0 сГр). На підставі застосування методів остеометрії, гістології, морфометрії, комплексонометричного аналізу в експериментах на білих щурах встановлено, що інкорпорація стронцію-90 призводить до уповільнення у кістках інтенсивності ростових та остеопластичних процесів, розвитку (за умов 5,5 та 15,5 сГр) ряду адаптивних та деструктивних перебудов, найбільш виражених у епіфізарних хрящах, губчастій кістці епіфізів та метафізів, а також судинних каналах остеонів. Відмічено посилення у кістці процесів остеодеструкції, зниження вмісту мінеральних речовин. Досліджено зміни у популяціях остеобластів, остеоцитів та остеокластів. Виявлено зміни, що відображають розвиток у кістках пострадіаційної остеопенії.

Уперше на підставі результатів експериментів з використанням комплексу морфологічних методів дослідження розкрито основні структурно-метаболічні особливості репаративної регенерації великогомілкових кісток білих щурів за умов дії іонізуючого опромінення та споживання підвищеної кількості солей важких металів. Виявлено залежність структурних змін репаративного остеогенезу від дози радіації та навантаження солями важких металів у різних комбінаціях. Визначено характерну властивість тималіну коригувати морфофункціональні порушення посттравматичного остеогенезу за умов комбінованої дії екологічних чинників.

  Скачати повний текст

Після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. істотно збільшилася кількість хворих на системний остеопороз як серед ліквідаторів, так і мешканців прилеглих територій. Описано зміни у кістковій тканині альвеолярного відростка осіб, опромінених іонізуючою радіацією, встановлені за допомогою методу раманівської спектроскопії. Порівняльна оцінка спектрів досліджуваних зразків із спектром ідеалізованої моделі кісткової пластинки підтвердила їх істотні відмінності: руйнування мінеральної основи кристалу гідроксиапатиту і відносне зростання частки карбонат апатиту, руйнування білкових молекул колагену і заміну їх фіброзною тканиною, а також збільшення кількості білка сіалопротеїну.

Вивчено зміни кісткової тканини тварин різних вікових груп за умов опромінення малими дозами радіації. Встановлено, що у разі застосування коректору кальцій - глюконат помітне зменшення явищ остеопорозу особливо в молодому віці, а у старечих щурів відмічається сповільнення прогресування явищ остеопорозу.

Розглянуто особливості структурної перебудови кісток скелета та зміни їх хімічного складу за умов впливу малих доз іонізуючого опромінення, а також виявлення можливості корекції морфологічних змін препаратом кальцій-глюконат. Зазначено, що дані анатомо-експериментального дослідження дають підстави стверджувати про значні морфофункціональні зміни та хімічний склад кісток у тварин різного віку внаслідок опромінення різного ступеня малими дозами радіації. Зміни хімічного складу кісток характеризуються збільшенням вмісту вологи та гідрофільних елементів калію і натрію, зменшенням мінеральної насиченості кістки, в основному за рахунок кальцію. Найбільше страждає рівень кальцію, який одним з перших реагує на ушкодження у всіх вікових групах. Виявлено, що у тварин молодого віку опромінення у низьких дозах викликає незначне гальмування темпів росту та формоутворення кісток скелета, а у щурів зрілого віку найбільш помітні явища остеопенії, особливо в губчастих кістках. Доведено, що корегуючий препарат кальцій-глюконат зменшує остеопенічні явища, що виникають у досліджуваних кістках скелета тварин усіх вікових груп під впливом іонізуючого опромінення малими дозами. Коректор підвищує резистентність кісток скелету до дії випромінювання, зменшує морфологічні прояви деструкції кісткової тканини та знижує явища остеопорозу особливо у молодому віці.

Мета роботи - обгрунтувати й оцінити ефективність лікувально-профілактичних заходів, застосованих для корекції біохімічних і біофізичних змін у структурі кісткової тканини (КТ) у дітей, які зазнали впливу іонізуючого опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС, в динаміці лейкемічного процесу. Обстежено 144 дітей, хворих на гострі лімфо- та мієлобластні лейкемії. Досліджували дози опромінення хворих, вміст кальцію, загального білку, лужної фосфатази, кортизолу і тиреотропного гормону гіпофізу в сироватці крові, кислотно-лужну рівновагу, екскрецію фосфатів кальцію, склад амінокислот в сечі, щільність КТ. У дітей з гострими лейкеміями в гострий період та під час проведення хіміотерапії виявлено зниження показника денситометрії кісток, рівня кальцію, кортизолу та підвищення лужної фосфатази в сироватці крові і оксипроліну в сечі. В період ремісії захворювання у більшості хворих показники не розрізнялись з групою порівняння. У 10,0 % дітей групи порівняння відмічаються прояви остеопенічного синдрому. Дози опромінення хворих на гострі лейкемії становили 3,66 +- 0,11 мЗв. Не встановлено зв'язку між дозами опромінення та показниками, які характеризують стан структури КТ, і медіаною виживаності хворих. Застосування комплексу лікувально-профілактичних заходів у дітей, хворих на гострі лейкемії в період ремісії, сприяло позитивному ефекту у 62,0 %. Гірший ефект спостерігався у пацієнтів з несприятливим перебігом захворювання. Висновки: результати дослідження показників метаболізму КТ свідчать про наявність змін в органічному та мінеральному матриксі як у хворих на гострі лейкемії, які зазнають впливу іонізуючого опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС, так і осіб без онкогематологічної патології, та необхідність застосування лікувально-профілактичних заходів.