З'ясовано, що одним із проявів серцевої патології є порушення серцевого ритму та провідності. Оцінено стан провідної системи серця у хворих на цукровий діабет ІІ типу залежно від тривалості, тяжкості та стану компенсації захворювання. За допомогою холтерівського моніторування ЕКГ, стандартної ЕКГ обстежено 59 хворих на цукровий діабет ІІ типу з різними видами аритмії та 27 хворих без/або з незначними порушеннями серцевого ритму та провідності. Обстеження хворих проведено у стані компенсації та декомпенсації захворювання. Аналіз отриманих результатів показав, що у 82,1 % хворих на цукровий діабет ІІ типу найхарактернішою формою аритмії є шлуночкова екстрасистолія, пароксизми якої у 62 % хворих збігалися зі станом гіпоглікемії. У стані гіперглікемії з ознаками кетоацидозу в 54 % електрокардіографічні зміни проявлялися пароксизмами миготливої аритмії та синусової тахікардії. Під час оцінки зв'язку між тривалістю діабету й аритміями серця не виявлено прямої залежності, але число і тяжкість аритмій залежали від тяжкості діабету, ступеня компенсації захворювання і проявів атеросклеротичних порушень. Однією з основних умов зменшення цих порушень є нормалізація вуглеводного обміну та інших метаболічних розладів у поєднанні, за необхідності, з антиаритмічною терапією.

Установлено, что одним из проявлений сердечной патологии являются нарушения сердечного ритма и проводимости. Оценено состояние проводящей системы сердца при сахарном диабете II типа в зависимости от длительности, тяжести и состояния компенсации заболевания. С помощью холтеровского мониторирования ЭКГ, стандартной ЭКГ обследованы 59 больных сахарным диабетом II типа с различными видами аритмий и 27 больных без или с незначительными нарушениями сердечного ритма и проводимости. Обследование проведено в состоянии компенсации и декомпенсации заболевания. Анализ полученных результатов показал, что у 82,1 % больных наиболее частой формой аритмии являлась желудочковая экстрасистолия, пароксизмы которой у 62 % совпадали с состоянием гипогликемии. В состоянии гипергликемии с признаками кетоацидоза у 54 % больных электрокардиографические изменения проявлялись пароксизмами мерцательной аритмии и синусовой тахикардии. При оценке связи между длительностью диабета и аритмиями сердца не выявлено прямой зависимости, однако число и тяжесть аритмий зависели от тяжести диабета, степени компенсации заболевания и выраженности атеросклеротических нарушений. Одним из основных условий уменьшения этих нарушений является нормализация углеводного обмена и других метаболических изменений в сочетании, при необходимости, с антиаритмической терапией.

The course of ischemic heart disease is characterized by high incidence of heart rhythm and conductivity disorders. In the present research, with the help of standard ECG, ECG-monitoring, the state of heart conducting system was studied in diabetic patients. The received data show the dependence of changes in heart rhythm and conductivity in diabetic on compensation, duration and severity of the disease. The analysis of the received results has shown, that in 82,1 % of patients the most common form of arrhythmia was ventricular extrasystolia coincided with hypoglycemia. In a condition with attributes of hyperglycemia in 54 % of patients ECG changes were shown by paroxysmal atrial fibrillation and tachycardia. One of basic conditions for reduction ofthese disorders is normalization of carbohydrate metabolism and other metabolic disorders in combination with special therapy, if necessary.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.28-52 + Р410.109-52

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення кінцівок

Порушення ритму (аритмія) серця

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено особливості застосування у практичній кардіології методу черезстравохідної електрокардіостимуляції для діагностики порушень ритму серця, її роль у виборі та оцінці ефективності антиаритмічного препарату, а також у вирішенні питань працездатності певного контингенту хворих на ішемічну хворобу серця.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.109-29

Рубрики:

Порушення ритму (аритмія) серця

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены вопросы этиологии, патогенеза, клиники, диагностики и лечения синдрома удлиненного интервала QT. Особое внимание уделено методам неотложной диагностики и лечения опасных для жизни больных проявлений заболевания - пароксизмальной желудочковой тахикардии типа "пируэт" и фибрилляции желудочков. Приведены сведения о диагностической ценности поздних потенциалов предсердий и желудочков, а также дисперсии интервала QT, методах их определения. Представлены результаты исследований связи дисперсии интервала QT с повреждением миокарда при воздействии антрациклиновых антибиотиков.

Ключ. слова: СЕРДЦА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.109-3

Рубрики:

Порушення ритму (аритмія) серця

Шифр НБУВ: Ж15971 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто практичні аспекти медикаментозного лікування порушень ритму. Представлено сучасну класифікацію антиаритмічних препаратів, викладено загальну характеристику груп і особливості застосування окремих препаратів. Увагу приділено побічним ефектам антиаритмічної терапії, особливо аритмогенній дії препаратів. Наголошено, що під час лікування хворих з порушеннями ритму необхідно оцінити прогностичне значення аритмії, вплив її на стан хворого, необхідність корекції основного захворювання, а також користь і ризик антиаритмічного лікування. Відображено підходи до лікування окремих, найбільш розповсюджених порушень ритму - шлуночкових аритмій, надшлуночкових тахікардій і миготливої аритмії. Висвітлено сучасні підходи до профілактики раптової смерті, обгрунтовані на рекомендаціях Європейської та Української спілок кардіологів.

Изложены практические аспекты медикаментозного лечения нарушений ритма. Представлены современные классификации антиаритмических препаратов, изложена общая характеристика групп и особенности применения отдельных препаратов. Много внимания уделено побочным эффектам антиаритмической терапии, особенно аритмогенному действию препаратов. Акцентировано, что при лечении больных с нарушениями ритма необходимо оценить прогностическое значение аритмии, влияние ее на состояние больного, необходимость коррекции основного заболевания, а также пользу и риск антиаритмического лечения. Во второй части статьи отображены подходы к лечению отдельных, наиболее распространенных нарушений ритма - желудочковых аритмий, наджелудочковых тахикардий и мерцательной аритмии. Рассмотрены современные подходы к профилактике внезапной смерти, основанные на рекомендациях Европейского и Украинского обществ кардиологов.

Отмечено, что после восстановления ритма у больных с фибрилляцией предсердий (ФП) рекомендуется проводить антикоагулянтную терапию в течение 4-х недель для профилактики тромбоэмболических осложнений, связанных с механической дисфункцией левого предсердия (ЛП). Для оценки возможности безопасного сокращения этих терминов проведено исследование с участием 134-х больных с персистирующей формой ФП. Под контролем восстановления механической функции ЛП при нормализации скорости трансмитрального кровотока по данным трансторакальной эхокардиографии у 48,1 % проведена ранняя отмена антикоагулянтной терапии в течение 3 - 7-ми дней после кардиоверсии без развития тромбоэмболических осложнений. Отмечено положительное влияние короткой продолжительности ФП, нормального размера ЛП, отсутствия выраженной органической патологии миокарда и факторов риска развития тромбоэмболических осложнений на темп восстановления механической функции ЛП.

The post-sinus rhythm recovery patients with atrial fibrillation were recommended to undergo a four-week anticoagulant therapy for preventing thromboembolic events caused by left atrial mechanical dysfunction. For evaluating the possibility of safe shortening of these terms, a study was carried out involving 134 patients with persistent atrial fibrillation. Under control of left atrial mechanical function restoration during transmitral blood flow rate normalizationt according to transthoracic echocardiography, the authors performed an early anticoagulant therapy cancellation in 48.1% of patients during 3Ц7 days after cardioversion without developing thromboembolic events. There were positive influences of atrial fibrillation duration shortening, normal left atrial size, and absence of organic myocardial pathology and risk factors of thromboembolic complications in response to the tempo of mechanical left atrial function restoration.

Викладено сучасні дані стосовно епідеміології, факторів ризику, етіології, патогенезу, класифікації, клінічних проявів, діагностики, лікування, прогнозу, профілактики та медико-соціальної експертизи фібриляції та тріпотіння передсердь, гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, виразкової хвороби, ревматоїдного артриту. Наведено історичні довідки, приклади щодо формулювання діагнозу та проведення контрольних тестів.

Представлены материалы 4-х лекций по внутренним болезням человека. Изложены современные данные относительно эпидемиологии, факторов риска, етиологии, патогенеза, классификации, клинических проявлений, диагностики, лечения, прогноза, профилактики и медико-социальной экспертизы фибриляции и трепетания предсердий, гастроэзофагиальной рефлюксной болезни, язвенной болезни, ревматоидного артрита. Приведены исторические справки, примеры формулирования диагноза и проведения контрольных тестов.

Наведено результати впливу карведілолу на дисфункцію ендотелію у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) і цукровий діабет ІІ типу (ЦД ІІ) з супутніми порушеннями серцевого ритму та без них. Показано, що лікування даним препаратом у хворих ІХС і ЦД ІІ супроводжується виразним антиаритмічним та антиангінальним ефектом, а також зниженням рівня ендотеліну-1 та збільшенням вмісту циклічного гуанозинмонофосфату. Зроблено припущення, що збільшення фракції викиду та зниження периферичного судинного опору свідчить про доцільність застосування карведілолу у хворих на ІХС і ЦД ІІ з супутніми серцевими аритміями.

Приведены результаты влияния карведилола на дисфункцию эндотелия у больных ишемической болезнью сердца (ИБС) и сахарным диабетом ІІ типа (СД ІІ) с сопутствующими нарушениями сердечного ритма и без них. Показано, что лечение препаратом у больных ИБС и СД ІІ сопровождается отчетливым антиаритмическим и антиангинальным эффектом, а также снижением уровня эндотелина-1 и увеличением содержания циклического гуанозинмонофосфата. Предположено, что увеличение фракции выброса и снижение периферического сосудистого сопротивления свидетельствует о целесообразности применения карведилола у больных ИБС и СД ІІ с сопутствующими сердечными аритмиями.

Виявлено особливості метаболічних і кардіогемодинамічних ефектів раміприлу у хворих з метаболічним синдромом і порушеннями серцевого ритму. Показано, що лікування препаратом супроводжується зниженням активності системи ренін-ангіотензин-альдостерон, симпато-адреналової системи, позитивним впливом на показники кардіогемодинаміки, зниженням плазмового рівня ендотеліну-1, збільшенням цГМФ. Препарат сприяв зниженню частоти суправентрикулярних і шлуночкових аритмій, не викликав негативних змін показників вуглеводного та ліпідного обміну.

Изучены особенности метаболических и кардиогемодинамических эффектов рамиприла у больных с метаболическим синдромом и нарушениями ритма сердца. Показано, что лечение препаратом сопровождается снижением активности системы ренин-ангиотензин-альдостерон, симпатоадреналовой системы, положительным влиянием на показатели кардиогемодинамики, снижением плазменного уровня эндотелина-1 и увеличением цГМФ. Препарат способствовал снижению как суправентрикулярных, так и желудочковых аритмий. Препарат не оказывал отрицательного влияния на показатели углеводного и липидного обменов.

Вивчено показники ліпідного обміну у 43-х хворих з метаболічним синдромом і аритмією. Показано, що для дисліпідемії у хворих з порушеннями серцевого ритму характерним є наявність помірної гіперхолестеринемії, гіпертригліцеридемії, підвищення рівня холестерину ліпопротеїдів низької щільності та зниження холестерину ліпопротеїдів високої щільності. Ці порушення є найбільш значними у хворих на метаболічний синдром та шлуночкову екстрасистолію, миготливу аритмію.

Изучены показатели липидного обмена у 43-х больных метаболическим синдромом и аритмиями. Показано, что для дислипидемии у больных с нарушениями сердечного ритма характерным является наличие умеренной гиперхолестеринемии, увеличение уровня ХС ЛПНП и снижение ХС ЛПВП. Эти нарушения наиболее выражены у больных с метаболическим синдромом при наличии желудочковой экстрасистолии и мерцательной аритмии.

Вказано, що антитромботична терапія є необхідним компонентом лікування хворих з фібриляцією передсердь (ФП). Описано переваги та недоліки основних препаратів, що використовують для профілактики тромботичних ускладнень у хворих з ФП: ацетилсаліцилової кислоти та варфарину. Наведено дані про нові препарати, ефективність яких досліджували. Основний акцент зроблено на можливостях синтетичного гепариноїду Пентосану полісульфату S54 - єдиного прямого антикоагулянта, що має ін'єкційну та таблетовану форми випуску. Наведено дані про ефективність препарату у хворих після оперативних втручань, в акушерсько-гінекологічній практиці, а також за хронічних форм атеросклеротичного ураження судин - дисциркуляторної енцефалопатії. Згідно з висновками, одержаними в даних дослідженнях, Пентосан - ефективний засіб профілактики тромботичних ускладнень у різних категоріях хворих, що відкриває перспективу використання препарату для профілактики тромбоемболічних ускладнень у разі ФП у пацієнтів, хворих на ішемічну хворобу серця.

Anti-thrombothic therapy is an essential component of treatment of patients with atrial fibrillation (AF). The authors have discussed cons and pros of the major drugs used for treatment and prophylaxis of thromboembolism in patients with AF (aspirin, varfarin). Discussed have been also the data about efficacy of new drugs used in multi-centre trials. Special attention is given to the drug Pentosan polysulfat S54 as a sole anticoagulant being manufactured in the oral and injection forms. Its efficiency was shown in the post-operated patients, in obstetric-gynaecologic practices and in the cases with chronic forms of atherosclerotic arterial injuries Ц discirculatory encephalopathy. In conclusion, the drug Pentosan can be effectively used for preventing thrombosis complications and thromboembolism in patients with AF and ischemia heard disease.

В огляді наведено дані щодо механізму дії антиаритмічного препарату 1С класу етацизін і показання до призначення у дорослих і дітей. Узагальнено досвід застосування етацизину для лікування шлуночкових порушень ритму серця у дітей.

В обзоре приведены данные о механизме действия антиаритмического препарата lC класса "Этацизин", показания к применению у взрослых и детей, обобщен опыт применения этацизина при лечении желудочковых нарушений ритма сердца у детей.

Изучены морфофункциональные изменения миокарда левого предсердия (ЛП) и левого желудочка (ЛЖ), которые являются предикторами развития суправентрикулярных нарушений ритма у пациентов пожилого возраста с ишемической болезнью сердца (ИБС). Обследован 131 пациент с ИБС: стенокардия II функционального класса, из которых у 39-ти выявлена пароксизмальная форма мерцательной аритмии. Проведены эхокардиография, электрокардиография высокого разрешения с определением поздних потенциалов предсердий (ППП). Установлено, что у пациентов пожилого возраста с ИБС возникают изменения в миокарде предсердий, являющиеся субстратом для развития и поддержания суправентрикулярных аритмий. К таким изменениям относятся: увеличение размеров ЛП, снижение его сократительной способностии, наличие ППП. Наличие ППП свидетельствует не только о замедленном, фракционированном проведении импульса по миокарду предсердий, но и отражает более раннее морфофункциональное изменение предсердий. Установлено, что нарушение диастолической функции ЛЖ приводит к увеличению гемодинамической перегрузки ЛП и повышению среднесистолического давления в легочной артерии.

Dealt with have been the morpho-functional changes of left atrial myocardium and left ventricle as predictors of the development of supraventricular rhythm disturbances in old-age patients with an ischemic heart disease (IHD). The study included 131 patients with II functional class angina pectoris. Of them, thirty-nine patients had the paroxysmal form of cardiac arrhythmia. In all study patients, echocardiography and high-resolution electrocardiography were performed to assess late atrial potentials. In aging, changes occurring in atrial myocardium of IHD patients have been found to present a substrate of the development and maintenance of supraventricular arrhythmias. Such changes include: increase of left atrial size and exhaustion of its functional possibilities, namely, the decrease of its contractile capacity, the increase of frequency of late atrial potentials that is indicative of the delayed fractionated impulse conduction along atrial myocardium, the disturbance of left ventricular diastolic function leading to an increased hemodynamic overloading of the left atrium, and the rise of an average systolic pressure in the pulmonary artery.

Вивчено фізичну працездатність, гемодинамічні зміни та стан вегетативного гомеостазу в пацієнтів без патології серцево-судинної системи, що проходили курс розвантажувально-дієтичної терапії. Показано, що в процесі лікування в пацієнтів навантаження, що відповідає 75 % належного максимального поглинання кисню в розвантажувальний період є надлишковим. На закінчення відновного періоду фізична працездатність зростає. За даними варіаційної пульсометрії спостережено підвищення активності центральних механізмів регуляції та зменшення активності гуморального каналу управління серцевим ритмом. До кінця відновного періоду всі ці зміни зазнавали зворотного розвитку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.109-52

Рубрики:

Порушення ритму (аритмія) серця

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

С целью профилактики, прогнозирования и улучшения качества лечения больных с пароксизмальной мерцательной аритмией (МА) исследовано влияние диастолической дисфункции левого желудочка (ЛЖ) на морфо-функциональные изменения миокарда левого предсердия (ЛП) у 147-ми больных ишемической болезнью сердца (ИБС) со стенокардией II ФК в возрасте 60 - 74 лет (46 из них - с пароксизмальной формой МА). Установлено, что размеры ЛП у больных ИБС с пароксизмальной МА достоверно больше во всех лоцируемых позициях, чем у больных без нарушений ритма; причем у больных с частыми пароксизмами МА они больше, чем у больных с редкими пароксизмами. У больных с пароксизмальной МА функциональный вклад предсердий в наполнение ЛЖ в диастолу меньше, чем у больных без нарушений ритма; наиболее высокий индекс сферичности, позволяющий судить об объемной перегрузке предсердия, выявлен у лиц с частыми пароксизмами МА, у которых преобладают более выраженные нарушения диастолической функции миокарда ЛЖ.

С целью эффективности и безопасности использования электрической кардиоверсии (ЭК) у больных с различными видами нарушений сердечного ритма, определения факторов, влияющих на результат ЭК в ежедневной клинической практике, проанализированы 62 случая применения ЭК у больных с нарушениями сердечного ритма, поступивших в отделение реанимации центральной клинической больницы N 5. Большинство (85,5 %) составили пациенты с ишемической болезнью сердца и артериальной гипертензией. Наиболее распространенной была персистирующая мерцательная аритмия - 77,4 %. Критерии выбора пациентов для ЭК соответствовали рекомендациям Европейского союза кардиологов. Накануне ЭК всем больным внутривенно вводился кордарон в дозе 1 мг на 1 кг массы тела. Анализ полученных результатов выявил высокую эффективность и безопасность ЭК. Восстановление синусового ритма после ЭК произошло у 82,3 % пациентов. При ЭК на восстановление синусового ритма не имели влияния пол, возраст, умеренное увеличение левого предсердия, длительность аритмии, уровень артериального давления и ЧСС на момент проведения ЭК. Поскольку восстановление синусового ритма является гемодинамически более выгодным, а предугадать эффект по данным рутинного клинического исследования не представляется возможным, следует применять ЭК в том случае, если предварительная попытка фармакологической конверсии не была эффективной.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.109-4

Рубрики:

Порушення ритму (аритмія) серця

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ