Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.210.36-5

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено можливості інструментальних методів дослідження та розроблено алгоритм діагностики захворювання. Визначено показання до виконання різних методів оперативних втручань залежно від розмірів аневризми та стану дистального кровотоку. Проаналізовано причини виникнення післяопераційних ускладнень, фактори, що призводять до їх появи. Визначено засоби їх профілактики. Розроблено раціональну діагностично-лікувальну тактику ведення хворих з аневрозною підколінної артерії (АПА). Досліджено, що впровадження запропонованого алгоритму діагностики дозволило виявити АПА поєднані АЧЧА - у 23 % спостережень, а за первинного виявлення АЧЧА обстежувати підколінні артерії, що дозволило виявити АПА у 30 % хворих та у 50 % - білатеральну аневризму. Визначено, що використання запропонованих підходів дозволило зменшити частоту виникнення ампутації кінцівки на 19,4 %, частоту післяопераційних ускладнень на 11,2 %, поліпшити якість життя хворих.

Висока частота виявлення аневризм різних артеріальних басейнів у разі аневризми абдомінального відділу аорти диктує необхідність обстеження всіх пацієнтів з аневризмою аорти на виявлення аневризматичного процесу в усіх магістральних артеріях. Використання у повсякденній клінічній практиці зазначених прєдикторів розвитку неспроможності стінки аневризми надасть змогу покращити результати хірургічною лікування. За наявності аневризматичної хвороби показано активну хірургічну тактику по відношенню до аневризми аорги і магісгральних артерій. Вибір методу лікування залежить від тяжкості стану хворого, клінічних проявів, локалізації аневризми і її морфології, завжди віддаючи перевагу ендоваскуяярним методам.

Периферические артериальные аневризмы обычно протекают бессимптомно. Наиболее часто клинические проявления (30 %) появляются при наличии осложнений - тромбозов или эмболий (редко разрыв аневризмы). Клинические проявления ложной аневризмы и травматической артериовенозной фистулы зависят от их локализации и размеров. Ложная аневризма обычно манифестирует наличием опухолевидного образования, отеком, болью ввиду компрессии окружающих структур, ишемизацией дистальных отделов и наружным кровотечением. Посттравматическая артериовенозная фистула обычно поздно клинически манифестирует системными и местными проявлениями, такими как отек, вторичные варикозные изменения, венозными язвами (проявления хронической венозной недостаточности) и сердечной недостаточностью в виде перегрузки правых отделов сердца. Описан случай сочетанного аневризматического поражения подвздошных и бедренных артерий с ложной посттравматической аневризмой и артериовенозным соустьем, окклюзирующим тромбозом глубоких вен.

Мета роботи - оцінити причини виникнення та якість діагностики хибних аневризм (ХА) стегнових артерій (СА) після ендоваскулярних втручань. У Полтавській обласній клінічній лікарні імені М. В. Скліфосовського у 2008 - 2017 рр. у 7237 пацієнтів виконані 10 783 пункції СА для виконання діагностичних і лікувальних втручань з приводу патології серця (1- ша група) та оклюзійно-стенотичних захворювань магістральних артерій нижніх кінцівок (2-га група). У 57 (0,79 %) пацієнтів виявлені ХА СА. Усі хворі обстежені з використанням ультразвукового кольорового ангіосканування (УЗКАС). Встановлено причини виникнення ХА та особливості їх діагностики. ХА СА у середньому виявляли на (2,65 +- 2,31) доби після видалення інтродюсера. Характерні скарги мали 45 (78,9 %) хворих. За допомогою УЗКАС встановлені місце пункції, форма аневризми, її поширення та об'єм. Виявлено місцеві та загальні фактори, які сприяють виникненню післяпункційних ХА. Висновки: для профілактики виникнення ХА необхідно виконувати пункцію СА під контролем УЗКАС з чіткою локалізацією місця виконання пункції. У хворих з вираженими проявами гіпертонічної хвороби, ожиріння після проведення тромболітичної терапії доцільно широко застосовувати під ультразвуковим контролем пристрій для зупинки кровотечі типу Angio Seal. У 1-шу добу після видалення інтродюсера обов'язковим є проведення контрольного УЗКАС місця пункції. У разі виявлення наскрізного поранення артерії і формування аневризми в терміновому порядку слід виконувати відкрите оперативне втручання.

Описан случай лечения пациентки с синдромом Элерса-Данлоса 4 типа и двусторонними диссекционными стенозами и аневризмами в V3- и V4-сегментах позвоночных артерий. Также верифицирована другая сосудистая аномалия - аберрантная правая подключичная артерия (arteria lusoria). При проведении церебральной ангиографии с динамическими ротационными пробами выявлен bow hunter's syndrome, заключающийся в нарастании затруднения кровотока по правой позвоночной артерии при повороте головы влево. Выполнена поэтапная эндоваскулярная реконструкция обеих позвоночных артерий. Первым этапом в левую позвоночную артерию на уровне диссекционного поражения имплантирован стент LVIS. Затем аневризма была эмболизирована отделяемыми микроспиралями Cosmos. Проведена балонная ангиопластика в стентированном сегменте комплаенсным баллон-катетером Scepter. На сериях ангиограмм: аневризма выключена, стеноз артерии устранен. Через 1 мес проведен второй этап эндоваскулярного лечения в том же объеме в правой позвоночной артерии. Попытка гемостаза с помощью устройства Аngioseal во время обеих операций оказалась неудачной. Гемостаз успешно осуществлен путем мануальной компрессии места пункции. По результатам генотипирования у пациентки выявлена мутация в гене COL3A1, который отвечает за синтез проколлагена III типа, подтвержден синдром Элерса-Данлоса 4 (сосудистого) типа). После операций неврологическая симптоматика у пациентки регрессировала в значительной степени. Эндоваскулярные методы могут быть эффективны при лечении диссекционных поражений позвоночных артерий у больных с сосудистым типом синдрома Элерса - Данлоса.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.170.36 + Р410.210.36

Рубрики:

Хірургічне лікування аневризм

Аневризми артерій

Шифр НБУВ: Ж100899 Пошук видання у каталогах НБУВ