Проведено оцінку клініко-лабораторного перебігу метаболічного синдрому у хворих подагрою. Встановлено, що метаболічний синдром має місце у 90 % хворих подагрою, який, окрім гіперурикемии, в 89 % випадків проявляється як гіперліпідемия, в 83 % надмірною вагою тіла, в 62 % - артеріальною гіпертензією, в 51 % - гіперінсулінемією, в 22 % - цукровим діабетом II типу, визначає розвиток периферичних тофусів та остеокістозу.

Проведена оценка клинико-лабораторного течения метаболического синдрома у больных подагрой. Установлено, что метаболический синдром имеет место у 90 % больных подагрой, который, помимо гиперурикемии, в 89 % случаев проявляется гиперлипидемией, в 83 % избыточной массой тела, в 62 % - артериальной гипертензией, в 51 % - гиперинсулинемией, в 22 % - сахарным диабетом II типа, определяет развитие периферических тофусов и остеокистоза.

Освещены современные проблемы патологии почек при подагре. На большом клинико-экспериментальном материале подробно изложены нарушения пуринового обмена у таких больных. Рассмотрены вопросы диагностики и патогенеза подагрической нефропатии, представлены результаты экспериментального моделирования заболевания. Освещены современные аспекты и принципы лечения, в частности, гипоурикемическая терапия, применение препаратов растительного происхождения, использовани электрического тока, электромагнитного излучения, фототерапии, ультразвука и акупунктуры.

Досліджено стан дисбалансу прозапальних та імунорегуляторних цитокінів за різних клініко-рентгенологічних варіантів перебігу подагри, вивчено патогенетичний взаємозв'язок з екстраартикулярними ознаками захворювання та параметрами пуринового обміну.

Исследовано состояние дисбаланса провоспалительных и иммунорегуляторных цитокинов при различных клинико-рентгенологических вариантах течения подагры, изучена патогенетическая взаимосвязь с экстраартикулярными признаками заболеания и параметрами пуринового обмена.

Зазначено, що п'ятирічний досвід введення антигомотоксичних препаратів в практику лікування атипових форм подагри дозволяє за умов клінічного санаторію швидко досягнути значного терапевтичного ефекту в порівнянні з результатами використання традиційного алопатичного лікування. Запропоновано підхід до терапії даного захворювання, який подовжує період ремісії від одного до двох років.

Отмечено, что пятилетний опыт введения антигомотоксических препаратов в практику лечения атипичных форм подагры позволяет в условиях клинического санатория быстро достичь значительного терапевтического эффекта по сравнению с результатами использования традиционного алопатического лечения. Предложен подход к терапии данного заболевания, который продлевает период ремиссии от одного до двух лет.

Patients with system lupus erythematosus, rheumatic arthritis, chronic active hepatitis and gout were found to have considerable hyperuricemia and be decreased in aminoacides content, which are the predecessors of purine. Hyperactivity of xanthineoxidase and POL content were also revealed. The close correlation relation of purine indices of such patients has been observed. The obtained data allow applying methods of correction of immunity system and purine metabolism to these patients by introducing in a complex therapy inhibitors of xanthineoxidase.

Представлены результаты анализа клинико-рентгено-лабораторных особенностей течения подагры у 74 больных с наследственной обусловленностью и 94 больных с некомпрометированными генеалогиями. Показано, что наследственная форма подагры характеризуется началом заболевания в более молодом возрасте, сопровождается выраженными нарушениями пуринового обмена, приводящими к тяжелому рецидивирующему течению суставного (с наличием рентгенологических признаков костной деструкции) и почечного (уратный нефролитиаз, иммунокомплексный гломерулонефрит, тубулоинтерстициальный нефрит) синдромов, раннему появлению и быстрому прогрессированию хронической почечной недостаточности. Заболевание сопровождается высокой частотой кардиоваскулярной патологии, негативно сказывающейся на сокращении продолжительности жизни пациентов.

Проведено діагностику та проліковано метаболічний синдром (МС) у хворих на подагру і визначено особливості перебігу подагричного артриту, нефропатії та кардіопатії на тлі МС шляхом вивчення стану інсулінорезистентності, вуглеводного, пуринового та ліпідного обмінів, характеру артеріальної гіпертензії, маси тіла та супутньої ішемічної хвороби серця. Індивідуальна лікувальна програма цієї категорії хворих із застосуванням метформіну, поліферментних сумішей, фібратів, фосфоліпідів, інгібіторів аденозиндезамінази, блокаторів рецепторів ангіотензину II дозволила підвищити ефективність терапевтичних заходів.

Наведено дані 6-місячного дослідження ефективності препарату АллоГЕКСАЛ у хворих на подагру. Виявлено позитивний вплив на клініко-лабораторні показники та добру переносимість препарату.

Метаболічний синдром, який розвивається у 90 % хворих на подагру, визначає розвиток периферичних тофусів й остеокистозу, а на тяжкість його впливають вік пацієнтів та тривалість захворювання. Порушення метаболізму пуринів пов'язані зі станом вуглеводного і ліпідного обмінів і спільно діють на кістково-деструктивні зміни з боку артикулярних тканин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.12 + Р415.202.4

Рубрики:

Хвороби суглобів. Артрити і поліартрити

Подагра

Шифр НБУВ: Ж22938 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані спостереження та лікування хворих на подагру протягом одного року. Зазначено позитивний вплив тривалого застосування гіпоурикемічної терапії на перебіг захворювання. На тлі лікування препаратом АллоГЕКСАЛ виявлено стійке зниження рівня гіперурикемії, що знижує ризик виникнення нападів подагричного артриту, їх інтенсивність, а також призводить до зворотного розвитку тофусних відкладень у більшості хворих.

Мета роботи - розробити доказово обгрунтовані рекомендації щодо діагностики подагри. До міждисциплінарної групи з розробки настанови увійшли 19 ревматологів, 1 медичний експерт з клінічних досліджень, які представляли 13 європейських країн. Із застосуванням методу досягнення консенсусу Дельфі було узгоджено 10 заключних рекомендацій. Дослідження показників доказової медицини проводили систематично за кожною пропозицією. Після 3-х раундів Дельфі визначено 10 основних пропозицій, що включали дебют захворювання, виявлення кристалів урату, біохімічні дослідження, рентгенографію, оцінку факторів ризику, наявність супутніх захворювань. Сила рекомендацій змінювалася залежно від категорії доказовості наукових показників і думки експертів. На підставі поєднання даних доказових наукових досліджень та консенсусу експертів розроблено 10 основних рекомендацій щодо діагностики подагри. Визначено рівень доказовості та силу рекомендацій для діагностичних тестів, факторів ризику і коморбідних захворювань.

Зазначено, що поліпшення або значне поліпшення у процесі лікування досягається у 89 % хворих на подагру, що залежить від початкових концентрацій у крові туморонекротичного фактора, тромбоксану-А2 та активності 5-нуклеотидази, а критерієм ефективності терапії є параметри тромбоксан- і простациклінемії. Інгібітор ксантиноксидази Алопуринол, який має гіпоурикемічну дію, в експерименті на тваринах пом'якшує тяжкість ураження структур серця та легенів, позитивно не впливаючи на частоту судинної патології й проліферації ендотелію, яка у подальшому негативно позначається на ступені периваскулярної інфільтрації і розвитку склеротичних змін у стінці судин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.12-52 + Р415.202.4-52

Рубрики:

Хвороби суглобів. Артрити і поліартрити

Подагра

Шифр НБУВ: Ж22938 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено систолічну та діастолічну функції у хворих з інфарктом міокарда і постінфарктним кардіосклерозом залежно від локалізації, а також поширення ураження серцевого м'яза. Доведено, що залучення до процесу передньої стінки призводить до більш виражених функціональних порушень. Зіставлено ультразвукову картину змін у серці з показниками лівої вентрикулографії та розроблено найбільш інформативні ехокардіографічні параметри скоротності лівого шлуночка у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС). Оцінено значення доплерографічних швидкісних параметрів трансмітрального кровотоку і показників фазової структури діастоли у діагностиці доклінічної стадії лівошлуночкової недостатності у хворих ІХС з подагрою. На основі аналізу ультразвукового і рентгенологічного досліджень серця продемонстровано механізм формування венозної гіпертонії малого кола кровообігу.

Вирішено наукову проблему - покращення діагностики та лікування метаболічного синдрому (МС) у хворих на подагру. Визначено особливості перебігу подагричного артриту, нефропатії та кардіопатії на тлі МС шляхом вивчення стану інсулінорезистентності, вуглеводного, пуринового та ліпідного обмінів, характеру артеріальної гіпертензії, маси тіла та супутньої ішемічної хвороби серця. Індивідувальна лікувальна програма такої категорії хворих з використанням метформіну, поліферментних сумішей, фібратів, фосфоліпідів, інгібіторів аденозиндезамінази, блокаторів рецепторів ангіотензину-II дозволила підвищити ефективність терапевтичних заходів.

Дисертацію присвячено вивченню динамічного поверхневого натягу біологічних рідин у разі подагри. Доведено, що стан поверхневого натягу сироватки крові та сечі у хворих на подагру залежить від форми артриту і типу нефропатії, тяжкості уражень суглобів, нирок і наявності периферичних тофусів. За даними динамічної міжфазної тензіометрії біологічних рідин можна проводити диференційну діагностику інтермітуючого і хронічного артриту, латентної та уролітіазної нефропатії, оцінювати морфологічні зміни ниркових структур (клубочків, канальців, строми), виявляти зниження функції нирок на ранніх етапах розвитку подагричної нефропатії, контролювати ефективність терапевтичних заходів, прогнозувати перебіг захворювання. Використання у комплексній терапії хворих на подагру поліферментного препарату "Вобензим" дозволяє значно покращити результати лікування суглобового та ниркового синдромів, відновити показники пуринового обміну та параметри динамічної міжфазної тензіометрії крові.

Установлено патогенетичну роль порушень цитокінової сітки та мікроелементного статусу в організмі хворих на подагричний артрит. Визначено прогностичні критерії оцінювання перебігу захворювання та контролю ефективності лікувальних заходів. З'ясовано зв'язок показників з окремими клініко-лабораторними ознаками хвороби та станом пуринового обміну. Визначено вміст у волоссі мікроелементів: цинку, марганцю, молібдену, свинцю, стронцію, які беруть участь у пуриновому обміні та розвитку кістково-деструктивних змін. Доведено, що зміни показників цитокінової сітки та міроелементного складу у волоссі у разі подагричного артриту зумовлені використанням у комплексному лікуванні урикодиспресора алопуринолу, урикозурика лозартану й антиагрегантів з групи інгібіторів аденозиндезамінази та фосфодіестерази.

Оцінено залежність тяжкості перебігу запальних та метаболічних захворювань суглобів від умов праці шахтарів. Визначено стан ліпідного, пуринового та кальцієвого обмінів, перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантних систем у здорових і хворих шахтарів, а також робітників нешахтних професій. Виявлено особливості метаболічних порушень внаслідок хвороби Рейтера (ХР) і подагри (ПОД) залежно від характеру професійної діяльності хворих гірників. Встановлено, що поширеність ураження суглобів за умов ХР і ПОД, а також метаболічні порушення у гірників більш виражені, ніж у представників допоміжних професій. Розроблено комплексну терапію ХР і ПОД у шахтарів-вугільників відповідно до особливостей патогенезу захворювань даної категорії хворих.

Вивчено хроноритмологічні аспекти перебігу подагри у хворих з супутнім ураженням гепатобіліарної системи (ГБС) на підставі аналізу добових коливань біохімічних параметрів. З метою удосконалення методики комплексного лікування хворих з даною патологією обгрунтовано доцільність використання нових препаратів рослинного походження фітоліту та холіверу. Виявлено, що подагра характеризується часовою дезорганізацією вмісту сечової кислоти (СК) у крові та сечі, параметрів про- й антиоксидантного гомеостазу, протеолізу, фібринолізу крові. Обгрунтовано можливість використання характеристик профілів концентрації СК у сечі з метою ранньої діагностики загострення подагричного артриту. Вперше досліджено вплив фітоліту та холіверу на клінічний перебіг подагри й особливості формування біохімічних процесів в організмі хворих з даною патологією, зокрема, виявлено гіпоурикемічну, гепатопротекторну, гіпохолестеринемічну, антиоксидантну дію нових препаратів. Доведено, що застосування фітоліту та холіверу у комплексному лікуванні хворих на подагру з супутнім ураженням ГБС сприяє нормалізації процесів колагенолізу та протеолізу.