Розроблено класифікацію та розглянуто загальні механізми токсичної дії отрут. Охарактеризовано синдроми гострих отруєнь і токсикологічні особливості лікарських засобів. Розглянуто основні властивості, наведено токсикологічну характеристику та оцінку вражаючої дії небезпечних хімічних речовин. Представлено методики прогнозування наслідків їх впливу у разі аварій на промислових об'єктах і транспорті та методи розрахунку можливих санітарних втрат населення в осередках ураження. Сформульовано основні принципи організації та планування діяльності Державної служби медицини катастроф. Проаналізовано сучасний стан інформаційного забезпечення закладів охорони здоров'я. Наведено методи діагностики, лікування та надання невідкладної медичної допомоги у разі отруєнь небезпечними хімічними речовинами. Розглянуто локальні системи виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій на промислових об'єктах. Охарактеризовано засоби індивідуального та колективного захисту населення в осередках хімічного ураження.

Разработана классификация и рассмотрены общие механизмы токсического действия ядов. Охарактеризованы синдромы острых отравлений и токсикологические особенности лекарственных средств. Рассмотрены основные свойства, приведены токсикологическая характеристика и оценка поражающего действия опасных химических веществ. Представлены методики прогнозирования последствий их влияния в случае аварий на промышленных объектах и транспорте и методы расчета вероятных санитарных потерь населения в очагах поражения. Сформулированы основные принципы организации и планирования деятельности Государственной службы медицины катастроф. Проанализровано современное состояние информационного обеспечения здравоохранительных учреждений. Приведены методы диагностики, лечения и неотложной медицинской помощи в случае отравлений опасными химическими веществами. Рассмотрены локальные системы выявления угрозы возникновения чрезвычайных ситуаций на промышленных объектах. Охарактеризованы средства индивидуальной и коллективной защиты населения в очагах химического поражения.

Висвітлено основні питання військової та клінічної токсикології з урахуванням сучасних досягнень медичної та військово-медичної науки. Викладено класифікацію отрут та отруйних речовин, охарактеризовано їх хімічні та фізичні властивості. Наведено матеріали про отруєння у побуті, грибами та отрутами біологічного походження. Розкрито механізм токсичної дії отрут, патогенез і клінічні прояви різних видів отруєнь (лікарськими або техногенними хімічними речовинами, агрохімікатами, недоброякісними продуктами харчування). Розглянуто методи диференційної діагностики та загальні принципи терапії гострих отруєнь. Описано етапи надання медичної допомоги, запропоновано варіанти ситуаційних задач.

Освещены основные вопросы военной и клинической токсикологии с учетом современных достижений медицинской и военно-медицинской науки. Дана классификация отравлений и отравляющих веществ, охарактеризованы их химические и физические свойства. Приведены материалы об отравлениях в быту, грибами и ядами биологического происхождения. Раскрыт механизм токсического действия ядов, раскрыты патогенез и клинические проявления различных видов отравлений (лекарственными или техногенными химическими веществами, агрохимикатами, недоброкачественными продуктами питания). Рассмотрены методы дифференциальной диагностики и общие принципы терапии острых отравлений. Описаны этапы оказания медицинской помощи, приведены варианты ситуационных задач.

Вивчено стан нейромедіаторів, параметрів рецепторного зв'язування та циклазний медіаторний каскад у білих щурів, які одержували перорально ксенобіотики в підгострому досліді 1/10, 1/100, 1/1000 ДЛ 50. Дослідження проведено з метою комплексної оцінки показників трансмітерних і трансдукторних систем, що дозволяє зрозуміти патологічні механізми розвитку інтоксикації та з'ясувати енергетичне забезпечення пристосувальних реакцій. Дані експериментів підтверджують, що під впливом ксенобіотиків відбувається глибока перебудова систем регуляції метаболічних процесів і нейромедіаторних систем, які забезпечують гомеостатичну функцію за умов адаптації організму.

Изучено состояние нейромедиаторов, параметров рецепторного связывания и циклазный медиаторный каскад у белых крыс, подвергавшихся пероральному воздействию ксенобиотиков в подостром опыте 1/10, 1/100, 1/1000 ДЛ 50. Исследования проведены с целью комплексной оценки показателей трансмиттерных и трансдукторных систем, что позволяет понять патологические механизмы развития интоксикации и выяснить энергетическое обеспечение приспособительных реакций. Данные экспериментов подтверждают, что под влиянием ксенобиотиков происходит глубокая перестройка систем регуляции метаболических процессов и нейромедиаторных систем, обеспечивающих гомеостатическую функцию в условиях адаптации организма.

Обговорено сучасні аспекти патогенезу інтоксикаційних синдромів. Обгрунтовано патогенетичні підходи до інфузійної терапії ендогенної інтоксикації. Проведено критичний аналіз можливостей екстракорпоральної детоксикаційної терапії та окремих інфузійних препаратів як засобів для дезінтоксикації. Наведено практичні рекомендації щодо використання окремих інфузійних розчинів з дезінтоксикаційною дією.

Обсуждены современные аспекты патогенеза интоксикационных синдромов. Обоснованы патогенетические подходы к инфузионной терапии эндогенной интоксикации. Проведен критический анализ возможностей экстракорпоральной детоксикационной терапии и отдельных инфузионных препаратов в качестве средств для дезинтоксикации. Представлены практические рекомендации по использованию некоторых инфузионных растворов с дезинтоксикационным действием.

Наведено інформацію стосовно гострих отруєнь, охарактеризовано загальні принципи надання першої медичної допомоги. Описано види виробничих, побутових отруєнь, отруєнь лікарськими речовинами та рослинами, а також сільськогосподарчих отруйних речовин.

Приведена информация об острых отравлениях, охарактеризованы общие принципы оказания первой медицинской помощи. Описаны виды производственных, бытовых отравлений, отравлений лекарственными веществами и растениями, а также сельскохозяйственных отравляющих веществ.

Наведено інформацію про найбільш поширені отруєння, які стають причиною звернення за медичною допомогою. Викладено методи екстреної діагностики та лікування порушень функцій нервової, серцево-судинної, дихальної, шлунково-кишкової та інших систем хворих з гострими отруєннями. Охарактеризовано токсичні речовини. Увагу приділено невідкладній допомозі даним хворим.

Приведена информация о наиболее распространенных отравлениях, которые становятся причиной обращения за медицинской помощью. Изложены методы экстренной диагностики и лечения нарушений функций нервной, сердечно-сосудистой, дыхательной, желудочно-кишечной и других систем больных с острыми отравлениями. Охарактеризованы токсические вещества. Внимание уделено неотложной помощи данным больным.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р419.4/5-29

Рубрики:

Отруєння

Шифр НБУВ: Ж14678 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто етіологію, патогенез, класифікацію та клінічні прояви гострих отруєнь, наведено методи їх діагностики, лікування та профілактики. Описано симптоматику найпоширеніших медикаментозних, побутових і невиробничих отруєнь, визначено принципи їх лікування та запропоновано методи надання невідкладної допомоги. Наведено матеріали про основні антидоти та фармакологічні антагоністи, що застосовуються у разі гострих отруєнь різними хімічними агентами. Проаналізовано особливості клінічної картини та лікування гострих отруєнь у дітей.

Рассмотрена этиология, патогенез, классификация и клинические проявления острых отравлений, приведены методы их диагностики, лечения и профилактики. Описана симптоматика наиболее распространенных медикаментозных, бытовых и непроизводственных отравлений, определены принципы их лечения и предложены методы оказания неотложной помощи. Приведены материалы об основных антидотах и фармакологических антагонистах, применяемых при острых отравлениях различными химическими агентами. Проанализированы особенности клинической картины и лечения острых отравлений у детей.

Даны сведения о наиболее распространенных отравлениях, которые становятся причиной обращения за медицинской помощью. Представлена современная информация о клинике, экстренной диагностике и необходимом лечении нарушений функции печени, почек. Охарактеризованы токсические вещества, описаны методы антидотной терапии. Внимание уделено оказанию неотложной помощи при острых отравлениях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р419.4/5-29

Рубрики:

Отруєння

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены интенсивность перекисного окисления липидов (ПОЛ) и активность антиоксидантных ферментов (глутатионпероксидазы, супероксиддисмутазы и каталазы) в артериальной и венозной стенке кроликов при введении монойодацетата (10 мг/кг) в течение 3, 7 и 14-ти суток. Обнаружено увеличение количества промежуточных и конечных продуктов ПОЛ, а также уменьшение активности антиоксидантных ферментов в сосудах всех типов. В венозных сосудах изменения изученных показателей были более выраженными, чем в артериях. Предположено, что обнаруженная активация ПОЛ обусловлена первичным угнетением антиоксидантных систем, которое возникает как следствие расстройств энергетического обмена сосудистой стенки под влиянием монойодацетата.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р419.4/5-5

Рубрики:

Отруєння

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано дані літератури, переважно за останні 10 років, які стосуються детоксикації організму в цілому, механізмів природної детоксикації та антиоксидантного захисту. Наведено матеріали власних клінічних досліджень щодо впровадження в практику нових інфузійних препаратів Лактопротеїн з сорбітолом і Простенон.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р419.4/5-5

Рубрики:

Отруєння

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено клініко-експериментальне обгрунтування доцільності комбінованого застосування тіотриазоліну та ацелізину за ендотоксикозу різного генезу. Доведено, що ацелізин у комбінації з тіотриазоліном дозволяє досить швидко відновити основні клініко-біохімічні показники гомеостазу організму, знизити ушкоджувальну дію токсичних метаболітів на клітинні мембрани, розірвати "негативне коло" ендотоксикозу, покращити білоксинтезувальну та детоксикуючу функції печінки та нирок, нормалізувати реологічні властивості крові, що сприяє попередженню розвитку синдрому поліорганної недостатності. Встановлено здатність препаратів упереджувати надмірну генерацію вільних радикалів з наступним утворенням та накопиченням продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) на всіх етапах деградації біомембран (дієнових кон'югатів, ТБК-продуктів) з одночасним упередженням виснаження основних компонентів ферментативного та неферментативного чинників антиоксидантної системи (АОС) організму, що забезпечує мембраностабілізувальну дію лікарських засобів. Протекторну дію досліджуваних лікарських засобів підтвержено результатами морфологічних і морфометричних досліджень стану органів і систем за синдрому ендогенної інтоксискації, що проявлялись в суттєвому зменшенні явищ набряку та кількості некротизованих елементів в досліджуваних біосубстратах.

Містяться результати досліджень впливу ксенобіотиків довкілля (нітрати, фториди, тетрахлорметан), контамінантів їжі, а також натуральних харчових добавок та одержаних шляхом хімічного синтезу на окисні процеси в мітохондріях. Встановлено, що порушення процесів окисного фосфорилювання, активності ферментів циклу Кребса та синтезу макроергічних сполук під впливом чужорідних речовин пов'язано з посиленням процесів пероксидного окислення ліпідів. Незбалансований по ліпідному компоненту раціон також стимулює процеси пероксидного окислення ліпідів в організмі. Окремі харчові компоненти (вітаміни, фосфоліпіди) та спеціалізовані продукти харчування , діючи спрямовано на метаболізм у клітині, сприяють нормалізації окисних процесів у мітохондріях.

Наведено дані про патогенез, перебіг, діагностику, особливості надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі, лікування й інтенсивної терапії гострих отруєнь (ГО). Описано методи детоксикаційної терапії, зокрема, стимуляції природної та штучної детоксикації, основні види ГО: лікарськими засобами, отрутами рослинного та тваринного походження, хімічними речовинами, оксидами вуглецю, пороховими (вибуховими) газами.

Приведены данные о патогенезе, протекании, диагностике, особенностях предоставления неотложной помощи на догоспитальном этапе, лечении и интенсивной терапии острых отравлений (ОО). Описаны методы детоксикационной терапии, в частности, стимуляции природной и искусственной детоксикации, основные виды ОО: лекарственными средствами, отравлениями растительного и животного происхождения, химическими веществами, оксидами углерода, пороховыми (взрывными) газами.

Отмечено, что любая интоксикация сопровождается нарушением состояния костной ткани, нарушением обмена веществ, наличием достаточно большого количества соединений щелочной фосфатазы (ЩФ). Увеличение активности ЩФ во время острого отравления свидетельствует о существенном росте пула остеобластов, т. е. об образовании новой кости. Гиперактивность костного изоэнзима ЩФ до начала лечения и его свойство нормализации после лечения являются хорошим прогностическим признаком. Высокий уровень костного изоэнзима ЩФ свидетельствует о несовершенности остеогенеза. Правильная оценка функционального состояния костной ткани у пациентов с острым отравлением и возможность его ликвидации позволяют снизить процент осложнений как в кратчайший период, так и в дальнейшем. Таким образом, экзотоксикоз приводит к поражению органов полости рта и зубов. Это происходит на фоне общих изменений в биохимических процессах организма, вызывая нарушение деятельности изученных энзимов в крови и слюне пациентов.

В організації невідкладної допомоги за екзогенних інтоксикацій на ранньому госпітальному етапі актуальними є своєчасна діагностика та доправлення пацієнтів до профільного токсикологічного відділення. У діагностиці отруєнь важливу роль відіграє токсикологічне дослідження біосередовищ організму. Результат лікування хворих з екзогенними інтоксикаціями значною мірою залежить від дотримання наступності невідкладної медичної допомоги на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах.

Предложены новые статистико-математические модели, построенные на количественных и качественных данных интоксикации, на основании которых создана информационная система диагностики, проведены экспериментальные исследования и предложены эффективные алгоритмы лечения. Алгоритмы и различные схемы лечения позволяют индивидуализировать процесс лечения.