Індекс рубрикатора НБУВ: Р454.97-7

Рубрики:

Операції на судинах

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р454.97-387

Рубрики:

Операції на судинах

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрена одна из возможных причин возникновения рестеноза в стенте. Обобщен опыт хирургического лечения 59-ти больных с острой сосудистой травмой, трансплантации сложных кожных лоскутов и вмешательств на лимфовенозной системе. Проведены также экспериментальные исследования у 64-х крыс и 54-х кролей, изучены гистологические препараты стенки сосудов. Доказано, что рестеноз в стенте может возникать вследствие атрофии мышечной оболочки артерии, миграции и последующей пролиферации гладкомышечных клеток в неоинтиме после склероза адвентиции. Для изготовления стентов необходимо применять упруго-динамические конструкции, которые способствуют активному функционированию мышечной оболочки стенки артерии, не вызывая его атрофии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р454.6 + Р454.97

Рубрики:

Розсічення та з'єднання тканин

Операції на судинах

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р454.97

Рубрики:

Операції на судинах

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель - разработать методику моделирования миниинвазивных реконструктивных вмешательств на аорто-подвздошном сегменте (АПС) в целях приобретения специфических навыков выполнения операций и оценить ее эффективность. Проанализирован опыт экспериментального моделирования миниинвазивных реконструкций АПС. Разработан специальный тренажер, имитирующий брюшную полость пациента с фиксированной на дне свиной аортой. При помощи лапароскопических инструментов сформировано 60 анастомозов (за период 2005 - 2006 гг.) между сегментом свиной аорты и синтетическими эксплантатами (18 и 9 мм). Сформировано 20 анастомозов по методике "конец-в-конец" и 40 - "конец-в-бок". Сделаны выводы, что разработанная методика экспериментального моделирования миниинвазивных реконструкций на АПС позволила усовершенствовать следующие технические навыки выполнения операции: пережатия брюшной аорты, выкраивания аортальной площадки для проксимального анастомоза, формирования межсосудистого анастомоза, что обеспечило сокращение общего времени пережатия брюшной аорты к концу тренировочного этапа.

Досліджено варіантну анатомію артерій і колатералей, які беруть участь у формуванні вторинної кровотечі з ушкоджених основних стовбурів сідничних артерій. З використанням певних методів (препарування та морфометрії, гістологічного, експериментального, статистичного) одержано дані щодо внутрішньотазових анастомозів верхньої та нижньої сідничних артерій з урахуванням частоти формування цих колатералей і розмірів їх зовнішніх діаметрів. Виявлено фукціональну значущість артеріального колектора, який поєднує басейни зовнішньої та внутрішньої клубових артерій. Одержано нові відомості стосовно варіантів формування парієтальних артерій таза людини. Розроблено практичні рекомендації стосовно зменшення рівня частоти формування вторинних кровотеч з ушкоджених основних стовбурів сідничних артерій.

Вперше розроблено оптимальну автоматичну програму електрозварювального комплексу "ЕК-300М1 - електрокоагулятор" для здійснення гемостазу та перекриття судна середнього та великого діаметра, що дозволяє досягнути надійного заварювання артерій та вен діаметром до 12 мм. Вперше встановлено, що використання методу електрозварювання біологічних тканин за розробленою автоматичною програмою забезпечує міцність зварного з'єднання стінок судин не менше 500 мм рт. ст. (66,65 кПа). Обгрунтовано можливість запобігання тромбоемболії легеневої артерії за наявності флотувальних тромбів у системі нижньої порожнистої вени методом перекриття магістральної вени нижньої кінцівки з застосуванням електрозварювального комплексу. Удосконалено методику застосування електрозварювання біологічних тканин для розділення тканин, здійснення доступів і мобілізації судин.

Вперше в Україні розроблено неорганічні та синтетичні покриття для внутрішньосудинних стентів, які викликають мінімальну реакцію судинної стінки. Розроблено нові біологічні покриття для імплантів, зокрема, стентів для судин малого діаметра, які дозволяють виключити реакцію судинної стінки на покриття. На базі нанотехнологій розроблено інструментальну систему із застосуванням фізичних методів вимірів для визначення сумісності певного виду покриття до певного реципієнта. Розроблено корисні моделі з модифікування поверхні імпланту для надання їм біосумісності з організмом певного реципієнта.

Приведен обзор металлов и сплавов, используемых в настоящее время в качестве основы при изготовлении медицинских стентов. Проведен сравнительный анализ физико-механических свойств данных материалов. Показана возможность улучшения механических свойств материалов стентов путем применения интенсивной и программированной деформации. Внимание уделено получению трубных заготовок биорастворимых стентов из ультрамелкозернистых сплавов магния.

Встановлено, що практично всі покриття коронарних стентів, зазнають агресивної реакції з боку організму пацієнта, яка проявляється в корозії елементів конструкції, руйнування покриттів і самого стенту. Виявлено, що граничним показником тромбогеності покриттів є зниження концентрації фібриногену більш, ніж на 30 %, зменшення на 35 % кількості тромбоцитів у цільній крові та зміна їх функціональної активності в присутності різних концентрацій індуктора агрегації тромбоцитів (аденозин дифосфата). Показано, що тромборезистентність покриття є необхідною, але не достатньою вимогою до матеріалу для виготовлення стентів. Встановлено закономірності зміни товщини стінок судини за використання покриттів різної природи. Показано, що стент із нержавіючої сталі без покриття дає збільшення товщини стінки судини на 40 %. Покриття стенту цирконієм приводить до атрофії стінки судини на 9 %, а нанесення фторовмісних поліуретансечовин на 15 % у порівнянні з інтактним сегментом судини. Показано, що нанесення на стент із нержавіючої сталі покриттів фторовмісних поліуретансечовин з ароматичними подовжувачами ланцюга з атомами фтору в орто- або пара- положенні та покриттів на основі цирконію перешкоджають виникненню корозії металу.

Цель работы - изучить преимущества и недостатки миниинвазивной методики выделения вены с использованием ларингоскопа. Выполнено 30 операций коронарного шунтирования с использованием миниинвазивного метода при заборе большой подкожной вены. Оценка метода включала макроскопическую оценку целостности сосудистой стенки сегмента вены; гистологическое исследование стенки вены, извлечённой миниинвазивным способом; изучение степени выраженности болевых ощущений в области послеоперационной раны в покое и при ходьбе. Контрольную группу составили 30 пациентов, у которых использовали традиционную методику забора венозного трансплантата. Оценен эстетический вид послеоперационной раны. Выявлено 2 случая значительного повреждения венозной стенки при использовании миниинвазивной методики. Результаты гистологического анализа свидетельствовали о повреждении венозной стенки в подкожном туннеле в 5 случаях по сравнению с 8 - на открытых участках. В послеоперационный период у пациентов исследуемой группы отмечено значительно меньше жалоб на болевые ощущения, что, возможно, связано с сохранением кожных и подкожных структур в максимально функционирующих зонах (голеностопный и коленный суставы). Выводы: методика миниинвазивного выделения вены с использованием ларингоскопа позволяет извлечь необходимый участок сосуда с минимальной травматичностью его стенки, как и при традиционном открытом способе, однако при этом значительно снижается частота возникновения болевых ощущений и улучшаются косметические качества шва.

Разработан метод наложения сосудистого анастомоза, преимуществом которого является то, что анастомоз формируют на нитиноловом каркасе в виде нитиноловой спирали диаметром 0,1 мм. По данным наблюдения за пациентами в сроки от 5 до 12 мес отмечена отличная проходимость сосудистых анастомозов, кровоток в зоне анастомоза полностью компенсирован, что подтверждено данными дуплексного сканирования. Использование предложенного метода позволило значительно уменьшить частоту послеоперационных осложнений, уменьшить продолжительность наложения анастомоза, избежать стенозирования сосуда.

На основании проведенных экспериментов на животных, а также данных литературы доказано стимулирующее влияние трансплантации стромальных клеток жировой ткани (ЖТ) в виде стромально-васкулярной фракции на ангиогенез и репаративные процессы в тканях в условиях ишемии. Разработана и внедрена тактика лечения больных по поводу хронической ишемии тканей нижних конечностей с применением сочетанных методов хирургического лечения, в частности, аутотрансплантации аспирата костного мозга (КМ) в ишемизированные ткани, ротационной остеотрепанации, реконструктивных и эндоваскулярных вмешательств на проксимальном сегменте конечностей. Доказана эффективность и перспективность применения аутоаспиратов КМ и ЖТ в лечении больных с ишемией тканей верхних конечностей вследствие тромбооблитерирующего поражения периферического русла.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р454.97

Рубрики:

Операції на судинах

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У порівняльному аспекті розглянуто результати оперативного лікування і стентування сонної артерії. Одержано подвійні дані та проведено гістопатологічне обстеження з метою з'ясування, в яких випадках доцільніше застосувати стентування, а в яких необхідно здійснювати хірургічне втручання. Виявлено співвідношення між результатами застосування транскраніального ультразвуку у випадку гістопатологічних даних, а також за умов клінічної стадії недостатності мозкового кровообігу під час хірургічного втручання та стентування відповідно. Одержані результати співставлено з результатами, описаними в літературі.

Зазначено, що стенози магістральних артерій зустрічаються у хворих з вираженими атеросклеротичними процесами в організмі. Наведено дані клінічної картини, обстеження пацієнта з облітеруючим атеросклерозом і критичними стенозами обох клубових артерій. За умов операційної під рентген-контролем виконано малоінвазивну почергову ангіопластику з встановленням металічних стентів фірми Cordis у ліву та праву загальні клубові артерії. Пацієнт був виписаний зі стаціонару наступного дня після ангіопластики та контрольного дообстеження з відповідними рекомендаціями.

Висвітлено когнітивно-орієнтовані, діяльнісно-орієнтовані і особистісно-орієнтовані напрямки навчально-методичного забезпечення практичних занять елективного курсу "Судинна хірургія", спрямовані на підвищення якості підготовки майбутніх фахівців, розвитку їх професійних здібностей, навичок дослідницької роботи, посилення мотивації навчання, активного залучення студентів до навчального процесу.

На сьогоднішній день в Україні кросектомія залишається найчастішим методом ліквідації патологічного венозного рефлюкса через сафено-стегнове з'єднання. Разом з цим, в останній час різко зростають вимоги до косметичності та атравматичності доступу для її виконання. Існуючі ж в арсеналі хірургів методи не завжди задовольняють вимоги пацієнтів та нерідко супроводжуються ускладненнями (лімфорея, гематоми, гіпертрофічні рубці та ін.). Мета дослідження - розробка такого доступу для виконання кросектомії, який би забезпечив максимальну радикальність, атравматичність та косметичність операції, уникнувши відомих на сьогодні післяопераційних ускладнень. Порівняно 3 групи пацієнтів з варикозною хворобою нижніх кінцівок і недостатністю термінального клапана великої підшкірної вени: в основній групі кросекгомію виконано через авторський доступ, у першій контрольній групі - через підпаховий, а в другій контрольній групі - через надпаховий. Авторський доступ забезпечив меншу частоту виникнення лімфореї з післяопераційної рани, ніж при підпаховому доступі, та синців і гіпертрофічних рубців, ніж при надпаховому, забезпечивши максимальну радикальність, атравматичність та косметичність операції.

Згідно даних доказової медицини автологічний матеріал для дистальних артеріальних реконструкцій є набагато кращий ніж синтетичний. За умов відсутності сегмента великої підшкірної вени для формування комбінованого протеза розглянуто теоретичну можливість використовувати вставку дезоблітерованої поверхневої стегнової артерії в місці дистального анастомозу. Одержані результати порівняльного гістохімічного дослідження властивостей стінок дезоблітерованої по різних шарах поверхневої стегнової артерії та великої підшкірної вени засвідчили, що сегменти дезоблітерованої артерії можуть бути використані для комбінованого шунтування, оскільки за своїми антитромботичними властивостями незначно поступаються венозній стінці, а за проліферативними навіть переважають останню (менший ризик розвитку гіперплазії неоінтими).