Висвітлено техніку класичних оперативних втручань на голові, шиї та обличчі. Наведено авторський метод пластики протоки привушної слинної залози. Розглянуто методику операцій трепанації соскоподібного відростка (антромастоідотомії), субокципітальної пункції, операції на обличчі з приводу гнійних процесів та гнійного паротиту, заглоткового абсцесу, операції на шиї з приводу пошкоджених органів, на щитоподібній залозі, блокаду плечового сплетення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.14-99 + Р457.24-99

Рубрики:

Прийоми і методи оперативних втручань на голові. Топографічна анатомія голови

Прийоми і методи оперативних втручань на шиї. Топографічна анатомія шиї

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы результаты лечения 19 больных с сосудистой мальформацией области головы. Применение новых высокоинформативных диагностических методов, дифференцированных методов хирургического вмешательства способствовало их значительному улучшению.

Рассмотрена краниологическая характеристика лицевого отдела черепа взрослых с позиций индивидуальной анатомической изменчивости. Полученные результаты могут служить основой для моделирования костно-пластических имплантатов в челюстно-лицевой и пластической хирургии.

Изложены результаты лечения пациентов с наиболее типичными изъянами мягких тканей лица (межбровные и носогубные складки, липодистрофия губ). Лучшие результаты достигнуты при послойном инъекционном введении биогеля в комбинации с курсом приема препарата Траумель-С.

Изучена индивидуальная анатомическая изменчивость лицевого черепа у людей зрелого возраста. Краниотопографические соотношения основных параметров челюстей можно использовать для обоснования хирургических приемов в пластической и реконструктивной челюстно-лицевой хирургии.

Представлен сравнительный анализ методов построения черепных имплантатов в зависимости от типа исходных данных. Проанализированы изготовления имплантатов вручную и с помощью стереолитографической системы на основании компьютерной модели по краниографическим данным. Проанализировано изготовление имплантатов с помощью стереолитографии на основании данных рентгеновского и спирального компьютерных томографов.

Вивчено клініко-психопатологічні та патопсихологічні особливості пацієнтів з дефектами обличчя. За результатами проведеного дослідження виявлено вірогідні відмінності залежно від характеру наявних у них показань до проведення хірургічної корекції зовнішності. Виявлено збільшення кількості невротичних розладів у пацієнтів з абсолютними показаннями. Серед хворих з відносними показаннями до оперативного втручання переважали випадки афективних розладів. На підставі результатів комплексного дослідження клініко-психопатологічних і патопсихологічних особливостей пацієнтів з дефектами обличчя визначено принципи та розроблено систему психокорекційної роботи з ними. Психокорекційна робота повинна бути етіопатогенетично спрямованою, комплексною та індивідуально диференційованою.

Розроблено методи та засоби автоматизованої побудови моделі черепного імплантату (ЧІ) й обгрунтовано шляхи підвищення точності планування нейрохірургічних операцій щодо реконструкції дефектів черепа. Проведено огляд існуючих методів і засобів для побудови ЧІ. Розглянуто основні методи обробки інтроскопічних зображень. Запропоновано комплексний підхід щодо обробки томографічних і рентгенографічних зображень голови пацієнта. Створено методи автоматизованої побудови об'ємних комп'ютерних моделей ЧІ за результатами комп'ютерної томографії та рентгенографії (РГ) з використанням 3D-моделі черепа пацієнта й усередненої моделі черепа. Розроблено метод автоматизованого визначення геометричних характеристик ЧІ, що дозволяє хірургу визначити оптимальний оперативний доступ. Встановлено медико-технічні вимоги до нейрохірургічного комплексу, призначеного для одержання вихідних даних, їх обробки та виготовлення речовинної копії імплантату. Проведено порівняльний аналіз одержаних результатів побудови моделей ЧІ із вже існуючими, показано ефективність розроблених методів.

Висвітлено завдвня топографічної анатомії та оперативної хірургії. Розглянукто класичні оперативні втручання на голові ташиї, оперативні доступи, що використовуються для їх виконання, а також пов'язані з ними топографоанатомічні особливості. Детально розглянуто техніки кістово-пластичної та декомпресійної трепанації черепа, соскоподібного відростку, операції у разі анкілозу скронево-нижньощелепного суглобу. Наведено анатомофізіологічне обгрунтування оперативних втручань на органах шиї. Значну увагу приділено гнійним процесам на ділянках голови та шиї.

Рассмотрены методы вторичной обработки томографических и рентгено-графических данных. Предложены методы построения компьютерных моделей черепных имплантатов по томографическим и рентгенографическим данным с использованием компьютерной модели черепа пациента и усредненной компьютерной модели черепа того же антропологического типа, что и череп пациента.

Наведено порівняльний аналіз морфометричних параметрів фронтальної норми обличчя 16 волонтерів жіночої статі китайської національності. Встановлено низку морфометричних закономірностей, характерних для цієї етнотериторіальної групи.

Дослідження довжини хорди, відповідної їй кривої зовнішньої поверхні та глибини угнутості внутрішньої поверхні тім'яної кістки показало їх залежність від форми черепа та статі. Встановлено, що в жінок у більшості випадків опуклість зовнішньої поверхні тім'яної кістки була більшою, ніж у чоловіків. Екстраполюючи ці дані на об'єм головного мозку, можна вважати, що об'єм тім'яної частки у жінок є більшим, ніж у чоловіків. Це може впливати на сенсорні відчуття.

Вивчено варіанти індивідуальної мінливості очної ямки людей XX ст. залежно від форми черепа. Установлено, що в черепів переважала висока форма очної ямки, зустрічалися крайні її показники. Права очна ямка мала більшу висоту, ніж ліва, а ширина правої очної ямки була практично однаковою з лівою.

Цель работы - разработка и программная реализация метода компьютерного планирования пластических вмешательств на лице человека за счет проведения интрузивных и экструзивных деформаций поверхности пространственной модели лица человека.

Изложены хирургическая терминология и информация о хирургическом инструментарии. Рассмотрены техники разъединения тканей, остановки кровотечений, вязания узлов, наложения и снятия швов. Показаны особенности топографической анатомии мозгового отдела головы, бокового и переднего отделов лица, полости рта, областей и треугольников шеи, органов шеи с целью их интерпретации для постановки правильного диагноза и предотвращения возможных осложнений. Приведена техника обнажения и перевязки сосудов шеи, операции и манипуляции на дыхательной трубке, операции на щитовидной железе.

Розроблено нову методику комплексної профілактики виникнення патологічних рубців у хворих схильних та не схильних до їх утворення. Показано, що застосування вказаної методики сприяє покращанню клінічного перебігу, зменшенню частоти рецидивів та скороченню терміну профілактики шляхом використання внутрішньорубцевих ін'єкцій (електрофорезу) препарату "Ліпін" в комплексі з ультрафонофорезом крему "Дермофібразе". Зазначено, що результати роботи грунтуються на обстеженні 60-ти пацієнтів з ймовірним утворенням патологічних рубців голови та шиї (які були розділені на три групи залежно від схильності до їх утворення), яким було проведено профілактику за запропонованою методикою. За результатами клініко-генетичних і морфологічних досліджень доведено ефективність застосування вказаних препаратів. Визначено, що схильність до утворення патологічних рубців зумовлена наявністю поліморфної алелі в гені еластину та асоціюється з формуванням клініко-морфологічних особливостей патологічного рубцювання ран.

Вивчено індивідуальну анатомічну мінливість розмірів, форми та положення потиличної кістки. Дослідження виконано на ста кісткових препаратах черепів і шестидесяти розпилах потиличних кісток дорослих людей. Встановлено мінливість абсолютних і відносних морфометричних показників потиличної кістки за різних форм черепу. Виділено крайні форми луски й основної частини потиличної кістки, описано їх взаємовідношення. Уточнено та доповнено дані з розподілу товщини потиличної кістки та її структурних шарів у топографічному аспекті. Доповнено та встановлено нові дані з мінливості кутових параметрів, визначено особливості просторового положення потиличної кістки. Наведено морфометричні показники та особливості будови і форми потиличної кістки людей зрілого віку, які можуть бути використані для оптимізації нейрохірургічних доступів та реконструктивних втручань, а також у судовій медицині та антропології.

Актуальність проблеми заміщення дефектів і зон деформації на голові та шиї зумовлена величезною кількістю хворих, хірургічне лікування яких є важливою медико-соціальною проблемою. Клапті з скроневої та тім'яної ділянок вважають перпективними для заміщення дефектів і зон деформації на голові та шиї. Проте, для правильного їх виділення й мобілізації потрібно згати топографоанатомічні особливості поверхневої скроневої артерії, розташування якої варіює залежно від форми голови. На підставі аналізу результатів проведених досліджень і комп'ютерного моделювання гілок поверхневої скроневої артерії в клініці оптимізовані методи виділення й мобілізації ангіосомних передаурикулярних, постаурикулярних і фасціальних скронево-тім'яних клаптів.

Використання орбіто-виличного та підскроневого доступів надає змогу мінімізувати хірургічну травму під час операцій у хворих на пухлини латеральних відділів основи черепа з інтра-екстракраніальним поширенням Проведено 30 оперативних втручань у хворих із доброякісними пухлинами латеральних відділів основи черепа з інтра-екстракраніальним ростом. З них проведено 20 операцій орбіто-виличним доступом і 10 операцій підскроневим доступом. Необхідність в резекції орбіто-виличного комплексу виникала у випадку глибокої середньої черепньої ямки, коли дно середньої черепної ямки знаходилось нижче рівня виличної дуги. Для мобілізації пухлин латеральних відділів основи черепа проводиться широка резекція дна середньої черепної ямки. Мінімізація хірургічного втручання досягається шляхом мінімальних розрізів шкіри (у межах скроневого м'язу) та проведенням скронево-базальної трепанації. Орбіто-виличний доступ частіше використовувався у разі значного екстракраніального компонента пухлини. Підскроневий доступ частіше використовувався у випадку значного інтракраніального компонента. Висновки: радикальність видалення пухлин вища у разі резекції орбіто-скулового комплексу - при цьому не зростає травматичність операції (оцінки загального стану хворих за шкалою Карновського). Орбіто-виличний та підскроневий доступи є менш травматичними та достатніми хірургічними доступами у противагу лобно-скроневому у разі хірургії пухлин латеральних відділів основи черепа з інтра-екстракраніальним ростом.