Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.163.014 + Р457.260.14

Рубрики:

Гнійні захворювання шиї

Шифр НБУВ: Ж16211 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано сучасні підходи до лікування поєднаних лобно-лицевих переломів. Описано методику реконструкції лобної пазухи з застосуванням титанових сіток, обговорено особливості проведення оперативного втручання, його переваги і можливі ускладнення. Проаналізовано найближчі та віддалені результати реконструкції лобової пазухи за цією методикою. Одержані дані свідчать про її клінічну ефективність та безпеку.

Предложен метод шейно-лицевого фейслифтинга, который предполагает ограниченную диссекцию кожно-жирового лоскута и фасциального листка поверхностной мышечно-апоневротической системы (ПМАС), прошивание его множеством стежков по замкнутой петле, подтягивание тканей лица и шеи единым блоком по вертикальному вектору. Нить проводят поднадкостнично в области скуловой дуги, что обеспечивает надежную фиксацию лоскута ПМАС, позволяет достичь гармоничности и увеличить продолжительность омолаживающего эффекта операции.

Обоснован методический подход к выбору метода операции и хирургической тактики при хирургическом лечении преждевременного старения тканей лица и шеи.

Наведено результати порівняльного вивчення функціональної активності нейтрофільних гранулоцитів (НГ) периферичної крові у хворих на одонтогенні гнійно-запальні захворювання м'яких тканин обличчя та шиї, яким під час лікування ран використано традиційні методи та низькодозоване вакуумне дренування. Встановлено, що інтенсивність метаболізму активних форм кисню у НГ залежить від розповсюдження процесу, стадії розвитку захворювання та засобу лікування. Використання вакуумного дренування сприяє, вірогідно, скорішому (більш, ніж удвічі) зниженню показників хемілюмінесценції НГ, що обумовлено швидким підвищенням природних захисно-адаптаційних біологічних реакцій.

Изложены результаты лечения пациентов с наиболее типичными изъянами мягких тканей лица (межбровные и носогубные складки, липодистрофия губ). Лучшие результаты достигнуты при послойном инъекционном введении биогеля в комбинации с курсом приема препарата "Траумель-С".

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.163

Рубрики:

Хірургічна патологія ділянки обличчя

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.163-52

Рубрики:

Хірургічна патологія ділянки обличчя

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изложены результаты лечения пациентов с наиболее типичными изъянами мягких тканей лица (межбровные и носогубные складки, липодистрофия губ). Лучшие результаты достигнуты при послойном инъекционном введении биогеля в комбинации с курсом приема препарата Траумель-С.

Розроблено метод усунення дефектів і деформацій м'яких тканин обличчя шляхом ін'єкційного пошарового введення в м'які тканини поліакриламідного (ПАА) гелю у комплексі з адаптаційною та імунокоригувальною терапією, яка передбачає застосування траумелю-C. Проведено обстеження та лікування 133-х жінок з типовими варіантами деформацій (міжбрівних, носогубних складок) і дефектів (гіпоплазії губ) м'яких тканин. За цього пацієнток розподілено на три групи залежно від методики усунення вад. У контрольній групі використано традиційну методику одношарового розташування ПАА гелю у тканинах. У першій і другій основних групах імплатати вводили пошарово. У другій основній групі у терапевтичному комплексі було запропоновано використовувати препарат траумель-C, що має імунокоригувальні, антиоксидантні й адаптогенні властивості. На підставі результатів лікування у різні терміни спостережень виявлено вірогідну різницю за більшістю показників, зокрема, кількість наслідків лікування зросла на 26,94 %, а частота розвитку місцевих запальних реакцій знизилась на 11,2 % у пацієнтів, яким проводили пошарове введення ПАА гелю. Характер змін біохімічних показників слини (трипсиноподібної, антитрипсичної, каталазаподібної та антиокисної активності, цитохімічних даних крові (лактатдегідрогенази, сукцинатдегідрогенази), локальної термометрії, біопотенціометрії та реографії засвідчив суттєві позитивні зміни, що розвиваються у ранній і віддалений післяімплантаційний періоди у пацієнток другої основної групи. Це доводить вищу ефективність запропонованого методу лікування.

Вивчено клініко-психопатологічні та патопсихологічні особливості пацієнтів з дефектами обличчя. За результатами проведеного дослідження виявлено вірогідні відмінності залежно від характеру наявних у них показань до проведення хірургічної корекції зовнішності. Виявлено збільшення кількості невротичних розладів у пацієнтів з абсолютними показаннями. Серед хворих з відносними показаннями до оперативного втручання переважали випадки афективних розладів. На підставі результатів комплексного дослідження клініко-психопатологічних і патопсихологічних особливостей пацієнтів з дефектами обличчя визначено принципи та розроблено систему психокорекційної роботи з ними. Психокорекційна робота повинна бути етіопатогенетично спрямованою, комплексною та індивідуально диференційованою.

  Скачати повний текст

Проаналізовано результати комплексного лікування 244-х пацієнток з ознаками передчасного старіння й дефектами обличчя та шиї. Досліджено патогенетичні механізми передчасної появи вікових та естетичних змін тканин обличчя та шиї. Вивчено морфологічні й імуногістохімічні зміни тканин обличчя та шиї, на підставі одержаних результатів визначено маркери інтенсивності старіння у пацієнток різних вікових груп і розроблено рекомендації щодо вибору тактики хірургічного комплексного лікування, методів прогнозування та профілактики ускладнень. Обгрунтовано показання та протипоказання щодо виконання стандартних операцій, мініінвазивних ендоскопічних, комбінованих і симультанних втручань. Розроблено алгоритм хірургічної тактики, який передбачає обгрунтування й оптимізацію вибору методу операції для кожного конкретного пацієнта на підставі запропонованих критеріїв. Проаналізовано структуру та частоту післяопераційних ускладень, що виникають внаслідок застосування стандартних, ендоскопічних і комбінованих втручань. Як критерій прогнозування коагуляційних та інфекційних ускладнень рекомендовано використовувати прокальцитанін. На базі розробленого алгоритму хірургічної тактики оптимізовано методику хірургічного втручання, що сприяє покращанню найближчих і віддалених результатів лікування, зменшенню частоти ускладнень у 2,5 раза та забезпечує вірогідне покращання якості життя пацієнтів у строки спостереження від 5-ти до 8-ми років після операції.

Розроблено компресійно-дистракційний апарат для апаратурно-хірургічного лікування хворих з поєднаними множинними пошкодженнями кісток лицьового скелета, який дозволив об'єднати хірургічний та ортопедичний варіанти усунення пошкоджень. Удосконалено репозицію кісток обличчя в трьох площинах: горизонтальній, сагітальній, трансверзальній (патент України № 29512 від 15.11.2000 р.). Запропоновано робочу класифікацію переломів кісток лицьового скелета, в якій визначено три групи можливих пошкоджень: ізольовані переломи кісток лицьового скелету, поєднані переломи, пошкодження кісток лицьового скелета в поєднанні з травмою інших органів і тканин. Запропоновано апаратурно-хірургічний метод лікування хворих з поєднаними множинними пошкодженнями кісток лицьового скелета з використанням компресійно-дистракційного апарату, а також показано його високу ефективність у порівнянні з традиційними методами лікування. Вперше на підставі статистичних даних математично обгрунтовано ефективність методів лікування хворих з множинними та поєднаними переломами кісток лицьового скелета.

Вперше проведено кількісне морфологічне оцінювання тканниних, клітинних і ультраструктурних вікових перебудов шкіри із застосуванням тривимірного комп'ютерного моделювання. Запропоновано й обгрунтовано діагностичний алгоритм кількісного визначення інволютивного статусу шкіри. Вперше показано, що у пацієнтів з нікотиновою залежністю, ішемічною хворобою серця, гіпертонічною хворобою, цукровим діабетом, а також з ожирінням різного ступеня є характерним істотне порушення структури мікроциркулярного русла шкіри. Визначено чіткі показання для проведення різних варіантів фронтліфтингу, середнього фейсліфтингу та композитного ліфтингу за відкритою, ендоскопічною та комбіновою технологіями.

Определена динамика аппаратных диагностических критериев состояния кожи в течение 1 года после открытого и эндоскопического фронтлифтинга. У пациентов общей клинической группы с инволютивными изменениями кожи I степени проведение фронтлифтинга по эндоскопической технологии предотвращает развитие патологических изменений, которые наблюдаются после традиционного лифтинга по открытой технологии через 1 и 3 месяца после вмешательства. Интраоперационное введение перфторана в дозе 5 мл/кг во время проведения эндоскопического вмешательства у пациентов группы риска позволяет предупредить развитие негативной динамики аппаратных критериев.

Представлен первый опыт транспозиции надключичного лоскута для закрытия неглубоких, но обширных дефектов мягких тканей области нижней трети лица и шеи у 6 пациентов. У всех пациентов достигнут хороший функциональный и косметический результат.

З метою удосконалення методик пластичних операцій для заміщення дефектів на голові та шиї з використанням артеризованих шматків проведено топографо-анатомічні дослідження на 24 трупах щодо відпрацювання методики підйому артеризованого шматка з включенням великого грудного м'яза. Головним джерелом кровозабезпечення великого грудного м'яза є торако-акроміальна артерія. Складний шматок з її включенням може бути переміщений у зону дефекту на голові та шиї з надійним відновленням кровозабезпечення в трансплантованих тканинах.

Визначено параметри висоти та форми брів жіночого населення, які запропоновані як умовний стандарт за умов оперативних втручань на верхній частині обличчя. Розроблено нову поліуреганову клейову композицію з фолієвою кислотою для фіксації тканин і на основі експериментального й клінічного дослідження обгрунтовано доцільність та безпечність її використання в клінічній практиці. Проаналізовано віддалені результати лікування 158-ми хворих із естетичними деформаціями верхньої частини обличчя. Наведено нові способи оперативних втручань у процесі хірургічного лікування естетичних деформацій верхньої частини обличчя із використанням ендоскопічного методу, які забезпечують покращання результатів у віддаленому післяопераційному періоді на 73,1 %, зменшують вірогідність втрати досягнутого результату в 3,7 раза, зменшують у 1,5 раза час оперативного втручання щодо групи порівняння.

Проведене клінічне спостереження 75 хворих, яким з приводу флегмони шиї виконували операцію та інтенсивну терапію за період з 2006 по 2015 рр. Труднощі під час забезпечення прохідності дихальних шляхів виникли у 73,3 % пацієнтів. Встановлено, що предикторами "тяжкої" інтубації трахеї у хворих, оперованих з приводу флегмони шиї, є: набряк тканин шиї, обмеження відкривання рота менше 3 см, одонтогенна флегмона порожнини рота і шиї, ригідний надгортанник, набряк гортані. Нявність цих чинників потребує застосування ендоскопічних методів інкубації трахеї у таких хворих.