Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.760.14-52

Рубрики:

Гнійні захворювання тазової ділянки

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано діагностичну та клінічну цінність прискореного методу встановлення чутливості ранової мікрофлори до сучасних антибактеріальних препаратів, використання якого забезпечує диференційований підхід щодо вибору терапевтичних засобів для місцевого лікування ран хворих на гостре нагноєння епітеліального куприкового ходу (ЕКХ). Проведено порівняльну оцінку стандартного та розробленого способів двоетапного хірургічного лікування даної патології. Експериментально доведено, що застосування модифікованої технології радикальної операції забезпечило загоєння рани первинним натягом і сприяє скороченню періодів лікування і тимчасової непрацездатності хворих. Підтверджено положення про стандартний характер двоетапної методики хірургічного лікування хворих на гостре нагноєння ЕКХ. Зазначено, що поліпшення терапевтичних результатів досягається шляхом удосконалення першого етапу післяопераційного місцевого лікування гнійної рани з урахуванням характеру збудника інфекції й модифікованого виконання другого етапу радикального лікування. На підставі аналізу безпосередніх і віддалених результатів доведено перевагу запропонованого методу двохетапного лікування хворих на гостре нагноєння ЕКХ.

Наведено результати лікування пацієнтів із різними формами епітеліальних куприкових ходів. Одержано дані, які свідчать, що основним збудником, який персистує в перифокальних тканинах є золотистий стафілокок та ешерихії. Встановлено, що антисептик октенідин дигідрохлорид + 2-феноксиетанол має високу антибактеріальну активність щодо основних мікроорганізмів, які викликають запалення у хворих з нагнійними формами епітеліальних куприкових ходів. Розроблено спосіб лікування нагнійних форм епітеліальних куприкових ходів шляхом мікродренувальної електролізисної санації гнійної порожнини з використанням розчину антисептика октенідин дигідрохлорид + 2-феноксистанол і внутрішньотканинного електрофорезу.

Приведены результаты изучения влияния антисептического препарата Декасан для лечения пациентов с гнойными инфекциями параректальной области. Проанализирована эффективность Декасана у 102 пациентов. Результаты исследования подтвердили высокую антисептическую эффективность препарата, что свидетельствует о возможности его использования в качестве препарата выбора для лечения пациентов с гнойными инфекциями параректальной области.

Мета роботи - визначення діагностичних можливостей ультрасонографії в передопераційному обстеженні хворих з епітеліальним куприковим ходом та їх значущості для вибору оптимальної хірургічної тактики. Проаналізовано результати діагностики та лікування 84 хворих з епітеліальним куприковим ходом: 76 (90,5 %) чоловіків та 8 (9,5 %) жінок, серед них 40 з гострими та 44 з хронічними формами захворювання. Всім хворим проведено ультразвукове дослідження міжсідничної складки, за необхідності - передопераційну підготовку. Застосовано диференційний підхід до вибору етапності та методики оперативного лікування. Висновки: ультрасонографія дає змогу виявити та локалізувати порожнинні утворення у 95 % пацієнтів з гострими та у 66 % з хронічними формами епітеліального куприкового ходу. На підставі даних ультрасонографії застосовано диференційний підхід до вибору методу хірургічного лікування хворих з епітеліальним куприковим ходом, з визначенням етапності лікування та необхідності проведення передопераційної підготовки.

Вперше визначено нозологічну структуру та проведено порівняльний аналіз результатів різних методів хірургічного лікування хворих на анаеробну неклостридіальну інфекцію (АНІ) таза. Вперше розроблено робочу систематизацію АНІ таза та обгрунтовано виділення окремих клініко-анатомічних груп (КАГ) хворих з цим захворюванням, що потребували однотипної лікувальної тактики. Розроблено п'ятибальну шкалу визначення якості життя та місцевих наслідків перенесеної АНІ таза для оцінювання віддалених результатів лікування. Удосконалено диференційовану методику хірургічних втручань в залежності від глибини та розповсюдженості ураження тканин патологічним процесом, дренування ранових порожнин та вибір пріоритетного способу реконструктивно-відновлювальних операцій на етапах лікування хворих. Розроблено й обгрунтовано ефективність застосування схем системної емпіричної "стартової" антибактеріальної та місцевої сорбційно-антибактеріальної терапії препаратом Метроксан"у комбінованому лікуванні хворих.

Приведены материалы по изучению применения комбинированного препарата Грандазол в сравнении с раздельным использованием левофлоксацина и орнигила для лечения гнойной патологии параректальной области и профилактики инфекционных осложнений в раннем послеоперационном периоде у колопроктологических больных, перенесших абдоминальные оперативные вмешательства. Проанализирована эффективность препарата Грандазол у 122 пациентов. Результаты исследования свидетельствуют о высокой антибактериальной эффективности, возможности использования препарата Грандазол в качестве препарата выбора для лечения гнойных инфекций перианальной области и профилактики инфекционных осложнений у колопроктологических больных, перенесших полостные оперативные вмешательства.