Впервые обобщены и систематизированы около 800 терминов из различных разделов медицины, относящихся к кисти - органу опорно-двигательного аппарата. Предложены термины анатомо-морфологические, диагностические, повреждений, консервативных методов лечения, способов регионарной анестезии и лечебных блокад, а также терминов синдромов, заболеваний, последствий травм и патологических состояний кисти. Приведены эпонимы устройств и методов оперативного лечения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.844.6

Рубрики:

Операції на променевозап'ястковому суглобі, кисті і пальцях

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено спосіб визначення життєздатності м'язової тканини, який базується на виявленні біоелектричної активності життєздатного м'яза. Дані електрофізіологічного дослідження порівняно з результатами морфологічного аналізу біоптатів м'язів і нервів та виявлено їх збіг. На підставі результатів клінічних досліджень доведено ефективність запропонованого способу. Доведено можливість регенерації м'язової тканини за рахунок міосателітоцитів за наявності біологічно сприятливого середовища. З метою створення такого середовища використано пересадку васкуляризованих клаптів і комплексів тканин, що сприяло зменшенню кількості судинних ускладнень у 1,65 рази, ампутацій кінцівок у 1,35 разів, покращанню функціональних результатів лікування. З використанням запропонованих методів діагностики та хірургічного лікування створено єдину концепцію лікування потерпілих з опіками, суть якої полягає у виконанні радикальної ранньої некректомії з одночасним закриттям дефекту тканин функціонально важливих зон кінцівок васкуляризованими шматками або комплексами тканин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.844

Рубрики:

Прийоми і методи оперативних втручань на плечовому поясі і верхніх кінцівках. Топографічна анатомія

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - повысить эффективность реконструктивной хирургии глубоких мягкотканных дефектов кисти путем использования перфорантного пропеллер-лоскута из бассейна локтевой артерии. В клинике в период с 2011 по 2014 г. с целью закрытия дефектов кожи и мягких тканей в области кисти прооперированы 7 пациентов, у которых выполнили пластику с применением кожно-фасциального лоскута на тыльном перфоранте локтевой артерии. Все пересаженные лоскуты прижились, и пациенты были выписаны с выздоровлением. Проведенная пластика позволила устранить послеожоговые рубцовые контрактуры в 2 случаях, раневые дефекты в области тыла кисти - в 2, раневые дефекты в области ладонной поверхности - в 2, раневой дефект ампутационной культи кисти - в 1 случае. Критических осложнений, сопровождающихся полной утратой пересаженных тканей, не зафиксировано. Из некритических осложнений отмечены: венозный застой - в 4 случаях, частичный краевой некроз - в 2 случаях. Последние были устранены своевременно. Выводы: по сравнению с другими методами пластики глубоких мягкотканых дефектов в области кисти и лучезапястного сустава описанная нами методика имеет ряд преимуществ. Приоритетное использование тыльно-локтевого перфорантного лоскута на дистальном основании позволяет повысить эффективность реконструктивной хирургии глубоких мягкотканных дефектов в области кисти.

Мета роботи - підвищити клінічну якість блокад плечового сплетення надключичними доступами з метою досягнення ефективнішої анестезії під час оперативного втручання та тривалої аналгезії в післяопераційний період. Проведено блокади плечового сплетення надключичними доступами у 41 пацієнта під час оперативних втручань на верхній кінцівці. У першій групі, що складалася з 21 пацієнта, вводили повну дозу анестетика за ідентифікації сплетення. До складу другої групи входили 20 хворих, яким анестетики вводили в два етапи - блокували спочатку нерв, що іннервує зону операційної рани, а потім інші гілки сплетення. Встановлено, що використання для анестезії розчинів бупівакаїну і лідокаїну дає змогу диференційовано вводити їх в різні ділянки плечового сплетення і домагатися сильнішої блокади нервового стовбура, який максимально іннервує ділянку оперативного втручання. Це забезпечує ефективніше використання властивостей місцевих анестетичних засобів у однакових дозах та тривалішу сенсорну і моторну блокаду плечового сплетення. Висновки: якісно виконана блокада плечового сплетення може забезпечити широкий діапазон оперативних втручань на верхній кінцівці. Використання нейростимулятора для блокади плечового сплетення дає змогу селективно визначати і блокувати переважно зону операційної рани кінцівки, що підвищує ефективність блокади плечового сплетення. Двоетапна блокада плечового сплетення надключичними доступами з початком зони оперативного втручання, а потім інших ділянок іннервації кінцівки дає ліпші наслідки моторного і сенсорного блокування порівняно з одноразовим уведенням анестетика.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.844-1

Рубрики:

Прийоми і методи оперативних втручань на плечовому поясі і верхніх кінцівках. Топографічна анатомія

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р634.5 + Р457.844.1-1

Рубрики:

Операції на периферичній нервовій системі

Операції в ділянці плечового пояса, плечового суглобу і плеча

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - підвищити якість анестезіологічного забезпечення травматологічних оперативних втручань на верхній кінцівці у разі використання двокомпонентного та двохетапного блоку під контролем нейростимулятора різних ділянок плечового сплетіння (ПС). Проведено порівняння блокади ПС надключичними доступами в 54-х травматологічних пацієнтів. У контрольній групі (n = 27) використано одномоментне підведення анестетика в дозі 20 мл 1,5 % лідокаїну зі слідами адреналіну та 20 мл 0,5 % бупівакаїну у разі ідентифікації сплетіння нейростимулятором. У дослідній групі (n = 27) використано двохетапне та двокомпонентне підведення анестетика. При цьому 20 мл 0,5 % бупівакаїну підводили до стовбура, що іннервує ділянку майбутньої операційної рани, яку визначали нейростимулятором; в іншу частину сплетіння вводили 20 мл 1,5 % лідокаїну для забезпечення повної міорелаксації. Якість анестезії оцінювали за стабільністю гемодинаміки, частотою додаткового використання седативних та знеболюючих засобів, тривалістю моторного й сенсорного блоку. Встановлено, що мультимодальна двокомпонентна та двохетапна методика блокади ПС надключичним доступом характеризувалась стабільною гемодинамікою без епізодів гіпертензії, зниженням частоти додаткового використання седативної та знеболювальної терапії, меншою частотою випадків переходу на загальну анестезію, чіткими термінами та більшою тривалістю моторного й сенсорного блоку, відсутністю ранніх ускладнень, що надає змогу говорити про більш ефективну антиноцицептивну протекцію під час оперативного втручання на верхній кінцівці у порівнянні з традиційним одномоментним блоком ПС аналогічною дозою анестетика. Висновки: двокомпонентна та двохетапна методика блокади ПС надключичним доступом під час оперативних втручань на верхній кінцівці в травматології забезпечила кращу протекцію больового синдрому у порівнянні з одномоментним введенням аналогічної дози місцевого анестетика. Застосована методика забезпечила достатню глибину анестезії, що супроводжувалось стабільною гемодинамікою, меншою частотою додаткового використання седативних препаратів та наркотичних аналгетиків під час оперативного втручання, триваліший період післяопераційного знеболювання у порівнянні з використанням аналогічної дози місцевого анестетика одномоментно.

В настоящее время, как у нас в Украине, так и за рубежом отмечается повышенный интерес к регионарной, анестезии при проведении операций на верхней конечности. Это связано с появлением как новых местных анестетиков, так и новых аппаратных методов поиска нервов. До 80 % операций на верхней конечности в Украине выполняются с использованием регионарной анестезии. Блокада плечевого сплетения (ПС) имеет ряд преимуществ перед общей анестезией, однако при ее выполнении возможны так же и осложнения. Описан случай редкого, но, пожалуй, самого грозного осложнения блокады ПС - тотальной спинальной анестезии. При несвоевременных и неадекватных действиях данное осложнение может очень быстро привести к остановке сердечной деятельности. Цель работы - разработка алгоритма диагностики и неотложных мероприятий при возникновении данного осложнения, а так же его профилактика. Описаны возможные пути проникновения анестетика в субарахноидальное пространство, особенности клинической картины, неотложные мероприятия, тактика в отношении предстоящей операции. Более широкое применение аппаратных методов поиска нервов при помощи миостимулятора и под ультразвуковым контролем позволят значительно снизить вероятность возникновения тотального спинального блока при выполнении блокад ПС.

Цель работы - выявить особенности ультразвуковой картины анатомических структур плечевого сустава в зависимости от возраста у относительно здоровых лиц. С помощью ультрасонографии обследовано 85 относительно здоровых людей в возрасте от 18-ти до 60-ти лет. В зависимости от возраста их разделили на 4 группы: I - 18 - 30 лет, II - 31 - 40, III - 41 - 50 и IV - 51 - 60. Исследования выполнены с помощью ультразвуковой системы Simens G-50 и Toshiba Aplio-500 по стандартной методике. В I группе при ультрасонографии плечевых суставов у всех выявлена однородная структура сухожилий без изменений эхогенности и включений в структуре мягких тканей. Контур головки плечевой кости (ПК) и суставных поверхностей ключично-акромиального (КА) сочленения был четким и ровным. Во II группе у 2-х из 20-ти обследованных выявлена неоднородность структуры сухожилий и повышение их эхогенности, но включения в структуре мягких тканей отсутствовали. Контур головки ПК - четкий, ровный. В одном случае контур КА сочленения был узурирован. В III группе у 7-ми обследованных структура сухожилий была неоднородной, а эхогенность повышенной. В одном случае визуализировались гиперэхогенные единичные включения в структуре сухожилий. У 3-х человек сухожилия были истончены. Контур головки ПК у всех обследованных был четкий и ровный. У 12 человек контур КА сочленения узурированный. В IV группе у 9-ти человек структура сухожилий была неоднородной, эхогенность повышенной. Гиперэхогенные включения обнаружили у 4-х обследованных, истончение сухожилий - у 3-х. Узурованный контур головки ПК был у 6-ти пациентов, КА сустава - у 13-ти. Выявленные изменения не зависели от пола. Во всех возрастных группах толщина сухожилий и мышц у мужчин на 3 - 28 % была больше, чем у женщин. Выводы: с возрастом независимо от пола развиваются изменения в структуре мягких тканей и хряща плечевых суставов, которые не сопровождаются клиническими симптомами.

Синдром передней лестничной мышцы (СПЛМ) - это один из нейрососудистых синдромов грудного выхода, который остается актуальной проблемой на сегодняшний день. Современные хирургические приемы позволили существенно улучшить результаты оперативного лечения, однако часто наблюдается возобновление болевого синдрома в послеоперационном периоде. Цель работы - оценить эффективность метода длительной электростимуляции при СПЛМ в раннем и отдаленном послеоперационном периоде. Проанализированы результаты хирургического лечения 35-ти пациентов с синдромом ПЛМ. Всем пациентам была проведена традиционная декомпрессия нейрососудистого пучка в надключичной области и скаленотомия, в том числе 17-ти больным была одновременно осуществлена резекция I-ребра и 18-ти є пациентам была дополнительно установлена электростимулирующая система "Ней-Си 3М" (ВЭЛ, Киев, Украина) для продолжительной электростимуляции ствола плечевого сплетения (ПС) в послеоперационном периоде. Положительный эффект оценивался по следующим критериям: восстановление утраченных двигательных, чувствительных, трофических функций и стабильный регресс болевого синдрома. Положительный результат в ходе традиционной декомпрессии нейрососудистого пучка получен у 82,4 % пациентов при одновременной резекции I-ребра, и у 94,4 % больных при длительной электростимуляции ПС. Выводы: использование длительной электростимуляции ствола ПС способствует эффективному и безопасному восстановлению неврологического состояния верхней конечности и позволяет достичь стойкого противоболевого эффекта при СПЛМ.

Цель работы - повысить эффективность реконструкции дефектов покровных тканей кисти с учетом функционального и эстетического аспектов. В период с 2015 по 2018 г. под наблюдением находились 12 пациентов с дефектами мягких тканей кисти, которым была выполнена пластика лоскутом на первой тыльной метакарпальной артерии и его модификацией. Для оценки эффективности лечения оценивали уровень осложнений и эстетического и функционального состояния кисти через 6 мес после лечения с помощью опросника "Оценка уровня повседневной жизнедеятельности и качества жизни больных с пораженной кистью" (В. В. Азолов и др., 2004). Проведенное лечение способствовало восстановлению анатомической целостности и функции кисти. Согласно опроснику уровень повседневной жизнедеятельности и качества жизни больных с пораженной кистью через 6 мес после лечения составлял от 23 до 27 баллов (медиана - (26,0 +- 1,3) балла), что соответствует высокому уровню удовлетворенности результатом лечения. Выводы: одноэтапная реконструкция дефектов покровных тканей кисти с применением перфорантного лоскута на первой тыльной метакарпальной артерии позволяет повысить эффективность хирургического лечения (обеспечивает первичное закрытие дефекта мягких тканей и раннее восстановление функции кисти, а также восстановление утраченного кожного покрова без нарушения контуров кисти и деформации донорской области) и удовлетворенность пациента результатами лечения.

Розглянуто актуальну проблему ортопедії та травматології - поліпшення результатів лікування хворих з пошкодженнями сухожилків згиначів пальців кисті у І - ІІ зонах на основі біомеханічного експерименту, УЗД-дослідження, ретроспективного аналізу лікування хворих та удосконалення існуючих методів хірургічного лікування. Проаналізовано питання діагностики та лікування 102 хворих з ушкодженням сухожилків згиначів пальців кисті в І - ІІ зонах. Визначено тяжкість ушкоджень і виявлено особливості обтяження травми в результаті попереднього лікування у неспеціалізованих медичних закладах. Виявлено наступні основні ускладнення після первинного хірургічного лікування ушкоджень сухожилків згиначів пальців кисті: контрактури суглобів пальців (3,9 % - 53,9 %), рубцева трансформація шкіри (2,9 % - 21,6 %) та гнійно-некротичні ускладнення (3,9 %). Проведено біомеханічне дослідження розподілу зусиль у різних ділянках згинального апарата пальців кисті при стандартному навантаженні та доведено, що при збільшенні навантаження на палець більше допустимих норм, за умови функціонуючого сухожилка глибокого згинача, підвищується ризик його ушкодження. Розроблено методику УЗД-оцінки функціональної спроможності анулярних зв'язок в післяопераційному періоді. Дослідження та аналіз взаємозв'язку клінічних даних та УЗД досліджень дозволило провести оцінювання результатів лікування пацієнтів та обгрунтувати тактику лікування хворих. Для профілактики та лікування ускладнень у хірургії сухожилків згиначів пальців кисті у роботі запропоновано метод двоетапної пластики сухожилка глибокого згинача зі збереженням сухожилка поверхневого згинача. Оцінка віддалених результатів лікування проводилася за QuickDash та за J. Strickland. Застосування нової методики підвищило функціональні результати лікування в основній групі (17 % відмінних, 5 % добрих результатів) в порівнянні з контрольною групою (6 % відмінних, 32 % - добрих результатів). Найбільш значущими чинниками, що впливають на функціональний результат лікування є тяжкість, давність травми та ушкодження анулярних зв'язок.

Карпальний тунельний синдром (КТС) є найпоширенішою компресійною нейропатією. У пацієнтів з неефективним консервативним лікуванням при тяжких формах показаний реліз зап'ястного каналу (carpal tunnel release (CTR)), що дозволяє досягти покращення більш ніж у 90 % випадків. Крім адекватної малотравматичної тактики втручання, велике значення у відновленні функції серединного нерва (корекція нейропатичних порушень) має і проведення оптимального періопераційного знеболювання. Мета роботи - поліпшення результатів лікування хворих з КТС шляхом адекватного періопераційного анестезіологічного забезпечення декомпресії серединного нерва. Завданнями роботи було запропонувати мультимодальне періопераційне забезпечення декомпресії серединного нерва; вивчити динаміку больового синдрому; оцінити ефективність запропонованого підходу. Під спостереженням перебували 52 потерпілі з КТС. Втручання проводилося під мультимодальним знеболюванням - провідниковою анестезією. На початку операції в порожнину карпального каналу вводили розчин лідокаїну. За 20 - 30 хвилин до втручання вводився внутрішньом'язово декскетопрофен, внутрішньовенно - парацетамол. Внутрішньом'язове введення декскетопрофену повторювали через 12 годин. Для оцінки відновлення функції кисті та динаміки нейропатичних порушень у групах з малоінвазивним і відкритим стандартним втручанням був використаний Бостонський опитувальник BCTQ. Динаміку інтенсивності больового синдрому вимірювали за значеннями візуальної аналогової шкали (ВАШ) за 10-бальною оцінкою. Динаміка показників ВАШ свідчила про незначний біль навіть у групі з відкритим, відносно травматичним втручанням. Вірогідної різниці між показниками груп виявлено не було; больовий синдром під час проведення втручання та в перші 12 годин після нього оцінювався оперованими як слабкий біль. Додаткове знеболювання, тим більше з використанням опіоїдних анестетиків, було не потрібне. До 4 тижнів показники шкал Бостонського опитувальника BCTQ мали статистично невірогідні відмінності, а до 3 та 6 місяців практично не відрізнялися у групах. На всіх етапах спостереження значних статистичних відмінностей між групами не виявлено. Висновки: проведене мультимодальне періопераційне знеболювання у запропонованому обсязі дозволило досягти гарного знеболювального ефекту, зблизити результати нейропатичної та функціональної реабілітації у хворих різних груп.

Відомо, що передня плечова ділянка характеризується унікальними структурними особливостями та анатомічними взаємозв'язками, які відіграють важливу роль у функціонуванні плеча. Розуміння топографії кісток, зв'язок, м'язів, нервів та судин передньої плечової ділянки необхідне для того, щоб ефективно діагностувати патологію плеча, зокрема у разі дисфункцій різного генезу та травм. Обстеження пацієнта зі скаргами на біль у плечі, залежно від ступеня складності, потребує використання додаткових методів дослідження, основою яких є знання анатомічних орієнтирів. Клінічне значення використання алгоритму анатомічного препарування фасцій, м'язів, лімфатичних вузлів, кровоносних судин і нервів передньої плечової ділянки у практиці лікаря-хірурга надає змогу запобігти їх травмуванню при виконанні складних оперативних утручань. Мета дослідження - удосконалення методики послідовного препарування фасцій, м'язів, судин і нервів передньої плечової ділянки у плодів людини з метою одержання стандартних результатів, придатних для співставлення у віковому аспекті. Дослідження фетальної анатомії структур передньої плечової ділянки проведено на 26 препаратах плодів людини 4 - 10 міс. за допомогою макромікроскопічного препарування. На передньоприсередній поверхні плеча орієнтиром, який визначає положення судинно-нервових стовбурів, є присередній край двоголового м'яза плеча та його сухожилка. При макромікроскопічному препаруванні у плодів різного віку встановлено анатомічну мінливість м'язів передньої групи плеча, а також судинно-нервових утворень передньої плечової ділянки. Одержані дані щодо методики препарування структур передньої плечової ділянки і топографо-анатомічних орієнтирів її судинно-нервових утворень у плодовому періоді онтогенезу сприятимуть обгрунтуванню раціональних діагностичних і лікувальних прийомів у фетальній хірургії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.284.1-59 + Р457.844.1

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення плечового суглобу і плеча

Операції в ділянці плечового пояса, плечового суглобу і плеча

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.844 + Р458.284.1

Рубрики:

Прийоми і методи оперативних втручань на плечовому поясі і верхніх кінцівках. Топографічна анатомія

Деформації і функціональні порушення плечового суглобу і плеча

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.844.1-1

Рубрики:

Операції в ділянці плечового пояса, плечового суглобу і плеча

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ