Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.041

Рубрики:

Атеросклероз судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обосновано применение дециметровых воздействий, магнитотерапии и массажа при атеросклерозе сосудов нижних конечностей. Доказана эффективность комплексного лечения.

Проаналізовано контингент пацієнтів, що підлягали відновній операції на аорті та магістральних артеріях нижніх кінцівок. Виявлено високий ризик розвитку періопераційних ускладнень згідно з індексами Goldman, Detsky, Possum у пацієнтів із фракцією викиду (ФВ менше 50 %), що зумовило відмову від проведення реконструкції у 6,6 % хворих.

Проведен анализ контингента пациентов, которым предстояла восстановительная операция на аорте и магистральных артериях нижних конечностей. Выявлен высокий риск развития периоперационных осложнений согласно индексам Goldman, Detsky, Possum у пациентов с фракцией выброса (ФВ меньше 50 %), что обусловило отказ от проведения реконструкции у 6,6 % больных.

У 114-ти хворих віком 56-72 роки з атеросклеротичною оклюзією стегно-підколінного сегмента, у 71-го з яких діагностовано хронічну критичну ішемію, вивчено системну запальну відповідь організму. Встановлено, що системна реакція тісно корелює з активацією ПОЛ та ендогенною інтоксикацією і посилюється після реконструкції стегно-підколінного сегмента.

У 114-ти больных в возрасте 56-72 года с атеросклеротической окклюзией бедренно-подколенного сегмента, у 71-го из которых диагностирована хирургическая критическая ишемия, изучен системный воспалительный ответ организма. Установлено,что системная воспалительная реакция тесно коррелирует с активацией ПОЛ и эндогенной интоксикацией и усиливается после реконструкции бедренно-подколенного сегмента.

Проведены исследования по оптимизации тактики медикаментозного лечения пациентов с мультифокальным атеросклерозом в пред- и послеоперационный периоды реконструктивных оперативных вмешательств на сосудах нижних конечностей. Выявлено, что комплексный подход к ведению таких пациентов улучшает качество их жизни, уменьшает количество и длительность ангинозных атак, снижает риск развития тромбоза шунта, приводит к достоверному увеличению лодыжечно-плечевого индекса, достоверному уменьшению уровней общего холестерина крови, холестерина липопротеидов низкой плотности, триглицеридов, индекса атерогенности, способствует повышению уровня холестерина липопротеидов высокой плотности и уменьшению толщины комплекса интима - медиа.

В клинике госпитальной хирургии за последние 10 лет выполнено 844 реконструктивные операции. Из них у 231 (27,3 %) развились различные отдаленные осложнения. Наиболее часто выявлены тромбозы (50,5 %), аневризмы анастомозов (27,2 %) и поздние нагноения (22,3 % больных). Все пациенты обследованы: УЗДГ, ангиография, фистулография. При тромбозах выполняли тромбэктомию или замену бифуркационного протеза с реконструкцией дистального анастомоза, при аневризме - иссечение аневризмы и реконструкцию дистального анастомоза, у больных с нагноением - ликвидацию гнойного очага и, по возможности, экстраанатомическое шунтирование. Положительные результаты получены у 64,4 % больных.

Изучена эффективность и безопасность медикаментозного лечения пациентов с мультифокальным атеросклерозом в пред- и послеоперационный периоды реконструктивных оперативных вмешательств на сосудах нижних конечностей. Продемонстрировано, что комбинированный подход к терапии этой категории больных (комплексное медикаментозное лечение в пред- и послеоперационный периоды оперативных вмешательств, реконструктивные оперативные вмешательства на сосудах нижних конечностей) способствует улучшению качества жизни пациентов, увеличению дистанции "безболевой" ходьбы, уменьшению количества и длительности ангинозных атак, а также приводит к достоверному уменьшению уровней общего холестерина крови, холестерина липопротеидов низкой плотности, триглицеридов, индекса атерогенности, достоверному увеличению лодыжечно-плечевого индекса, уменьшению толщины комплекса "интима-медиа".

Исследованы морфофункциональные изменения в гемокапиллярах мышц нижней конечности больных атеросклерозом на ультраструктурном уровне. Значительная часть гемокапилляров была в состоянии дезорганизации. Изучение состояния мышечных гемокапилляров подтверждает тот факт, что трофические изменения нижней конечности больных атеросклерозом обусловлены недостаточным функционированием микроциркуляторного русла.

Зазначено, що стенози магістральних артерій зустрічаються у хворих з вираженими атеросклеротичними процесами в організмі. Наведено дані клінічної картини, обстеження пацієнта з облітеруючим атеросклерозом і критичними стенозами обох клубових артерій. За умов операційної під рентген-контролем виконано малоінвазивну почергову ангіопластику з встановленням металічних стентів фірми Cordis у ліву та праву загальні клубові артерії. Пацієнт був виписаний зі стаціонару наступного дня після ангіопластики та контрольного дообстеження з відповідними рекомендаціями.

Атеросклеротичні ураження артерій верхніх кінцівок є невирішеною проблемою хірургії та спричиняють порушення живлення тканин кінцівок, порушення сили м'язів. Такі порушення можуть призвести до дистрофії, фіброзу і некрозу кінцівок. Одним з ефективних методів лікування стенотичних та оклюзійних уражень артерій верхніх кінцівок є ендоваскулярна ангіопластика. Мініінвазивним способом під ренген-контролем встановлено місце локалізації стенозу правої підключичної артерії, проведено балонну предилятацію та імплантовано стент розміром 7 мм на 23 мм у ділянку стенозу. Відновлено магістральний кровотік та кровопостачання правої верхньої кінцівки. Наступного дня після операції хворий з покращанням та відповідними рекомендаціями виписаний за місцем мешкання.

Дсліджено проблему покращання результатів лікування хворих з оклюзією стегново-підколінного сегмента на фоні атеросклерозу шляхом застосування стегново-підколінного шунтування в поєднанні з остеотрепанацією та фасціотомією. Розширено уявлення про стан шляхів відтоку та їх вплив на результати лікування облітеруючого атеросклерозу артерій нижніх кінцівок. Доведено ефективність поєднання стегново-підколінного аутовенозного шунтування, реваскуляризаційної остеотрепанації та фасціотомії, а також їх вплив на стан сприймальної здатності периферичного русла. Проаналізовано значну кількость клінічного матеріалу та надано порівняльні оцінки різних методів лікування, розширено уявлення про їх ефективність і науково обгрунтовано доцільність індивідуалізації вибору операції у разі оклюзії стегново-підколінного сегмента в кожному конкретному випадку захворювання.

Уперше на основі вивчення особливостей клініки та гемодинаміки розроблено показання до одно- та двобічних реконструкцій залежно від стадії ішемії нижньої кінцівки та локалізації атеросклеротичного ураження аорто-клубового сегменту з вдосконаленням етапів хірургічного лікування. Уперше проаналізовано особливості порушень ліпідного обміну, коагуляційного гомеостазу в хворих з атеросклеротичним ураженням аортоклубового сегменту. Охарактеризовано показники регіонарного кровотоку після односторонніх реконструкцій контрлатеральної нижньої кінцівки, що свідчать про відсутність синдрому обкрадання. Підтверджено вплив комплексної антитромботичної терапії на характер та частоту тромботичних ускладнень після реконструктивних операцій.

Вперше встановлено взаємозв'язок між функціональним станом ендотелію судин і ступенем ішемічного ураження магістральних судин нижніх кінцівок атеросклеротичного генезу. Визначено компенсаторну зворотність ішемічного ураження м'яких тканин кінцівки. Розроблено лікувально-діагностичний алгоритм з урахуванням функціонального стану ендотелію у хворих з атеросклеротичним ураженням артерій гомілкового сегменту. Розроблено математичний показник ступеня ураження судин - ендотеліальний індекс ішемії. З'ясовано вплив функціонального стану судинного ендотелію ураженого сегменту на можливість збереження кінцівки після різних методів лікування цієї категорії хворих.

Визначено роль хронічного запалення в патогенезі атеросклеротичного ураження артерій нижніх кінцівок у пацієнтів з супутньою хронічною ішемічною хворобою серця (ХІХС). Вдосконалено раннью діагностику мультифокального атеросклерозу для підвищення ефективності лікування та покращfння прогнозу у цієї категорії хворих. Доведено роль хронічного запалення у патогенезі атеросклеротичного ураження артерій нижніх кінцівок у хворих з супутньою ХІХС. Продемонстровано, що з метою ранньої діагностики ІХС у пацієнтів з атеросклеротичним ураженням артерій нижніх кінцівок слід виконувати електрокардіографію, добове моніторування електрокардіограми, ехокардіографію. Встановлено фактори ризику мультифокального атеросклерозу - дисліпідемія, артеріальна гіпертензія, паління, ожиріння, цукровий діабет (ЦД) ІІ типу. Показано, що наявність ЦД ІІ типу підвищує ризик серцево-судинних ускладнень у хворих з атеросклеротичним ураженням артерій нижніх кінцівок та мультифокальним атеросклерозом. Виявлено, що вираженість хронічного запалення, дисліпідемії, дисфункції ендотелію залежить від клінічного перебігу захворювання та наявності ЦД ІІ типа. Визначено показники, що дозволяють прогнозувати ризик розвитку серцево-судинних ускладнень у пацієнтів з атеросклеротичним ураженням артерій нижніх кінцівок та мультифокальним атеросклерозом, а саме інтерлейкін-6, С-реактивний білок, індекс маси тіла, статус паління, дистанція безбольової ходи, частота сердцевих скорочень, кістково-плечовий індекс. З'ясовано, що підходи до терапії хворих з атеросклеротичним ураженням артерій нижніх кінцівок та мультифокальним атеросклерозом, які застосовуються в реальній клінічній практиці, суттєво не впливають на прогресування атеросклерозу. Доведено перевагу розробленого лікування пацієнтів з атеросклеротичним ураженням артерій нижніх кінцівок та мультифокальним атеросклерозом у порівнянні з терапією цієї категорії пацієнтів в реальній клінічний практиці в плані зменшення ризику серцево-судинних ускладнень.

Лечение аневризм брюшной аорты, сочетанных с облитерирующим атеросклерозом артерий нижних конечностей, - очень сложная проблема в определении хирургической тактики. Цель исследования - анализ результатов диагностики и лечения больных с аневризмой брюшной аорты, сочетанной с облитерирующим атеросклерозом нижних конечностей. В исследовании приняли участие пациенты возрастом от 40 до 80 лет. Количество пациентов с аневризмой брюшного отдела аорты составило 282 человека. У 92 пациентов аневризма брюшной аорты сочеталась с облитерирующим атеросклерозом нижних конечностей. Скрининг пациентов с факторами риска и плановая операция позволяют снизить летальность при аневризмах до 5 %. Выбор метода оперативного вмешательства определяется данными инструментальных методов исcледования состояния аневризмы в динамике, наличием сопутствующей патологии, возрастом пациентов, состоянием витальных функций. Показания к операции и ее объему определялись индивидуально в каждом случае. Применяя современные подходы в подготовке больных к операции и выборе метода лечения, у 91,3 % пациентов удалось получить положительные результаты.

Представлены результаты обследования больных по поводу хронической ишемии тканей нижних конечностей (НК) IIб - III стадии (по Fontaine), у которых в комплексе медикаментозной терапии применяли препарат неоваскулген. В сроки наблюдения до 12 мес дистанция, которую пациент проходил до появления боли, увеличилась на 92,2 %, лодыжечно-плечевой индекс - на 30,9 %. Осложнений при применении препарата не было. Благодаря проведенному лечению удалось сохранить НК, улучшить качество жизни пациентов.

Проаналізовано результати обстеження 46-ти хворих з приводу облітеруючого атеросклерозу (ОА) артерій нижніх кінцівок, як ізольованого, так і у поєднанні з цукровим діабетом (ЦД). Визначали індекс кісточкового тиску (ІКТ), регіонарний систолічний тиск (РСТ), швидкість об'ємного кровотоку (ОК), реографічний індекс (РІ) з використанням проби з нітрогліцерином, постоклюзійний венозний тиск (ПОВТ) та внутрішньокістковий тиск (ВКТ) у великогомілковій кістці. Встановлено зменшення РІ у міру прогресування артеріальної ішемії. Показники проби з нітрогліцерином у пацієнтів у разі ОА поступово зменшувалися. За супутнього ЦД ефект нітрогліцерину практично відсутній. ПОВТ підвищений у пацієнтів усіх груп і поступово знижувався у положенні хворого лежачи, а у разі переходу у положення стоячи - прогресивно підвищувався у міру прогресування артеріальної ішемії. ВКТ у значно підвищувався за ізольованого ОА у разі ішемії 3а стадії та знижувався - за 3б стадії. За супутнього ЦД ВКТ підвищений і у разі ішемії 3б стадії.

Мета роботи - дослідити клініко-анамнестичні показники й генотипи поліморфного маркера гена ендотеліальної NO-синтази (eNOs) - T(-786)C, які у хворих з атеросклерозом периферійних артерій нижніх кінцівок (АПАНК) пов'язані з наявністю й особливостями клінічних виявів ішемічної хвороби серця (ІХС). Дослідження охопило 100 пацієнтів (віком у середньому (60,7 +- 0,9) року) з АПАНК і з хронічною ішемією нижніх кінцівок IIA - IV стадій. Окрім загальноприйнятого обстеження визначали швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ), гомілково-плечовий індекс, виконували селективну коронарну ангіографію, допплер-ультразвукове дослідження судин нижніх кінцівок і сонних артерій (СА) з оцінкою товщини комплексу інтима-медіа (ТКІМ), ехокардіографію та холтерівське моніторування електрокардіограми. Алельний поліморфізм T(-786)C промотора гена eNOS вивчали за методом полімеразної ланцюгової реакції. Пацієнтів було розподілено на 2 групи: 1-ша група - 63 (63 %) особи без ІХС, 2-га група - 37 (37 %) осіб з ІХС. У хворих 2-ї групи у порівнянні з 1-ю були вірогідно менший середній вік маніфестації АПАНК (p = 0,001), більша ТКІМ (p = 0,003), вища частота атеросклерозу СА (p = 0,0002), значно нижча ШКФ (p = 0,004), імовірність порушення функції нирок - 72 % (p = 0,0043). Виявлено незалежну пряму асоціацію з наявністю інфаркту міокарда в анамнезі (beta = 0,37 +- 0,08; B = 0,73 +- 0,17; p = 0,00003), алелем C (beta = 0,28 +- 0,09; B = 0,24 +- 0,07; p = 0,002) та атеросклерозом СА (beta = 0,15 +- 0,08; B = 0,24 +- 0,13; p = 0,05) і зворотний зв'язок із віком обстежених хворих (beta = 0,21 +- 0,08; B = 0,02 +- 0,01; p = 0,01). Висновки: встановлено, що під час обстеження хворих з АПАНК клінічні вияви ІХС фіксують у 37 % осіб; наявність супутньої ІХС асоціюється також з атеросклеротичним ураженням СА (ВР 80 %, p = 0,0005) і тяжчою стадією ішемії нижніх кінцівок (ВР 64 %; p = 0,03), також вірогідно частіше реєструють зниження ШКФ (p = 0,0043). Наявність у генотипі хворих з АПАНК алеля C поліморфізму T(-786)C промотора гена eNOs, за даними регресійного аналізу, на 11,6 % зумовлює вірогідність супутньої ІХС (p = 0,002).

В клинике обследованы 60 больных, у которых по поводу облитерирующего атеросклероза (ОА) сосудов нижних конечностей выполнены реконструктивные операции на магистральных артериях. Изучена эффективность влияния Плестазола (в дозе 200 мг/сут) на гиперплазию неоинтимы. В группе сравнения больным назначали клопидогрел (75 мг/сут). Эффективными критериями оценки состояния миграционно-пролиферативных нарушений при эндотелиальной дисфункции являются концентрация молекул межклеточной адгезии (1САМ) и основного фактора роста фибробластов; морфологических нарушений при гиперпластических реакциях неоинтимы - определение толщины комплекса "интима - медиа" по данным ультразвукового дуплексного сканирования. Установлено, что Плестазол является эффективным дезагрегантом, оказывает положительное влияние на реакцию торможения гиперплазии неоинтимы, в частности, замедление миграции гладкомышечных клеток (ГМК) в субэндотелиальный слой в зоне наложения дистального анастомоза бедренно-одколенного шунта.

Данные исследования позволяют сделать вывод об эффективности способа пересечения ветвей бедренной и наружной подвздошной артерии с целью улучшения коллатерального кровоснабжения при окклюзийных заболеваниях нижней конечности.