Основная цель работы - апробировать и внедрить в учебный процесс кафедры общей хирургии ГУ "ДМА МЗ Украины" современную интерактивную методику в сфере высшего медицинского образования - метод кооперативных групп и определить его эффективность на примере проведения тематического занятия на тему "Ожоги, обморожения, электротравма. Диагностика, оказание первой помощи, лечение". Метод используется для поиска общих черт при разных схемах оказания медицинской помощи больным с ожогами, обморожениями и электротравмой. Занятие делится на три этапа. На первом этапе преподаватель делит студентов на четыре группы и дает задание каждой группе. На втором - каждая группа оглашает результат и представляет его в виде унифицированной формы. После обсуждения принимается точное решение, касающееся общих черт оказания первой медицинской помощи, лечения и создания алгоритма действий. На третьем - между группами происходит обмен результатами предыдущего клинического опыта, подведение итогов, решение ситуационных задач и тестов III уровня. Метод кооперативных групп позволяет повысить мотивацию учащихся к процессу обучения, обуславливает более эффективное и глубокое усвоение материала, формирует развитое клиническое мышление, развивает чувство потребности в коллективном сотрудничестве и ответственности, благоприятствует развитию личностных качеств будущего профессионала-медика.

Експериментальними дослідженнями встановлено, що у випадку дії змінної напруги значення струмів відчуття не залежить від площі поверхні дотику до електродів і зростають зі збільшенням частоти. Напруга й активна потужність відчуття мають мінімальні значення в діапазоні частот 500-750 Гц. Постійна напруга небезпечніша за змінну напругу такої ж величини з точки зору виникнення електротравми.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.16

Рубрики:

Електротравми

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Аналіз результатів хірургічного лікування переломів та деформацій лицевого черепа із застосуванням в якості фіксаторів для остеосинтезу резорбтивних біоактивних полімерних та титанових накісних пластин з гвинтами в групах порівняння. Одержано позитивні результати клінічних досліджень в ранні та віддалені терміни після остеосинтезу свідчать про ефективність і перспективність застосування резорбтивних полімерних мініпластин в хірургічному лікуванні переломів та деформацій лицевого черепа. У 98 % пацієнтів, яким використовували полімерні фіксатори, завдяки правильному плануванню лікування, біомеханічно обгрунтованому використанню пластин вдалося досягти повної реабілітації. Застосування запропонованих пластин для остеосинтезу запобігає ряду ускладнень в післяопераційному періоді та дозволяє уникнути повторної операції з видалення фіксатора.

Мета роботи - покращити результати хірургічного лікування хворих із глибокими електричними опіками кисті шляхом використання локальних васкуляризованих клаптів на основі перфорантних судин. Проведено аналіз результатів лікування 17 хворих з електротравмою кисті, пластика дефектів виконана за допомогою локальних васкуляризованих клаптів на основі перфорантних судин кисті. У 17 хворих було сформовано 20 клаптів. Застосування реваскуляризуючих втручань дозволило отримати у найближчому періоді добрі результати у 76,5 % хворих, задовільні - у 13,5 % хворих, у віддаленому періоді добрі результати - у 88,2 % хворих, задовільні - у 11,8 % хворих. Висновки: клапті з власним кровообігом на основі перфорантних судин, які формуються на неушкоджених ділянках кисті, здатні відновити кровопостачання в зоні електротермічного ураження і закрити рановий дефект.