Запропоновано класифікацію асептичної нестабільності стегнового компонента ендопротеза кульшового суглоба, відповідно до якої виділено чотири види простої нестабільності: поздовжню, фронтальну, сагітальну та ротаційну, а також складну або сукупну нестабільність, що являє собою комбінацію нестабільностей простих видів. Класифікація відрізняється чіткістю й однозначністю основних понять, пов'язаних з видами простої нестабільності, та гнучкістю, пов'язаною з сукупною нестабільністю, що дозволяє охопити всі можливі її види, які зустрічаються в клінічній практиці. Запропонована класифікація базується на результатах біохімічного аналізу навантаження, що діє на імплантант, відбиває клініко-рентгенологічні прояви нестабільності, є за характером клініко-біомеханічною і може бути не тільки адекватною "мовою" для аналізу клінічної картини нестабільності, але й зручним інструментом для розв'язання цілого ряду теоретичних і клінічних задач, що виникають під час ендопротезування кульшового суглоба.

Представлен анализ 15 случаев тотального эндопротезирования тазобедренных суставов у 12 больных болезнью Бехтерева в возрасте от 22 до 62 лет. Сроки между операциями при двустороннем эндопротезировании составляли от 3 до 5 месяцев. У всех больных получены хорошие результаты. Осложнения в виде гематомы в области послеоперационной раны развились у 2 больных, однако они не повлияли на результат лечения.

Проаналізовано досвід лікування 21 хворого з асептичною нестабільністю компонентів ендопротезів кульшового суглоба, яким виконано операцію реендопротезування з добрими результатами у 14 та задовільними у 7 хворих. У 3 випадках замінено чашку, у 5 - ніжку, та у 13 хворих виконано повну заміну ендопротеза. Запропоновано в показаних випадках виконувати пластику значних дефектів кульшової западини та стегнової кістки алотрансплантантами та керамікою, а у разі центрального сегментарного дефекту кульшової западини застосовувати проти протрузій вкладиш з опорою на збережені стінки западини.

Розглянуто систему етапного реабілітаційного лікування пацієнтів з двобічним ураженням кульшових суглобів, яким виконується двостороннє ендопротезування. Програма відновлювального лікування цієї категорії хворих складається з чотирьох періодів з урахуванням основних клінічних проявів двобічного ураження кульшових суглобів: період 0 (доопераційний); період 1 (рання реабілітація після ендопротезування одного суглоба та реабілітація в період між операціями ендопротезування ); період 2 (рання реабілітація після ендопротезування другого суглобута реабілітація після двобічного ендопротезування); період 3 (реабілітація в домашніх умовах з періодичним контролем стану в ортопедичному відділенні у віддаленому періоді після двобічного ендопротезування).

Рассмотрена система этапного реабилитационного лечения пациентов с двусторонним поражением тазобедренных суставов, которым выполняется двустороннее эндопротезирование. Программа восстановительного лечения этой категории больных состоит из четырех периодов с учетом оценки основных клинических проявлений двустороннего поражения тазобедренных суставов: период 0 (дооперационный); период 1 (ранняя реабилитация после эндопротезирования одного сустава и в период между операциями эндопротезирования); период 2 (ранняя реабилитация после эндопротезирования второго сустава и после двустороннего эндопротезирования); период 3 (реабилитация в домашних условиях, периодический контроль состояния в ортопедическом отделении).

Рассмотрены проблемы эндопротезирования больных с двусторонним дегенеративно-дистрофическим поражением тазобедренных суставов врожденного и приобретенного характера. Освещены особенности клинико-инструментального и биомеханического обследования, эндопротезирования и медицинской реабилитации данной категории больных. Охарактеризованы ошибки и осложнения при двустороннем эндопротезировании тазобедренных суставов.

Розроблено програму фізичної реабілітації після ендопротезування колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит на стаціонарному етапі відновного лікування й визначення її ефективності.

Разработана программа физической реабилитации после ендопротезирования коленного сустава у больных ревматоидным артритом на стационарном этапе восстановительного лечения и определения ее эффективности.

For the clinical stage of rehabilitation treatment, a program of physical rehabilitation after knee joint replacement surgery is developed for rheumatic arthritis patients. Certain indices of the effectiveness of the program are determined.

Розглянуто питання розвитку протезування в історичному аспекті до появи сучасних технічних засобів медичної реабілітації, устілок, корегуючого взуття, що використовується для лікування різних деформацій. Розкрито засади проектування та моделювання ортопедичного взуття (ОВ), описано елементи побудови нових видів верху ОВ для кукс по Шарпу, Лісфранку, Гаранжо.

Рассмотрены вопросы развития протезирования в историческом аспекте до появления современных технических средств медицинской реабилитации, стелек и корректирующей обуви, использующихся для лечения разных деформаций. Раскрыты основы проектирования и моделирования ортопедической обуви (ОО), описаны элементы построения новых видов верха ОО для кукс по Шарпу, Лисфранку, Гаранжо.

Проведено аналіз лікування 147-ми хворих старшого віку з патологією кульшового суглоба (переломи шийки стегна, коксоартрози, асептичний некроз головки стегнової кістки) з використанням одно- та двополюсних ендопротезів з цементним і безцементним компонентом. У 50-ти пацієнтів лікування проведено консервативне, 97-ми пацієнтам проведено хірургічне, 88-ом - з застосуванням ендопротезів, які були розроблені в УкрНДіТО, у 11-ти хворих використано ендопротези Zimera та Ортеновські. Лікування хворих старшого віку з патологією кульшового суглоба потребує чітких показань до лікування, а застосування ендопротезів потребує наявності всіх розмірів протезу й інструментів. Наголошено, що ендопротези УкрНДіТО потребують вдосконалення.

За допомогою методики шестиінтервальної електроподографії і електрогоніометрії вперше отримано біомеханічні критерії часової та кінематичної характеристик ходьби інвалідів на протезі стегна і гомілки залежно від рівня ампутації.

У 132-х пациентов, которым произведено тотальное эндопротезирование тазобедренного сустава, изучено влияние методов анестезии на течение периоперативного периода. В качестве сравнительных категорий для общей анестезии и регионарных методов обезболивания изучены время занятости в операционной и анализ частоты возникновения болевого синдрома после операции с эффективностью его купирования. Приоритетное значение в повышении качества интраоперационной и послеоперационной противоболевой защиты имеют центральная нейрональная блокада, эпидуральная и спинальная анестезия.

В эксперименте на белых крысах с исходной массой 130 - 150 г исследовано влияние объемно-комбинационных импульсных электромагнитных полей (ОКИ ЭМП) с амплитудой магнитного поля 0,04/0,05 Тл на состав регенерата, формирующегося в области дефекта большеберцовой кости, заполненного керамическим гидроксилапатитом (ГАП) с размером частиц менее 63 мкм. Установлено, что облучение ОКИ ЭМП стимулирует синтез органических веществ в области формирующегося костного регенерата в ранние сроки эксперимента и ускоряет процессы минерализации органического матрикса. Это проявляется увеличением доли минерального компонента в регенерате. В том случае, когда сформированный костный дефект заполняется керамическим ГАП, ОКИ ЭМП стимулирует синтез органического матрикса и процессы его минерализации, что ведет к оптимизации химического состава регенерата. Для того, чтобы полученные результаты могли быть использованы в клинической практике, необходимо также гистологическое и ультраструктурное исследование формирующегося регенерата. Эти исследования являются ближайшей задачей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.286.508.8

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.286.5

Рубрики:

Протезування нижніх кінцівок

Шифр НБУВ: Ж70142 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.286.54с03

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 25-ти пациентов, которым произведено тотальное эндопротезирование тазобедренного и коленного суставов, изучена возможность местного применения тромбина в целях уменьшения послеоперационной кровопотери. Применение тромбина способствовало уменьшению послеоперационной кровопотери на 70 - 80 %. Неблагоприятное влияние препарата на заживление раны не отмечено.

Наведено дані лікування 12-ти хворих з тяжкими переломами блоку надп'яткової кістки. З урахуванням тяжкості травми у кожному окремому випадку визначено показання щодо застосування адекватного хірургічного втручання. У більшості хворих, яким виконано оперативні втручання, вже через 5 років після операції спостерігався артроз у гомілковому та поперечному суглобах стопи. Хороший результат одержано після стабілізувальних операцій (резекції гомілкового та надп'ятково-п'яткового суглобів із застосуванням елементів кісткової аутопластики).

Изучено клинико-функциональное состояние 192-х больных пожилого возраста с культями нижних конечностей. Выявлены особенности контингента: высокая патологическая пораженность, наличие большого количества сопутствующих заболеваний, сниженные компенсаторные возможности. Обоснована необходимость индивидуальной реабилитации и показаны методы и средства ее проведения.

Виконано ендопротезування металополімерним (метилметакрилат) протезом уражених злоякісними (70 хворих) або доброякісними (6 хворих) пухлинами сегментів довгих кісток кінцівок після видалення пухлинного вогнища. Експериментальні дослідження впливу метилметакрилату показали його бактерицидну та бактеріостатичну дію на бактеріальну флору. Профілактику інфекційних ускаднень виконано шляхом удосконалення технології ендопротезування, застосування антибіотиків вибіркової дії за визначеною схемою. Вдосконалена технологія операції, застосування ендопротезів з метилметакрилату та антибіотикотерапія дали змогу уникнути гнійних ускладнень у післяопераційному періоді.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.286.5

Рубрики:

Протезування нижніх кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучена частота адекватного, избыточного, инертного и редуцированного типов термореактивности у здоровых и больных с переломами проксимального сегмента бедренной кости. Определение типа термореактивности на охлаждение у больных с переломами бедренной кости позволяет прогнозировать течение процесса заживления. Симптом дистальной гипертермии/гипотермии является неспецифическим, но дополнительным показателем типа термореактивности и характера течения процесса заживления перелома.