Наведено схему лікування хворих на гострий шигельоз. Зазначено, що традиційна антибактеріальна терапія стає сьогодні малоефективною в зв'язку з плазмідною резистентністю шигел. Обгрунтовано необхідність включення до сучасної емпірічної терапії гострих шигельозів фторхінолонів і цефалоспоринів. Дисбіотичні зміни мікрофлори кишечнику вимагають корекції за допомогою пробіотиків. Високу терапевтичну активність має включення до схеми лікування ломефлоксацину, біфі-форму й ентеросгелю.

Изложена схема лечения больных с острым шигеллезом. Отмечено, что традиционная антибактериальная терапия становится малоэффективной в связи с плазмидной резистентностью шигелл. Обоснована необходимость включения в современную эмпирическую терапию острых шигеллезов фторхинолонов и цефалоспоринов. Дисбиотические изменения микрофлоры кишечника необходимо корректировать с помощью пробиотиков. Высокую терапевтическую активность имеет включение в схему лечения ломефлоксацина, бифи-форма и энтеросгеля.

Розглянуто актуальне питання використання сучасних комп'ютерних технологій для проведення розрахунків, які використовуються в ході дослідження інтегративних показників ендогенної інтоксикації під час гострого шигельозу.

In work the describes of modern computer technologies for realization of accounts of parameters used in revealing of clinical-laboratory and epidemiological features of current of an acute dysentery is described. The algorithm of these accounts is submitted.

Вивчено ступінь імунологічних змін під час дизентерії з боку клітинної та гуморальної ланок імунної системи.

Дана характеристика эпидемического процесса шигеллезов в современных условиях.

Изучены особенности эпидемического процесса дизентерии (шигеллезов) в Сумском регионе Украины за послевоенный период. Рассмотрено предположение о связи циклично меняющейся заболеваемости с распространением в бактериальной популяции плазмид фертильности и резистентности.

It was established, that clinical manifestation of acute dysentery caused by the polyagglutinable strain of Sonne shigellosis is characterized by acute onset of the disease, general toxic syndrome (high body temperature up mild pyrexia, chill, headache, low appetite) and in 6 - 24 hours followed by gastric indigestion resembling acute enterocolitis. In general, there have not been severe and lingering forms of the disease. Etiotropic and pathogenetic treatments are leading procedure in care of such patients.

Обстежено 295 хворих на середньотяжкий шигельоз. Вивчено вплив лікувальних середників (поліфепану, сунамолу, лактовіту, ципротину, норфлоксацину, фуразолідону, фталазолу, поліміксину та одночасного приймання двох антибактеріальних препаратів) на клінічний перебіг та лабораторні показники пацієнтів. Установлено негативний вплив антибактеріальних препаратів на клініко-лабораторну динаміку захворювань.

Проведено дослідження регіонарного кровотоку слизової оболонки шлунка (РКСОШ) у 295 реконвалесцентів середньотяжкого шигельозу (Ш), котрі в гострому періоді одержували різні лікарські середники. Встановлено неоднозначний вплив цих препаратів на кровотік шлунка. Використання поліфепану або сунамолу призводить до нормалізації РКСОШ в усіх відділах органа. Одночасне приймання поліфепану і ципротину зменшує позитивний вплив ентеросорбції на кровотік шлунка. Навпаки, приймання сунамолу і лактовіту сприяє повній нормалізації РКСОШ. Використання в терапії Ш антибактеріальних препаратів значно сповільнює відновлення кровотоку шлунка. Комбінована терапія Ш двома антибактеріальними препаратами здійснює негативний вплив на РКСОШ.

  Скачати повний текст

Вивчено клініко-епідеміологічні особливості перебігу спорадичного й епідемічного шигельозу (Ш). Досліджено регіонарний кровоток слизової оболонки шлунка (РКСОШ) та його взаємозв'язок з функціями даного органа. У гострому періоді захворювання виявлено зниження РКСОШ у всіх його відділах, яке супроводжувалося підвищенням кислототвірної, зниженням кислотонейтралізувальної та посиленням скоротливої функцій шлунка. З'ясовано, що ці зміни залежать від ступеня тяжкості захворювання та не зумовлені видом збудника і клінічною формою Ш. Доведено, що швидкому усуненню у гострому періоді Ш клінічної симптоматики та нормалізації функції шлунка сприяє застосування сунамолу або сунамолу та лактовіту. Позитивну динаміку виявлено у разі лікування поліфепаном, а одночасне вживання поліфепану та ципротину погіршує функції шлунка. Використання у комплексній терапії антибактеріальних препаратів спричинює негативний вплив на показники стану органа, що посилюється за одночасного використання двох будь-яких антибактеріальних препаратів. Розроблено оптимальну, патогенетично обгрунтовану терапію з урахуванням виявлених змін, а також схеми та способи лікування хворих на Ш. Побудовано математичну модель РКСОШ, що дозволяє прогнозувати наслідки хвороби. Запропоновано оцінні критерії ступеня ризику хронізації запально-дистрофічних змін у шлунку після перенесеного Ш.

Проаналізовано захворюваність на дизентерію серед військовослужбовців різних видів і родів Збройних Сил України 1992 - 1999 рр. Визначено особливості розвитку епідеміологічного процесу дизентерії серед військовослужбовців, встановлено головні причини розповсюдження цієї інфекції у військах. Вивчено структуру збудників шигельозів, виділених в осередках, що мали місце у військах колишнього СРСР, дислокованих на території України, за період 1987 - 1991 рр., а також у Збройних Силах України 1992 - 1999 рр. Науково обгрунтовано практично впроваджену структурно-функціональну систему епідеміологічного нагляду за шигельозами у Збройних Силах України, яка грунтується на оптимальному комплексі профілактичних і протиепідеміологічних заходів серед військовослужбовців, включає моніторинг за циркуляцією збудників шигельозів у військових колективах і скринінг груп підвищеного ризику інфікування шигелами.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.13-29 + Р410.212-29

Рубрики:

Дизентерія. Шигельози

Хвороби аорти

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В процесі обстеження 48-ми хворих на гострий шигельоз Флекснера 2а, який перебігав на тлі ВІЛ-інфекції/СНІДу, встановлено, що більш інформативним показником формування реконвалесцентного носійства шигел (субклінічного перебігу дизентерії) є виявлення ДНК збудника за допомогою ПЛР не у випорожненнях, а в зскрібку зі слизової оболонки прямої кишки. Доведено, що шигельоз у ВІЛ-інфікованих осіб у І - ІІ клінічних стадіях перебігає не тяжче, ніж у хворих без імунодефіциту, однак ВІЛ-інфекція/СНІД навіть за безсимптомної форми сприяють тривалому субклінічному перебігу шигельозу.

При обследовании 48-ми больных острым шигеллезом Флекснера 2а, который протекал на фоне ВИЧ-инфекции/СПИДа, установлено, что более информативным показателем формирования реконвалесцентного носительства шигелл (субклинического течения дизентерии), является обнаружение ДНК возбудителя с помощью ПЦР в соскобе со слизистой оболочки прямой кишки. Доказано, что шигеллез у ВИЧ-инфицированных в І - ІІ клинических стадиях протекает не тяжелее, чем у больных без иммунодефицита, однако ВИЧ-инфекция/СПИД даже при бессимптомной форме способствуют длительному субклиническому течению шигеллеза.

На підставі результатів клінічного дослідження та обстеження на дисбіоз 143-х реконвалесцентів гострого шигельозу встановлено високу частоту порушень мікробіоценозу кишечнику і виникнення хронічного коліту. Зазначено, що шигельозу Флекснера притаманне глибше й триваліше порушення дисбіозу кишок у порівнянні з дизентерією Зонне. Стабільне зниження кількості представників біфідофлори в усіх хворих, зміна кількості нормальних кишкових паличок і домінування умовно-патогенних мікроорганізмів і кишкових паличок зі зміненими ферментативними властивостями диктують необхідність проведення своєчасної корекції дисбіозу, що формується.

В результате клинического исследования и обследования на дисбиоз 143 реконвалесцентов острого шигеллеза установлена высокая частота нарушений микробиоценоза кишечника и возникновения хронического колита. Шигеллезу Флекснера свойственно глубокое и продолжительное нарушение дисбиоза кишок по сравнению с дизентерией Зонне. Стабильное снижение количества представителей бифидофлоры у всех больных, изменение количества нормальных кишечных палочек и доминирование условно-патогенных микроорганизмов и кишечных палочек с измененными ферментативными свойствами диктуют необходимость проведения своевременной коррекции формирующегося дисбиоза.

Шляхом обстеження 40-а хворих на гострий шигельоз апробовано інформативність біохімічного маркера ураження тонкої кишки - її білка, що зв'язує жирні кислоти (і-FABP), у сироватці крові. Доведено, що у 40 % таких пацієнтів поряд з товстою кишкою уражається й тонка, що дає змогу виділяти ентероколітну форму цієї недуги. Розвиток такої клінічної форми удвічі частіше спричиняють шигели Зонне, ніж Флекснера. Швидка елімінація із сироватки крові дозволяє використовувати і-FABP не тільки для ранньої діагностики ентериту, але і для встановлення повноти одужання після перенесеного шигельозу чи іншої гострої кишкової інфекції.

Путем обследования 40-а больных острым шигеллезом апробирована информативность биохимического маркера поражения тонкой кишки - ее белка, который связывает жирные кислоты (і-FABP) в сыворотке крови. Доказано, что у 40 % таких пациентов вместе с толстой кишкой поражается и тонкая, что дает возможность выделять энтероколитную форму этого заболевания. Развитие такой клинической формы вдвое чаще вызывают шигеллы Зонне, чем Флекснера. Быстрая элиминация из сыворотки крови позволяет использовать і-FABP не только для ранней диагностики энтерита, но и для установления полноты выздоровления после перенесенного шигеллеза либо другой острой кишечной инфекции.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.13-395

Рубрики:

Дизентерія. Шигельози

Шифр НБУВ: Ж16253 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.13-1

Рубрики:

Дизентерія. Шигельози

Шифр НБУВ: Ж16253 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено оцінку ефективності застосування силіксу у хворих з гострими кишковими інфекціями. Обстежено 110 хворих на гострі кишкові інфекції різної етіології та ступеня тяжкості віком від 18-ти до 72-х років, які були госпіталізовані в інфекційний стаціонар не пізніше другої доби від початку захворювання. Показано, що силікс, ентеросорбент кремнеземної природи, є ефективним засобом терапії інфекційних діарей. Призначення силіксу не викликає розвитку побічних реакцій, не знижує активність інших препаратів, що приймаються одночасно, не має негативного впливу на функціональний стан кишок. Механізм терапевтичної дії силіксу пов'язаний не лише зі зв'язуванням бактерій та їх токсинів, але й з посиленням всмоктування глюкози та електролітів у кишечнику.

Дана оценка эффективности использования силикса у больных с острыми кишечными инфекциями. Обследованы 110 больных острыми кишечными инфекциями разной этиологии и степени тяжести возрастом от 18-ти до 72-х лет, которые были госпитализированы в инфекционный стационар не позднее вторых суток от начала заболевания. Показано, что силикс, энтеросорбент кремнеземной природы, является эффективным средством терапии инфекционных диарей. Назначение силикса не вызывает развития побочных реакций, не снижает активности других препаратов, принимающихся одновременно, не имеет негативного влияния на функциональное состояние кишок. Механизм терапевтического действия силикса основан не только на связывании бактерий и их токсинов, но и на усилении всасывания глюкозы и электролитов в кишечнике.