Проаналізовано захворюваність на кір у дорослих за останні 12 років в Україні та Києві. Наведено клінічні особливості перебігу кору у дорослих. Зроблено підсумок, що обмежена за часом тривалість ефективного поствакцинального захисту проти кору та відсутність ревакцинації дорослих призвели до зміщення захворюваності на старші вікові групи, найбільш частим ускладненням кору у дорослих є реактивний панкреатит. Визначення рівня діастази сечі, як маркера панкреатиту, має бути включеним до обов'язкового плану обстеження хворих на кір.

Проанализирована заболеваемость корью за последние 12 лет у взрослых в Украине и Киеве. Даны клинические особенности течения кори у взрослых. Сделан вывод о том, что ограниченная во времени длительность эффективной поствакцинальной защиты против кори и отсутствие ревакцинации взрослых привели к смещению заболеваемости на старшие возрастные группы, наиболее частым осложнением кори у взрослых является реактивный панкреатит. Определение уровня диастазы мочи, как маркера панкреатита, должно быть включено в обязательный план обследования больных корью.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р194.25 + Р514.25

Рубрики:

Епідеміологія кору

Кір

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что корь у взрослых больных чаще протекает в среднетяжелой и тяжелой формах с развитием осложнений у 34,1 % пациентов. Чаще всего регистрируются токсические поражение печени и формирование бактериальных осложнений. В гемограмме у большинства взрослых больных корью отмечается выраженная лейкопения со сдвигом формулы влево и мононуклеарной реакцией.

Досліджено фактори, які впливають на особливості перебігу кору у дорослих у різних вікових групах - наявність супутньої хронічної патології, особливо ураження тих органів, які залучаються в патологічний процес під час кору. Проведено дослідження епідеміологічної ситуації з кору, що склалася в Україні і Києві з 1990 по 2007 рр. Доведено, що кір у дорослих зберігає основні клінічні симптоми, притаманні класичному перебігу, описаному в дитячому віці. Виявлено негативний вплив нестероїдних протизапальних препаратів на перебіг хвороби. Встановлено, що найчастішим ускладненням кору у дорослих є реактивний панкреатит, що спостерігається достовірно частіше, ніж такі типові для кору ускладнення, як пневмонія й отит. Встановлено основні клініко-лабораторні діагностики реактивного панкреатиту.

Дисертація включає результати вивчення клініки, патогенезу, прогностичних чинників, профілактики та лікування ускладнених форм кору. Обстежено 617 хворих з яких у 306 чоловік були різні ускладнення і у 311 ускладнень не було. Встановлено, що розвитку ускладнень у дітей сприяють: розлади живлення, авітаміноз ІІ - ІІІ ступеня, часті респіраторні захворювання, хронічна бронхолегенева патологія, відсутність вакцинації, вік до трьох років; у дорослих: період реконвалесценції іншими інфекційними захворюваннями, хронічна патологія носоглотки, захворювання дихальної системи, нікотинова та алкогольна залежність, тривалий контакт з професійними шкідливостями. У хворих з ускладненими формами кору встановлено глибокі зміни метаболічних показників: активація перекисного окислення ліпідів та зрушення в антиоксидантній системі, зростання рівня "середніх молекул", підвищення концентрації простаноїдів і лейкотрієнів, порушення обміну нейропептидів, депресія функції вилочкової залози. Виявлено зміни мікрогемоциркуляторних функцій. Перераховані зміни приводять до порушення нейрогуморальної регуляції імунної системи і формування синдрому "метаболічної інтоксикації". На основі вивчених параметрів виведено прогностичні показники розвитку ускладнень. Включення в терапію кору сполучення аскорбінової кислоти та токоферолу ацетату у дітей, антраля у дорослих сприяє швидкій ліквідації клінічних проявів кору, попередженню розвитку ускладнень, поліпшенню метаболізму. При наявності виражених імунологічних порушень включення в комплексну терапію хворих на кір препаратів тимуса (тимогексину).

Вивчено особливості епідемічного процесу кору (ЕПК) у динаміці, впливу на його інтенсивність вакцинопрофілактики та розроблено концепцію його елімінації в Україні. Визначено характеристику ЕПК в довакцинальний і вакцинальний періоди. Показано зв'язок між заходами з імунопрофілактики та захворюваністю на кір населення різних вікових груп. Досліджено стан і динаміку популяційного імунітету населення країни. Визначено роль серологічного моніторингу захворюваності на кір у системі епідеміологічного нагляду за ним і запропоновано алгоритм спостереження у разі підозри та підтвердження цього захворювання у вагітних. Проаналізовано дані післямаркетингового спостереження протикорових вакцин, визначено показники їх якості - безпечність, імунологічну й епідеміологічну ефективність. Описано біоетичні проблеми вакцинопрофілактики та недоліки організації додаткової масової імунізації населення України віком 15 - 29-ти років (2008 р.). Наведено розрахунки економічного обгрунтування вакцинації проти кору. Розроблено алгоритм реалізації стратегії елімінації кору та концептуальну схему епідеміологічного нагляду за ним з урахуванням інтенсивності епідемічного процесу.

Увагу приділено вивченню клінічного перебігу та лікуванню ускладнень кору за сучасних умов. Висвітлено особливості клінічного перебігу пневмоній у дорослих, хворих на кір. Описано клініко-лабораторні особливості менінгоенцефалітів, менінгоенцефаломієлополірадикулоневритів у дорослих, хворих на кір за сучасних умов. Встановлено позитивний ефект і доведено доцільність застосування імуноглобуліну людини нормального для внутрішнього введення у комплексній терапії уражень нервової системи хворих на кір. Обгрунтовано застосування імуноглобуліну людини нормального "БИОВЕН МОНО" для внутрішньом'язевого введення у комплексній терапії у хворих на кір, ускладнених пневмонією.

Проаналізовано економічну ефективність вакцинації проти кору. Доведено, що імунопрофілактика є економічно виправданим заходом за рахунок попередження виникнення випадків захворювання на дану інфекцію. Це дає змогу знизити щорічні матеріальні збитки для держави від кору на понад 2 млрд грн.

Елімінація кору на сучасному етапі залишається актуальним питанням охорони здоров'я в усіх країнах світу. Суттєвий вплив на епідеміологічний процес мають засоби специфічної імунопрофілактики. Лише сучасні ефективні вакцини та високий рівень охоплення щепленнями проти кору населення дозволять досягти поставленої мети.

За період 1994 - 2004 рр. проаналізовано результати досліджень 543-х сироваток крові в РПГА з коровим діагностикумом, 409-ти сироваток методом ІФА на виявлення IgM до кору та краснухи. Серологічне підтвердження кору методом РПГА становило 22,5 %, методом ІФА - 4,5 %. Серологічне виявлення кору серед краснухи методом РПГА становило 21,7 %, методом ІФА - 3,3 %. Понад 59 % хворих, сироватки яких досліджені на кір і краснуху методами РПГА та ІФА, не мали підтвердження жодної з цих інфекцій. Мали місце інші екзантеми невизначеної етіології. Обстеження методом ІФА тільки хворих з діагнозом "кір" призведе до штучного заниження захворюваності на кір.

За период 1994 - 2004 гг. проанализированы результаты исследований 543-х сывороток крови в РПГА с коревым диагностикумом, 409-ти сывороток методом ИФА на выявление IgM к кори и краснухе. Серологическое подтверждение кори методом РПГА составило 22,5 %, методом ИФА - 4,5 %. Серологическое выявление кори среди краснухи методом РПГА составило 21,7 %, методом ИФА - 3,3 %. Свыше 59 % больных, сыворотки которых исследовали на корь и краснуху методами РПГА и ИФА, не имели подтверждений ни одной из этих инфекций. Имели место другие экзантемы неопределенной этиологии. Обследование методом ИФА только больных с диагнозом "корь" приведет к искусственному занижению заболеваемости корью.

Проведен детальный обзор различных аспектов кори. Подробно описаны определение болезни, исторические аспекты, эпидемиология кори в мире и в окружающих Украину странах в последние годы и особенности эпидемического процесса в Украине. Дана детальная характеристика этиологии кори, включая изученную структуру генома и белков, генетическую изменчивость вируса кори. Обсуждены особенности эпидемического процесса при кори, критерии уровня заболеваемости, контагиозность данного заболевания. Описан детальный патогенез кори в различные периоды болезни, взаимосвязь кори с метаболизмом витамина А, особенности гуморального и клеточного иммунологического ответа, включая таковые у детей раннего возраста и у пациентов с иммунодефицитами. Описана возможность развития подострого склерозирующего панэнцефалита, современные взгляды на причины развития данного осложнения, его иммунологические и вирусологические особенности. Даны патогенетические механизмы развития сыпи, осложнений, а также морфологические изменения в различных органах и системах при кори. Статья включает как международную, так и различные клинические классификации кори. В деталях описаны клинические проявления типичного и атипичного течения различных периодов кори по синдромам, особенности течения кори при различных коморбидных состояниях. Предоставлены цветные фотографии, иллюстрирующие клинические проявления кори со стороны кожи и слизистых в разные периоды заболевания.

Во второй части статьи приводится дифференциальный диагноз кори в различные периоды болезни. Обсуждается рутинная и подтверждающая лабораторная диагностика, включая цитологические, серологические и молекулярно-генетические методы. Даны критерии подозрительного, вероятного и подтвержденного случаев кори. Описаны принципы постановки диагноза согласно критериям ВОЗ. Рассмотрены осложнения кори согласно причине (вирусные и бактериальные), по разным системам, а также особенности осложнений у лиц высокого риска. Детально описаны осложнения кори со стороны центральной нервной системы. Подробно описан подход к лечению кори, включая показания для госпитализации, этиотропной терапии, четкие показания для назначения кортикостероидов и иммуноглобулинов, назначение витамина А с дозировками, лечение осложнений, показания для назначения антибиотиков и патогенетическая терапия. Также описано специфическое лечение осложнений со стороны центральной нервной системы. Обсуждена активная и пассивная профилактика кори, противоэпидемические мероприятия, наблюдение пациентов после перенесенного заболевания и прогноз кори. В списке литературы указан 121 источник, включая статьи кириллицей, латиницей и электронные ресурсы.

Вивчено клініко-епідеміологічні особливості перебігу кору в 105-ти дорослих. Установлено, що кір у дорослих на сучасному етапі залишається епідеміологічно небезпечною хворобою з властивою йому періодичністю, тенденцією до спалахів, особливо в організованих колективах, та зміщенням сезонності на весняно-літні місяці. У всіх хворих відзначено типовий перебіг захворювання з наявністю вираженого катарального періоду, етапності висипки, переважанням середньотяжкого перебігу кору. З метою серологічного підтвердження кору рекомендовано чітке дотримання строків забору парних сироваток крові, інтервалів між ними та паралельне використання не менше двох серологічних реакцій (РЗК і РПГА). Доцільно систематично проводити контроль стану протикорового імунітету серед учнів та студентів з подальшою його корекцією ревакцинацією.

Обстежено 83 дорослих хворих на кір, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в обласній клінічній інфекційній лікарні м. Івано-Франківськ упродовж листопада 2011 - червня 2012 р. У дорослих пацієнтів з діагнозом кір спостерігали типову клінічну картину недуги з наявністю катарального періоду, періоду висипу з характерною етапністю та періоду пігментації. Переважали хворі на кір середньої тяжкості. Серед ускладнень захворювання найчастіше діагностували пневмонію та бронхіт. Особливістю хвороби у дорослих під час даного підйому захворюваності були розвиток реактивного панкреатиту та реактивного гепатиту, а також афтозного стоматиту. В гемограмі дорослих хворих на кір спостерігали лейкопенію з вираженим паличкоядерним зсувом лейкоцитарної формули, в протеїнограмі - гіпопротеїнемію за рахунок гіпоглобулінемії. Зниження кількості тромбоцитів і порушення загортання крові у пацієнтів з геморагічним компонентом висипу не встановлено. Завдяки своєчасній діагностиці та вчасно розпочатому лікуванню практично у всіх дорослих хворих на кір спостерігали повне видужання.

В довакцинальний період кір вважали найбільш небезпечним захворюванням дитячого віку і називали "дитячою чумою". На початку XXI століття у світі щороку реєструвалося понад 40 млн випадків кору, помирало близько 1 млн дітей. Кір-керована інфекція, з підйомами захворюваності кожні 4 - 5 років. Наступний пік захворюваності слід очікувати у 2010 р. Найменш захищеною в минулу епідемію кору 2005 - 2006 рр. виявилася вікова група від 18 до 38 років, у якій захворювання спостерігалося частіше, протікало тяжче, приводило до розвитку особливо тяжких ускладнень та смерті. Тому для запобігання різкого зростання епідемії кору у регіоні слід вакцинувати проти кору дітей, які на даний час без вагомої причини залишаються не щепленими, та дорослих, особливо у віці до 42 років, звернути увагу на якість харчування дітей в дитячих закладах та провести освітню роботу з батьками. У випадках реєстрації кору за клінічними ознаками слід особливо звернути увагу на лабораторне підтвердження клінічного випадку.

У больных корью наблюдается снижение показателей общей мощности вегетативной регуляции и мощности спектров гуморальных влияний с развитием вегетативного дисбаланса в сторону парасимпатикотонии. В динамике заболевания в период реконвалесценции отмечается повышение суммарной мощности вариабельности ритма сердца и симпатической активности, однако данные показатели остаются сниженными по сравнению с показателями здоровых людей.

Зазначено, що контроль за ефективністю масової вакцинопрофілактики інфекцій з крапельним механізмом передачі є одним з важливих розділів епідеміологічного нагляду за інфекціями, керованими засобами специфічної імунопрофілактики. Вперше у Збройних Силах України з метою визначення пріоритетних профілактичних і протиепідемічних заходів в організованих військових колективах, спрямованих на попередження розповсюдження інфекцій з крапельним механізмом передачі, вивчено напруженість імунітету у військовослужбовців до вірусу епідемічного паротиту та кору. Актуальність дослідження зумовлено значною поширеністю вказаних інфекцій у військах, тенденцією до зростання у багаторічній динаміці. Одержані результати свідчать про недостатній імунний захист у молодого поповнення проти вказаних інфекцій, що не виключає інтенсивного розповсюдження збудників вказаних інфекцій у випадку потрапляння їх до військового колективу.

Вивчено гуморальний і клітинний імунітет до кору. Наведено особливості формування гуморального постінфекційного та поствакцинального імунітету до кору. Одним з важливих показників впливу вірусу кору на людський організм визначено рівень імуносупресивної дії дикого та вакцинного штамів. Визначено роль носійства гельмінтів у військовослужбовців на стан імунітету до кору. Дослідження проведено з метою визначення найбільш ефективних профілактичних і протиепідемічних заходів у практиці військово-медичної служби Збройних Сил України.

Зазначено, що кір, краснуха та епідемічний паротит відносяться до інфекцій, захворюваність на які регулюється за допомогою щеплень. Актуальність вказаних інфекцій для військово-медичної служби обумовлюється значною поширеністю їх у військах, вищою, ніж серед цивільного населення, інтенсивністю їх розповсюдження серед військовослужбовців, тенденцією до зростання в окремі роки у багаторічній динаміці, що вимагає удосконалення існуючого комплексу заходів боротьби з цими інфекціями, перегляду переліку щеплень та порядку їх проведення для військовослужбовців Збройних Сил України. З метою удосконалення профілактичних та протиепідемічних заходів у військах Збройних Сил України розглянуто організацію щеплень проти кору, краснухи та епідемічного паротиту військовослужбовців Бундесверу.

Проведено аналіз ускладнень, що виникли під час кору у 51-ої дитини віком 1 міс. - 18 років та 149-ти дорослих віком 18 - 44 роки. Виявлено певні відмінності в пацієнтів різних вікових груп, у тому числі в дітей раннього віку та вагітних. У дорослих ускладнення спостерігалися вірогідно частіше, ніж у дітей віком 1 - 18 років. У вакцинованих і ревакцинованих, як дітей, так і дорослих, частота ускладнень вірогідно менша, ніж у групі неімунних хворих. Найчастіше ускладнення розвиваються з боку дихальної, травної систем, ЛОР органів. У дітей віком до 1-го року ускладнення виникли в 44,7 % осіб, що становить високий відсоток у порівнянні з дітьми віком 1 - 18 років. Негативний вплив кору як інфекційного процесу на процес гестації проявлявся загрозою переривання та перериванням вагітності (у 31 % і 13,8 % відповідно), дочасними пологами в 10,3 % хворих.