Досліджено 117 хворих на марсельську гарячку з 2000 - 2008 рр. Вивчено і проведено порівняння клінічних виявлень марсельської гарячки з результатами досліджень Андрєєва М. Ф. та Авєтісової А. С. у 1941 - 1951 роках, які вперше відкрили марсельську гарячку в Криму. В нинішній момент виявляється тяжча клінічна картина і поява атипових форм, які відхиляються від класичної картини марсельської гарячки.

Вивчено епідеміологічні особливості і клінічні вияви марсельської лихоманки на сучасному етапі. Подано порівняльний аналіз захворюваності на марсельську лихоманку в м. Севастополь. Описано акарологічну ситуацію за основним переносником інфекції - південним собачим кліщом R. sunguineus. Проведено клінічне спостереження. Обстежено 125 хворих на марсельську лихоманку. Вперше вивчено гістологічну будову первинного афекту з метою диференціальної діагностики марсельської лихоманки та інших захворювань, чий перебіг супроводжується первинним афектом і висипанням. Рекомендовано застосування препарату ципрофолоксацін з групи фторхінолонів як препарат вибору у разі непереносимості тетрацикліну.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.427

Рубрики:

Марсельська лихоманка (гарячка)

Шифр НБУВ: Ж22874 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено клініко-епідеміологічні особливості марсельської гарячки в ендемічному районі Криму - м. Севастополь. Виявлено й визначено вікові та професійні групи ризику зараження, особливості клініки.

Изучены клинико-эпидемиологические особенности марсельской горячки в эндемическом районе Крыма - г. Севастополь. Выявлены и определены возрастные и профессиональные группы риска заражения, особенности клиники.

Наведено дані про клініко-патогенетичні особливості марсельської гарячки (МГ) в Криму на сучасному етапі в результаті обстеження 125-ти хворих. Описано характерні патогістологічні зміни в дермі "первинного афекту". Встановлено, що зростає кількість випадків з аерогенним механізмом зараження (25,6 %). Спостерігається погіршення клінічної картини хвороби разом з підвищеною захворюваністю серед людей старшого віку. Основні клінічні особливості: гострий початок, інтоксикація, специфічна клінічна тріада - первинний афект (73,6 %), плямисто-папульозний висип на тілі (99,2 %), регіонарний лімфаденіт (54,4 %), а також симетрична міалгія (37,6 %), артралгія (50,4 %). Висип з локалізацією на обличчі, долонях, підошвах стоп спостерігається рідко (12 %). Показано ефективність застосування ципрофлоксацину (по 500 мг 2 рази в добу, per/os) під час лікування марсельської гарячки.

Представлены данные о клинико-патогенетических особенностях марсельской горячки (МГ) в Крыму на современном этапе в результате обследования 125-ти больных. "Описаны характерные патогистологические изменения в дерме первичного аффекта". Установлено, что возрастает количество случаев с аэрогенным механизмом заражения (25,6 %). Наблюдается ухудшение клинической картины болезни вместе с повышенной заболеваемостью среди людей старшего возраста. Основные клинические особенности: острое начало, интоксикация, специфическая клиническая триада - первичный аффект (73,6 %), пятнисто-папульозная сыпь на теле (99,2 %), регионарный лимфаденит (54,4 %), а также симметрическая миалгия (37,6 %), артралгия (50,4 %). Сыпь с локализацией на лице, ладонях, подошвах стоп наблюдается редко (12 %). Показана эффективность применения ципрофлоксацина (по 500 мг 2 рази в сутки, per/os) в лечении марсельской горячки.

Наведено результати поширення рикетсій групи кліщових плямистих гарячок в Україні. Досягнутий прогрес у вивченні рикетсій пов'язаний із вдосконаленням методів їх виявлення та ізоляції. Мета роботи - вивчити поширення рикетсій групи кліщових плямистих гарячок, у тому числі збудника марсельської плямистої гарячки, у різних регіонах України. Висновок: доведено ендемічність рикетсійних інфекцій групи кліщових плямистих гарячок в Україні. Одержано дані про нові види переносників і полівекторність природних осередків. Встановлено циркуляцію збудника марсельської плямистої гарячки шляхом серологічного моніторингу сукупного населення.