Изложены современные данные об этиологии, эпидемиологии, патогенезе, клинике, диагностике, лечении и профилактике системного клещевого боррелиоза. Раскрыты проблемы его диагностирования, описаны возможности дифференциальной диагностики. Приведены рекомендации по диспансерному наблюдению людей, переболевших Лайм-боррелиозом.

Рассмотрены разные аспекты антимикробного лечения Лайм-боррелиоза. Приведены схемы терапии при разных формах болезни и показано, что препаратом выбора для лечения острых эритемных форм является доксициклин. Немаловажным является корректное совмещение антибактериальной терапии с патогенетическими средствами.

Известно, что среди биологических мутагенных факторов цитогенетические нарушения способны вызвать не только вирусы, но и некоторые бактерии. Цель работы заключалась в характеристике цитогенетического статуса больных острым иксодовым клещевым боррелиозом (ИКБ). В результате проведенных исследований установлено, что в культурах мононуклеарных клеток больных ИКБ, по сравнению с контролем, происходит значительный рост числа лимфоцитов с цитогенетическими нарушениями анеугенного типа в виде появления клеток с полиплоидией, гипоплоидией и эндоредупликацией, а также кластогенного типа в виде хроматидных и, в меньшей степени, хромосомных разрывов при одновременном подавлении пролиферативного ответа на митоген и увеличении элиминации генетически поврежденных клеток путем апоптоза.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.83 + Р267.82

Рубрики:

Спірохетози. Хвороба Лайма, лайм-бореліоз (кров’яна інфекція)

Кліщі як перенощики хвороб

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено поширеність Лайм-бореліозу серед хворих ревматологічних стаціонарів. У 15,3 % хворих з діагнозом реактивний артрит виявлено діагностичний рівень антитіл класу IgG до борелій. Висвітлено питання клінічної диференційної діагностики Лайм-артриту і реактивного артриту. Рекомендовано виявляти протибореліозні антитіла в ІФА хворих на реактивний артрит, з проявами суглобового синдрому нез'ясованого генезу, особливо за наявності відповідного епідеміологічного анамнезу.

Изучена распространенность Лайм-боррелиоза среди больных ревматологических стационаров. В 15,3 % больных с диагнозом реактивный артрит выявлено диагностический уровень антител класса IgG к боррелиям. Освещены вопросы клинической дифференциальной диагностики Лайм-артрита и реактивного артрита. Рекомендовано выявлять противоборрелиозные антитела у ИФА больных с реактивным артритом, проявлениями суставного синдрома невыясненного генеза, особенно при наличии соответствующего эпидемиологического анамнеза.

Узагальнено клінічно-епідеміологічні дані щодо поширення системного кліщового бореліозу в Тернопільській області, яку визнано ендемічною щодо Лайм-бореліозу. Рівень захворюваності зростає з кожним роком, а серед клінічних форм переважає еритемна. У випадку укусу кліщів показано серологічне обстеження постраждалих для діагностики різних клінічних форм хвороби. Актуальним є проведення санітарно-освітньої роботи серед населення з метою інформування про методи профілактики хвороби Лайма.

Запропоновано нове вирішення актуальної наукової задачі - вивчення регіональних особливостей хвороби Лайма на сучасному етапі та покращення серологічної діагностики захворювання. Обстежено 147 хворих з різним перебігом хвороби Лайма. Виявлено особливості клінічного перебігу захворювання в Криму. Досліджено динаміку синтезу протибореліозних антитіл залежно від перебігу хвороби, а також серологічні профілі за проспективного аналізу протягом двох років. Проведено клініко-серологічні паралелі між серологічним профілем та клінічними проявами захворювання. Вивчено рівень імунного прошарку населення та зараженості іксодових кліщів I. ricinus бореліями в Криму. Запропоновано медико-географічне районування території Криму щодо хвороби Лайма.

Дослідження присвячено удосконаленню лікувально-діагностичної тактики та прогнозуванню перебігу хвороби Лайма. Асоціацію хвороби Лайма з гранулоцитарним анаплазмозом та/або моноцитарним ерліхіозом людини виявлено у 6,2 % і 7,3 % хворих, відповідно. Встановлено наявність IgG до цих збудників у 1,1 % і 4,2 % відповідно, що вказує на активність епідемічного процесу цих інфекцій у Харківському регіоні. Уточнено особливості перебігу хвороби Лайма залежно від стадії хвороби, визначено її патогенетичні паттерни. Доведено, що використання вобензиму з антибіотикотерапією сприяє підвищенню ефективності лікування. Запропоновано інформативний прогностичний алгоритм, який дозволяє проводити корекцію терапії для запобігання рецидиву та хронізації захворювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.83

Рубрики:

Спірохетози. Хвороба Лайма, лайм-бореліоз (кров’яна інфекція)

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - вивчити нейроофтальмічні порушення у разі системного кліщового бореліозу. Обстежено 30 хворих на Лайм-бореліоз, з них 18 жінок. Переважали хворі віком від 21 до 30 років - 11. Середню тяжкість захворювання діагностовано у 20 пацієнтів, тяжку - у 9, легку - в 1. Ураження шкіри у вигляді кільцеподібної еритеми виявлено у 12 хворих, ураження опорно-рухового апарату - у 10, ураження нервової системи у вигляді розсіяного енцефаломієліту - у 2, полінейропатії - в 1, ураження очей - у 5, у 4 із них діагностовано ретробульбарний неврит, в 1 - хоріоретиніт. Всі випадки Лайм-бореліозу з ураженням очей було діагностовано пізно, хворих лікували в різних стаціонарах (очних, неврологічних) і лише після консультації інфекціоніста призначали обстеження на Лайм-бореліоз. Випадки ураження очей виявлено за безеретемних форм Лайм-бореліозу. Всі хворі з нейроофтальмічними порушеннями жили в ендемічних за Лайм-бореліозом зонах, однак кліщів із себе знімали лише двоє, троє такого не пам'ятали. Вивчення анамнезу в зазначених 2-х хворих надало підставу запідозрити Лайм-бореліоз, діагноз було встановлено після проведення лабораторних досліджень. Троє хворих, які не знімали з себе кліщів, звернулися з приводу нейроофтальмічних порушень на тлі герпесвірусних інфекцій у стані персистенції. Їх було обстежено на Лайм-бореліоз за допогомою методів специфічних серологічних досліджень. Висновки: у випадку уражень очей у вигляді ретробульбарного невриту, нейроретиніту, хоріоретиніту, кератиту тощо слід пам'ятати про Лайм-бореліоз і проводити дослідження крові на титри антитіл Ig M, Ig G до борелій. Основний метод лікування хронічного Лайм-бореліозу - застосування високих доз антибіотиків протягом 21 - 28 діб або проведення терапії Цефріаксоном упродовж 4 діб по 4 г/добу: 3 доби перерви, чергувати протягом місяця, у разі хронічних форм - довше.

Розглянуто питання частоти реєстрації ураження бореліями іксодових кліщів, захворюваності населення Харківської області, привентивної та неспецифічної профілактики.

Представлено дані про окремі трансмісивні інфекції: рівень захворюваності на малярію і Лайм-бореліоз у Рівненській області. Проведено його порівняння з показниками по Україні і в розрізі районів області. Відзначено зростання захворюваності за останні три роки. Наведено високий епідемічний ризик виникнення хвороби Лайма в Рівненській області.

Встановлено нозогеографічну характеристику лайм-бореліозу (ЛБ) на Львівщині, зокрема, географічне поширення територій з високим ризиком зараження. Досліджено регіональні особливості клінічного перебігу ЛБ, характер і співвідношення різних клінічних форм. Доведено, що значна частина безеритемних форм ЛБ вчасно не діагностується й перебігає під маскою різних неврологічних, ревматологічних і дерматологічних синдромів. Встановлено, що у 16,4 % хворих неврологічних стаціонарів із різноманітними діагнозами нетравматичного походження, у 15,3 % хворих ревматологічних стаціонарів із діагнозом реактивний артрит і у 22,2 % хворих на обмежену склеродермію в сироватці крові визначаються позитивні титри протибореліозних антитіл. Доведено необхідність проведення серологічного обстеження на інфікованість В. burgdorferi хворих неврологічних і ревматологічних стаціонарів із відповідним епідеміологічним анамнезом, а також усіх хворих на обмежену склеродермію. Запропоновано нові підходи до антибіотикотерапії хворих на обмежену склеродермію, у яких виявлено в сироватці крові позитивний титр протибореліозних антитіл. Наведено розгорнуту характеристику клініко-лабораторних проявів ЛБ з урахуванням стадійності та полісистемності уражень. З'ясовано наслідки перенесених еритемних форм ЛБ і встановлено, що у 26,4 % хворих патологічний процес переходить у стадію дисемінації. Виявлено особливості фагоцитарної та бактерицидної активності лейкоцитів, значення активізаційних маркерів лімфоцитів (CD71, CD25, CD HLA-DR) і маркера апоптозу лімфоцитів (CD95) для прогнозування дисемінації у хворих на ЛБ. Запропоновано спосіб виявлення прогредієнтного перебігу ЛБ на момент госпіталізації хворих за співвідношенням рівня інтерферону- γ до рівня інтерлейкіну-4 в сироватці крові. Виявлено особливості сенсибілізації імуноцитів до антигенів збудника за ЛБ, антитілозалежної відповіді, уточнено терміни появи протибореліозних антитіл класів М та G і фактори, які впливають на інтенсивність антитілогенезу. Розроблено новий спосіб визначення сенсибілізації імуноцитів за ЛБ, в основі якого індикація синтезу цитокінів IFN-γ та TNF-α у культурі лейкоцитів, стимульованих реком-бінантними антигенами борелій на твердій фазі. Запропоновано спосіб визначення показань для екстреного превентивного лікування ЛБ в осіб, які постраждали від присмоктування кліщів, методику превентивного лікування, що підвищує оперативність та ефективність екстреної профілактики, дозволяє визначати території з високим ризиком зараження, опо¬середковано характеризує інтенсивність ензоотичного процесу.

Наведено дані щодо поширеності Лайм-бореліозу серед населення західного регіону України. Кількість серопозитивних осіб серед працівників лісового господарства, залежно від ландшафтно-географічної зони, складає 0 - 50 %. Значне поширення Лайм-бореліозу серед населення потребує раннього виявлення хвороби з метою своєчасного спеціалізованого лікування.

Приведены данные о распространенности Лайм-боррелиоза среди населения западного региона Украины. Количество серопозитивных лиц среди работников лесного хозяйства, в зависимости от ландшафтно-географической зоны, составляет 0-50%. Значительное распространение Лайм-боррелиоза среди населения требует раннего выявления болезни в целях своевременного лечения.

Лайм-бореліоз (ЛБ) - найбільш поширена природно-осередкова трансмісивна інфекція, що зустрічається в США, Європі, в тому числі і в Україні. Це мультисистемне захворювання з ураженням шкіри, серця, нервової системи, суглобів, схильне до тривалого перебігу. Офіційна реєстрація захворювання в Україні ведеться з 2000 р. Рівень епідеміологічної реєстрації щороку зростає: показник захворюваності на ЛБ в Україні з 2000 року за 10 років зріс у 29 разів, зокрема у Дніпропетровській області - у 12 разів. Хвороба минає декілька стадій: від появи первинної форми - мігруючої еритеми до формування хронічних форм, що можуть призвести до інвалідизації. У 25 - 50 % хворих за відсутності адекватного антибактеріального лікування у ранній період ЛБ визначають хронічні форми хвороби, насамперед ураження серця. Наведено алгоритм ранньої діагностики "мінорних", клінічно безманіфестних форм ураження серця при ЛБ під час ранніх стадій хвороби з метою раціонального вибору антибактеріальної терапії. Показано, що серологічні маркери ЛБ (антитіла до борелій класів IgM та IgG) не можуть використовуватися для контролю за перебігом захворювання та ефективністю терапії.

Наведено стислий огляд, присвячений хворобі Гентінгтона. Наведено власне клінічне спостереження хворого з хореїчними гіперкінезами та інтелектуально-мнестичним зниженням. Подано диференційну діагностику захворювань, які можуть маніфестувати хореїчними гіперкінезами.

Актуальність проблеми зумовлена складнощами диференціальної діагностики етіології плеврального випоту (процесу). Мета роботи - висвітлити особливості перебігу хвороби Лайма, що маніфестувала синдромом плеврального випоту, а у подальшому - неврологічними порушеннями й ураженням серця, що призвело до летального наслідку. Під спостереженням перебувало двоє хворих на хворобу Лайма, що супроводжувалася синдромом плеврального випоту. За перебігом та маніфестацією хвороба нагадувала пневмонію. У процес було втягнуто серцево-судинну систему, суглоби та спинний мозок і праву плевральну порожнину. Висновки: синдром плеврального випоту може бути одним із маніфестуючих синдромів хвороби Лайма. Лише професійно зібраний епідеміологічний анамнез може дати підстави запідозрити хворобу та виконати специфічне дослідження для виявлення антитіл до збудника бореліозу шляхом імуноферментного аналізу. Через неправильно зібраний анамнез не змогли своєчасно діагностувати захворювання в обох хворих.

Наведено дані про існування прихованого епідемічного процесу з Лайм-бореліозу на Сумщині, про що свідчить наявність позитивних титрів антитіл класу IgG до B. Burgdorferi у 70,5 % осіб з групи ризику. Наявність в обстежених скарг у поєднанні з позитивними титрами антитіл класу IgG до B. Burgdorferi може бути ознакою хронічного латентного перебігу Лайм-бореліозу та потребує подальшого поглибленого дослідження цих осіб з метою запобігання ускладнень. Виявлені гематологічні зміни у групі серопозитивних осіб вказують на порушення в імунній системі, а саме превалювання гуморальної (підвищення лімфоцитарного індексу, індексу алергізації) і пригнічення клітинної ланок імунітету (підвищення лімфоцитарно-гранулоцитарного індексу, зниження індексу співвідношення нейтрофілів і моноцитів, індексу співвідношення лімфоцитів і моноцитів, індексу співвідношення нейтрофілів і моноцитів, реактивної відповіді нейтрофілів), що створює сприятливі умови для розвитку автоімунних процесів в організмі та потребує постійного диспансерного нагляду серед осіб групи ризику.

Наведено огляд літератури стосовно клінічної картини хвороби Лайма. Проаналізовано клінічний перебіг цієї хвороби. У більшості хворих спостерігалася еритемна форма.

Приведен обзор литературы относительно клинической картины болезни Лайма. Проанализировано клиническое течение этой болезни. У большинства больных наблюдалась эритемная форма.

Наведено сучасні погляди на особливості етіології, епідеміології, патогенезу, клініки, діагностики, лікування та профілактики Лайм-бореліозу. Висвітлено нерозв'язані проблеми моніторингу, діагностики та антибактеріальної терапії хвороби.