Ранняя диагностика опухолей крестцово-подвздошных суставов затруднена из-за их топографоанатомических особенностей и симптомов, характерных для патологии кровеносных сосудов, кишечника, мочевыводящих путей. Наиболее информативными неинвазивными методами диагностики опухолей этой локализации являются компьютерная и магнитно-резонансная томография. Радикально-сберегательные операции по удалению злокачественных новообразований крестцово-подвздошных суставов позволяют не только удалить опухоль, но и сохранить статодинамическую функцию таза.

Освещены проблемы лечения больных с опухолевой патологией длинных костей конечностей. Раскрыты вопросы развития опухолевого процесса, детальной диагностики, клиники различных нозологических форм опухолей, химио- и лучевой терапии, ортопедического (хирургического) лечения в зависимости от характера опухолевого процесса, стадии развития его в кости и метастазирования.

У 74-х хворих з пухлинами кісток кисті вивчено клінічні, рентгенологічні та гістологічні прояви даної патології. Проаналізовано результати оперативних втручань у разі цих уражень. Обгрунтовано використання кріовпливу під час лікування кісткових пухлин кисті. Встановлено, що кріовплив на резекційний дефект забезпечує зниження числа рецидивів, можливість виконання зберігальних операцій та абластичність оперативного втручання.

Наведено досвід лікування 334-х хворих з пухлинами кісток, з них 169 пацієнтів (50,6 %) були зі злоякісними новоутвореннями, їм після клінічного обстеження проведено оперативне лікування: 204-ом (82,9 %) хворим виконано органозбережувані операції, а 43-ом (17,1 %) хворим - ампутації. Для уточнення виду операції застосовано додаткові методи дослідження: ангіографію, КТ або ЯМРТ і радіонуклідне сканування. Уточнено показання та протипоказання щодо органозбережуваних операцій та ампутацій у разі сарком кінцівок. Рекомендовано ширше застосовувати органозбережувані операції з вживанням неоад'ювантної та ад'ювантної поліхіміотерапії, що застосовується не тільки внутрішньовенно, а й внутрішньоартеріально. Наведено ряд протоколів ендоваскулярного застосування препаратів для поліхіміотерапії. Відзначено значне покращання результатів лікування сарком кісток зі збільшенням тривалості життя майже в чотири рази.

Проведено термографію та реовазографію нижніх кінцівок 35-ти хворим з пухлинами проксимального відділу великої стегнової кістки. 25 хворим зі злоякісними новоутвореннями проведено передопераційне регіонарне введення доксирубіцину в дозі 20 - 30 мг протягом 3-х днів. Методи дослідження, що використовувалися, дозволили провести диференційну діагностику доброякісних і злоякісних пухлин, виявити деякі особливості термоасиметрії та пульсового кровонаповнення ураженої кінцівки залежно від ступеня активності пухлинного процесу; виявити справжні розміри патологічного процесу; прослідити динаміку змін температурного режиму та пульсового кровонаповнення ураженої кінцівки після регіонарного внутрішньокісткового введення цитостатику і оцінити його ефективність.

В клініці травматології та ортопедії Астраханської медичної академії з 1985 до 2005 рр. лікувались 1 298 хворих з пухлинами та пухлиноподібними ураженнями кісток, локалізованих у 25,3 % у великогомілковій кістці. Нозологічний склад подано таким чином: остеохондрома - 189, остеоїдна остеома - 20, гігантоклітинна пухлина - 19, метафізарний фіброзний дефект - 48, фіброзна дисплазія - 19, кісткові кісти - 21, інші пухлини - 10, злоякісні пухлини - 16. Подано їх топічну діагностику. Для лікування використано різні види резекції (площинна - 86, крайова - 172, внутрішньоосередкова - 57, сегментарна - 5, резекція суглобового кінця - 8) у поєднанні з кріохірургією та алопластикою резекційного дефекту. Рецидиви відзначено у 2,8 %. Одержані дані дозволяють за клініко-рентгенологічними проявами припустити правильний діагноз, який підтверджується під час гістологічного дослідження. В лікуванні пухлин та пухлиноподібних уражень великогомілкової кістки вибір виду оперативного втручання залежить від нозологічного виду, поширеності й локалізації процесу. Широке впровадження в практику кріохірургічних втручань припускає проведення зберігальних операцій, що сприяють відновленню опорної функції нижньої кінцівки.

Проанализированы результаты лечения 91 больного, у которых на фоне опухолеподобных заболеваний или доброкачественных опухолей возник патологический перелом. Описана тактика лечения в зависимости от возраста, локализации и характера заболевания. Возникшие дефекты костей замещали биологическим гидроксилапатитом в виде порошка типа ОК-100 с размерами частиц 80 - 250 мкм, гранулами типа ОК-015 с размерами частиц 250 - 500 мкм, пористо-гранулированным ОК-015 с размерами частиц 1 000 - 5 000 мкм и пор 90 - 600 мкм, малопористыми блоками ОК-1,5. Отдаленные результаты лечения прослежены у 78 больных в сроки от 1 до 4,5 лет. У подавляющего большинства из них результаты лечения оценены как хорошие.

Наведено дані комплексного обстеження та лікування хворих з пухлинами та пухлиноподібними захворюваннями кисті. Надано особливості пухлинного ураження кисті, а також види хірургічних втручань за різних новоутворень. Доведено необхідність виконання органозберігальних операцій через те, що кисть є органом праці. Визначено важливу роль комплексного лікування пацієнтів у разі ураження кисті злоякісними пухлинами, що включає оперативне втручання, хіміо- або променеву терапію.

Проведено аналіз клінічних результатів комбінованого лікування 12 пацієнтів у віці від 15 до 45 років, чоловіків було 5, жінок - 7, зі злоякісними пухлинами у проксимальному відділі стегнової кістки (СК), яким у період з 1995 по 2005 р. була виконана резекція СК у проксимальному відділі та ендопротезування кульшового суглоба системою "ОРТЕН". В 8 пацієнтів визначена гігантоклітинна пухлина (літична форма), у 3 пацієнтів - паростальна остеосаркома і в одного пацієнта - ендостальна остеосаркома. У жодного пацієнта не було виявлено ні регіональних, ні віддалених метастазів. У всіх пацієнтів з гістологічно підтвердженою формою паростальної або ендостальної саркоми виконано передопераційну й післяопераційну хіміотерапію. У всіх хворих в найближчому і віддаленому періоді була досягнута функція кульшового суглоба в межах 78 - 85 балів відповідно до оцінки за шкалою Harris. У 11 пацієнтів рецидиву захворювання не виявлено. Один пацієнт з ендостальною остеосаркомою вмер через 3 роки після оперативного втручання у зв'язку з рецидивом і прогресуванням поширення пухлини на таз і метастазуванням. В інших пацієнтів у віддаленому періоді компоненти ендопротеза "ОРТЕН" стабільні, без ознак асептичної втрати кісткової тканини навколо ніжки або чашки, що свідчить про високу надійність запропонованих конструкцій для заміщення дефектів у проксимальному відділі СК в показаних випадках.

У відділенні травматології УкрДержНДІМСПІ за період 2002 - 2008 рр. прооперовано 23 хворих із приводу энхондроми фаланг пальців кисті у віці від 18 до 45 років. Для заповнення дефекту кістки використано біокомпозитний матеріал "Остеоматрикс". Важливим технічним моментом є збереження окістя та його відбудова після заповнення дефекту. Аналіз рентгенограм показав, що відразу після операції контурувалися гранули "Остеоматриксу" по всій протяжності дефекту, через 1 міс контури гранул згладжувались, через 3 - 6 міс - за щільністю рентгенівського зображення наближались до губчастої кісткової тканини. У всіх хворих одержано позитивні результати. Таким чином, "Остеоматрикс" є перспективним матеріалам для заміщення кісткових дефектів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.481.8-436.1

Рубрики:

Пухлини кісток кінцівок

Шифр НБУВ: РА306695 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі клінічних, рентгенологічних, електрофізіологічних і морфологічних досліджень визначено характер і ступінь активності пухлинного процесу у випадку ураження проксимального відділу великогомілкової кістки та розроблено ортопедичну тактику лікування хворих з даною патологією. Встановлено, що шляхом спеціальної передопераційної підготовки можна розширити показання щодо проведення органозберігальних операцій кінцівки. Доведено протизапальну та цитотоксичну дію внутрішньокісткового регіонарного введення цитостатиків у разі злоякісного характеру пухлинних уражень проксимального відділу великогомілкової кіски. Розроблено способи аутопластики кісткового дефекту та однополюсного ендопротезування уражень проксимального відділу великогомілкової кістки у разі наявності злоякісних і граничних пухлин. Відзначено, що запропоновані способи аутопластики дозволяють зберегти колінний суглоб і його функцію та поліпшити якість життя хворих.

На підставі клінічних, рентгенологічних, електрофізіологічних і морфологічних досліджень визначено характер і ступінь активності пухлинного процесу за умов ураження проксимального відділу великогомілкової кістки та розроблено ортопедичну тактику лікування таких хворих. Установлено, що шляхом спеціальної передопераційної підготовки можна розширити показання до органозберігаючих операцій кінцівки. Доведено протизапальну та цитотоксичну дію внутрішньокісткового регіонарного введення цитостатиків у випадку злоякісного характеру пухлинних уражень проксимального відділу великогомілкової кістки. Розроблено способи аутопластики кісткового дефекту й однополюсного ендопротезування за умов цих уражень, які дозволяють зберегти колінний суглоб і його функцію, поліпшити якість життя хворих.

Наведено наукове вирішення актуальної проблеми клінічної онкології - забезпечення оптимальних функціональних можливостей кінцівок у хворих на пухлини кісток після радикальних резекцій шляхом розробки та впровадження реконструктивних хірургічних методик з урахуванням локалізації та гістологічних варіантів новоутворень. Для виконання ендопротезування великих суглобів запропоновано імплантати власної розробки. Модифіковано та застосовано в онкологічній практиці методи, що використовуються в класичній ортопедії та реконструктивній хірургії (дистракційний метод, аутопластика васкуляризованою малогомілковою кісткою). Подано порівняльну характеристику функціональних результатів, вивчено ускладнення, рецидивування пухлин, виживаність хворих за застосування різних реконструктивних методик після радикальних резекцій у хворих на пухлини кісток кінцівок.

Досліджено динаміку репаративної регенерації кістки у разі заповнення кісткових порожнин біологічним остеопатитом, легованим мікроелементами міддю та селеном. Незважаючи на різні механізми впливу на перебіг процесів репаративної регенерації, використання імплантатів, легованих міддю або селеном, дає позитивний результат в обох випадках. Оптимальною (та найбільш впливовою) є концентрація міді в імплантаті 0,50 %, сенлену - 0,30 %. Розроблено комплекс лікування хворих з пухлиноподібними захворюваннями та доброякісними пухлинами кісток кінцівок із використанням для заповнення виниклих порожнин кісток остеоапатиту, легованого мікроелементами міддю та селеном у вказаній концентрації, що забезпечило одержання добрих функціональних результатів у 81,8 % - 87,5 % пацієнтів.

У 25 хворих з пухлинами кісток застосовано дистракційний метод Ілізарова для заміщення дефекту кістки. Показано, що дистракційний метод реконструкції дефектів кісток протипоказаний хворим з пухлинами високого ступеня злоякісності, оскільки збільшує кількість локальних рецидивів, і може застосовуватися для реконструкції кісткових дефектів у хворих з пухлинами низького ступеня злоякісності. Метод дистракційної реконструкції дефектів кісток може використовуватися як альтернатива ампутаціям, а також після невдалих (ускладнених) ендопротезувань суглобів у разі пухлин низького ступеня злоякісності.

Проведено аналіз результатів лікування 41 пацієнта з первинними та вторинними пухлинними ураженнями кісток верхньої кінцівки. З 41 первинної операції в 31 випадку виконано індивідуальне модульне ендопротезування. Наведено функціональні результати хірургічного лікування і структуру ранніх та пізніх онкологічних і хірургічних ускладнень. За результатами індивідуального модульного ендопротезування, слід віддавати перевагу наведеному методу в комплексному лікуванні онкоортопедичних пацієнтів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.481.8-59

Рубрики:

Пухлини кісток кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано результати хірургічного лікування пацієнтів зі злоякісними пухлинами довгих кісток нижніх кінцівок за допомогою методу модульного ендопротезування. Показано переваги даної методики заміщення пострезекційних кістково-суглобових дефектів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.481.8-59

Рубрики:

Пухлини кісток кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ