Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.67-56

Рубрики:

Пухлини ока (онкоофтальмологія)

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведенный анализ эффективности сочетанного применения интерферона (ИФН) и фотокоагуляции опухоли у 18 больных с увеальной меланомой продемонстрировал, что степень регрессии возросла в 6,2 раза и более, а эффективность лечения на 32,8 %. Предполагается, что ИФН-терапия повышает чувствительность увеальной меланомы к световой энергии, хотя не исключает и другие механизмы действия цитокина.

Вивчено 48 фіксованих формаліном і залитих в парафін лімфопроліферативних новоутворень орбіти та придатків ока. Проведено морфологічні, імуногістохімічні та цитогенетичні дослідження. Серед усіх лімфопроліферативних новоутворень реактивна лімфоїдна гіперплазія склала 29,2 %, а лімфоми - 70,8 %. За цього встановлено, що СД5+ЛМЗ характеризуються більш високою мітотичною активністю, ніж СД5-Л3М. Цей показник може використовуватися для диференціальної діагностики в системі морфоімунологічних досліджень.

Изучено 48 зафиксированных формалином и залитых в парафин лимфопролиферативных новообразований орбиты и придатков глаза. Приведены морфологические, иммуногистохимические и цитогенетические исследования. Среди всех лимфопролиферативных новообразований реактивная лимфоидная гиперплазия составила 29,2 %, а лимфомы - 70,8 %. При этом установлено, что СД5+ЛМЗ характеризуются более высокой митотической активностью, чем СД5-ЛЗМ. Этот показатель может использоваться для дифференциальной диагностики в системе морфоиммунологических исследований.

Ключ. слова: увеальная меланома, клеточный тип, клинико-морфологические, иммунологические показатели, дискриминантный анализ
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.67-3

Рубрики:

Пухлини ока (онкоофтальмологія)

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.67-43

Рубрики:

Пухлини ока (онкоофтальмологія)

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.67-52

Рубрики:

Пухлини ока (онкоофтальмологія)

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

При исследовании с помощью метода логистической регрессии историй болезни 520-ти больных увеальной меланомой определены основные факторы риска (ФР) неэффективности органосохраняющего комбинированного лечения, такие, как начальный размер опухоли, ее локализация и наличие глаукомы. Получена математическая зависимость, позволяющая прогнозировать вероятность сохранения органа зрения при сочетании разных ФР.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.682.4-436.7 + Р569.671-436.7

Рубрики:

Пухлини носа і придаткових пазух

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.67-56

Рубрики:

Пухлини ока (онкоофтальмологія)

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати клінічних досліджень і лікування 327 хворих на увеальну меланому. Вивчено роль протипухлинної резистентності організму і визначено прогностичні тести у реалізації органозберігаючої терапії хворих на увеальну меланому. Розроблено імунологічний спосіб визначення проростання внутрішньоочної пухлини у шари склери та спосіб сумісного застосування alpha-2b-інтерферону з ксеноновою фотокоагуляцією пухлини, а також їх поєднання з бета-аплікаційною терапією. Показано, що лаферон (alpha-2b-інтерферон) прискорює регресію пухлини, розширює терапевтичні можливості даних методів, а також підвищує функціональну активність макрофагів, природних кілерів і рівень інгібіторів клітинної проліферації у сироватці крові. Встановлено, що лаферон чинить імунокоригувальну дію на клітинний і гуморальний імунітет. Розроблено лазерну офтальмологічну установку, що працює в режимі коагуляції та розтину тканин.

  Скачати повний текст

Вивчено зміну прогностичного значення клінічних, морфологічних ознак увеальних меланом, підданих фотокоагуляції та комбінованому лікуванню за допомогою методів багатофакторного аналізу. Розроблено спосіб точного виміру розміру меланом переднього відділу ока в динаміці органозберігаючого лікування з використанням ультразвукової біометрії. Виявлено фактори, що визначають швидкість зміни розміру новоутворень за умов фотокоагуляції та комбінованого лікування та їх прогностичне значення. Вивчено особливості структурних змін пухлинної тканини, а також досліджено ймовірність розвитку ускладнень комбінованої терапії меланом увеального тракту та їх клінічні особливості, а також способи профілактики.

Встановлено, що найбільш інформативними методами диференціальної діагностики новоутворень орбіти є комп'ютерна та магнітно-резонансна томографії, за допомогою яких визначають локалізацію, вид і характер патологічного вогнища. Вперше розроблено спосіб екстракраніальної латеральної орбітотомії, що дозволяє проводити повне видалення пухлини з мінімальним травмуванням орбітальних структур за рахунок "більш короткого" анатомічно обгрунтованого доступу до пухлин ретробульбарного простору. Доведено доцільність і визначено показання та протипоказання щодо його застосування. Запропоновано новий метод розрахунку відносної організації післяопераційних ускладнень, який розглянуто як один з можливих кількісних засобів порівняння ефективності різних методів орбітальної хірургії.

Дисертацію присвячено вивченню ефективності включення рекомбінантного alpha 2b-інтерферону - лаферону (ІФН) до традиційної схеми лікування хворих на увеальну меланому. Дослідження функціональної активності макрофагів і природних кілерних клітин, а також стану Т-клітинного та гуморального імунітету у 88 хворих на увеальну меланому виявило значні порушення функціонування систем неспецифічного та специфічного імунітету. Включення ІФН до традиційної схеми лікування цих хворих дозволило відновити функціональну активність ефекторних клітин неспецифічного протипухлинного імунітету, а також нормалізувати стан Т-клітинної та гуморальної ланок імунітету. Імунокорекція з використанням ІФН у процесі комплексної терапії супроводжувалась достовірним зниженням відсотку хворих з прогресивним ростом пухлини та достовірним збільшенням швидкості резорбції пухлини, а також запобігала появі ускладнень у вигляді глаукоми та увеїту. Одержані результати свідчать про необхідність включення ІФН до комплексної схеми лікування хворих на увеальну меланому.

Злоякісні епітеліальні новоутворення шкіри повік є локально агресивними пухлинами, вони рідко метастазують і число їх постійно росте. Стратегія лікування формулюється на індивідуальній основі, зважаючи на розмір пухлини, анатомічну локалізацію та структуру зростання. Потрібно враховувати імунний статус і тривалість життя пацієнта. Показник частоти рецидивів злоякісних епітеліальних пухлин шкіри повік у разі кріохірургії склав 4,6 %, що значно менше, ніж за традиційної хірургії (від 7 до 30 %).

Злокачественные эпителиальные новообразования кожи век - это локально агрессивные опухоли, редко метастазируют и число их постоянно растёт. Стратегия лечения определяется индивидуально, учитывая размер опухоли, анатомическую локализацию и структуру роста. Необходимо учитывать иммунный статус и продолжительность жизни пациента. Показатель частоты рецидивов злокачественных эпителиальных опухолей кожи век при криохирургии составил 4,6 %, что значительно ниже, чем при традиционной хирургии (от 7 до 30 %).

Уточнено комплекс значущих клінічних ознак у разі доброякісних меланоцитарних новоутворень кон'юнктиви (відсутність васкуляризації та живильних судин, пігментації та інфільтрації, наявність кіст), який має діагностичну інформативність 63 %, та у разі злоякісних новоутворень (наявність живильних судин, інфільтрації, локалізація на кон'юнктиві та рогівці склери) становить 82 %. Уточнено комплекс значущих клінічних ознак у разі доброякісних епітеліальних новоутворень кон'юнктиви (чарунковата поверхня, відсутність інфільтрації та живильних судин, локалізація на сльозному м'ясці), який має діагностичну інформативність 61 %, у разі злоякісних новоутворень (наявність виразок і горбиста поверхня новоутворення, наявність живильних судин, інфільтрації, васкуляризації, локалізація на кон'юнктиві склери, рогівці та у склепіннях) становить 75 %. Вперше виявлено комплекс значущих цитологічних ознак з використанням удосконаленого способу імпресійної цитології, якими є у разі доброякісних новоутворень кон'юнктиви - розподілення клітин комплексами, у разі злоякісних - наявність лімфоцитарної інфільтрації, ядерного та клітинного поліморфізму, дифузне розподілення клітин. З'ясовано, що інформативність комплексу у разі меланоцитарних новоутворень становить 89 %, у разі епітеліальних - 87 %.

Проведено аналіз комп'ютерно-томографічної симптоматики у 85-ти хворих на пухлини сльозової залози епітеліального генезу (ПСЗЕГ). Виявлено, що у 81,2 % випадків ПСЗЕГ виявляються на комп'ютерній томограмі у вигляді м'якотканинного компонента негомогенної структури. Встановлено, що за злоякісних ПСЗЕГ достовірно частіше уражаються окорухові м'язи та здоровий нерв, та виявляється розповсюдження пухлини в порожнину черепа, скроневу область, придаткові пазухи носу. Визначено, що зовнішня та верхня стінки орбіти у разі ПСЗЕГ уражаються частіше та практично однаково часто за різних гістологічних типів пухлин, але за плеоморфних аденомах це враження спостерігається у вигляді витончення верхньозовнішньої стінки орбіти, а за злоякісних пухлин - у вигляді узурації, витончення та деструкції. За даними денситометричної щільності (ДЩ) пухлини розроблено тест попередньої оцінки злоякісності пухлинного процесу у сльозовій залозі - за значення ДЩ нижче 40 одиниць Хаунсфільда з вірогідністю 88,2 % можливо діагностувати злоякісний характер пухлини.

Проведен анализ компьютерно-томографической симптоматики у 85-ти больных с опухолями слёзной железы эпителиального генеза (ОСЖЭГ). Выявлено, что в 81,2 % случаев ОСЖЭГ определяются на компьютерной томографии в ввиде мягкотканного компонента негомогенной структуры. Установлено, что при злокачественных ОСЖЭГ достоверно чаще поражаются глазодвигательные мышцы и зрительный нерв, наблюдается распространение опухоли в полость черепа, височную область, придаточные пазухи носа. Установлено, что наружная и верхняя стенки орбиты поражаются чаще и практически одинаково часто при разных гистологических типах опухолей, но при плеоморфных аденомах это поражение наблюдается в виде истончения верхненаружной стенки орбиты, а при злокачественных опухолях - в виде узурации, истончения и деструкции. По данным денситометрической плотности (ДП) опухолей разработан тест предварительной оценки характера опухолевого процесса в слёзной железе - при значении ДП ниже 40 единиц Хаунсфильда с вероятностью 88,2 % можно диагностировать злокачественный характер опухоли.

Розроблено новий хірургічний спосіб формування опорно-рухової кукси у разі енуклеації з приводу увеальної меланоми. Наведено нову модель очного протеза для постійної фіксації та методику його імплантації. Вивчено характер змін в імунному стані хворих увеальною меланомою та за субатрофії очного яблука у разі формування опорно-рухової кукси з імплантацією алохряща. На підставі одержаних надано оцінку ефективності запропонованих способів формування опорно-рухової кукси у разі енуклеації й евісцерації та застосування нової фіксаційної моделі очного протеза.

Рассмотрены вопросы развития в эмбриогенезе век и слезоотводящей системы, их строение, опухоли эпидермиса, сальных желез, фиброзной, жировой, нервной тканей. Освещены темы происхождения пегментных новообразований увеального тракта глаза, эмбрионального развития и особенностей строения зрительного нерва.

Изложены сведения об особенностях клинического проявления, макро- и микроскопического строения новообразований глаза, его придатков и глазницы. Уделено внимание изложению об иммуноморфологическом профиле новообразований различной локализации и гистогенеза, их ультраструктурной организации и цитогенетических особенностях. Рассмотрены сведения об особенностях лечебного патоморфоза увеальных меланом при применении органосохраняющих методов лечения.