Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.682.6-436.1

Рубрики:

Пухлини гортані та трахеї

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы: Уточнить возможности аксиальной компьютерной томографии (АКТ) при оценке распространенности злокачественных опухолей глотки. Выводы: Компьютерная томография является необходимым диагностическим методом при опухолях глотки. Диагностическая эффективность метода КТ позволяет не только объективно оценивать опухоль, но и выявлять деструкцию даже минимальную, прилежащей костной ткани.

Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.682.6-56

Рубрики:

Пухлини гортані та трахеї

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Получены моноклональные антитела 1F3-2D4 (класса IgG) к мембранным антигенам клеток HEp-2 (карцинома гортани, HeLa-подобная). С помощью моноклональных антител методом иммуноблоттинга в лизатах нормальных и опухолевых тканей различной локализации обнаружено семейство белков с мол. массой 30, 34, 36, 37 - 38, 70, 180 и 240 кД. В 74 % (в 70 из 94) карцином различной локализации отмечена выраженная экспрессия p38, в 39 % - умеренная или интенсивная. По предварительным данным, выраженная экспрессия белка p38 в лизатах тканей у больных раком желудка, молочной железы, тела и шейки матки, почки и кишечника, сочетающаяся с экспрессией других белков (p33, p36, p70, p180, p240 кД), может иметь прогностическое значение, указывая на возможность раннего метастазирования. Моноклональные антитела, возможно, выявляют общий иммуно-доминантный карбогидрат-ассоциированный эпитоп.

Цель работы: Уточнить принципы диагностического подхода с целью объективной оценки распространенности злокачественных опухолей гортани. Выводы: Для объективной оценки распространенности новообразований гортани необходимо включать в план обследования, помимо обычной рентгеновской томографии, термографию и АКТ.

Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

Клетки рака гортани человека сублинии НЕр-2Е7 с повышенной резистентностью к индукции апоптоза под действием 17beta-эстрадиола, диэтилстильбэстрола и тамоксифена, характеризуются более выраженным трансформированным фенотипом. Это проявляется в увеличении количества колоний при росте в полужидком агаре и сокращении времени генерации культуры в сравнении с родительской линией HEp-2. В то же время клетки НЕр-2Е7 оказались более чувствительными к цисплатину (500 нг/мл), чем исходные клетки HEp-2. Чувствительность клеток этой сублинии к действию лектина омелы (50 нг/мл) была примерно той же, как и у клеток родительской линии HEp-2. Таким образом, клетки НЕр-2Е7 с повышенной резистентностью к индукции апоптоза под действием половых стероидных гормонов и их антагониста тамоксифена, вероятно, не обладают множественной лекарственной резистентностью, поскольку эти клетки чувствительны к другим противоопухолевым препаратам.

Проаналізовано літературні та архівні показники виживання, які виявили, що основною причиною смерті хворих на рак гортані є локально-розповсюджений пухлинний процес з вираженою інтоксикацією, з дихальною та серцевою недостатністю. Зазначено, що включення поліфункціональних лікарських засобів у супроводження основної терапії підвищує виживання та покращує якість життя хворих.

Проведен литературный и архивный анализ показателей выживания, который показал, что основной причиной смерти больных раком гортани был локально-распространенный опухолевый процесс с выраженной интоксикацией, дыхательной и сердечной недостаточностью. Отмечено, что включение полифункциональных лекарственных средств в сочетании с основной терапии повышает выживание и улучшает качество жизни больных.

У хворих на рак гортані вивчено динаміку показників трансформуючого фактора росту бета (TGF-бета 1) та метаболітів оксиду азоту (NO) за комбінованого лікування а також у разі його доповнення активаційною терапією з використанням антигомотоксичних препаратів. Порівняльний аналіз результатів показав, що у пацієнтів, які одержували лише комбіноване лікування, основною ланкою захисту є NO система. У хворих, яким разом з комбінованим лікуванням призначали активаційну терапію, ця функція доповнювалася підвищенням синтезу TGF - бета 1. Оцінка досліджуваних показників може використовуватися як імунологічний і прогностичний критерії розвитку хвороби.

У больных раком гортани изучена динамика показателей трансформирующего фактора роста бета (ТGF-бета 1) и метаболитов оксида азота (NO) при одном комбинированном лечении, а также при его дополнении активационной терапией с использованием антигомотоксических препаратов. Сравнительный анализ результатов показал, что у пациентов, которые получали только комбинированное лечение, основным звеном защиты является NO система. У больных, которым вместе с комбинированным лечением назначалась активационная терапия, эта функция дополнялась повышением синтеза ТGF - бета 1. Оценка исследуемых показателей может использоваться как иммунологический и прогностический критерий развития болезни.

Запропоновано авторську класифікацію гемангіоми глотки відповідно до її локалізації в одному з трьох анатомічних відділів глотки на підставі виділення окремих стадій розвитку новоутворення.

Предложена авторская классификация гемангиомы глотки в соответствии с ее локализацией в одном из трех анатомических отделов глотки на основании выделения отдельных стадий развития новообразования.

Наведено випадок кісти вестибулярної складки гортані зліва з абсцедуванням на фоні прихованого перебігу цукрового діабету ІІ типу. Подано алгоритм діагностики та лікування із застосуванням тереотомії. Особливість даного випадку полягає в тривалому та малосимптомному розвитку абсцесу гортані.

Описан случай кисты вестибулярной складки гортани слева с абсцессированием на фоне скрытого течения сахарного диабета ІІ типа. Приведен алгоритм диагностики и лечения с применением тереотомии. Особенность данного случая заключается в длительном и малосимптомном развитии абсцесса гортани.

Наведено існуючі принципи лікування хворих раком гортані: хірургічне лікування, променева терапія, лікарська терапія, комбіноване лікування. Зазначено, що традиційні методи мають суто регіонарний характер, спрямовані на знищення локального патологічного вогнища (але без урахування причин новоутворення) та факторів, підтримуючих його та сприяючих подальшому прогресуванню. Саме тому у разі наявного ніби-то високого відсотку безпосередніх позитивних результатів, не відбувається суттєвих змін у п'яти річному виживанні пацієнтів. Це диктує необхідність пошуку нових підходів до вирішення проблеми раку гортані, які б враховували біологічні механізми взаємовідносин пухлина - організм.

Описаны существующие принципы лечения больных раком гортани: хирургическое лечение, лучевая терапия, лекарственная терапия, комбинированное лечение. Отмечено, что традиционные методы имеют строго регионарный характер, направлены на уничтожение локального патологического очага (но без учета причин новообразования) и факторов, поддерживающих его и способствующих дальнейшему прогрессированию. Именно поэтому при кажущемся высоком проценте непосредственных положительных результатов не происходит существенных сдвигов в пяти летней выживаемости пациентов. Это диктует необходимость поиска новых подходов к решению проблемы рака гортани, учитывающих биологические механизмы взаимоотношений опухоль - организм.

Розглянуто рідкісний випадок рабдоміосаркоми перитонзилярної ділянки та м'якого піднебіння у пацієнта похилого віку, спочатку помилково діагностованого як паратонзилярний абсцес. Кінцевий діагноз встановлено лише після повторної біопсії.

Рассмотрен редкий случай рабдомиосаркомы перитонзиллярной области и мягкого неба у пациента пожилого возраста, ошибочно диагностированного вначале как паратонзиллярный абсцесс. Окончательный диагноз удалось установить лишь после повторной биопсии.

Наведено принципи виконання всіх форм відновлювальних операцій під час лікування хворих на рак гортані: ендоларингеальних операцій, хордектомії, резекції гортані, фронтальної резекції гортані, бокової резекції гортані, передньо-бокової (фронтально-латеральної) резекції гортані, геміларингектомії, горизонтальної резекції гортані. Особливу увагу приділено реконструктивним операціям, які займають проміжну позицію між резекціями та повним видаленням гортані: крико-епіглотопексії, крико-гіоїдопексії, трахео-епіглотопексії, трахео-гіоїдопексії.

Рассмотрены принципы проведения всех форм восстановительных операций при лечении больных раком гортани: эндоларингеальных операций, хордэктомии, резекции гортани, фронтальной резекции гортани, гемиларингэктомии, горизонтальной резекции гортани. Особенное внимание уделено реконструктивным операциям, которые занимают промежуточную позицию между резекциями и полным удалением гортани: крико-эпиглотопексии, крико-гиоидопексии, трахео-эпиглотопексии, трахео-гиоидопексии.

Проведено комплексну діагностику раку, рецидиву раку гортані та органів шиї перед операцією з метою визначення зони пухлинної інвазії та після хірургічного втручання для виявлення початкових ознак рецидивування. Встановлено, що мультиспіральна КТ, віртуальна КТ-ендоскопія та УЗ дослідження гортані й органів шиї дозволяють детально вивчити розповсюдження пухлини, віддеференціювати злоякісний процес від запального та спланувати об'єм хірургічного втручання.

Проведена комплексная диагностика рака, рецидива рака гортани и органов шеи проводилась перед операцией с целью определения зоны опухолевой инвазии и после хирургического вмешательства для определения начальных признаков рецидивирования. Установлено, что мультиспиральная КТ, виртуальная КТ-эндоскопия и УЗ исследования гортани и органов шеи позволяют детально изучить распространение опухоли, отдифференциировать злокачественный процес от воспалительного и спланировать объем хирургического вмешательства.

На основе анализа результатов исследования, показано, что профилактическое иссечение клетчатки шеи с резекцией перешейка и доли щитовидной железы на стороне поражения гортани и проведение терапии сопровождения (эрбисолом и антидиабетическими препаратами) во время и после хирургического вмешательства улучшило показатели антиоксидантной системы организма, а также детоксикационной и белково-синтетической функции гепатоцитов печени. Отмечено, что главное достижение использования принципа комбинированного хирургического вмешательства с терапией сопровождения - улучшение длительности безрецидивного периода у 66 % пациентов, которое составило свыше 38 мес. Показано, что комбинированная ларингэктомия при раке и рецидиве рака гортани оправдана и эффективна, а подход к выбору метода операции должен оставаться индивидуальным и комбинированным с включением терапии сопровождения.

Обстежено 20 хворих на рак гортані ІІІ, ІV стадій після ларингектомії з різними видами голосотвірних операцій, виконано електронейроміографію м'язів шийного відділу стравоходу. Виявлено залежність захисної функції голосовідновлювального шунта від біоелектричної активності м'язів стравоходу.

Обследованы 20 больных раком гортани ІІІ, ІV стадий после ларингэктомии с разными видами голосообразующих операций, произведена электронейромиография мышц шейного отдела пищевода. Определена зависимость защитной функции голосовосстановительного шунта от биоэлектрической активности мышц пищевода.