Проанализированы клинические случаи редких заболеваний нервной системы, имеющие наследственную природу: нейрофиброматоз Реклингхаузена, туберозный склероз, гипомеланоза Ито.

Проведено клинико-лабораторное обследование и лечение 40-ка больных нейродермитом. У всех больных до лечения выявлен синдром эндотоксикоза, нарушение показателей иммунной реактивности и активности ферментов. После комплексного лечения с включением неорганических и органических радиопротекторов отмечена положительная динамика показателей реактивности организма.

Рассмотрена проблема фармакотерапевтического лечения нейрофиброматоза Реклингхаузена. Особое внимание уделено этиологии и эпидемиологии заболевания, его диагностическим критериям. Обсуждены вероятные иммунологические механизмы патогенеза болезни. Приведены данные об альтернативных методах лечения данной болезни и их сравнительный анализ. Рассмотрены существующие схемы медикаментозного лечения, предложено изучение возможностей применения перспективных препаратов.

Встановлено особливості перикисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та їх взаємозв'язок з порушеннями гемодинаміки, мікроциркуляції та оксигенації шкіри у хворих на екзему та нейродерміт з переважним ураженням шкіри нижніх кінцівок. Розроблено методику та диференційовані показання щодо комплексної патогенетичної терапії хворих на екзему та нейродерміт з локалізацією патологічного процесу на шкірі нижніх кінцівок з використанням антиоксидантів та препаратів для корекції гемодинаміки. Враховуючи клінічні особливості дерматозів, вивчено терапевтичний вплив запропонованих коригувальних препаратів на стан ПОЛ та регіональної гемодинаміки, мікроциркуляції та оксигенації шкіри. Надано клініко-лабораторну оцінку комплексної диференційованої терапії хворих на екзему та нейродерміт з переважним ураженням шкіри нижніх кінцівок з подальшою їх реабілітацією та диспансеризацією.

Дисертацію присвячено удосконаленню методів лікування нейродерміту. Встановлено кореляцію між тяжкістю патологічного процесу, клінічною ефективністю лікування і ступенем порушень в системах ейкозаноїдів та вторинних посередників. Розроблено та впроваджено у практику новий метод комплексного лікування хворих на нейродерміт з використанням антиейкозаноїдів. Ефективність методів терапії оцінювалась по ступеню регресу клінічної картини дерматозу, динаміці показників вище зазначених систем. Досягнуто скорочення тривалості лікування, подовження тривалості ремісії, скорочення числа та ступеня виразності рецидивів у хворих на нейродерміт.

Удосконалено терапію хворих на хронічний нейродерміт, визначено шляхи профілактичних заходів. З використанням методів комплексного лікування хворих на нейродерміт проаналізовано можливі причини виникнення даної хвороби. За результатами експерименту з гвінейськими кролями та щурами доведено, що рослинний препарат "Катамас", який містить каротино-токоферолову олію, не виявляє властивостей облігатного подразника, не чинить алергічної, токсичної дії, має протимікробну, протизапальну, епітелізовану дії. Розроблено рослинний препарат "Біотритом" - екстракт з проростків і зеленої маси пшениці для залучення у комплексну терапію даних хворих разом з вітаміном С за допомогою методу електрофорезу з вогнищевим дозованим вакуумом і параверальним ультразвуковим впливом. Вивчено функціональний стан периферичних нервових закінчень у шкірному покриві до та після лікування, а також показники тургору та стійкості стінок капілярів, температури, температурної та больової чутливості та опору шкіри постійному електричному струму, завершеного та незавершенного фагоцитозу. Проаналізовано показники клітинного та гуморального імунітету, досліджено їх роль у виникненні та розвитку нейродерміту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.32-5

Рубрики:

Нейродерміти

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше з'ясовано роль неоптерину як раннього та стабільного маркеру активності запалення у разі загострень/рецидивів атопічного дерматиту. Встановлено корелятивну залежність між клінічними проявами активності захворювання та рівнями у сироватці крові неоптерину та цитокінів. Розроблено патогенетично обгрунтовану методику комплексної імуномодулюючої терапії з використанням імуномодулятору (інмунофлам) та полівітамінно-мінерального засобу (нувіт), що спрямована на відновлення балансу молекул міжклітинних відносин (неоптерину та цитокінів) у сироватці крові хворих на атопічний дерматит. Доведено можливість використання неоптерину у разі атопічних дерматитів як маркеру синхронізуючого ефекту комплексної імуномодулюючої терапії на рівні цитокінів різного походження та призначення (умовно "прозапальних", "протизапальних", "регуляторних").

Вперше вивчено роль асиметричного та симетричного диметиларгінінів у процесі синтезу оксиду азоту. Встановлено, що розвитку ендотеліальної дисфункції у хворих на нейродерміт сприяло зниження концентрації метаболітів оксиду азоту на фоні зростання вмісту метаболічних інгібіторів його синтезу - асиметричного та симетричного диметиларгінінів. Встановлено доцільність використання асиметричного та симетричного диметиларгінінів як додаткових критеріїв оцінювання важкості метаболічних порушень у хворих на нейродерміт. Вперше досліджено динаміку показників окисної модифікації білків і гомоцистеїну в процесі комплексного лікування нейродерміту та з'ясовано достовірну інформативність використання їх для оцінки рівня токсичних порушень у цієї групи хворих. Встановлено посилення процесів перекисного окиснення ліпідів у разі нейродерміту, що розвиваються на фоні недостатності компенсаторних механізмів антиоксидантної системи, доведено значущість процесів пероксидації у патогенезі нейродерміту. Показано доцільність визначення продуктів перекисного окиснення ліпідів як маркерів запального процесу у хворих на нейродерміт. Вперше патогенетично обгрунтовано та доведено терапевтичний ефект нового комплексного методу лікування хворих на нейродерміт, що полягає у застосуванні препаратів метаболічної дії (тівортін аспартат, фолієва кислота, декамевіт), мінеральної лікувальної хлоридної натрієвої води санаторію "Гірський" "Бронничанка" та лазеротерапії, що дозволяє нормалізувати параметри системи ПОЛ/АОС, коригувати ендотеліальну дисфункцію та токсичні порушення.

Наведено огляд сучасних відомостей з фізіології та патофізіології тучних клітин, різних станів, пов'язаних з виділенням медіаторів цими клітинами. Обговорено діагностичні та терапевтичні підходи до розладів тучних клітин з акцентом на мастоцидоз. Основну увагу приділено шкірному мастоцитозу у дітей і дорослих - патогенезу, клінічним проявам, діагностиці та лікуванню.

Приведен обзор современных сведений по физиологии и патофизиологии тучных клеток, различных состояний, связанных с выделением медиаторов этими клетками. Обсуждены диагностические и терапевтические подходы к расстройствам тучных клеток с акцентом на мастоцидоз. Основное внимание уделено кожному мастоцитозу у детей и взрослых - патогенезу, клиническим проявлениям, диагностике и лечению.