Наведено сучасний погляд на класифікацію кератозів. На підставі аналізу літератури подано визначення та місце в класифікації іхтіозу, кератодермії, фолікулярного кератозу.

Приведены данные клинико-лабораторного обследования и лечения 4-х больных с диагнозом: кератодермия Тоста - Унны. После комплексной терапии с включением антиоксидантов (аевит, липоевая кислота, метионин) и инфракрасного лазера отмечена положительная динамика процесса.

Зазначено, що актинічний кератоз, що є поширеним дерматозом з високим ризиком малігнізації, безсумнівно, необхідно лікувати. Існуючі на сьогоднішній день методи терапії можна умовно поділити на фізичні, хімічні, фармакоімунні та комбіновані. Вибір методу лікування повинен здійснюватися індивідуально і залежить, насамперед, від розповсюдженості захворювання, а також локалізації висипань, віку, анамнезу, наявності супутніх захворювань, загального стану пацієнта і його готовності послідовно виконувати призначення лікаря. Важливим аспектом є також система методів первинної та вторинної профілактики захворювання, використання фотопротекторів. Вона повинна здійснюватися в комплексі заходів, спрямованих на зниження дерматоонкологічної патології.

Актинічний кератоз (АК) - поширений дерматоз, що виникає внаслідок хронічної багатолітньої пошкоджувальної дії ультрафіолетових променів B-спектра (UVB) на шкіру. Основане на клінічних спостереженнях припущення, що АК є попередником спіноцелюлярної карциноми (SCC), підтверджується результатами цілої низки гістологічних, імуногістохімічних та молекулярно-біологічних досліджень. Під дією UVB-променів у шкірі відбуваються різні мутації, зокрема гена теломерази, гена супресії пухлини TP53. Внаслідок цього, а також інших патологічних процесів організм втрачає контроль над ростом і проліферацією кератоцитів, що призводить до малігнізації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р602.7-1

Рубрики:

Кератози

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено генетичні і молекулярні основи двох ектодермальних захворювань - синдрому іхтіозу та передчасного народження й ізольованої дисплазії нігтів. Визначено три нові мутації гена FATP4, асоційовані з синдромом іхтіозу та передчасного народження: p.G35X, p.V477D та p.R504H. Виявлено дві вже відомі мутації цього гена: p.C168X, p.Q300R. Обстежені пацієнти є компаунд-гетерозиготами або гомозиготами за нонсенс-мутацією p.C168X. На підставі відсутності кореляцій між природою даних мутацій і патологічним фенотипом з'ясовано, що міссенс-мутації мають вплив на функціонування FATP4, подібний до ефектів нонсенс-мутацій. Встановлено, що ізольована дисплазія нігтів викликається мутаціями гена FZD6: нонсенс мутацією p.E584X і міссенс-мутацію p.R511C, причому перша поєднана з тяжкими ураженнями нігтів, а друга викликає більш легку форму дисплазії нігтів. У пацієнтів спостерігаються розлади регуляції кількох FZD6-залежних метаболічних шляхів, які необхідні для правильного формування, розвитку та регенерації нігтів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р602.7

Рубрики:

Кератози

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати цитогенетичного аналізу 25 хворих та їх родичів на моногенні дерматози. У пацієнтів на вульгарний та Х-зчеплений іхтіоз виявлено гетерохроматинові поліморфізми 14ps+, 15ps+, маркер невідомого походження, делецію частки великого плеча Y-хромосоми та високий рівень хромосомної нестабільності (1 - 17 %). Проаналізовано причини загальної геномної нестабільності пацієнтів з моногенними хворобами, які також можна зарахувати до моногенних захворювань із хромосомною нестабільністю.

Наиболее характерным (доминантным) признаком "синдрома раздраженного кишечника" является рецидивирующая боль в животе с обязательными нарушениями частоты и формы испражнений. Дополнительными абдоминальными симптомами являются внекишечные (астения, эмоциональная лабильность). Среди механизмов развития "синдрома раздраженного кишечника" важное значение придается расстройствам центральной нервной системы.

Рассмотрена роль нарушения клеточного цикла кератиноцитов в патогенезе ихтиоза. Обсуждено значение нарушений процессов кератинизации при развитии ихтиоза. Рассмотрены патогенетические механизмы влияния ретиноидов на результаты терапии ихтиоза.

У хворих на різні форми кератодермії вивчено показники ендогенної інтоксикації. До комплексної терапії включено імуномодулятор глутоксим, який надав виражений терапевтичний ефект за рахунок його детоксикаційної дії.

Показаны эффективность и безопасность использования Хил крема (Heel Cream) производства компании "Nabros Pharma" в комплексном лечении при дерматокосметологических состояниях, сопровождающихся сухостью кожи и гиперкератозом, для устранения избыточного ороговения и шелушения эпидермиса.

Мета роботи - виявити клінічні, патогістологічні та дерматоскопічні особливості форм іхтіозу. Проведено комплексне обстеження 16 хворих на іхтіоз, яким, окрім стандартних, виконано патогістологічне та дерматоскопічне дослідження. В результаті комплексного обстеження виявлено дві форми іхтіозу - легку і тяжку, що мають чіткі клінічні, патогістологічні та дерматоскопічні особливості. Встановлено, що, крім гістологічних та клінічних особливостей, ці форми мають специфічні дерматоскопічні ознаки. Висновки: застосування дерматоскопії в комплексній діагностиці надає змогу виділити клінічні форми іхтіозу, що сприяє проведенню в перспективі адекватної терапії.

Цель работы - оценить эпидемиологию ихтиоза в популяции Винницкой области. Представлены результаты оценки эпидемиологии ихтиоза в популяции Винницкой области за период 2010 - 2011 гг. В исследование включались случаи, прошедшие верификацию в областном кожно-венерологическом диспансере. Полученные данные сопоставлены с результатами других исследований. Выявлено преобладание среди больных ихтиозом жителей города Винницы, особенно среди мужчин. Выводы: ихтиоз является распространенным генодерматозом в Винницкой области (1 : 3819). По официальным данным, среди больных преобладают мужчины. По результатам исследования можно предположить, что диагностирование ихтиоза в регионе недостаточно.

Сделана попытка проследить в пределах одной семьи заболеваемость врожденной ихтиозиформной эритродермией Брока, проявляющейся с поражением сердечно-сосудистой, центральной нервной систем, а также опорно-двигательного аппарата.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р602.71-5

Рубрики:

Іхтіоз

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р602.71

Рубрики:

Іхтіоз

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідження особливостей клінічного перебігу іхтіозу щодо дерматологічних виявів та лікування. Проведено когортне дослідження й аналіз клініко-лабораторних особливостей перебігу іхтіозу в 70-ти хворих на іхтіоз щодо віку, статі, умов мешкання та праці, наявності шкідливих звичок, спадковості, кількості звернень на рік, дати встановлення діагнозу, наявності супутніх захворювань. Найпоширенішими виявами іхтіозу були сухість та стягнення шкіри - у 100 та 96 % пацієнтів відповідно, 80 % обстежених непокоїв свербіж шкіри, найменше представленим симптомом виявився біль - 10 % випадків. У більшості хворих поєднувалися 3 скарги: сухість і відчуття стягнення шкіри та свербіж - у 55-ти пацієнтів групи спостереження (78 %). Висновки: показник загальної частоти госпіталізації пацієнтів з іхтіозом був невисоким - менше 1-го разу на рік. Стан 8-ми з 70-ти хворих потребував госпіталізації до стаціонару 2 - 3 рази на рік і більше. Основними елементами ураження епідермісу, які комбінуються у більшості пацієнтів, є фолікулярний гіперкератоз, ліхеніфікація, лущення та червоний дерматографізм (у 57-ми пацієнтів). У 16-ти випадках поєднувалися 4 - 6 елементів. У більшості пацієнтів зафіксовано комбінацію уражень шкіри верхніх або нижніх кінцівок та тулуба (68 %) з 8-ми осіб, що вже входили до групи тяжкого перебігу з 4-ма і більше локалізаціями ураження.

Наведено результати спостереження 12-ти хворих з варіантами еритеми кільцеподібної відцентрової (хвороба Дар'є). Розглянуто диференційну діагностику цього дерматозу з основними шкірними та венеричними хворобами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р602.71-3

Рубрики:

Іхтіоз

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ