Індекс рубрикатора НБУВ: Р636.770.60-99

Рубрики:

Хірургічне лікування екстрапірамідних гіперкінезів і паркінсонізма

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Моделирование паркинсоноподобного синдрома достигается двусторонней деструкцией черной субстанции, что проявляется в двигательных нарушениях и резком падении уровня дофамина в хвостатом ядре и фронтальной коре экспериментальных животных. Стереотаксическое введение клеток стромы костного мозга, индуцированных по нейрональному пути, способствует восстановлению движений у экспериментальных животных. Уровень дофамина в течение срока наблюдений (50 суток) у животных-реципиентов не изменялся.

  Скачати повний текст

Вперше на експериментальній моделі паркінсоноподібного синдрому (ПС) і кріогенної травми мозку (КТМ) обгрунтовано доцільність введення клітин строми кісткового мозку (КСКМ), індукованих за нейрональним шляхом, з метою корекції рухових розладів. Вивчено ефективність застосування КСКМ, індукованих за нейрональним шляхом, у хворих на паркінсонізм. Розроблено принципи диференційованого лікування хворих з різними формами паркінсонізму. Виявлено, що у разі тремтливо-ригідної та ригідно-тремтливої форм паркінсонізму найбільш ефективними є кріоталамотомія та комбіноване лікування, зокрема, поєднання стереотаксичної кріоталамотомії з введенням у субталамічну ділянку КСКМ, індукованих за нейрональним шляхом. Встановлено, що у хворих з акінетико-ригідною формою паркінсонізму найбільш ефективним є введення ізольованих КСКМ, індукованих за нейрональним шляхом, в субталамічну ділянку. Вперше виявлено залежність між термінами відновлення рухових розладів, нормалізацією рівня вмісту дофаміну в структурах головного мозку та морфологічними змінами пересаджених клітинних трансплантатів ембріональних нервових клітин (ЕНК) у разі ПС. Встановлено залежність способів розподілу КСКМ, індукованих за нейрональним шляхом, від терміну та методу їх введення у разі ПС і КТМ. На моделях ПС і КТМ доведено, що застосування КСКМ, індукованих за нейрональним шляхом, є більш ефективним, ніж введення ЕНК за рахунок відсутності формування грубого кліального рубця у зоні введення стромальних клітин.

Удосконалено мікронейрохірургічну експериментальну модель паркінсоноподібного синдрому (ППС) шляхом стереотаксичного введення нейротоксину 6-гідроксидофаміна (6-OHDA) у чорній субстанції (SN). Визначено особливості міграції мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку (МСККМ) на моделі ППС в експерименті залежно від дози, термінів і способів їх введення. Проаналізовано вплив МСККМ і мезенхімальних стовбурових клітини жирової тканини (МСКЖТ) на моторні розлади під час модельовання ППС залежно від дози, термінів і способів їх введення. Вивчено структурні зміни тканин головного мозку щурів у разі модельованого ППС та за умов використання МСККМ і МСКЖТ залежно від дози, термінів і способів їх введення. Досліджено зміни біохімічних показників (рівня дофаміна у крові та головного мозку) у щурів за модельованого ППС та за умов використання МСККМ і МСКЖТ залежно від термінів їх введення.