Мета дослідження - встановити рівень інтернет-залежності у студентів вищих навчальних закладів. Матеріали та методи. При виконанні дослідження з використанням соціологічного методу опитано 450 студентів з застосуванням тесту Янг та оцінкою результатів за шкалою Лайкерта. Результати та висновки. В ході соціологічного дослідження встановлено, що високий ступінь Інтернет-залежності має 11,4 % опитаних студентів чоловічої статі та 11,7 % опитаних студентів жіночої статі. Помірний ступінь Інтернет-залежності має 20,9 % опитаних студентів як чоловічої так і жіночої статі. При цьому показник високого ступеню Інтернет-залежності коливається від 8,7 % у студентів другого курсу навчання до 13,5 % у студентів четвертого курсу навчання з граничною різницею показника в 4,8 %. Показник помірного ступеню Інтернет-залежності коливається від 17,4 % у студентів другого курсу навчання до 26,8 % у студентів третього курсу навчання з граничною різницею показника в 9,4 %. У студентів з високим ступенем Інтернет-залежності встановлені наступні найвищі рівні інтернет-активності: ігри он-лайн (39,5 %), спілкування в чатах (39,4 %), пошук навчальної інформації (31,6 %) в той час як у студентів із легким ступенем Інтернет-залежності встановлені наступні найвищі рівні Інтернет-активності: пошук навчальної інформації (54,7 %), спілкування в чатах (41,8 %), он-лайнові покупки (32,9 %).

Мета дослідження - вивчення і оцінка зміни рівня щоденної залученості до інтернету студентської молоді в періоди очного і дистанційного навчання, пов'язаними з карантинними обмеженнями пандемії COVID-19. Матеріали та методи. В ході виконання дослідження було використано загальнонаукові та спеціальні методи: медико-статистичний та метод порівняльного аналізу. Основу дослідження склав соціологічний метод, що передбачав анонімне опитування з використанням оригінальної анкети, сформованої у форматі Google-форми, студентів денної форми навчання 5 факультетів Ужгородського національного університету та статистична обробка результатів. Результати. У ході виконаного дослідження було виявлено, що під час очного навчання більшість опитаних здобувачів освіти проводили в мережі Інтернет менше 3 годин на добу (58,7 % опитаних студентів). Група опитаних, які під час очного навчання перебували в мережі більше 7 годин склала лише 7,8 % респондентів. Під час дистанційного навчання розподіл респондентів за групами суттєво відрізняється. Так, група 1 склала лише 10,3 % опитаних, що є відображенням переходу значної частки (38,2 %) усіх опитаних в групи 2 та 3. При цьому 42,8 % опитаних студентів під час дистанційного навчання проводять в мережі Інтернет 7 і більше годин на добу. Висновки. В умовах, що склалися, є ризики розвитку Інтернет-залежності у даної категорії студентів, особливо зважаючи на тривалі періоди дистанційного навчання в умовах карантинних обмежень. Такі суттєві зміни розподілу часу на різні форми активності протягом доби можуть призводити до формування шкідливих поведінкових моделей, які можуть стати стійкими і після виходу студентської молоді з дистанційного навчання на очне.

Проаналізовано проблематику та досліджено соціальні і психологічні фактори, які впливають на формування Інтернет-залежної поведінки особистості в умовах підвищення значення ролі кіберпростору в умовах сьогодення. Досліджено проблеми міжособистісної комунікації в цифровому просторі, що призводить до віртуалізації життєвого простору сучасної людини, викликаючи певну специфічну небезпеку, особливі потреби і залежності. Проаналізовано результати наукових досліджень в цій області, а саме ті, що присвячено темі впливу інформаційних технологій на людину, спираючись на специфіку цифровізації освітнього простору, з точки зору сучасного розвитку інформаційного середовища світу. Авторами досліджено основні різновиди діяльності в інтернет: пізнавальна, ігрова та комунікативна, які безпосередньо відповідають за конкретні зміни особистості.