В ротовой жидкости моряков разной профессиональной принадлежности (комсостав, машина, палуба), имеющих в анамнезе генерализованный пародонтит или генерализованный пародонтит с сопутствующей гиперестезией дентина, обнаружены признаки компенсированного метаболического ацидоза. Обосновано включение в схемы реабилитации плавсостава средств общего и местного действия (зубные пасты), обладающих антиацидотическим механизмом воздействия.

На підставі одержаних даних розроблено метод профілактики захворювань пародонта у працівників аміачного виробництва, що включає разом з традиційними лікувально-профілактичними заходами застосування фітоадаптогенів з вираженими антиоксидантними, протизапальними, антимікробними і імуномодулюючими властивостями. Обгрунтовано введення дієтичної добавки на основі лецитину соняшникового і цитрату кальцію - "Лецитин-2" та зубного еліксиру на основі біологічно активних речовин з коріння цикорію - "Цикорій", що дозволило поліпшити стан тканин пародонта, підвищити рівень гігієни порожнини рота, нормалізувати метаболічні порушення в тканинах пародонта, активізувати імунітет ротової рідини, підвищити загальну реактивність організму. Встановлено високу терапевтичну ефективність проведених лікувально-профілактичних заходів у працівників аміачного виробництва із захворюваннями пародонта, що підтверджено позитивною динамікою клініко-лабораторних показників.

Показана роль неблагоприятных факторов горнорудного производства на состояние показателей неспецифической резистентности полости рта, таких как активность лизоцима, каталазы и уреазы, также концентрации малонового диальдегида в ротовой жидкости. Установлено, что условия горнорудного производства, связанные с вибрацией, пылью и в большей степени с сочетанием этих факторов, способствуют интенсификации перекисного окисления липидов на фоне истощения антиоксидантной системы. При этом также отмечено снижение антимикробной защиты полости рта и чрезмерный рост условно-патогенной и патогенной микрофлоры. Наиболее существенные изменения зарегистрированы при сочетанном воздействии пыли и вибрации у горнорабочих старшего возраста, имеющих продолжительный стаж работы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.426.6 + Р124.504-43 + Р661.207

Рубрики:

Професійні захворювання порожнини рота, зубів і щелеп

Гігієна праці в гірничій промисловості (загальні роботи)

Професійні хвороби зубів і порожнини рота

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для оценки распространенности и интенсивности заболеваний тканей полости рта у лиц, не связанных с горнорудный производством, и горнорабочих, имеющих общесоматическую патологию, путем математического моделирования составлены линии трендов параметров индексов CPITN, РМА и КПУ и установлена математическая связь средних значений и десперсионных отношений в каждой из четырех групп исследуемых. Установлено, что вредные условия горнорудного производства значительно ухудшают параклинические индексы в возрастном аспекте.

В условиях эксперимента на животных, где были смоделированы наиболее неблагоприятные факторы горнорудного производства, такие как: вибрация, горнорудная пыль и их сочетанное воздействие, получены результаты, которые показывают снижение антимикробной защиты, усиление роста и размножение условно-патогенной микрофлоры, увеличение уровня кальция и магния и снижение неорганических фосфатов в полости рта. Предложенный и апробированный профилактический комплекс способствовал нормализации всех изученных показателей в ротовой полости.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.207 + Р124.504-43

Рубрики:

Професійні хвороби зубів і порожнини рота

Гігієна праці в гірничій промисловості (загальні роботи)

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані поширеності, інтенсивності та динаміки розвитку захворювань пародонта в працівників підприємств хімії органічного синтезу залежно від віку та виробничого стажу. Проведено порівняльний аналіз динаміки розвитку захворювань пародонта в працівників, безпосередньо пов'язаних із професійними шкідливостями (основна) та контрольною групою.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.207-5 + Р124.504

Рубрики:

Професійні хвороби зубів і порожнини рота

Гігієна праці в гірничій промисловості (загальні роботи)

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты обзора литературы, которые отражают современные представления о воздействии вредных факторов железорудного производства на ткани пародонта рабочих. Запыленность воздуха рабочей зоны, наличие химических агентов в нем, вибрация, шум оказывают значительное патогенное влияние на ткани полости рта. Обобщены и освещены механизмы развития патологического прогресса в тканях пародонта, обусловленные действием промышленно-производственных факторов.

Вперше вивчено поширеність, інтенсивність та структуру захворювань тканин пародонта у працівників виробництва побутової хімії. Вперше проведено моделювання генералізованого пародонтиту та поєднаного впливу синтетичних миючих засобів у експериментальних тварин. Доведено високу профілактичну ефективність використання розчину глюконату кальцію (у концентрації 1 : 5) за умов негативної дії аніонних детергентів. Набуло подальшого розвитку вивчення впливу фізико-хімічних властивостей ротової рідини, стану гігієни порожнини рота, мікробіоценозу пародонтальних кишень і порушень системного та локального імунітету та дисбалансу системи перекисного окиснення ліпідів/АОЗ на розвиток захворювань пародонта за умов негативної дії аніонних детергентів. З'ясовано морфологічні зміни у біоптатах ясен за ураження зубоутримувальних тканин у виробників побутової хімії. Опрацьовано й обгрунтовано комплекс лікувально-профілактичних заходів і застосування підтримувальної терапії після лікування хворих на хронічний катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит.

Проведено епідеміологічне обстеження стану тканин пародонта в значного контингенту працівників хімічної галузі Буковини. Встановлено поширеність й інтенсивність захворювань тканин пародонта у працівників різного віку та стажу роботи. Вивчено особливості клінічного перебігу захворювань пародонта в робітників підприємства хімії органічного синтезу: швидке прогресування запальних і дистрофічно-запальних процесів вже в перші роки праці на підприємствах, руйнування твердих тканин зубів, високе мікробне обсіменіння пародонтальних кишень, кисла рН ротової рідини на фоні різкого зниження місцевих чинників захисту.

Показано что кариеспрофилактическая эффективность разработанного для работников химического производства лечебно-профилактического комплекса за 2 года наблюдений составила 28,05 %. Через год индекс Mulleman в основной группе уменьшился на 63 % в отличие от 16,1 % в группе сравнения, распространенность симптома воспаления (РМА, %) в основной группе уменьшилась в 3 раза, а в группе сравнения - в 1,18 раз, индекс Silness-Loe, при этом, уменьшился на 55,6 %, что в 2 раза больше, чем в группе сравнения (22,4 %). Применение разработанного лечебно-профилактического комплекса позволило нормализовать функциональное состояние микрокапиллярного русла десны и барьерную защиту ее от прокрашивания красителем Шиллера - Писарева и, следовательно, микробного фактора.

Методом полимеразной цепной реакции на клетках буккального эпителия у рабочих металлургического производства оценивались аллельные варианты генов детоксикации (CYP1A1, CYP3A4, GSTM1); генов метаболизма костной ткани (Сol1A1 Sp1 G>>T, CTR(CALCR) C11377T, CASR(A986S), MMP1 (-1607insG), ER-L:Pvu2,:Xba1, DSPP(g.49C>>T)), провоспалительных генов (TNF G(-308)A (rs1800629), IL-10-1082G/A). Показано, что имеющиеся нарушения в этих генах, провоцирующие развитие стоматологической патологии, требуют разработки методов профилактики, основанных на изучении этих нарушений.

Мета роботи - вивчення особливостей видового складу мікробіому пародонтальних кишень, встановлення етіологічної ролі окремих видів мікроорганізмів у розвитку генералізованого пародонтиту (ГП) у працівників птахофабрик. Мікробіологічні дослідження були проведені 50 працівникам птахофабрик, хворим на ГП (основна група) та 20 працівникам адміністративно-допоміжних підрозділів з ГП, які безпосередньо не контактують із птахами (група порівняння). Одержані дані порівнювали з даними 20 осіб без соматичної та стоматологічної патології (група контролю). Проби для мікробіологічного дослідження вмісту пародонтальних кишень здійснювали згідно з Протоколом забору матеріалу Міжнародної організації стандартів (ISO), прийнятим Міжнародною Асоціацією спеціалістів-мікробіологів. Відповідно до проведених досліджень, у біотопі пародонтальних кишень працівників птахофабрик виявили найнижчий вміст симбіотичних мікроорганізмів, які належать до нормальної мікрофлори та є потенційними антагоністами пародонтопатогенів. Так, лактобактерії виявили у 22 % обстежених, мікрококи - у 36 % пацієнтів, Str. Salivarius - тільки у 20 % обстежених основної групи. В осіб основної групи кількісний показник вмісту умовно-патогенного мікроорганізму Str. haemoliticus 1756,65 +- 52,05 KУО/мл був у 1,9 раза вищим, ніж у пацієнтів групи порівняння (937,24 +- 38,07 KУО/мл), та в 4 рази вищим, ніж у контрольній групі. Str. sanguis виявили у 52 % працівників птахофабрик, що було у 2,08 раза вище за показник групи порівняння - 25 %, та у 3,5 раза перевищував показник групи контролю - 15 %. Особливістю мікробіоценозу пародонтальних кишень у працівників птахофабрик, хворих на ГП, була поява у складі мікрофлори анаеробних пародонтопатогенів (тип 3): P. gingivalis, A. actinomycetemcomitans, Р. intermedia, які виявили у 94,0, 98,0, 88 % осіб основної групи та у 45,0, 55,0, 50 % обстежених групи порівняння. У 6 % працівників птахофабрик виявили бактерії, які вказують на значні порушення мікробіоценозу порожнини рота - Escherichia coli. Привернула увагу щільність обсіменіння пародонтальної кишені дріжджоподібними грибами. При мікробіологічному дослідженні вмісту пародонтальних кишень працівників птахофабрик за допомогою прямого імунолюмінесцентного методу у 86,0 % випадків виявили Сhlamidia trachomatis, що є специфічною ознакою мікробного пейзажу цього контингенту працівників. Висновки: одержані результати вказують на зміни мікробіому пародонтальних кишень в осіб, які працюють в умовах дії професійних ризиків у напрямку переважання пародонтопатогенних мікроорганізмів, що дозволяє стверджувати про вплив шкідливих чинників птахівництва на розвиток захворювань пародонта у працівників птахофабрик, а наявність Сhlamidia trachomatis підкреслює специфічний вплив цього мікроорганізму на перебіг захворювань пародонта у цього контингенту населення.

Вперше виявлено морфологічні зміни в твердих тканинах зубів під впливом низькодозового навантаження свинцем. Вперше встановлена можливість фітосорбента ФСЕ знижувати вміст свинцю в твердих тканинах піддослідних тварин. Дістало подальшого розвитку уявлення про вилив субхронічної інтоксикації свинцем малої інтенсивності навантаження на зниження рівня окремих біохімічних показників крові і сечі. Вперше обгрунтовано, розроблено та запропоновано новий спосіб корекції наслідків субхронічної інтоксикації свинцем малої інтенсивності навантаження, який полягає в призначенні комплексу фітосорбенту ФСЕ і зубного еліксиру "Ексодент", впровадження якого відкриває можливість зниження захворювань твердих тканин зубів у робітників підприємства зі шкідливими умовами праці.