На основании микробиологического исследования слизистой оболочки полости рта и красной каймы губ больных атопическим хейлитом установлено, что сопутствующим отягощающим фактором этого заболевания является наличие дрожжеподобных грибов Candida albicans и Cryptococcus neoformans, и в меньшей степени бактерий рода Staphylococcus. Предложена общая схема лечения.

Изучены результаты местного лечения и профилактики воспалительно-деструктивных заболеваний губ у 293 больных с использованием клеевых композиций: лечебной, эпителизирующей и профилактической. Установлен высокий терапевтический эффект разработанного способа лечения, составивший 97,8 % в ближайшие сроки наблюдения. Стойкая ремиссия заболеваний губ в течение 2-х лет выявлена у 94 % больных.

Изучены результаты местного лечения и профилактики воспалительно-деструктивных заболеваний губ у 293 больных с использованием клеевых композиций: лечебной, эпителизирующей и профилактической. Установлен высокий терапевтический эффект разработанного способа лечения, составивший 97,8 % в ближайшие сроки наблюдения. Стойкая ремиссия заболеваний губ в течение 2-х лет выявлена у 94 % больных.

Розглянуто основні фактори ризику виникнення та клінічні прояви атопічного хейліту. Встановлено, що частіше за все атопічний хейліт починається у віці 4 - 16 років з інтенсивного свербежу, особливо вночі, рожевої еритеми з чіткими краями, набряку губ. Унаслідок розчухування утворюються вторинні елементи ураження: екскоріації та кірки. Серед загальних факторів ризику виникнення атопічного хейліту слід виділити несприятливий перебіг антенатального періоду розвитку, ексудативно-катаральний діатез, харчову алергію, захворювання травного тракту, дисбактеріоз кишечнику, патологію ЛОР-органів. До місцевих факторів ризику відносять порушення стулювання губ і носового дихання, шкідливі звички та щелепно-лицеві аномалії.

Проведене антропометричне дослідження верхньої губи і носа у хворих різних вікових груп, оперованих стосовно двосторонньої сполученої розщілини верхньої губи і піднебіння за методикою одноетапної хейлопластики дозволило виявити деформації носа і верхньої губи у всіх пацієнтів усіх вікових груп. Основні зміни в ділянці носа і верхньої губи були пов'язані зі зменшенням розміру шкірної перегородки носа, розширенням основи носових ходів, опущенням вниз кінчика носа, зменшенням вертикального розміру губи і висоти передсінку порожнини рота.

Под наблюдением находились 123 человека - жители Автономной Республики Крым в возрасте от 19-ти до 74-х лет с патологией красной каймы губ (гландулярный хейлит с экзематизацией), из них 78 мужчин и 45 женщин. У 62-х пациентов хейлит протекал на фоне сахарного диабета (СД), у 61-го - без СД. Проанализированы возможные причины проявления хронического воспалительного процесса в тканях губ и особенности его клинического течения у больных СД. Они зависят от фонового заболевания (СД І или ІІ типа) и возраста пациента. Выделен новый вариант клинического течения гландулярного хейлита - гландулярный хейлит с экзематизацией.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.240.11

Рубрики:

Хейліти

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.240.11 + Р415.160.23

Рубрики:

Хейліти

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено питання клініки, діагностики та комплексного лікування гландулярного хейліту на фоні хронічних обструктивних захворювань легень з використанням аплікацій ропи озера Саки у поєднанні з імунокоректором - тімаліном. Встановлено особливий вид патогенетичного ураження червоної облямівки, обумовлений фактором гіпоксії фонового захворювання. Розроблено методи клініко-лабораторної діагностики гландулярного хейліту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.240.11 + Р415.160.23-37

Рубрики:

Хейліти

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: РА348372 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено проблему підвищення ефективності лікування хейлітів на тлі цукрового діабету (ЦД) I та II типів шляхом розробки нових підходів до патогенетично спрямованої фармакологічноі корекції виявлених порушень імунного та гемокоагуляційного гомеостазу. На підставі результатів проведених епідеміологічних досліджень установлено високу поширеність захворювань червоної кайми губ, а саме: ангулярного хейліту, гландулярного хейліту та гландулярного з екзематизацією. Проаналізовано можливі причини виникнення та механізми розвитку клінічних проявів хронічного запального процесу гландулярного хейліту - гландулярний хейліт з екзематизацією. Розроблено схеми патогенезу цих форм хейлітів. Рекомендоване місцеве застосування тималіну. Запропоновано патогенетично обгрунтовані схеми лікування хейлітів залежно від їх форми та типу ЦД. Установлено, що позитивний клінічний ефект нових схем лікування хейлітів зумовлений дією застосованих препаратів на лімітувальні ланки їх патогенезу. Встановлено, що використання нового підходу до лікування уражень червоної кайми губ сприяє підвищенню терапевтичної ефективності та запобігає рецидивам у 78,6 - 93,3 % хворих.

Вперше у хворих на хейліти вивчено систему елімінації імунологічного розпізнавання, представлену антитілами до нативної ДНК. Встановлено, що в даних хворих має місце дисфункція імунітету, яка характеризується недостатністю регуляторних механізмів за типом відносного супресорного імунодефіциту, а також розвитком вторинних аутоімунних процесів. На підставі результатів комплексної оцінки функціональної активності основних субпопуляцій лімфоцитів, моноцитів, а також реакції клітинно-опосередкованої гіперчутливості до тканин червоної окрайки губ запропоновано наукову концепцію імунопатологічної етіопатогенетичної сутності групи власне хейлітів. Надано порівняльну характеристику імунного статусу хворих на хейліти з екологічно сприятливих і несприятливих (за критерієм радіонуклідного забруднення в результаті аварії на ЧАЕС) територіальних регіонів. Одержано результати, які свідчать про наявність у хворих на хейліт певного імунного дефіциту, на їх підставі обгрунтовано перспективність використання в лікуванні цих хворих імуномодуляторів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.240.11-52

Рубрики:

Хейліти

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.240.11-43

Рубрики:

Хейліти

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 158 пацієнтів, із них 67 хворих на хейліт, 66 хворих на хейліт на тлі інсулінозалежного цукрового діабету (ІЗЦД) і 25 здорових донорів молодого віку. Вивчено кефаліновий, коаліновий та активований частковий тромбопластиновий час і вплив лябіального епітелію на ці показники. Встановлено, що за хейліту, що протікає на тлі ІЗЦД, має місце гіперкоагуляція, зумовлена як "зовнішніми", так і "внутрішніми" механізмами (активацією XII фактора), що підтверджується скороченням часу всіх трьох показників (в 1,2 - 1,4 рази в порівнянні з хворими без супутнього діабету).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.240.11-52

Рубрики:

Хейліти

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 353 особи, з них 248 - з захворюваннями губ (у 127-ми хейліт був єдиною патологією, у 121-ої - протікав на тлі цукрового діабету (ЦД)). Обстежено 58 хворих на ЦД і 47 практично здорових донорів. Вивчено вміст моноцитарно-епітеліальних розеток у периферичній (венозній) крові. Установлено, що у хворих на хейліти їх вміст значно збільшився (в 1,4 - 1,7 рази). У групі хворих на хейліти на тлі ЦД вивчаємий показник підвищений практично на всіх етапах дослідження в 1,3 - 1,6 рази. Підсилення моноцитарно-макрофагальної взаємодії - цілком закономірна компенсаторна реакція у відповідь на функціональну недостатність лямбіального епітелію.

Наведено результати комплексної терапії 52 хворих на гландулярний хейліт на тлі хронічних обструктивних захворювань легень, яким призначено патогенетичне лікування з певними варіантами медикаментозних засобів. Встановлено, що застосування комплексної терапії ропою озера Саки та тімаліном призводить до стійкої клініко-імунологічної ремісії.

Мета дослідження - дослідити наявність і характер зв'язків ексфоліативного хейліту (ЕФХ) із загальним станом організму. Для розв'язання поставлених задач проведено стоматологічне клінічне обстеження 50-ти осіб віком від 17-ти до 71-го року, які страждали на запально-деструктивні форми хейліту. В алгоритм обстеження було включено: індекс КПВ, індекс Green-Vermillion (OHI-S), індекс РМА, бактеріоскопічне дослідження зони ураження. Під час клінічного обстеження встановлено, що захворюванню губ передувала загальносоматична патологія: порушення ендокринної системи (40 %), патологія ШКТ (35 %), серцево-судинної системи (10 %), поєднана патологія (15 %). Виявлено залежність виникнення ЕФХ від періоду розвитку людини та її статі. Наголошено на важливості значення гормонів у регуляції різних сторін тканинного обміну. Висновки: результати досліджень є підгрунтям для розробки патогенетично спрямованих схем лікування ЕФХ залежно від статі, віку та виду загальної патології.

Систематизированы клинические проявления макрохейлитов с учетом новых данных об этиологии и патогенезе этих заболеваний. Дифференциально-диагностические признаки различных форм макрохейлита обобщены и логично построены.