Освещены причины рождения детей с врожденными несращениями верхней губы и неба, их генетические аспекты. Проанализирована организация медицинской помощи детям, принципы ортодонтической и логопедической помощи, хирургического лечения и психологической реабилитации детей с врожденными несращениями верхней губы.

Исследовано отношение к болезни пациентов с врожденными заболеваниями челюстно-лицевой области(ВЗЧЛО), а также влияние этого фактора на их личностное развитие. Обследованы 50 пациентов с несращениями верхней губы и неба в возрасте от 8-ми до 15-ти лет, а также 2 контрольные группы - практически здоровых детей и детей с хроническими заболеваниями почек того же возраста (по 50 человек в каждой). На основании исследования выявлены особенности эмоционального статуса, коммуникативности, самооценки пациентов с ВЗЧЛО в сравнении с детьми обеих контрольных групп; описаны специфические реакции пациентов на эстетический дефект. Критерий достоверности различий - угловое преобразование Фишера. В соответствии с задачами исследования модифицирован проективный тест "несуществующее животное", что позволяет использовать его для изучения ВКБ пациентов с ВЗЧЛО в клинической практике.

На основании исследования клинической картины верхней микрогнатии у больных, перенесших ураностафилопластику, сделан вывод, что тяжесть клинических проявлений зависит от сроков проведения операций по устранению дефектов неба и губы, методик ураностафилопластики, от количества операций по устранению вторичных дефектов неба.

Рассмотрена необходимость медико-генетического консультирования детей с различными формами расщелин лица как важного этапа врачебной тактики, позволяющего провести дифференциальную диагностику с синдромологическим подходом, верифицировать диагноз, рассчитать повторный генетический риск для семьи и сформировать тактику профилактики рождения ребёнка с несращением губы, альвеолярного отростка, твёрдого и мягкого нёба. Акцентируется внимание на этапности хирургического лечения детей с данным пороком развития, необходимости содружественной работы таких профильных специалистов, как челюстно-лицевой хирург, ортодонт, логопед, отоларинголог, педиатр, генетик, психолог, что позволяет обеспечить успешную реабилитацию и социальную адаптацию ребенка.

Изучены неврологическая симптоматика и характер вегетативной регуляции у 56-ти детей, ранее оперированных по поводу врожденной расщелины верхней губы и неба. Результаты исследований свидетельствуют о наличии у 62,5 % детей данной группы астеноневротических нарушений различной выраженности. У более 70 % детей формируется смешанный вариант вегетативной дистонии с преобладающей амфотонией в исходном вегетативном тонусе и избыточным гиперсимпатикотоническим обеспечением, свидетельствующим о преобладающей активности симпатического отдела регуляции вегетативных функций, вследствие патологического состояния надсегментарных вегетативных систем мозга.

Изучены особенности ЭЭГ у пациентов, ранее оперированных по поводу врожденной расщелины верхней губы и неба, с различным функциональным результатом уранопластики. В результате клинических исследований 28-ми детей с несиндромными расщелинами после радикальной уранопластики установлено, что у всех детей с неудовлетворительным функциональным результатом операции отмечаются диффузные общемозговые изменения, симптомы ирритации и дисфункции ствола мозга, а также нарушения реактивности нейронов коры большого мозга. Менее выраженные изменения ЭЭГ обнаружены также у 2/3 детей с удовлетворительным функциональным результатом уранопластики. Таким образом, повышение эффективности уранопластики может быть взаимосвязано с коррекцией мозговой дисфункции, что следует учитывать как на дооперационном этапе, так и при проведении восстановительного лечения детей после операции уранопластики.

Зазначено, що результати передопераційної корекції положення міжщелепної кістки у дітей з двостороннім незрощенням верхньої губи та піднебіння показали, що вона оптимізує умови для проведення первинної хейлопластики у таких дітей за рахунок поступового переміщення серединного фрагменту верхньої губи та піднебіння, яке найбільше досягається через 3 - 4 місяці лікування. Проведення його є обов'язковим у дітей із сагітальним розміром верхньої щелепи більш, ніж 33 мм. Ортодонтична корекція протрузії міжщелепної кістки ефективна лише за умови регулярного носіння апарату не менш 5 - 6-ти місяців. Вибір виду ортодонтичного апарату залежить від ступеня протрузії міжщелепної кістки, її розмірів і положення бічних фрагментів верхньої щелепи. Слід зазначити, що передопераційне ортодонтичне лікування таких дітей не створює стійкого ефекту переміщення серединного фрагменту, але воно значно покращує умови виконання хірургічного втручання на губі та перебіг післяопераційного періоду, особливо у пацієнтів зі значною протрузією предмаксили.

Відзначено, що дослідження вмісту аденілових нуклеотидів у слизовій оболонці, м'язах, шкірі у 63-х біоптатів верхньої губи 21-ї дитини з її вродженим незрощенням показали, що енергозабезпечення тканин верхньої губи у таких хворих достатнє. Забезпечується воно за рахунок збільшення низькоенергетичних аденілових нуклеотидів, а саме АДФ та АМФ і включення компенсаторних механізмів, спрямованих на створення додаткової енергії. Значення показників АТФ/АДФ та АЕЗ вказує на достатню "заповненість" аденілнуклеотидної системи високо енергетичними фосфатними групами. Ці дані підтверджують, що успіх первинної двобічної хейлопластики у більшості випадків залежить від положення міжщелепної кістки та бічних фрагментів верхньої щелепи, правильного вибору методики хірургічного втручання та ретельного виконання всіх його етапів.

Проведене антропометричне дослідження верхньої губи і носа у хворих різних вікових груп, оперованих стосовно двосторонньої сполученої розщілини верхньої губи і піднебіння за методикою одноетапної хейлопластики дозволило виявити деформації носа і верхньої губи у всіх пацієнтів усіх вікових груп. Основні зміни в ділянці носа і верхньої губи були пов'язані зі зменшенням розміру шкірної перегородки носа, розширенням основи носових ходів, опущенням вниз кінчика носа, зменшенням вертикального розміру губи і висоти передсінку порожнини рота.

Акушеры-гинекологи являются первичными координаторами и участниками комплексного лечения больных с врождёнными дефектами верхней губы и нёба, от которых зависит начало, правильность и своевременность его последующих этапов.

Проаналізовано клінічні прояви деформацій кінцевого відділу носа (КВН) у 162 дітей з уродженими односторонніми щілинами верхньої губи та гістоморфологічні дослідження тканин країв щілин губи, а також мішечного компонента губи і почасти носа у 86 (53,1 %) з них. Одержані результати клініко-морфологічних досліджень дозволили розробити класифікацію деформацій носа, описати клінічні прояви супутніх деформацій КВН.

З метою підвищення якості лікування дітей з уродженою щілиною губи та розколиною піднебіння (УЩГРП) розроблено і впроваджено у практику спеціалізованого Центру комп'ютерну обліково-аналітичну програму, що дозволяє вирішувати практичні і наукові задачі, пов'язані з диспансеризацією та лікуванням дітей з УЩГРП.

Изучение клинической картины и антропометрическое исследование верхней губы, альвеолярного отростка и носа у больных с врожденной двусторонней сочетанной расщелиной, позволило выделить несколько клинических форм данного порока. Выявлены резко выраженные изменения таких параметров, как высота верхней губы, высота кожной части перегородки носа, высота свода преддверия, ширина основания носового хода, что требует конкретного подхода к выбору сроков и методов первичной хейлопластики в каждом клиническом случае.

Відзначено, що в Українському центрі з надання допомоги дітям із вродженими вадами щелепно-лицевої ділянки та клініці кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії дитячого віку за 25 років прооперовано 1711 дітей із вродженими незрощеннями верхньої губи (ВГ) і піднебіння. Різноманітність клінічної картини незрощень призвела до появи великої кількості методик хейлоринопластики. Кожна з них має свої особливості розкрою, мобілізації та переміщення тканин для відновлювання анатомо-функціональної цілісності ВГ, проте універсальних способів немає. Всі методики об'єднує виконання базових хірургічних прийомів для формування шкірної частини ВГ, присінка, червоної облямівки, корекція носа, проведення міопластики.

Проаналізовано еволюцію методів лікування дітей з уродженими незрощеннями верхньої губи та піднебіння, починаючи з 60-х років ХХ століття. Дані досліджень, які базуються на діагностиці, лікуванні та реабілітації 3 000 дітей з цією патологією, дозволили констатувати явне покращання результатів. Цьому сприяли своєчасне виявлення таких дітей, що народилися в Україні; диспансеризація пацієнтів, які звернулися до Українського центру з надання допомоги дітям з уродженими та набутими дефектами і деформаціями обличчя; відпрацювання стандартів ведення таких хворих щодо його методик і строків лікування; зміцнення зв'язку Центр - пацієнт - Центр, що зумовлено чіткою залежністю (очевидною для батьків таких дітей) результатів лікування від своєчасної явки хворого і виконання всіх рекомендацій; застосування найефективніших методик операцій, які були визначені в результаті аналізу найближчих і віддалених строків лікування (25 років); узгодженість дій хірурга та інших спеціалістів, які працюють у Центрі; постійне підвищення кваліфікації персоналу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.624.050 + Р665.626.050

Рубрики:

Розщеплена верхня губа (заяча губа)

Розщеплене піднебіння (вовча паща)

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Предложен способ изготовления защитной небной пластинки при ураностафилопластике (уранопластике) методом вакуумного формирования, а также способ ее фиксации при помощи крема "Corega Fix and Fest". Приведен опыт клинического применения у 30-ти пациентов в возрасте от 1,2 до 3-х лет с различными видами врожденных расщелин верхней губы и неба. Преимущества нового метода позволяют ускорить выздоровление пациента и сократить продолжительность его госпитализации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.665.620.50 + Р665.624.050 + Р665.626.050

Рубрики:

Розщеплена верхня губа (заяча губа)

Розщеплене піднебіння (вовча паща)

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено оригінальну методику виготовлення обтуруючих апаратів з еластичною підкладкою для закриття дефектів у дітей з незрощеннями верхньої щелепи та піднебіння, яка апробована з позитивними клінічними результатами у 32 хворих з ізольованими дефектами після пластики піднебіння та у 28 хворих з неоперованими незрощеннями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.624.050 + Р685.244

Рубрики:

Розщеплена верхня губа (заяча губа)

Носові операції і операції на придаткових пазухах

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ