Ключ. слова: скронево-нижньощелепний суглоб людини, суглобовий горбик
Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.634-2

Рубрики:

Хірургічна патологія щелепного суглобу

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показан опыт лечения больных с анкилозом височно-нижнечелюстных суставов. Для диагностики эффективности проведенного лечения выполнена стереолитография. В качестве межкостной прокладки при остеотомии ветви челюсти применены трубчатые и бифуркационные искусственные гофрированные кровеносные сосуды, изготовленные из фторлоновых и полиэфирных нитей. Получены положительные отдаленные результаты хирургического лечения.

Наведено протокол рентгеноморфометричного вимірювання суглобових голівок скронево-нижньощелепних суглобів. За допомогою радіовізіографа типу "Elitys" і комп'ютерної програми "Trophy" досліджено рентгенограми, виконані в укладці за Парма. Наведена методика обстеження дозволяє уточнювати морфологічний діагноз і планувати лікування.

Вивчено клінічні та морфофункціональні особливості больового синдрому в пацієнтів із захворюваннями скронево-нижньощелепного суглоба. Типовими для цих пацієнтів є порушення анатомо-топографічних взаємозв'язків між елементами суглоба, їх дистрофічні зміни, порушення капсулярно-зв'язкового апарату, нейро-м'язові розлади. Запропоновано новий спосіб лікування пацієнтів із спастичним больовим синдромом, зумовленим тонічним скороченням латерального крилоподібного м'яза.

Представлено показники функціональних змін жувальної мускулатури, які одержані у ході проведення електроміографічного дослідження у пацієнтів із захворюваннями скронево-нижньощелепного суглоба. Виявлено, що даний метод функціональної діагностики виявився досить інформативним під час оцінювання стану жувальних м'язів, оскільки дозволяє виявити зміну показників на різних рівнях порушень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.634

Рубрики:

Хірургічна патологія щелепного суглобу

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вирішено завдання сучасної стоматології - визначення впливу оклюзійних порушень, зумовлених дефектами зубних рядів і зниженням міжальвеолярної висоти на внутрішні розлади скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС), особливостей їх діагностування за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ). На підставі клінічного обстеження, магнітно-резонансної та комп'ютерної томографії скронево-нижньощелепних суглобів 69-ти хворих (проаналізовано стан 138-ми СНЩС) з внутрішніми розладами та розподілу обстежених за групами згідно з класифікацією дефектів зубних рядів за Eicher виявлено, що на виникнення однобічних і простих зміщень суглобового диску впливають пошкодження коронок зубів і невеликі дефекти. Виникнення важчих видів зміщень суглобового диску зумовлюють протяжні асиметричні дефекти зубних рядів і двобічна втрата зон підпор, особливо задніх. Запропонованний оптимальний протокол МРТ-обстеження СНЩС у сагнітальній і фронтальній площинах, виявлено бічні та досерединні зміщення суглобового диску, що впливає на центральне положення головок нижньої щелепи у звичній оклюзії. Запропоновано здійснювати МРТ-контроль у разі встановлення лікувального положення нижньої щелепи. Створено тривимірну математичну модель нижньої щелепи та виявлено з її допомогою біомеханічні закономірності розподілу силових реакцій у суглобах залежно від місця прикладання жувального навантаження та варіантів оклюзії.

Розглянуто проблему підвищення рівня діагностики й ефективності лікування пацієнтів, що страждають на больовий синдром дисфункції (БСД) скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС). Виявлено велику поширеність БСД СНЩС (63 % обстежених) серед пацієнтів з головними болями, болями, клацанням та хрустом в області СНЩС. Запропоновано методи ранньої діагностики БСД СНЩС, зокрема, активної термографії обличчя з нітрогліцериновим тестом, імпедансометрії жувальних м'язів з дозованим симетричним електростимуляційним навантаженням, визначення величини кута суглобового шляху під час вертикальних рухів нижньої щелепи. Створено експертну систему для проведення диференційної діагностики між БСД, травматичним артритом (гострим і хронічним), артрозом СНЩС. Розроблено "Схему-стандарт" як алгоритм діагностики та лікування пацієнтів з БСД СНЩС, а також комплекс заходів щодо реабілітації жувальних м'язів з використанням фізіологічного явища реципрокності.

Встановлено ефективність комплексної терапії хворих з хронічним артрозом скронево-нижньощелепного суглоба з включенням куріозину. На підставі обстеження 122-х хворих на хронічний артроз обгрунтовано доцільність лабораторного дослідження показників суглобової рідини. Встановлено наявність змін кісткової тканини у хворих на хронічні артрози скронево-нижньощелепного суглоба та їх негативний вплив на перебіг хвороби. Виявлено депресію Т-системи імунітету та зниження неспецифічної резистентності організму. З'ясовано, що лікування хронічних артрозів скронево-нижньощелепних суглобів внутрішньосуглобовим введенням куріозину та застосуванням препарату "Фосамакс" за дефіциту мінеральної щільності кісткової тканини призводить до зниження прогресування деструкції суглобових поверхонь, сприяє нормалізації функції суглоба та підвищує мінеральну щільність кісткової тканини.

Проведено обстеження 45-ти хворих на артрит скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС) із порушенням мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) (остеопенія, остеопороз). Остеопенія у жінок встановлена у 19,3 % остеопороз виявлений у 61,1 %, а у 16,1 % пацієнтів стан МЩКТ був у межах норми. У чоловіків остеопенія мала місце у 35,3 %, остеопороз - у 25,5 %. Структурно-функціональні зміни, характерні і для артритів СНЩС, були встановлені у пацієнтів із нормальним станом МЩКТ, з остеопорозом і остеопенією. Виражені клінічні, функціональні та рентгенологічні показники артритів СНЩС встановлено у пацієнтів з остеопорозом кісткових структур тіла. Зроблено висновок, що остеопенія та остеопороз кісткового скелета негативно впливають на структурно-функціональні показники СНЩС у разі артритах. Рекомендовано разом з лікуванням основного захворювання (артрит) проводити корекцію МЩКТ.

Проведено обследование 45 больных с артритом височно-нижнечелюстных суставов (ВНЧС)с нарушениями минеральной плотности костной ткани (МПКТ). Остеопения у женщин установлена у 19,3 %, остеопороз выявлен у 61,1 %, а у 16,1 % пациентов состояние МПКТ был в пределах нормы. У мужчин остеопения имела место у 35,3 %, остеопороз - у 25,5 %. Структурно-функциональные изменения, характерные для артритов ВНЧС, были установлены у пациентов с нормальным состоянием МПКТ, с остеопорозом и остеопенией. Выраженные клинические, функциональтные и рентгенологические показатели артрита ВНЧС были установлены у пациентов с остеопорозом костных структур тела. Сделан вывод, что остеопения и остеопороз костного скелета негативно влияют на структурно-функциональные показатели ВНЧС при артритах. Рекомендовано вместе с лечением заболеваения (артрит) проводить коррекцию МПКТ.

Вперше досліджено морфологічні зміни в кістковій тканині щелеп у хворих, які характеризувалися обширними остеонекрозами компактної і губчастої кісткової тканини, виникненням періо- й ендостального кісткових регенератів, тривалим персистуванням загально-деструктивного процесу, формуванням значних за об'ємом неповних і повних кортикальних і губчастих секвестрів. Вивчено показники імунної системи хворих на остеомієліт щелеп на тлі наркотичної залежності, які свідчили про пригнічення клітинної ланки імунітету та системи фагоцитозу, та описано їх зв'язок з особливостями клінічного перебігу, результатами лікування, ускладненнями. Вивчено характер впливу препарату ронколейкін на стан імунної системи у хворих на остеомієліт щелеп на тлі наркотичної залежності, який полягав в активації Т-клітинної ланки імунітету, показники фогоцитозу та знижені кількості циркулюючих імунних комплексів. Вперше розроблено та впроваджено у клінічну практику комплексний спосіб лікування хворих на остеомієліт щелеп на тлі наркотичної залежності, який передбачає корекцію імунних порушень та патофізіологічних змін, обширні сануючі операції на щелепах.

Розроблено нову систему "бального" оцінювання симптомів досліджуваної патології, що не має метричного вираження. Аналіз ступеня зниження клінічних проявів, моніторинг маркерів у сироватці крові, що відтікала від осередку ураження, характеризують показники клітинної ланки імунітету, концентрації нейроспецифічних білків і фармакокінетичні характеристики найбільш широко використовуваного антибіотика амоксиклаву в сироватці крові, а також нагромадження радіоактивного 99МТс-технефору в тканинах нижньої щелепи, дозволяє з'ясувати патогенетичні механізми розвитку деструктивних процесів у нижньощелепній кістці на ранніх етапах захворювання та переходу в хронічну стадію запального процесу нижньої щелепи, а також дослідити лікувальний ефект лімфотропної терапії в післяопераційному періоді.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.634-5

Рубрики:

Хірургічна патологія щелепного суглобу

Шифр НБУВ: Ж16391 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследование показало, что использование современных методик остеопатии (мануальной коррекции) опорно-двигательного аппарата существенно повышает достоверность регистрации центрального соотношения верхней и нижней челюстей, а междисциплинарный подход является залогом успешного лечения и благоприятного прогноза для пациентов с нарушениями функциональной окклюзии и патологией височно-нижнечелюстного сустава.

Дана сравнительная характеристика локальных признаков у больных с хронической стадией одонтогенного остеомиелита нижней челюсти, леченных с помощью традиционных методов и с применением прямой внутриартериальной региональной лимфотропной терапии: после секвестрэктомии через поверхностную височную артерию на стороне поражения ретроградно вводили катетер в наружную сонную артерию, куда подавался лекарственный инфузат. Манипуляция проведена с помощью инфузора Intermate LV-10 (фирмы "Baxter") с объемной скоростью 10 мл/час.

Проведено порівняльний аналіз застосування програмно-апаратного комплексу для цифрової ортопантомографії і аналогового ортопантомографа для томографії скронево-нижньощелепного суглоба. У процесі дослідження на 15 пацієнтах і п'яти експериментальних досліджень на трупному матеріалі виявлено, що використання цифрових ортопантомографів зручніше, ніж аналогових, оскільки вони дають менші проекційні спотворення, хворий одержує знімок безпосередньо після проведення томографії, є можливість специфічної обробки, аналізу, копіювання і зберігання одержаної інформації.

Наведено результати обстеження 175 пацієнтів, середній вік яких 25 років. Визначено іридогенетичні конституційні ознаки слабкості сполучної тканини (СТ) у пацієнтів із захворюваннями скронево-нижньощелепних суглобів: світлий колір очей, радіально-лакунарний конституціональний тип за Вельховером Е. С., тип зі слабкістю СТ за Deck I., низька щільність строми іриса (V ступінь), голубий колір склер, виражена судинна сітка, патологія органа зору. Виявлено взаємозв'язок між структурно-функціональним станом СТ організму та виникненням дегенеративно дистрофічних і деструктивно-запальних захворювань скронево-нижньощелепних суглобів.

Представлен опыт лечения пациентов с односторонним костно-деструктивным поражением височно-нижнечелюстного сустава (ВНЧС), с применением полного двухполюсного эндопротеза ВНЧС с дистракционным устройством, позволяющим моделировать ветвь нижней челюсти с пораженной стороны, адаптивно росту ветви на здоровой стороне.

Розглянуто питання діагностики стану скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС). Важливість підвищення ефективності діагностики зумовлена високою частотою ураження цього суглоба у населення. Складність діагностики змін у СНЩС пов'язана з особливостями його анатомії та функції. Наявність суглобового диска, внутрішньосуглобових зв'язок, біламінарної зони, судин, нервів, їх ушкодження зумовлює велику кількість патологічних змін у суглобі, які схожі за клінічною картиною, та неможливістю візуалізувати всі структури суглоба за допомогою звичайної рентгенографії. Висвітлено аспекти пошуку методів променевої діагностики патології суглоба, описано можливості артрографії, комп'ютерної томографії, комп'ютерної артротомографії, магнітно-резонансної томографії СНЩС тощо. Узагальнено рентгеноморфометричні індекси, показано перспективу рентгеноморфометричних досліджень СНЩС.

Проведено неспецифічну іридотопічну діагностику 188 пацієнтів, середній вік яких 20 - 30 років. Виявлено іридовісцеральний зв'язок між локальними змінами райдужної оболонки ока, станом сполучної тканини організму, наявної патології внутрішніх органів, дегенеративно-дистрофічними і деструктивно-запальними захворюваннями скронево-нижньощелепних суглобів.